Світове господарство та місце міжнародної економіки в ньому
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Світове господарство та місце національної економіки в ньому. Міжнародна торгівля Тема сьогоднішньої лекції:
Міжнародні економічні відносини Міжнародна економіка Світове господарство Світовий ринок Рис. 1. Сутність світового господарства
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО – сукупність національних економік, що перебувають в тісній взаємодії і у взаємозалежності між собою, глобальний економічний механізм, підпорядкований об'єктивним законам ринкової економіки
Міжнародна економіка – це сукупність національних господарств, взаємопов'язаних міжнародними економічними відносинами з відповідними механізмами регулювання і управління
Національна економіка – це сукупність економічних суб’єктів і зв’язків між ними, що характеризуються господарською цілісністю, спільністю в певних часових і просторових межах
тісні економічні зв’язки між суб’єктами господарювання країни на основі поділу праці загальне економічне середовище, в якому діють суб’єкти господарювання загальний економічний центр, що контролює діяльність суб’єктів господарювання система економічного захисту Ознаки Національної економіки
Міжнародні економічні відносини (МЕВ) – багаторівневий комплекс економічних зв'язків між окремими країнами світу, їх регіональними об'єднаннями, а також підприємствами, ТНК в системі світового господарства
МЕВ – це відносини, які виникають та існують між людьми з різних країн із приводу виробництва, обміну і споживання товарів, послуг та ідей на основі міжнародного поділу праці, в умовах безмежності людських потреб і обмеженості ресурсів
Суб’єкти МЕВ - Національні господарства; - Регіональні інтеграційні угруповання країн - Транснаціональні корпорації - Міжнародні організації
- Міжнародна торгівля - Міжнародна міграція капіталу - Трудова міграція - Валютні відносини - Міжнародні розрахунки - Міжнародні інтеграційні процеси - Науково-технічне співробітництво країн
Об’єкти МЕВ - Експорт (імпорт) товарів, послуг, капіталу - Господарська діяльність за кордон -Міжнародна спеціалізація виробництва - Фінансові операції - Науково-технічні зв’язки - Спільне підприємництво
- Транформація двухсторонніх відносин у багатосторонні - Зростання маштабів та обсягів торгівлі - Міграція капіталу - Активний обмін науково-технічною інформаціею
СУЧАСНІ ХАРАКТЕРНІ РИСИ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА: 1. Розвиток і удосконалення міжнародного переміщення факторів виробництва (праця, капітал, технології) 2. Зростання на цій основі міжнародних форм виробництва (через спільні товариства, ТНК) 3. Розробка економічної політики підтримки міжнародного руху факторів виробництва
Одна з важливих тенденцій формування і розвитку світового господарства – зростання процесів інтернаціоналізації. Основу цього складає інтернаціоналізація виробництва і капіталу Інтернаціоналізація виробництва – поступовий вихід із виробництва за межі окремої країни та формування його міжнародних форм в рамках світового господарства
Зростання масштабів і обсягів торгівлі Зростання обсягів і захищеності інвестицій Зростання впливу ТНК Загострення міжнародних світових конфліктів Фактори, що спонукають до інтеграції
МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ (МТ) – це сфера товарно-грошових відносин, що представляє собою сукупність зовнішньої торгівлі усіх країн світу ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ – це обмін товарами і послугами між державно оформленими національними господарствами ! Термін «зовнішня торгівля» застосується тільки до окремо узятої країни
ХТО ТОРГУЄ? Суб'єкти МТ країни світу, ТНК, регіональні інтеграційні угруповання ЧИМ ТОРГУЮТЬ? Об'єкти МТ продукти праці людини – товари і послуги
ЗАЛЕЖНО ВІД ОБ'ЄКТА МТ ВИДІЛЯЮТЬ ДВІ ФОРМИ МТ: Міжнародна торгівля товарами (МТТ) – це форма зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі МПП і виражає їх взаємну економічну залежність Міжнародна торгівля послугами (МТП) – це специфічна форма світогосподарських зв'язків з обміну послугами між продавцями і покупцями різних країн
Внутрішній ринок – форма господарювання, в якій ресурси, що призначені лише для продажу, продаються виробником всередині країни Національний ринок – частина внутрішнього ринку, яка зорієнтована на іноземних покупців
Міжнародний ринок – частина національного ринку, яка безпосередньо пов'язана із зарубіжними ринками Світовий ринок – сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, що засновані на міжнародному поділі праці та руху факторів виробництва
Отже, коротко: Закономірності розвитку світової торгівлі Світова торгівля зростає дуже швидко, експортні долі країн в об'ємі ВВП збільшуються. У 1950р. світовий експорт товарів і послуг складав 13% світового ВВП, в 2000р. – 17,1%, в 2015р, за прогнозом, складе 18,7%. Зростає доля готової продукції, особливо високотехнологічної, наукоємкої. Швидко зростають ціни машин і устаткування, що випускаються провідними країнами світу. Зниження попиту розвинених країн на сировину і продовольство, вироблювані країнами, що розвиваються. Їх положення в світовій торгівлі погіршується. Вигідність зовнішньої торгівлі для розвинених країн зростає. Збільшення світового ринку послуг, особливо туристичних, транспортних, фінансових, у сфері передачі технології.
Види зовнішньо торговельних операцій: Експорт – продаж з вивозом Імпорт – купівля в іноземних покупців Реекспорт – продаж раніше ввезених іноземних товарів Реімпорт – зворотнє ввезення вітчизняних товарів
П'ЯТЬ НАЙБІЛЬШИХ ЕКСПОРТЕРІВ СВІТУ 2010 КИТАЙ - 1,58 трлн доларів США - 1,28 трлн доларів НІМЕЧЧИНА - 1,27 трлн доларів ЯПОНІЯ - 770 млрд доларів НІДЕРЛАНДИ - 572 млрд дол
П'ЯТЬ НАЙБІЛЬШИХ ІМПОРТЕРІВ СВІТУ 2010 США - 1,97 трлн доларів КИТАЙ - 1,4 трлн доларів НІМЕЧЧИНА - 1,07 трлн доларів ЯПОНІЯ - 693 млрд доларів ФРАНЦІЯ - 606 млрд доларів Китаю вдалося витіснити з цієї п'ятірки Великобританію.
Принципи регулювання (напрями торговельної політики) Протекціонізм Фритредерство Вільна торгівля державна політика захисту внутрішнього ринку від конкурентів шляхом підвищення кількості обмежень в торгівлі. політика, що спрямована на відкритість внутрішнього ринку для іноземних конкурентів шляхом зменшення кількості обмежень в торгівлі Режим найбільшого сприяння
Протекціонізм (protectionism) – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики.
Вільна торгівля (free trade) – політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції. Така політика базується на усуненні будь-яких перешкод до ввезення та вивезення іноземних та вітчизняних товарів. Митні органи виконують лише реєстраційні функції. Цю політику проводять країни з високим рівнем розвитку продуктивних сил, що дає змогу місцевим підприємцям витримувати конкуренцію
Міжнародні торгові відносини регулюються за допомогою двох груп інструментів: тарифне регулювання; нетарифне регулювання.
Схожі презентації
Категорії