Презентація на тему:
Самозахист споживача

Споживчий самозахист

Самозахист споживачів здійснюється шляхом безпосереднього звернення до продавця або виробника, коли таке звернення стосується безпеки чи якості продукції або ж повноти чи об’єктивності інформації. Така форма захисту законодавчо передбачена для заміни продукції неналежної якості (йдеться про повернення сплачених коштів за таку продукцію у випадку, коли заміна продукції або гарантійний ремонт товару протягом визначеного терміну неможливі). Як споживач маєш право на: належну якість товарів і послуг; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари і послуги; відшкодування збитків, завданих товарами і послугами неналежної якості; звернення до суду та інших уповноважених органів за захистом порушених прав. З метою захисту своїх законних прав та інтересів громадяни мають право об’єднуватися на добровільній основі у громадські організації споживачів (об’єднання споживачів). В Україні громадські організації діють практично в усіх регіонах. Основним завданням їх є забезпечення захисту прав споживачів згідно діючого законодавства про захист прав споживачів.

Інформування й освіта споживачів Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», виробники зобов’язані надавати споживачам таку інформацію (стаття 15): назву товару; найменування або відтворення знака для товарів і послуг; дані про нормативні документи, вимогам яких має відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а для харчових продуктів — про їх склад; відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин і позначку про наявність або відсутність ускладі продукції генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), разом із сумою податків та інших обов’язкових платежів; умови придбання та правила зберігання продукції; гарантійні зобов’язання виробника; дату виготовлення; правила експлуатації чи споживання; найменування та контактну інформацію про виробника продукції, а також про осіб, які здійснюють ремонт або технічне обслуговування; термін придатності.

Роль споживчих організацій В Україні є приблизно сто неурядових організацій (НУО) споживачів. Більшість цих організаційзаймаються захистом споживчих прав людини, інформаційною та освітньою діяльністю, а також представляють інтереси споживачів у прийнятті рішень на рівні суспільства. Діяльність таких організацій має вкрай важливе значення, оскільки вони, серед усього іншого, ініціюють судові процеси щодо захисту прав споживачів і забезпечують в Україні навчання споживачів.Чинне законодавство України передбачає різні, наведені нижче, форми захисту прав споживачів. Захист прав споживачів в інтересах суспільства Споживачі мають право створювати неурядові організації з метою захисту своїх законних прав; процедура створення та функціонування таких об’єднань врегульована Законом «Про об’єднання громадян» №2460ХІІ. Захист прав споживачів в інтересах суспільства є реалізацією суспільних (колективних) інтересів щодо забезпечення конституційних прав громадян. Разом з тим, на противагу самозахистові, він здійснюється із залученням державних органів, органів місцевого самоврядування та судових органів. Захист суспільних інтересів, зокрема прав споживачів, характеризується також проведенням освітньої та аналітичної діяльності, пов’язаної з дотриманням нормативних вимог щодо якості та безпеки продукції та послуг (стаття 25 Закону).

Державний (адміністративний) захист Державний захист забезпечують компетентні державні органи, відповідальні за захист прав споживачів, а також система їхніх місцевих відділів (адміністрацій та управлінь). Повноваження вказаних органів захисту прав споживачів визначені у статті 26 Закону, а також у низці підзаконних актів. Перевірки суб’єктів господарської діяльності проводяться тільки за письмовим розпорядженням керівника адміністрації і можуть бути плановими (які проводяться не частіше, ніж раз на рік) або позаплановими,що проводяться за заявами споживачів.Захист в органах самоврядування Близьким до адміністративного (державного) захисту є захист прав споживачів в органах самоврядування, який, згідно зі статтею 28, забезпечується через спеціальні відділи виконавчих комітетів органів місцевого самоврядування і передбачає розгляд і реагування на заяви споживачів; аналіз угод між споживачами й виробниками або продавцями; тимчасове призупинення реалізації продукції неналежної якості. Разом з тим, стосовно інших санкцій за порушення споживчого законодавства, Закон передбачає, що органи місцевого самоврядування повинні передавати відповідну інформацію щодо порушень до органів державної влади, відповідальних за захист прав споживачів

Судовий захист Судовий захист прав споживачів (стаття 22 Закону) містить положення про направлення заяв від споживачів, неурядових організацій або державних органів безпосередньо до господарських судів.Нова редакція Закону не встановлює юрисдикції позовів у споживчих справах і суперечить положенням попередньої редакції Закону, яка дозволяла подання скарг особою, чиї права було порушено, до будь-якого суду, за вибором скаржника. Зараз юрисдикція залежить від місця розміщення споживача та відповідача, відповідно до місця придбання товару (територіальна юрисдикція). Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, пов’язаними з порушеннямїхніх прав.

Про що ти можеш запитати продавця у крамниці? Про будьякі товари, які продаються у крамниці, зокрема: про виробника товару і місце його виробництва, зокрема країну, де було вироблено товар; про дату виготовлення товару; про призначення будьякого товару (як він працює, діє); про склад товару (компоненти, з яких він складається); про ціну товару (можливі знижки); про гарантію на товар (тобто зобов’язання продавця/виробника безкоштовно відремонтувати або замінити товар, якщо він зламається не з твоєї вини); про можливість заміни (обміну), ремонту товару; про кольори і форми, у яких товар випускається; про будьщо інше, пов’язане з цим товаром і потрібне тобі, щоб вирішити, купувати товар чи ні.

Як посвідчується придбання товару? Те, що ти купив товар і заплатив за нього певну суму грошей, зазвичай, посвідчується чеком касового апарату (його ще називають фіскальним чеком) або, якщо товар купується на ринку, у кіоску чив іншому місці, де немає касового апарату, —товарним чеком. Під час придбання будьякого товаруслід завжди вимагати від продавця фіскальний або товарний чек. Це дуже важливо, адже без цього чека тобі потім буде складно довести, що ти купив саме цей товар і саме у цій крамниці. Запам’ятай: продавець зобов’язаний видати тобі чек. Видача чека не залежить ні від кількості придбаних товарів, ні від їхньої ціни.

На що слід звертати увагу під час придбання товарів? Продовольчі товари й ліки. Якщо ти купуєш продовольчий товар або ліки, то слід звертати увагу натермін придатності такого товару (він має бути обов’язково зазначений на упаковці, етикетці, паспорті чи в іншому документі, що додається до товару, зазвичай на нього вказують слова «вжити до»,«зберігати не більше»). Якщо товар прострочений, то його в жодному разі не можна купувати. Більше того, ти маєш право вимагати, щоб продавець дав тобі непрострочений товар або, якщо такого товарунемає, повернув гроші (за умови, звичайно, що ти їх уже заплатив). Крім того, слід уважно перевірити цілісність упаковки й зауважити умови зберігання товару в крамниці (наприклад, свіже м’ясо має зберігатися і виставлятися лише у спеціальних холодильних установках, а якщо воно продається «з рук» або лежить просто на полиці в крамниці, таке м’ясо у жодному випадку не можна купувати).

Непродовольчі товари Якщо ти купуєш непродовольчий товар, слід перевірити, чи він відповідає своєму описові та характеристикам (вага, склад тощо) та чи працює належним чином (велосипедїздить, ручка пише, телевізор вмикається і настроюється на телеканали). Для деяких непродовольчихтоварів встановлено також термін придатності (товари побутової хімії, парфумерні вироби) або строкслужби, якщо використання такого товару понад цей строк є небезпечним. Пам’ятай, що продавець зобов’язаний розкрити упаковку і при тобі перевірити справність товару,який ти купуєш. Крім того, продавець зобов’язаний належним чином оформити всі потрібні документи, пов’язані з придбанням товару, зокрема, гарантійний талон. Що робити, якщо продавець відмовляється відповідати на запитання про товар, не хоче показати товар або оформити всі потрібні документи на його продаж? Перш за все, слід ввічливо пояснити продавцеві, що це твоє право, а його обов’язок. (За винятком тих випадків, коли продаж деяких товарів неповнолітнім обмежений, а тобі ще не виповнилося 18 років. Це стосується, зокрема, цигарок та алкогольних напоїв.)

Якщо продавець і далі відмовляється задовольнити твою вимогу, ти можеш: відмовитися від придбання товару (якщо гроші заплачено — вимагати їхнього повернення). Часто це найкращий спосіб уникнути можливих проблем у майбутньому, особливо, якщо товар виявиться бракованим;вимагати зустрічі з директором (завідуючим) крамницею або будьким з керівництва, хто відповідає за обслуговування клієнтів (йому можна пояснити все те, що ти намагався пояснити продавцеві); вимагати, щоб тобі видали Книгу скарг і пропозицій (або взяти її самому, якщо вона виставлена,як цього вимагає закон, у торговельному залі), і зробити в ній запис про претензії до якості обслуговування. У випадку використання Книги скарг і пропозицій, слід пронумерувати сторінки в Книзі та чітко вказати свої ім’я, прізвище і номер телефону; звернутися за допомогою до Державного комітету із захисту прав споживачів, міліції, прокуратури чи суду (для того, щоб отримати допомогу від державних органів, бажано мати свідків або інші підтвердження того, що твої права було порушено).

Що робити, якщо куплений товар не підійшов за розміром, кольором чи зовнішнім виглядом? Зрозуміло, що ти не завжди можеш правильно оцінити, наскільки куплений товар підходить тобі за розмірами, формою, кольором тощо. Саме тому закон дозволяє тобі обміняти куплений товар належної якості (якщо товар неналежної якості (несправний) — твої права значно ширші) на аналогічний товар протягом 14 днів з дня його придбання за умови, що: товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин неможе бути використаний за призначенням; товар не був уживаний; збережено товарний вигляд, споживчі властивості товару; наявні пломби (тобто ніхто не розбирав товар), касовий чек, товарний чек або інші документи, що посвідчують придбання товару. Слід зауважити: якщо аналогічного товару немає, то ти матимеш право на власний вибір: купити інший товар (з відповідною доплатою, якщо ціна товару більша, або поверненням тобігрошей, якщо менша); отримати назад гроші, сплачені за куплений товар, який тобі не підійшов; купити аналогічний товар одразу ж після його надходження у продаж до цієї крамниці.

Пам’ятай, що деякі товари не можна повертати чи обмінювати. До них, зокрема, належать: продовольчі товари; ліки; білизна натільна чи постільна; відео, аудіокасети; компактдиски; книжки, газети, журнали, інші друковані видання; дитячі іграшки; парфумернокосметичні вироби (одеколони, дезодоранти, парфуми).

Що робити, якщо куплений товар виявився неякісним? Якщо куплений товар виявився неякісним, ти маєш право на власний вибір вимагати: безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення (наприклад, вартості ремонту товару в майстерні); заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості; відповідного зменшення купівельної ціни товару; заміни на такий самий товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) з відповідним перерах уванням купівельної ціни; розірвання договору та відшкодування збитків, яких ти зазнав.