Презентація на тему:
Політична, юридична та інституційна структура проектів ППП – досвід України

Політична, юридична та інституційна структура проектів ППП – досвід України Вдовенко Юрій Політика у сфері ППП Огляд законодавства Інституційна структура

Політика у сфері ППП Довгий час не було політичної волі на розвиток ППП Донори робили перші кроки по поширенню ідеї ППП… USAID/PADCO/Світовий банк: Програма "Реформування тарифів та реструктуризації комунальних підприємств в Україні" ПроООН: “Муніципальна програма врядування та сталого розвитку “, “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду” Традиційними є угоди на виконання робіт (сервісні ППП) … аж поки не з’явилася гостра потреба інвестувати у інфраструктуру (подяка за виграний конкурс на проведення Євро-2012!!!)

Загальна характеристика національного законодавства Згідно чинного законодавства в Україні можна реалізовувати всі основні види партнерств ППП - альтернатива приватизації Заборонена приватизація інженерних інфраструктур та міських комунальних підприємств, навіть, якщо до їх діяльності залучені приватні компанії Але у законодавстві присутні розмиті, нечіткі і взаємозаперечуючі положення

Концесія: визначення Концесією є надання з метою задоволення суспільних потреб уповноваженим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі вітчизняним або іноземним суб'єктам господарювання (концесіонерам) права на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) об'єктом концесії за умови взяття концесіонером на себе відповідних зобов'язань, майнової відповідальності і підприємницького ризику.

Концесія: законодавство Господарський кодекс України (Глава 40) Закон України «Про управління об'єктами державної власності» Закон України «Про концесії» Закон України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг»

Концесія: законодавство Постанова КМУ «Про затвердження Типового концесійного договору» Постанова КМУ «Про затвердження Переліку об'єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію» Постанова КМУ «Про затвердження Порядку визначення об'єктів концесії, концесіонерам яких можуть надаватись пільги щодо концесійних платежів, дотації, компенсації, та умов їх надання» Постанова КМУ «Про затвердження Методики розрахунку концесійних платежів» Постанова КМУ «Про затвердження Положення про проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на об'єкти права державної і комунальної власності, які надаються у концесію» Постанова КМУ «Про реєстр концесійних договорів» Інші нормативні акти, що регулюють правовідносини та встановлюють особливості стосовно концесії об’єктів за галузевою належністю.

Концесія: об'єкти водопостачання, відведення та очищення стічних вод; надання послуг міським громадським транспортом; збирання та утилізація сміття; надання послуг, пов'язаних з постачанням споживачам тепла; надання послуг у житлово-експлуатаційній сфері; будівництво та експлуатація готелів, туристичних комплексів, кемпінгів та інших відповідних об'єктів туристичної індустрії.

Концесія: об'єкти будівництво та експлуатація автомобільних доріг, об'єктів дорожнього господарства; будівництво та експлуатація шляхів сполучення; будівництво та експлуатація вантажних і пасажирських портів; будівництво та експлуатація аеропортів; транспортування та розподіл природного газу; виробництво та (або) транспортування електроенергії.

Концесія: механізм практичної реалізації Регулятивна база для договорів концесій у сфері комунальних послуг практично не відрізняється від регулятивної бази договорів оренди/лізингу. Власник системи комунальних послуг (орган місцевого самоврядування) укладає на конкурсній основі договір концесії з приватним підприємством (надає йому ексклюзивне право на експлуатацію свого майна). Приватне підприємство заміщує існуюче комунальне підприємство і бере на себе відповідальність за здійснення інвестицій, експлуатацію і технічне обслуговування. Підприємство звітує безпосередньо власнику або керівному органу. Власник або уповноважений ним орган залишається відповідальним за надання послуг споживачам, встановлення тарифів і забезпечення певних аспектів якості обслуговування споживачів.

Концесія: останні зміни 19 лютого 2009 Закон “Про внесення змін до Закону України „Про концесії” щодо особливостей застосування концесійних угод для об’єктів права державної чи комунальної власності, що використовуються для здійснення діяльності з централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення”. … концесієдавець зобов’язаний погодити умови концесійного конкурсу щодо об’єктів права державної чи комунальної власності, що використовуються для здійснення діяльності з централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, з центральним органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у відповідній сфері, до затвердження умов такого конкурсу.

Концесія: досвід 1998 р. – Укази Президента України: "Про концесію на будівництво та реконструкцію автомобільних доріг“ "Про концесію на будівництво і експлуатацію нової автомобільної дороги Львів-Краковець" 1999 р. – Закони України: "Про концесії" "Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг“ 1999-далі – зміни до Законів, майже два десятки постанов Кабінету Міністрів України та інших підзаконних актів 2009 - Перелік об'єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію нараховує 15 об’єктів, у т.ч. 8 ділянок автомобільних доріг

Чому концесії не працюють Великі терміни окупності концесійних проектів, що не дозволяє спрогнозувати відшкодування інвестицій Нерентабельність комунальної сфери Відсутність розподілу ризиків між державою та приватними інвесторами Для автодоріг відсутність можливості застосування інших моделей відшкодування інвестицій, крім стягнення прямої плати за проїзд Відсутність гарантії з боку держави щодо покриття ризиків інвестора у разі недосягнення проектної інтенсивності руху по платній дорозі. Загальний інвестиційний клімат в країні

Лізинг/Оренда Лізинг в самій простій формі є способом фінансування. Лізинг в більш широкому значенні означає операцію, в якій одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) на певний строк і за встановлену плату у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності. Юридичне визначення лізингу, визначення лізингу з метою оподаткування та з метою бухгалтерського обліку є різними залежно від законодавства тієї чи іншої країни

Лізинг/Оренда: законодавство Конвенція УНІДРУА “Про міжнародний фінансовий лізинг” Кодекси Цивільний кодекс України Господарський кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Митний кодекс України Закони «Про оренду державного та комунального майна» «Про фінансовий лізинг» «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» «Про банки та банківську діяльність» «Про оподаткування прибутку підприємств» «Про податок на додану вартість» «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»

Види лізингу Як правило, строк оперативного лізингу менше нормативного строку служби предмету лізингу, а лізингові платежі не покривають повної вартості предмету лізингу. При фінансовому лізингу строк використання предмету лізингу наближується до строку експлуатації та амортизації всієї чи більшої частини вартості предмету лізингу. При цьому лізигоодержувач практично повністю виплачує вартість предмету лізингу лізингодавцю. Оперативний лізинг та фінансовий лізинг - основні види лізингу, визнані у всьому світі.

Угоди про розподіл продукції: визначення, напрямки застосування Відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона угоди - Україна доручає іншій стороні - інвестору на визначений строк провести пошук, розвідку та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та провести пов'язані з угодою роботи, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції. Угоди про розподіл продукції застосовуються у галузях, пов’язаних з проведенням пошукових робіт, розвідки та видобування корисних копалин, у тому числі вуглеводних, а також у галузях економіки, пов’язаних з постачанням видобутих корисних копалин. 

Угоди про розподіл продукції: законодавство Цивільний та Господарський кодекси України Закон України «Про угоди про розподіл продукції»; Постанова КМУ «Про затвердження Положення про Міжвідомчу комісію з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції»; Постанова КМУ «Про затвердження переліку ділянок надр (родовищ корисних копалин), що можуть надаватися у користування на умовах, визначених угодами про розподіл продукції»; Постанова КМУ «Про затвердження Порядку реєстрації проектів угоди про розподіл продукції та державної реєстрації угоди про розподіл продукції»; Постанова КМУ «Про затвердження критеріїв, за якими визначаються незначні запаси корисних копалин»; Постанова КМУ «Про використання частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції»; Постанова КМУ «Про затвердження Порядку надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами».

Господарські товариства за участю державного та приватного партнерів: законодавство Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Закон України «Про господарські товариства»

Існуючі правові бар’єри для ППП відсутність цілісної державної політики щодо ППП схема проведення державних закупівель статус та реєстр землі нестача типових документів (форми оцінки ризиків, моніторингу реалізації проекту) для створення та управління ППП відсутність достатніх гарантій приватним інвесторам та справедливого розподілу ризиків потреба оновлення концесійного законодавства (зокрема, в сфері ЖКГ)

Яким має бути законодавство? Чи має бути закон про ППП? Якщо так, то наскільки складний? 10 сторінок чи 80? 150? Чи достатньо просто допрацювати, де потрібно, існуючі закони?

Проект закону про ППП Три варіанти законопроектів зареєстровано у ВРУ 25 грудня 2008 розглянуто Верховною Радою України - на повторне перше читання 19 травня 2009 прийняття за основу проекту Закону України “Про загальні засади державно-приватного партнерства” ППП згідно Проекту реалізуються лише в договірній формі Форма реалізації ППП визначається під час підготовки проекту, виходячи з предмету та об’єктів ППП, з урахуванням пропозицій органів влади та інших зацікавлених сторін.

Інституційна структура для ППП в Україні Центральні органи виконавчої влади Розробка політики Створення рамкових умов Регулювання Моніторинг і контроль Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій Органи місцевого самоврядування

Центральні органи виконавчої влади Мінекономіки Мінфін Мінтранс Мінжитлокомунгосп Мінрегіонбуд …

Контролюючі органи Державна інспекція з контролю за цінами (Мінекономіки) Головне контрольно-ревізійне управління України (Мінфін) ДПА Держспоживастандарт Антимонопольнйи комітет Санітарно-епідеміологічна служба Місцеві ради

Органи місцевого самоврядування Громади є власниками активів Розпоряджаються майном від імені громади – ради прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації; прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення

Компетенція сільських, селищних, міських рад затвердження та реалізація місцевих програм, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і регіональних програм встановлення цін/тарифів затвердження норм споживання та якості послуг, контроль за їх дотриманням управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів

Інституційні бар’єри для розвитку ППП політична нестабільність в Україні, що перешкоджає зростанню довіри приватного сектору до укладання довгострокових контрактів мінливі умови для ведення підприємницької діяльності в Україні, а, отже, додаткові ризики для приватного партнера неузгодженість діяльності урядових інституцій, які координують політику щодо залучення інвестицій короткострокова практика бюджетного планування в Україні тривалість існуючої практики проведення конкурсу, ведення переговорів та укладання договору з приватними партнерами брак управлінських навичок та сучасних методик.

Питання Чи потрібно створити один окремий орган з просування та реалізації проектів ППП? При Мінекономіки? Мінфіні? Чи у кожному міністерстві свої департаменти? Хто має займатися ППП на місцях? Чи створити незалежний орган? Як розмежувати: хто виконавець, а хто контролер?

Функції підрозділу ППП Примітки: 1- підрозділ є частиною міністерства чи управління; 2- автономний чи квазіавтономний підрозділ; 3- державна компанія (не комунальне підприємство); 4 – спільне державно-приватне підприємство

Інституційний розвиток ППП в ЄС (адаптовано з PwC Report 2004, WB Report 2004)

Легенда

Інституційний розвиток ППП в нових країнах-членах ЄС (адаптовано з PwC Report 2004, WB Report 2004)

ВИСНОВКИ На сьогоднішній день в Україні ППП реалізуються шляхом укладання відповідних договорів, в основному, таких як концесії, угоди про розподіл продукції, лізингу, створення спільних підприємств, тощо.

ВИСНОВКИ Реалізація проектів стримується головним чином недостатньою розвиненістю законодавчої бази та відсутністю інституційних засад для забезпечення ефективного впровадження державно-приватного партнерства в Україні. Проблемні питання не вирішити шляхом внесення змін до існуючої законодавчої бази.

ВИСНОВКИ Необхідність Закону України «Про державно – приватне партнерство в Україні», який би встановлював єдину державну політику у відносинах державно – приватного партнерства, основні принципи та сферу застосування таких відносин, повноваження відповідних органів влади щодо реалізації державно – приватного партнерства в Україні, положення щодо забезпечення захисту інвестицій приватного партнера та їх фінансової окупності, стимулювання відносин державно – приватного партнерства.