Презентація на тему:
Організаційний розвиток міжнародних компаній

Організаційний розвиток міжнародних компаній

Організаційний розвиток міжнародних компаній Суть і основні типи організаційних структур міжнародних корпорацій. Координація і інтеграція діяльності філіалів міжнародних корпорацій. Інтегровані структури міжнародного бізнесу.

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА – комплексна система взаємозв’язаних структурних компонентів та їх конфігурація, які використовуються для управління діяльністю в масштабах всієї корпорації.

ВИБІР ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ КОРПОРАЦІЇ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД: Розміру корпорації Прийнятої стратегії Використовуваних технологій Зовнішніх економічних умов Культурних особливостей

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА Основний інструмент по досягненню цілей корпорації Формування організаційної структури – це еволюційний процес

ФОРМУВАННЯ ОС ЗАБЕЗПЕЧУЄ ВИКОНАННЯ НАСТУПНИХ ЗАДАЧ: Розподілу ресурсів корпорації Розподілу посадових обов’язків Інформування співробітників про правила і процедури, прийняті в компанії Збирання та передача інформації, яка використовується в процесі вирішення проблем, прийняття рішень і організаційного контролю.

ТРИ КЛЮЧОВІ КОМПОНЕНТИ ВИЗНАЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ Організаційна структура відображає формальні відносини звітності, включаючи рівні ієрархії і об’єм контролю менеджерів. Організаційна структура відображає об’єднання індивідуумів в підрозділи і підрозділів в цілісну організацію. Організаційна структура вимагає розробки ефективних систем комунікації, координації і інтеграції зусиль усіх підрозділів.

Організаційна структура на ранніх стадіях інтернаціоналізації

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІНСЬКИЙ ЛАНЦЮЖОК – це нерозривна лінія владних повноважень, який пов’язує усіх співробітників компанії і визначає їх підзвітність. ВЛАДНІ ПОВНОВАЖЕННЯ – це офіційне законне право менеджера приймати рішення, віддавати накази, розподіляти ресурси.

ОСНОВНІ ВИДИ РОЗПОДІЛУ ПОВНОВАЖЕНЬ У МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ ТИП «А» - «домашня» орієнтація

ОСНОВНІ ВИДИ РОЗПОДІЛУ ПОВНОВАЖЕНЬ У МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ ТИП «В» - експортно–імпортна орієнтація

ОСНОВНІ ВИДИ РОЗПОДІЛУ ПОВНОВАЖЕНЬ У МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ ТИП « С» - міжнародна орієнтація

ОСНОВНІ ВИДИ РОЗПОДІЛУ ПОВНОВАЖЕНЬ У МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ ТИП «D» - мультинаціональна орієнтація

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ – призначення співробітникам обов’язків по вирішенню робочих завдань. ПІДЗВІТНІСТЬ – механізм досягнення балансу владних повноважень менеджера і покладеної на нього відповідальності. ДЕЛЕГУВАННЯ – це процес передачі менеджерами владних повноважень і відповідальності іншим співробітникам. НОРМА УПРАВЛІННЯ (норма контролю, об’єм відповідальності) – число співробітників безпосередньо підзвітних менеджеру.

РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ: Для високої структури – низька норма управління і велика кількість ієрархічних підрозділів Для плоскої структури – висока норма управління і незначна кількість ієрархічних рівнів.

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ – концентрація владних повноважень по прийняттю рішень на верхніх рівнях управління організації. ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ – зміщення владних повноважень по прийняттю рішень на нижній рівень компанії.

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ФОРМАЛІЗАЦІЯ – розробка формальних правил, політики, інструкцій, процедур, описів робіт, закріплених у офіційних документах, у відповідності з якими здійснюються управління і контроль діяльності компанії. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ – розробка робочих завдань ДЕПАРТЕТАМЕНТАЛІЗАЦІЯ – розподіл компанії на підрозділи, основа для групування окремих посад у відділи (департаменти) і відділів у організацію.

ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ КОМПАНІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД

СИЛЬНІ та СЛАБКІ СТОРОНИ функціональної структури Сильні сторони Слабкі сторони Ефективне використанняресурсів Поглиблення спеціалізації та розвитку Кар’єрний ріст в серединіпідрозділу Керівництво та контроль вищого менеджменту Висока ступінь координації взаємодії в середині функції Високий рівень технічного вирішення проблеми Слабкі взаємозв’язки з іншими відділами Повільна реакція на зовнішні зміни Прийняття рішень на вищих рівняхієрархії Проблеми з розподілом відповідальності Обмежене сприйняття організаційних задач Проблемив управлінні загальним навчанням

ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ КОМПАНІЇ ДИВІЗІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД

СИЛЬНІ та СЛАБКІ СТОРОНИ дивізіональної структури Сильні сторони Слабкі сторони Висока гнучкість, швидка реакція на зміни зовнішнього середовища Спонукає до підвищення уваги до споживачів Високий рівень координації взаємодії функціональних підрозділів Чіткий розподіл відповідальності в рамках підрозділу Акцент на товар і цілому та цілі підрозділу Розвиток навиків загального керівництва Дублювання ресурсів в підрозділах Відносно низький рівень технічного розвитку та спеціалізації в підрозділів Слабка координація взаємодій підрозділів Обмеженняконтролю зі сторони вищого менеджменту Конкуренція за корпоративні ресурси

ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ КОМПАНІЇ МАТРИЧНИЙ ПІДХІД

СИЛЬНІ та СЛАБКІ СТОРОНИ матричної структури Сильні сторони Слабкі сторони Ефективне використання ресурсів Висока гнучкість, адаптивність на зміни зовнішнього середовища Розвиток загальної і спеціальної підготовки керівництва Кооперація між суміжними функціями Збагачення змісту робочих задач для усіх співробітників Плутанина Можливістьгострих протиріч між сторонами матриці Превалювання слів над справами Необхідністькомунікаційного навчання Висока вірогідність силового тиску з однієї з сторін матриці

ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ КОМПАНІЇ КОМАНДНИЙ ПІДХІД

СИЛЬНІ та СЛАБКІ СТОРОНИ командної структури Сильні сторони Слабкі сторони Дозволяє скористатися деякими перевагами функціональної структури Усуває бар’єри між підрозділами Прискорює реакцію на зміни Покращує моральний клімат Скорочує кількість адміністративних рівнів Проблема подвійної лояльності, конфлікти Збільшеннятривалості засідань та нарад Небажаний рівень децентралізації

ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ КОМПАНІЇ СІТКОВИЙ ПІДХІД

СИЛЬНІ та СЛАБКІ СТОРОНИ сіткової структури Сильні сторони Слабкі сторони Конкурентоздатність на світовому рівні Гнучкість, високий рівень задоволення від праці Зниження адміністративних затрат Відсутність безпосереднього контролю Можливість небажаної втрати структурних одиниць Низька лояльність співробітників

ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ КОМПАНІЇ ВІРТУАЛЬНИЙ ПІДХІД

СИЛЬНІ та СЛАБКІ СТОРОНИ віртуальної структури Сильні сторони Слабкі сторони Можливість глобального використання знань та досвіду Дуже висока гнучкість та швидкість реакції Зменшення накладних затрат Обмеженість контролю і відсутність чітких меж Додаткові вимоги до менеджерів Комунікативні труднощі, потенційні нерозуміння

ГІБРИДНИЙ ПІДХІД

ТИПИ ГЛОБАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ГЛОБАЛЬНА ПРОДУКТОВА СТРУКТУРА ГЛОБАЛЬНА ГЕОГРАФІЧНА СТРУКТУРА ГЛОБАЛЬНА ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА ГЛОБАЛЬНАЯ СТРУКТУРА З ОРІЄНТАЦІЄЮ НА СПОЖИВАЧА ГЛОБАЛЬНА МАТРИЧНА СТРУКТУРА

Глобальна продуктова структура

Глобальна географічна структура

Глобальна функціональна струтура

Глобальна матрична структура

КООРДИНАЦІЯ ТА ІНТЕГРАЦІЯ КООРДИНАЦІЯ – це процес встановлення зв’язків між різними робочими групами, відділами або підрозділами, філіалами, а також інтеграція їх дій.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ВЕРТИКАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ГОРИЗОНТАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ

ВЕРТИКАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ Використовуються для координації дій верхнього і нижнього рівнів компанії і переважно необхідні для контролю Ієрархічна пере адресація Правила і плани Вертикальні системи інформації

ГОРИЗОНТАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ Це комунікація і координація між філіалами чи підрозділами компанії по горизонталі. В структурних схемах ці зв’язки можна побачити не завжди, але вони є складовою частиною організаційної структури. Крос – функціональні інформаційні системи Прямі контакти Робочі групи Постійний інтегратор Команди Віртуальні команди

ФОРМАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ КООРДИНАЦІЇ Ради директорів Міжнародні конференції Звіти про досягнення Центри обміну досвідом Зовнішні центри координації (аутсорсинг) Спеціальні тимчасові робочі групи, комісії, комітети Матричні організаційні структури Запровадження посад координаторів

НЕФОРМАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ КООРДИНАЦІЇ Горизонтальні зв’язки в корпорації Творчі неформальні групи, клуби по інтересах Управлінська сітка, система неформальних контактів між менеджерами різних рівнів і країн у межах корпорації Корпоративна культура

МЕХАНІЗМИ ІНТЕГРАЦІЇ ФОРМАЛІЗОВАНІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ Ієрархія управління Стандартні правила і процедури Цілі та плани НЕФОРМАЛЬНІ ПРОЦЕСИ І РОЛІ Спільне розміщення Ротація завдань ФОРМАЛІЗОВАНІ РОЛІ І СТРУКТУРИ Інтегруючі ролі Інтегруючі групи і підрозділи

ТРИ НАЦІОНАЛЬНИХ ПІДХОДИ ДО КООРДИНАЦІЇ Централізована координація в японських компаніях Децентралізований підхід в європейських компаніях Американська формалізована координація

ОСНОВНІ ФОРМИ КОРПОРАТИВНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ Ліцензійний договір Спільне виробництво Контракт – менеджмент Франчайзинг Стратегічний альянс Спільне підприємство Багатонаціональна компанія

ПЕРЕВАГИ СТРАТЕГІЧНИХ АЛЬЯНСІВ Можливість спрощеного проникнення на новий ринок Розподіл ризиків Обмін знаннями та досвідом Синергія і конкурентні переваги

ТИПИ СТРАТЕГІЧНИХ АЛЬЯНСІВ Комплексний альянс Функціональні альянси

ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ СТРАТЕГІЧНИХ АЛЬЯНСІВ Альянси горизонтального типу Альянси вертикального типу Дистрибутивні альянси Сусідські (диверсифіковані) альянси Перспективні диверсифіковані альянси Пайові альянси Перехідні форми альянсів

ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАТЕГІЧНИХ АЛЬЯНСІВ Рішення про формування стратегічного альянсу повинно біти прийняте в процесі стратегічного планування. Вибір партнерів Визначення форми власності Формування схеми спільного управління.

ЗАСОБИ УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИМИ АЛЬЯНСАМИ Угода про розподіл управлінських функцій Угода про централізацію управлінських функцій Угода про делегування управлінських повноважень

«ПІДВОДНЕ КАМІННЯ» СТРАТЕГІЧНИХ АЛЬЯНСІВ Несумісність партнерів Доступ до інформації Розподіл доходів Втрата автономності Зміна обставин

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ БАГАТОНАЦІОНАЛЬНОЇ КОМПАНІЇ Фінансово – промислова група Холдингова форма Фінансова Змішана Інтегровані банківські структури

МІНІ МАЙСТЕР – КЛАС «Побудова організаційної структури компанії» ТРИ ПАРАМЕТРИ: НЕОБХІДНІ ВИДИ РОБІТ ВІДНОСИНИ ЗВІТНОСТІ ПРИНЦИП ФОРМУВАННЯ ПІДРОЗДІЛІВ

ЗАВДАННЯ Туристична компанія ТТТ організовує морські круїзи для клієнтів з середнім достатком. Компанія є власником декількох лайнерів і не пропонує розкішних круїзів, а працює за принципом «багато туристів/ низька ціна». ЯКУ ОРГАНІЗАЦІЙНУ СТРУКТУРУ ВИ РЕКОМЕНДУВАЛИ Б СТВОРИТИ КОМПАНІЇ? Обгрунтуйте.