Презентація на тему:
"Міжнародна валютна система"

Міжнародна валютна система

Міжнародна валютна система — це сукупність грошових відносин, пов'язаних із формуванням і розподілом валютно-фінансових та кредитних фондів, використанням розрахункових і платіжних засобів у сфері міждержавних господарських зв'язків.

Типи валютних систем РОЗРІЗНЯЮТЬ: Національну валютну систему Регіональну валютну систему Світову валютну систему

Валюта – загальна назва грошових одиниць різних країн світу , за які у відповідних країнах можна купити будь які товари. Валюта Національна Іноземна Резервна Вільноконвертована Частково -конвертована Неконвертована (замкнута)

Курс валюти – це ціна будь – якої валюти, виражена через певну кількість іншої валюти Курс валюти – це ціна будь – якої валюти, виражена через певну кількість іншої валюти (котирування). Методи котирування валют Пряме котирування Вартість одиниці іноземної валюти виражають у національній грошовій одиниці 1 дол. = 7,94 грн. Непряме (обернене) котирування Вартість одиниці національної валюти виражають у певній кількості іноземної валюти 1 грн. = 24 рублі

Національна валютна система Національна валютна система –це сукупність валютно-економічних відносин, за допомогою яких здійснюється міжнародний платіжний обіг, утворюються і використовуються валютні ресурси країни. Це частина грошової системи країни та форма організації її валютних відносин, закріплених національним законодавством.

Основні елементи національної валютної системи Національна валюта Паритет національної валюти Режим курсу національної валюти Система валютного регулювання Міжнародна валютна ліквідність країни Наявність чи відсутність валютних обмежень Міжнародні кредитні засоби, регламентація їх використання Регламентація міжнародних розрахунків країни Режим національного ринку і ринку золота Національні органи, що обслуговують і регулюють валютні відносини країни

Регіональна та світова валютні системи Міжнародна (регіональна) валютна система - це договірно-правова форма організації валютних відносин між групою країн. Світова валютна система – це форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що історично склалася на основі розвитку світового господарства і закріплена міждержавною домовленістю. Це сукупність способів, інструментів, міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно–розрахунковий оборот у системі світового господарства.

Основні елементи національної і світової валютних систем Національна валютна система Світова та міжнародна валютні системи Національна валюта Резервні валюти, міжнародні рахункові валютні одиниці Умови конвертування національної валюти Умови взаємного конвертування валют Паритет національної валюти Уніфікований режим валютних паритетів Режим курсу національної валюти Регламентація режимів валютних курсів Наявність чи відсутність валютних обмежень, валютний контроль Міждержавне регулювання валютних обмежень Національне регулювання міжнародної валютної ліквідності країни Міждержавне регулювання міжнародної валютної ліквідності Регламентація використання міжнародних кредитних засобів обігу Уніфікація правил використання міжнародних кредитних засобів обігу Регламентація міжнародних розрахунків країни Уніфікація основних форм міжнародних розрахунків Режим національного валютного ринку та ринку золота Режим світових валютних ринків та ринку золота Національні органи, що обслуговують та регулюють валютні відносини країни Міжнародні організації, які здійснюють міждержавне валютне регулювання

Волатильність – це ступінь мінливості обмінного курсу, яка виражається формулою: де σ – волатильність; хі – валютний курс у момент часу і; - середнє значення валютного курсу за період; n – кількість днів у періоді.

Реальний ефективний обмінний курс (РЕОК) визначає ціну національної валюти країни щодо курсів валют її торговельних партнерів, тобто до середньозваженого кошика їх валют. РЕОК = де Нв.к.- номінальний валютний курс; і від 1 до 10 означає десять головних торговельних партнерів даної країни, частка яких у зовнішньоторговельному обороті перевищує 70%; Wі – частка країни і у зовнішньоторговельному обороті країни, для якої розраховується РЕОК

Частка окремих валют у світових валютних резервах , % 2010 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Долар США 61.5% 62.1% 65.2% 69.3% 70.9% 70.5% 70.7% 66.5% 65.8% 65.9% 66.4% 65.7% 63.9% 62.7% Євро 26.2% 17.9% 18.8% 19.8% 24.2% 25.3% 24.9% 24.3% 25.2% 26.5% 27.0% Нім. марка 14.7% 14.5% 13.8% Брит. фунт 4.0% 2.7% 2.6% 2.7% 2.9% 2.8% 2.7% 2.9% 2.6% 3.3% 3.6% 4.2% 4.7% 4.7% Єна 3.8% 6.7% 5.8% 6.2% 6.4% 6.3% 5.2% 4.5% 4.1% 3.9% 3.7% 3.2% 2.9% 3.3% Фр. франк 1.8% 1.4% 1.6% Швейцарський франк 0.1% 0.2% 0.4% 0.3% 0.2% 0.3% 0.3% 0.4% 0.2% 0.2% 0.1% 0.2% 0.2% 0.2% Інші 4.4% 11.7% 10.2% 6.1% 1.6% 1.4% 1.2% 1.4% 1.9% 1.8% 1.9% 1.5% 1.8% 2.2%

Найбільш поширеною міжнародною валютою у торгівлі є долар та євро: понад 50% світової торгівлі припадає на долар, 28%- на євро, 6% - на фунт стерлінгів, 4% - на японську єну, 6-7% на інші валюти промислово розвинутих країн. Основа такого вибору- показники країн у світовому виробництві та торгівлі. Так, на частку США припадає близько 20% світового ВВП та 15% світового експорту; на частку зони євро – відповідно 15% та 20%; на частку Японії – 8% та 10%.

До того ж долар та євро – основні грошові одиниці, що використовуються приватним сектором у МЕВ як засіб збереження та нагромадження- до 75%. Як правило, долар переважеє у міжнародних приватних інвестиціях та у кредитно- фінансових операціях світового банківського сектора. Євро- на міжнародних ринках похідних валютних інструментів та міжнародних ринках боргових цінних паперів.

Еволюція світової валютної системи

Паризька валютна система Паризька валютна система або Золотий стандарт був покладений в основу Паризької валютної системи, яка виникла в 1867 році. Характерними ознаками золотого стандарту є: обіг золотих монет та їх необмежена карбування державними монетними дворами; вільний обмін кредитних грошей на золоті монети за номіналом; відсутність обмежень на ввіз і вивіз золота; використання на внутрішньому ринку поряд з золотими монетами і банкнотами розмінної монети та державних паперових грошей з примусовим курсом до золота через встановлення золотого вмісту національної грошової одиниці (золотий паритет).

Генуезька валютна система Генуезька валютна система або золотовалютний стандарт – одна з форм організації грошового обігу за збереження золотого стандарту при якій гроші повністю або ж частково пов’язані із золотом через забезпечення «девізами», тобто чужоземною валютою розмінною на золото. Перехід до золотодевізного стандарта відбувся через нестачу в багатьох країн золота і Неможливість забезпечити пряміший зв’язок грошей із ним. Саме на золотовалютному стандарті грунтувалася Бреттон-Вудська система.

Бреттон-Вудська валютна система Бреттон-Вудська валютна система як система золотого стандарту базувалася на принципі фіксованих валютних курсів, що мало суттєве значення для розвитку зовнішньої торгівлі. Офіційно курси валют установлювалися шляхом визначення їх золотого вмісту (масштабу цін) і відповідно до цього твердо фіксувалися щодо долара. Вони не могли відхилятися більш як на 1 % в обидва боки без відповідної згоди.

Ямайська валютна система Ямáйська вал ютна систéма (система плаваючих валютних курсів) — сучасний стан у розвитку міжнародних валютно-фінансових відносин, пов'язаний із рішенням МВФ у м. Кінґстон (Ямайка, 1976). Ця система передбачає відмову від ряду принципів Бреттон-Вудської валютної системи, передбачаючи повну демонетизацію золота (відмову від золотого стандарту) і остаточний перехід до використання як світових грошей виключно національних валют та міжнародних розрахункових одиниць — спеціальних прав запозичення, які випускає МВФ. Основні принципи Ямайської системи: відмова від встановлення офіційної ціни на золото і золотих паритетів; припинення розміну доларів на золото; дозвіл купівлі-продажу золота за ринковими цінами; право вибору країнами будь-якого режиму валютного курсу; визнання плаваючих валютних курсів на підставі ринкових механізмів (вільна торгівля валютою); надання повноважень МВФ з нагляду за валютною політикою країн-членів.

Питома вага окремих валют в офіційних резервах країн-членів МВФ(%)

МВЛ визначається відношенням золотовалютних резервів центральних банків країн світового співтовариства (BP) до загальної суми річного імпорту товарів та послуг (IP): МВЛ=ВР:ІР *100% Міжнародна валютна ліквідність −сукупність джерел фінансування та кредитування світового платіжного обігу.

Динаміка курсу гривні у 2009 – 2011 рр. (звіт НБУ)

Валютна структура операцій з іноземними валютами

Основні компоненти міжнародної валютної ліквідності: Офіційні золоті резерви країни-запаси золота у злитках та монетах Валютні резерви країни - іноземна валюта резервна для міжнародних розрахунків Резервна позиція в МВФ(Міжнародний валютний фонд) право країни – члена на автоматичне отримання безумовного кредиту в іноземній валюті в межах 25% від її квоти ) Розрахунки в СДР(Спеціальні права запозичення) та євро

Міжнародна ліквідність виконує такі головні функції: 1) виступає засобом міжнародних платежів, що використовуються головним чином для покриття дефіциту платіжного балансу; 2)є засобом валютних інтервенцій. Валютні ринки — це офіційні центри, де відбувається купівля-продаж валют на основі попиту і пропозиції. В організаційному плані валютний ринок — це множина великих комерційних банків та інших фінансових закладів, зв´язаних складною мережею сучасних засобів зв´язку, за допомогою яких здійснюється торгівля валютою і платіжними документами в іноземних валютах.

Міжнародні валютні резерви України, млн.дол.США

Суб´єктами валютного ринку є: фірми, організації та окремі особи, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю; комерційні банківські установи та брокерські контори, які забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв´язків; державні установи. Основними функціями світового валютного ринку є: здійснення зовнішньоторговельних операцій; регулювання валютних курсів; валютний кліринг; страхування (хеджування) валютних ризиків; отримання прибутків (спекуляція) на різниці валютних курсів.

МЕХАНІЗМ ВСТАНОВЛЕННЯ ВАЛЮТНИХ КУРСІВ На валютному ринку досвідчені маклери сидять за своїми робочими столами у різних банках і підтримують між собою зв´язки за допомогою комп´ютерів та телефонів. Комп´ютери показують поточні котирування курсів всіх основних валют з датою укладання угод. Кожний банк подає своє котирування валют, котрим показує, за яким курсом він готовий торгувати валютою. Банк-покупець, якого влаштовує курс, прямо по телефону зв´язується з банком-продавцем і укладає угоду. Швидко регулюються різні формальності й угода укладається за усним погодженням. За необхідності всі інші документи за угодою оформляються пізніше.

Динаміка золотовалютних резервів світу РІК Абсолютні та відносні показники Вид резерву 1985 1990 березень2011 У млрд СПЗ Золото 283,8 254,5 797,8 Резервна позиція в МВФ 38,7 23,7 74,7 СПЗ 18,2 20,4 195,3 Девізи 348,3 593,7 6118.4 Разом 689,0 892,3 7186,5 У % Золото 41,2 28,5 11,1 Резервна позиція в МВФ 5,6 2,6 1,0 СПЗ 2,6 2,3 2,7 Девізи 50,6 66,6 85,1 Разом 100 100 100