Презентація на тему:
Міжнародна науково-практична конференція щодо ресурсів країни

Міжнародна науково-практична конференція Відкриття проекту “Тиждень екологічно сприятливої енергії” Асоціація “Самош-Тіса-менте” Офіс з територіального розвитку об’єднання населених пунктів Ченгер Фонд розвитку транскордонного співробітництва Координатор заходу: Ласло Газда Голова Регіональної ради з питань розвитку регіону Північний Алфелд Тема: ЕНЕРГЕТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ Господар конференції: Шіра Габорне Тот Жежанна, Мер Келче Місце проведення: Келче – Садиба Бірток Час проведення: 21 квітня 2009 року

Зараз Україна задовольняє свої потреби в паливно - енергетичних ресурсах за рахунок власного їх видобутку менш ніж на 50 відсотків. Більше половини енергоносіїв, що витрачаються в країні - імпортовані. Видобуток власних ПЕР проводиться в таких гірничо - геологічних умовах, які роблять їх неконкурентноспроможними з імпортованими. Це перш за все стосується видобутку нафти і газу. Хоча Україна має великі поклади вугілля, котрого вистачило б на сотні років, однак для їх розробки необхідні великі капітальні вкладення, яких держава у великих обсягах забезпечити не може. Поряд з цим ефективність використання ПЕР в економіці України та соціальній сфері дуже низька. Енергоємність валового внутрішнього продукту в Україні на сьогодні більш ніж удвічі вища за його енергоємність в промислово розвинутих країн. *

У той же час потенціал енергозбереження в Україні, який оцінюється у 30-40 відс. від обсягів загального енергоспоживання є досить значний. Тому підвищення енергоефективності за рахунок енергозбереження стає стратегічною лінією розвитку економіки та соціальної сфери країни. *

Ці проблеми актуальні і для Закарпаття. Підвищення енергоефективності та енергозбереження має стати стратегічною лінією розвитку економіки та соціальної сфери регіону на найближчу та подальшу перспективу. Однак враховуючи структуру споживання енергоносіїв в області основний акцент ефективного використання енергоносіїв спрямовуватиметься в комунально – побутову сферу. *

Закарпатська область розміщена на південному заході України. Вона межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією, а також з Львівською та Івано-Франківською областями країни. Таке положення надає їй низку геоекономічних переваг у зовнішньо - економічній діяльності. Область утворена в січні 1946 року. За територіально - адміністративним устроєм Закарпаття поділяється на 13 районів, 11 міст, з них 5 обласного значення, 19 селищ міського типу, 307 сільських рад. В області 609 населених пунктів , з яких 193 мають статус гірських. Протяжність території із заходу на схід 184 км, із півночі на південь – 80 км. Обласний центр – м. Ужгород, розташований на відстані 788 км шосейними дорогами та 898 км залізницею від столиці держави - м. Київ. *

Площа Закарпаття становить 12,8 тис. км2 або 2,1 відс. території України. Кількість населення станом на 01.01.2009 становила 1 254 614 осіб, що в 1,4 рази менше, ніж має умовна середньостатистична область України. У загальній чисельності населення України на Закарпатську область припадає 2,6 відсотків. Найбільша кількість населення проживає в Донецькій - 4,6 млн. осіб, найменша – у Чернівецькій - 0,9 млн. осіб. *

Близько 80 відс. території регіону займають гори, серед яких найвища точка України – гора Говерла (2061 м). *

Найдовша річка Закарпаття – Тиса. Довжина її в межах краю становить 223 км, річка впадає поблизу сербської столиці м. Белград у р. Дунай. Крім р. Тиси, в краї протікають ще три річки, що мають довжину понад 100 км - Уж, Латориця та Боржава. Якщо загальна кількість річок, струмків і потічків у краї 9429, то озер – 137, з яких водойм (постійних озер) – 32. Найбільше озеро Закарпаття – Синевир, що утворене 10 тисяч років тому на висоті 989 метрів. *

Закарпаття багате на природні та мінерально - сировинні ресурси. Найбільше багатство регіону – ліси. Ними вкрито більше половини його території. За запасами деревини, які оцінюються майже у 200 млн. м3, область займає перше місце в Україні. Більше половини запасів – це цінні породи деревини. В залежності від вертикального поясу переважають дубово - грабові, дубово - букові, букові та хвойні ліси. Загалом твердолистяні породи складають 62,2 відс., хвойні – 29,9 та 7,9 відс. – інші. *

Щорічна заготівля деревини становить близько 1 млн. м3, що в основному дає можливість забезпечити внутрішні потреби, в тому числі потреби лісопереробної, лісохімічної та меблевої промисловості в сировині. *

По водозабезпеченості Закарпатська область займає перше місце в державі. Гідроенергетичний потенціал річок області становить четверту частину цього потенціалу України. Загальна площа водного басейну області становить 15 тис. гектарів. Проте проблема питного водопостачання існує майже в кожному місті та селищі. *

Паливно - енергетичні ресурси представлені бурим вугіллям (Ільницьке родовище) та невеликими родовищами природного газу (Солотвинське, Руськокомарівське, Королівське). У Тячівському районі в околицях смт Солотвино виявлено прояви нафти. *

Враховуючи географічне розташування області, через її територію проходять магістральні газопроводи „Братерство”, „Союз”, „Прогрес” та „Уренгой – Помари – Ужгород” загальною довжиною 1177 км, через які транспортується природний газ із Росії до країн Європи, а також постачається газ для потреб споживачів області. *

Крім того, територією області проходять : - нафтопровід „Дружба”, протяжністю 254 км, який обслуговує Закарпатська дільниця філії „Магістральні нафтопроводи „Дружба” (м. Львів); - нафтопродуктопровід „Самара Західний кордон”, протяжністю 338 км, який обслуговує лінійна виробничо - диспетчерська станція „Дубриничі”, що є структурним підрозділом дочірнього підприємства „Прикарпатзахідтранс” (м. Рівне); - етиленопровід „Калуш - Західний кордон” протяжність 127 км, який експлуатується управлінням магістральних продуктопроводів ЗАТ „Лукор” (м. Калуш, Івано-Франківська область). *

Також, по території області проходять магістральні електричні мережі: - ПЛ-750 кВ Західно - Українська ЕС - Альбертіша – 95 км; - ПЛ-400 кВ Бурштинська ТЕС - Мукачево – 96 км; - ПЛ-400 кВ Мукачево - Рошіор (Румунія) – 76 км; - ПЛ-400 кВ Мукачево - Шайосегед (Угорщина) – 26 км; - ПЛ-400 кВ Мукачево - Капушани (Словаччина) – 39 км; - ПЛ-220 кВ Стрий - Мукачево з відгалуженням на ПС-220 кВ „Воловець” – 65 км; - ПЛ-220 кВ Мукачево - Кішварда (Угорщина) – 24 км; - ПЛ-35 кВ Ужгород - Собранці (Словаччина) – 2,5 км, *

Закарпаття відноситься до енергодефіцитних регіонів. Лише 6 - 8 відсотків спожитої електроенергії виробляється в області. Решта ж енергоносіїв надходять із-за меж області. Виробництво, постачання та передачу електроенергії для споживачів на території області, згідно ліцензій виданих Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ), здійснює енергопостачальна компанія ВАТ „ЕК „Закарпаттяобленерго”. *

Енергопостачання споживачів області здійснюється по електромережах напругою 110, 35, 6-10 та 0,4 кВ від двох базових підстанцій - в м. Мукачеві (напругою 400/220/110 кВ) і у смт Волівці (220/110/35 кВ). Загальна протяжність мереж – 17518 км, в тому числі з напругою: - 110 кВ - 1151 км - 35 кВ - 1288 км - 6-10 кВ - 6152 км - 0,4 кВ - 8927 км Понад 25 відс. електромереж, побудованих в 50 – 60 роках, вже амортизовані і знаходяться у незадовільному стані. Їх заміна сприятиме зменшенню нормативних технологічних витрат і підвищенню надійності роботи енергосистеми. *

Власне виробництво електроенергії здійснюється трьома гідроелектростанціями (ГЕС) загальною потужністю 31,5 МВт, складає 100 - 180 млн. кВт год. в рік (в залежності від наявного гідропотенціалу). *

Незважаючи на наявні трудності, енергопостачальна компанія ВАТ „ЕК „Закарпаттяобленерго” забезпечує споживачів надійним та безперебійним електропостачанням за винятком незначних аварійних ситуацій. Електричні мережі 110 кВ області працюють в замкнутому (кільцевому) режимі. При цьому більшість підстанцій 110 кВ мають двостороннє живлення, що дає змогу забезпечити безперебійне енергопостачання споживачів при аварійних вимкненнях ліній 110 кВ. *

Найнижчу надійність електропостачання мають Міжгірський, Тячівський, Рахівський райони. З метою підвищення надійності енергопостачання східних районів області у 1990 році енергопостачальною компанією ВАТ „ЕК „Закарпаттяобленерго” розпочато будівництво високовольтної лінії 220 кВ „Мукачево - Хуст” та підстанцій 220/110/10 кВ потужністю 125 МВА в м. Хуст. Однак із-за нестачі коштів будівництво неодноразово припинялося. Тільки у 2008 році завершено будівництво і здано в експлуатацію саму лінію електропередач 220 кВ. Роботи по будівництво підстанції „Хуст-2” заплановано завершити у 2009 році. *

Протягом 2008 року енергопостачальною компанією ВАТ "ЕК "Закарпаттяобленерго" відпущено в мережу 2095,9 млн. кВт. год., що на 113,0 млн. кВт. год. (5,7 відс.) більше минулорічного. Виробництво електроенергії власними ГЕС протягом року склало 156,6 млн. кВт. год., що на 11,7 млн. кВт. год. (8,1 відс.) більше ніж у 2007 році і становить 7,5 відс. від потреб області. *

У структурі споживання електроенергії на долю населення припадає 51,0 відс. (зросло на 1,0 відсотковий пункт), причому сільське населення споживає електроенергії в двічі більше ніж міське. Незначний ріст використання електроенергії спостерігається серед промислових підприємств *

Споживання електроенергії споживачами області (млн. кВт год.) *

Структура споживання електроенергії у 2008 році, (відсотки) *

Домінуючу частку в структурі котельно - пічного палива, що використовується в області, займає природний газ, постачання та транспортування якого за регульованим тарифом здійснює ВАТ „Закарпатгаз”. Природним газом забезпечено усі райони області за винятком Рахівського. Протяжність газових мереж (низького тиску) - 4864,1 км ( в тому числі розподільчих – 3545,9 км, дворових – 1318,9 кілометрів). З них на балансі ВАТ „Закарпатгаз” 70,2 відс. (розподільчих – 72,3 відс., дворових – 3,4 відс.), решта - на балансі забудовників та органів місцевого самоврядування. Подача газу до споживачів здійснюється через 258 ГРП (газорозподільні пункти) та 592 ШГРП (шафні газорозподільні пункти). Протягом 2008 року ВАТ „Закарпатгаз” поставлено споживачам області 740,7 млн.м3 природного газу, що на 10,3 млн.м3 (1,4 відс.) більше минулорічного. Збільшення споживання газу пояснюється подальшою газифікацією населених пунктів області. У продовж 2008 року додатково газифіковано 24 населених пунктів. *

Продовжуються відбуватися значні зміни в структурі споживання природного газу (додатки 3 та 4). На долю населення у 2008 році припало 72,9 відс. усього спожитого газу, проти 69,1 відс. у 2007 році. При тому споживання природного газу підприємствами теплокомуненерго (ТКЕ) становить 5,2 відс. проти 7,1 відс. у 2007 році. Для прикладу, ще у 1999 році вони споживали 17,4 відсотків газу. *

Споживання природного газу по Закарпатській області (млн. м3) *

Структура споживання природного газу у 2008 році, (відсотки) *

Загальна кількість котелень в області із врахуванням сільських, селищних та відомчих котелень за станом на 01.01.09 року складає 867, потужністю 1350,24 Гкал. год., в тому числі: - комунальні котельні місцевих рад (з врахуванням сільських, селищних котелень) – 95 од.; - відомчі котельні - всього: 772 од., в тому числі: - Міністерства охорони здоров'я – 190 од.; - Міністерства освіти і науки – 506 од.; - Міністерства оборони – 4 од.; - Міністерства транспорту – 6 од,; - інших відомств – 66 од. Всього в експлуатації знаходиться 1610 котлів, з них на: - комунальних котельнях місцевих рад – 332 од.; - відомчих котельнях – 1278 од., в тому числі: - Міністерства охорони здоров'я – 238 од.; - Міністерства освіти і науки – 895 од.; - Міністерства оборони – 14 од.; - Міністерства транспорту – 20 од.; - інших відомств – 111 од.; - в тому числі: працюючих на газі – 1329 од.; - на вугіллі - 279 од.; - на рідкому паливі – 2 одиниць. *

Довжина мереж теплопостачання та гарячого водопостачання у 2-х трубному обчисленні складає - 271,4 кілометрів. Кількість центральних теплових пунктів – 31 одиниць. *

Біля 40 відс. основного і допоміжного обладнання котелень з амортизовано, тобто вичерпало допустимі терміни експлуатації і перевищує 20 років. В цих котельнях за станом на 01.01.09 року експлуатується більше 350 малоефективних котлів тепловою потужністю до 1 МВт. Це котли типу НИИСТУ-5, НР-18, РЛ-70, Мінськ, Універсал. Котли працюють з низьким коефіцієнтом корисної дії (70 – 80 відсотків). На котлах встановлені застарілі пальникові пристрої і автоматика, що не дає можливості економно використовувати природний газ. Перевитрата газу на цих котлах досягає 10 - 30 відс. від рівня сучасних котлів і приводить до додаткового забруднення атмосфери. Застаріле обладнання знижує надійність теплопостачання та його якість. *

Великі втрати тепла обумовлює низька надійність теплотрас та внутрішньобудинкових мереж теплопостачання через незадовільну теплову ізоляцію трубопроводів та розриви труб з витоками теплоносія. *

За станом на 01.01.09 року понад 45 км теплових мереж перебувають у фізично зношеному та аварійному стані, понад 15 км з амортизовано. Втрати тепла через неякісну ізоляцію трубопроводів із витоками теплоносія при пошкодженні труб в деяких випадках становлять 15 - 25 відс. від відпущеної теплової енергії проти 13 відс., які передбачені нормами. *

Зменшення виробництва теплової енергії пов’язано з переходом населення області на автономне опалення. У таких населених пунктах, як смт Воловець, смт Великий Березний, м. Берегово, смт Міжгір’я, м. Тячів, м. Перечин, м. Хуст та м. Іршава населення та бюджетна сфера повністю перейшли на автономне опалення. В м. Ужгород на індивідуальне опалення перейшло понад 80 відсотків мешканців. Також збільшується кількість квартир, які обігріваються автономно у м. Виноградів та м. Мукачево, що в свою чергу сприяє зменшенню споживання природного газу. *

Діаграма переходу населення з централізованого на автономне опалення у 2004-2008 роках *

Максимальне споживання паливно – енергетичних ресурсів господарюючими суб'єктами та бюджетними організаціями області припало на 1992 рік і досягло 2311,2 тис. тонн умовного палива (т. у. п.). Економічна криза, що на початку 90-х років охопила всі регіони України (в тому числі Закарпатську область) призвела до різкого скорочення виробництва в усіх галузях економіки. Спад виробництва зумовив щорічне зменшення використання енергоносіїв у сфері матеріального виробництва і в 2007 році їх спожито всього 338,3 тис. тонн. *

Починаючи з 1998 року в економіці області спостерігаються позитивні процеси з нарощуванням темпів росту промислового виробництва на рівні 12-20 відсотків щорічно. Періоди 1998-2008 років характеризуються стабільними обсягами використання паливно - енергетичних ресурсів в економіці області, які зросли з незначним їх зростанням з 360,0 тис. т. у. п. (2001 рік) до 443,4 тис. т. у. п. (2004 рік), *

Індекси обсягу промислової продукції та виробничого споживання6 енергоносіїв до 1990 року (у відсотках) *

Програма енергоефективності та енергозбереження Закарпатської області на 2009-2013 роки (далі – Програма) розроблена з урахуванням положень Законів України “Про енергозбереження” від 1 липня 1994 р. № 74/94 ВР, „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження” від 16 березня 2007 р. № 760-V, постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 786 „Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві”, Указів Президента України від 27 грудня 2005 року № 1863/2005 „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року “Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення”” та від 28 липня 2008 року № 679/2008 „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.05.2008 року „Про стан реалізації державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів”” та інших нормативно-правових документів. *

Метою програми, основаної на інноваційному розвитку і впровадженню енергоефективних технологій є: - зменшення енергоємності виробництва одиниці продукції, виконання робіт, надання послуг; - скорочення рівня невиробничих втрат паливно-енергетичних ресурсів та води; - відносне скорочення бюджетних видатків на використання паливно-енергетичних ресурсів та води в бюджетних установах; - підвищення ефективності і надійності функціонування комунальної енергетики регіону шляхом модернізації існуючого теплогенеруючого обладнання, залучення в енергообіг вторинних поновлюваних джерел енергії та впровадження сучасних енергоефетивних технологій і устаткування на засадах сталого розвитку; - підвищення енергонезалежності регіону за умови впровадження енергозберігаючих заходів на діючому енергообладнанні, введення нових потужностей і залучення в енергобаланс вторинних поновлюваних енергоресурсів; - зниження шкідливих викидів і емісії парникових газів в атмосферу від паливноспалюючих установок на 30 - 40 відсотків. *