принципи природокористування
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Принципи раціонального природокористування є правилами, яких варто дотримуватись у системі взаємовідносин суспільства і природи. Дотримання базових принципів раціонального природокористування дозволить зберегти природно-ресурсний потенціал України, мінімізувати негативний вплив на навколишнє середовище, не допустити подальшого його забруднення та знизити рівень техногенного навантаження. На основі визначення сутності раціонального природокористування базовими його принципами можна назвати наступні:
1) Адекватний рівень споживання природних ресурсів, що передбачає досягнення максимального економічного ефекту не за рахунок кількості спожитих ресурсів, а за рахунок якості та глибини їх переробки. Іншими словами дане правило можна назвати принципом ресурсозбереження; 2) Відповідності антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалу регіону, ПРП повинен мати можливості для регенерації та самовідновлення в просторі і часі; 3) Збереження просторової цілісності природних систем у процесі їх господарського використання та природно обумовленого кругообігу речовин у процесі антропогенної діяльності. Тут працює правило: порушення одного з компонентів ПРП обов'язково призведе до змін усіх інших його складових;
4) Пріоритетність екологічної оптимальності на довгострокову перспективу під час визначення – економічної ефективності поточного природокористування та погодження виробничого і природного ритмів (принцип базується на засадах сталого розвитку); 5) Існує нагальна потреба посилення державного та громадського контролю за дотриманням природоохоронного законодавства. Пріоритетним завданням має бути створення "екологічно лояльних" інституціональних правил господарювання. В основу економічного механізму компенсації екодеструктивного впливу, виходячи з концепції збалансованого розвитку, слід покласти відомий принцип "забруднювач платить".
Вище зазначені принципи підсилюються загальносуспільними правилами природокористування й передбачають послідовний розвиток наукових засад охорони навколишнього середовища та раціонального використання його ресурсів на основі планомірності, пропорційності, оптимальності. Планомірність використання природних ресурсів – це економічна функція держави по управлінню і регулюванню екологічних та економічних відносин і пропорцій. Така функція передбачає, як розробку і виконання системи взаємопов'язаних показників, так і дійовий контроль за їх фреалізацією.
Пропорційність означає погодженість у використанні природних ресурсів, як за територією, так і за галузями національного господарства, виключення порушень природних взаємозв'язків у навколишньому природному середовищі. Оптимальність у використанні природних ресурсів – це досягнення найкращого варіанта взаємовідносин суспільства з навколишнім середовищем. В основі наукових засад раціонального природокористування та природоохоронної діяльності лежать принципи екологічної безпеки, основними з яких є:
– пріоритетність вимог екологічної безпеки при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; гарантування державою екологічно безпечного середовища для життя та здоров'я людей; – запобіжний характер заходів з охорони навколишнього природного середовища; – забезпечення екологізації матеріального виробництва на основі широкого використання новітніх технологій, відтворення природних ресурсів, комплексного вирішення питань охорони довкілля; – збереження різноманітності та цілісності природних об'єктів і комплексів; – науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства, визначення впливу господарської діяльності на довкілля; – підвищення відповідальності за негативний вплив на навколишнє середовище; – широке міжнародне співробітництво в питаннях охорони навколишнього природного середовища.
Дотримання принципів раціонального природокористування вимагає створення відповідних передумов. Фундамент раціонального природокористування закладається діями влади, які мають бути спрямовані на забезпечення участі громадськості у прийнятті рішень щодо поводження з природними ресурсами, подолання диспропорцій економічного розвитку, стимулювання створення ефективного виробництва на основі ресурсозберігаючих та ресурсовідновлювальних технологій тощо. Чинним природоохоронним законодавством передбачені пріоритетні напрями відтворення та раціонального використання природних ресурсів. їх реалізація повинна здійснюватися на національному, регіональному та об'єктному рівнях шляхом постійного й послідовного вирішення поточних і перспективних питань екологічної безпеки, охорони довкілля, розвитку та вдосконалення, відповідно до стандартів ЄС, законодавчої бази, застосування дієвих економічних інструментів.
До пріоритетних напрямів належать: гарантування екологічної безпеки ядерних об'єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, мінімізація впливу наслідків аварій на промислових об'єктах: поліпшення екологічного стану річок та якості питної води; стабілізація і поліпшення екологічної ситуації в містах і промислових центрах (особливо Донецько-Придніпровського регіону); запобігання забруднення Чорного та Азовського морів, поліпшення їх екологічного стану; формування збалансованої системи природокористування та екологізації технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті; будівництво нових та реконструкція діючих потужностей очисних каналізаційних споруд; підвищення безпеки проживання населення в сейсмонебезпечних районах; збереження біологічної та ландшафтної різноманітності, розвиток природно-заповідної справи.
Об'єктами охорони навколишнього природного середовища є: природні ресурси (земля, надра, вода, атмосферне повітря, ліс, тваринний світ тощо); ландшафти та інші природні комплекси; території та об'єкти природно- заповідного фонду; здоров'я і життя людей; природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов і процесів.
Схожі презентації
Категорії