Презентація на тему:
Загальні принципи кровопостачання та іннервації голови та шиї.

Тема лекції: Загальні принципи кровопостачання та іннервації голови та шиї. План Зовнішня сонна артерія, область кровопостачання. Передні гілки зовнішньої сонної артерії. Задні гілки зовнішньої сонної артерії. Присередні та кінцеві гілки зовнішньої сонної артерії. Внутрішня сонна артерія, її відділи, зони кровопостачання. Внутрі- та позачерепні притоки внутрішньої яремної вени. Чутлива та рухова іннервація голови та шиї.

Зовнішня сонна артерія Зовнішня сонна артерія, a. carotis еxterna, кровопостачає зовнішні тканини голови та шиї, завдяки чому артерія отримала назву зовнішньої. Зовнішня сонна артерія піднімається вгору у межах сонного трикутника, проходить під заднім черевцем двочеревцевого м'яза та шилопід'язикового м'яза, далі йде крізь товщу привушної залози і на рівні шийки нижньої щелепи розгалужується на свої кінцеві гілки: верхньощелепну та поверхневу скроневу артерії. Гілки зовнішньої сонної артерії можна об'єднати у 3 групи (передню, задню та присередню) по 3 артерії у кожній групі.

Передні гілки зовнішньої сонної артерії 1.Верхня щитоподібна артерія, a. thyroidea superior, відходить від зовнішньої сонної артерії близько місця початку останньої, йде вперед і вниз до щитоподібної залози та кровопостачає її. У товщі залози анастомозує з іншими щитоподібними артеріями, зокрема, з нижньою щитоподібною артерією (гілка щитошийного стовбура). По ходу артерія віддає гілки до під'язикової кістки, грудинно-ключично-соскового м'яза, прищитоподібних залоз та до гортані - верхню гортанну артерію (a. laryngea superior), яка разом з однойменним нервом пронизує щитопід'язикову перетинку

2.Язикова артерія, a. linguаlis, відгалужується від зовнішньої сонної артерії на рівні під'язикової кістки і йде до язика, перетинаючи межі язикового трикутника (Пирогова). На шляху до язика віддає гілки до під'язикової кістки, під'язикової слинної залози, м'язів діафрагми рота, піднебінних мигдаликів. У товщі язика артерія проходить до його верхівки під назвою глибокої артерії язика (a. profunda linguae), віддаючи до спинки язика спинні (дорзальні) гілки, rr. dorsаlis linguae.

3.Лицева артерія, a. faciаlis, відходить від зовнішньої сонної артерії на рівні кута нижньої щелепи, йде вздовж присереднього боку заднього черевця двочеревцевого м'яза, далі — крізь піднижньощелепну слинну залозу, віддаючи до неї гілки. На обличчя артерія потрапляє перегинаючись через основу тіла нижньої щелепи перед жувальним м'язом. У цьому місці вона може бути притиснута до нижньої щелепи для зупинки кровотечі. У товщі мімічних м'язів артерія йде у напрямку присереднього кута ока, де своєю кінцевою гілкою (кутовою артерією, [a. angulаris]) анастомозує з спинковою артерією носа - гілкою очної артерії із системи внутрішньої сонної артерії

Figure 21-22

На шиї лицева артерія віддає висхідну піднебінну артерію (a. palatina ascendens) - до м'якого піднебіння, мигдаликову гілку (r. tonsillаris) - до піднебінних мигдаликів, підпідборідну артерію (a. submentаlis) - до шкіри та м'язів підборіддя та нижньої губи (рис. 35). Гілки лицевої артерії - верхня та нижня губні артерії, аа. labiаlis superior et inferior, - кровопостачають шкіру, м'язи, слизову оболонку ротової щілини і анастомозують з одноіменними протилежними артеріями.

Задні гілки зовнішньої сонної артерії 1. Потилична артерія, a. occipitalis, відходить дозаду від зовнішньої сонної артерії на тому ж рівні, що й лицева артерія, лягає в однойменну борозну скроневої кістки і розгалужується на потиличні гілки, rr. occipitаles. Артерія постачає кров'ю навколишні м'язи та шкіру, вушну раковину, тверду мозкову оболонку задньої черепної ямки. 2. Задня вушна артерія, a. auricularis posterior, відходить від зовнішньої сонної артерії вище потиличної артерії, прямує під шкірою до соскоподібного відростка і закінчується потиличною гілкою (r. occipitalis), яка анастомозує з потиличною артерією.

Вушна гілка, r. auricularis, задньої вушної артерії кровопостачає шкіру та м'язи вушної раковини. Від задньої вушної відгалужуються ще задня барабанна та шилососкоподібна артерії. Задня барабанна артерія, a. tympanica posterior, проходить у барабанну порожнину через канал лицевого нерва та каналець барабанної струни і кровоностачає стремінний м'яз (стременева гілка, r.stapedialis) та соскоподібні комірки (соскоподібні гілки, rr. mastoidei) Шилососкоподібна артерія, а. stylomastoidea, проходить крізь однойменний отвір і кровопостачає середнє вухо, півколові канали та тверду мозкову оболонку задньої черепної ямки. 3. Грудинно-ключично-соскоподібна гілка, r. sternocleidomastoideus, часто відходить від потиличної артерії. Кровопостачає однойменний м'яз

Присередні гілки зовнішньої сонної артерії 1.Висхідна глоткова артерія, a. pharyngea ascendens, відходить присередньо від зовнішньої сонної артерії поблизу місця її початку, йде догори по бічній стінці глотки до її склепіння, віддаючи по ходу 2 - 3 глоткові гілки, і кровопостачае м'язи глотки, м'якого піднебіння, глибокі м'язи шиї, частину слухової труби. Від висхідної глоткової артерії відходять задня оболонна артерія, a. menimgea posterior, яка потрапляє до порожнини черепа через яремний отвір або сонний канал і кровопостачає тверду мозкову оболонку задньої черепної ямки, та нижня барабанна артерія, a. tympanica inferior, яка через барабанний каналець потрапляє до барабанної порожнини

2.Поверхнева скронева артерія, a. temporalis superficialis, є безпосереднім продовженням зовнішньої сонної артерії. Проходить під шкірою перед вушною раковиною, де може бути притиснута до кістки, її кінцеві лобова та тім'яна гілки (r. frontalis et r. parietalis) розгалужуються у відповідних ділянках, кровопостачаючи шкіру та м'язи. Гілки поверхневої скроневої артерії кровопостачають навколишні поверхневі структури. До привушної залози прямують гілки привушної залози, rr. parotidei, до мімічних м'язів - поперечна артерія обличчя, a. transversa faciei, та вилично-очноямкова артерія, a. zygomaticoorbitalis, до скроневого м'яза - середня скронева артерія, a. temporalis media, до зовнішнього вуха -передні вушні гілки, rr. auriculares anteriores. Останні гілки анастомозують з вушною гілкою задньої вушної артерії.

3.Верхньощелепна артерія, a. maxillaris, є найбільшою гілкою зовнішньої сонної артерії. Виділяють 3 відділи артерії, відповідно до її топографії. Перший відділ знаходиться за гілкою нижньої щелепи, другий - у підскроневій ямці між бічним крилоподібним та скроневим м'язами, третій -у крилопіднебінній ямці (рис. 36). Гілки першого відділу верхньощелепної артерії йдуть у таких напрямках: 1) до нижньої щелепи та нижніх зубів крізь нижньощелепний канал - нижня коміркова артерія, a. alveoldris inferior; 2) до твердої мозкової оболонки та барабанної порожнини крізь остистий отвір - середня оболонна артерія, а. meningea media, 3) до зовнішнього слухового прохода та барабанної перетинки - глибока вушна артерія, a. auricularis profunda; 4) до барабанної порожнини крізь кам'янисто-барабанну щілину скроневої кістки - передня барабанна артерія, a. tympanica anterior,

У другому відділі від верхньощелепної артерії відходять: 1) жувальна артерія, a. masseterica, глибокі скроневі артерії, аа. temporales profundae (anterior et posterior), крилоподібні гілки, rr. pterigoidei, - до жувальних м'язів; 2) щічна артерія, а. bu.ccalis, - до щічного м'яза та слизової оболонки щоки; 3) задня верхня коміркова артерія, a. alveolaris superior posterior, йде до верхньої щелепи та великих кутніх зубів, проходячи крізь однойменні отвори верхньої щелепи.

У третьому відділі від верхньощелепної артерії відходять наступні гілки: 1) підочноямкова артерія, a. infraorbitalis, проходить крізь нижню очноямкову щілину в очну ямку, потім крізь підочноямковий канал виходить на обличчя; кровопостачає нижні м'язи очного яблука, мімічні м'язи; продовжується у передні верхні коміркові артерії (аа. alveolares superiores anteriores), які кровопостачають верхні передні зуби; 2) низхідна піднебінна артерія, а. palatina descendens, розгалужується на велику та малі піднебінні артерії (a. palatina major et аа. palatinae minores), які по однойменних каналах досягають м'якого та твердого піднебіння; 3) артерія крилоподібного каналу (a. canalis pterygoidei), яка по однойменному каналу досягає слухової труби; 4) клинопіднебінна артерія, a. sphenopalatina, проходить крізь однойменний отвір до порожнини носа і кровопостачає її слизову оболонку.

Внутрішня сонна артерія Внутрішня сонна артерія, a. carotis interna, розташовується спочатку позаду і обіч зовнішньої сонної артерії, а потім (вище) присередньо від неї. Шийна частина, pars cervicalis, внутрішньої сонної артерії входить до складу судинно-нервового пучка шиї і гілок не віддає. У кам'янисту частину скроневої кістки артерія заходить крізь зовнішній отвір сонного каналу. Від кам'янистої частини (pars petrosa) внутрішньої сонної артерії відходять сонно-барабанні артерії, аа. carotocotympanicae, які по однойменних канальцях прямують до барабанної порожнини. Після виходу із сонного каналу артерія крізь рваний отвір потрапляє до порожнини черепа і лягає у сонну борозну клиноподібної кістки. Проходячи у сонній борозні крізь печеристу пазуху (печериста частина, pars cavernosa) артерія віддає гілки до навколишніх структур: намету мозочка, гіпофіза, твердої мозкової оболонки середньої черепної ямки, печеристої пазухи.

По виходу з пазухи мозкова частина, pars cerebralis, внутрішньої сонної артерії робить вигин вперед, віддаючи очну артерію, і біля переднього нахиленого відростка поділяється на кінцеві гілки - передню та середню мозкові артерії. Ще від мозкової частини внутрішньої сонної артерії відходять верхня гіпофізарна артерія, яка васкуляризує гіпофіз та частину гіпоталамуса, і передня ворсинчаста артерія.

1. Очна артерія, a. ophthalmica, разом із зоровим нервом проходить через зоровий канал і попадає в очну ямку, де біля її медіальної стінки поділяється на кінцеві гілки - надблокову артерію, спинкову артерію носа та присередні повікові артерії. 1) Надблокова артерія (a. supratrochlearis), перегинається через лобову вирізку, розгалужується у м'язах та шкірі лоба і анастомозує з гілками поверхневої скроневої артерії. 2) Спинкова артерія носа, a. dorsalis nasi, пронизує коловий м'яз ока під присередньою повіковою зв'язкою, прямує вздовж спинки носа і анастомозує з лицевою артерією. 3) Присередні повікові артерії, аа. palpebrales mediales, анастомозують з бічними повіковими артеріями, формуючи верхню та нижню повікові дуги (arcus palpebralis superior/ inferior), які проходять над хрящом верхньої повіки та під хрящом нижньої повіки відповідно. Бічними артеріями очної ямки є:

4) сльозова артерія, a. lacrimalis, досягає сльозової залози і кровопостачає її, віддаючи бічні повікові артерії (аа. palpebrales laterales); 5) центральна артерія сітківки, a. centralis retinae, разом із зоровим нервом заходить в очне яблуко і розгалужується в сітківці; 6) довгі та короткі задні війкові артерії, аа. ciliares posteriores longae et breves, прямують до судинної оболонки, проходячи крізь склеру очного яблука; 7) передні війкові артерії, аа. ciliares anteriores, розгалужуються на надблокові артерії (аа. episclerales), які прямують до склери, та передні кон'юнктивні артерії (аа. conjunctivales anteriores), які прямують до кон'юнктиви ока; 8) м'язові артерії, аа. musculares, йдуть до верхніх м'язів очного яблука; 9) задня решітчаста артерія, a. ethmoidalis posterior, досягає задніх решітчастих клітин крізь однойменний отвір на присередній стінці очної ямки;

10) передня решітчаста артерія, a. ethmoidalis anterior, крізь однойменний отвір проходить у передню черепну ямку, віддає передню оболонкову артерію (a. meningea anterior), яка кровопостачає тверду мозкову оболонку, далі її гілки прямують крізь решітчасті отвори рішітчастої пластинки до носової порожнини і розгалужуються у слизовій оболонці; 11) надочноямкова артерія, a. supraorbitalis, йде через однойменну вирізку до шкіри та м'язів чола.

2. Передня мозкова артерія, a. cerebri anterior, йде вперед та присередньо, зближується з протилежною артерією і анастомозує з нею за допомогою передньої сполучної артерії (a. communicans anterior) (рис. 37). Далі передня мозкова артерія огинає мозолисте тіло, проходячи у поздовжній щілині великого мозку. Від передсполучної частини (pars precommunicalis) передньої мозкової артерії, розміщеної перед відходженням від неї передньої сполучної артерії, беруть початок передньоприсередні центральні артерії, аа. centrales anteromediales, коротка центральна артерія, a. centralis brevis, та довга центральна артерія (Хюбнера), a.centralis Ionga (Heubner), які кровопостачають таламус, базальні ядра та внутрішню капсулу головного мозку. Від післясполучної частини (pars postcommunicalis) передньої мозкової артерії, розміщеної після відходження від неї передньої сполучної артерії, беруть початок присередня лобово-основна артерія, а. frontobasalis medialis, мозолисто-крайова артерія, а. саllosomarginalis, біляцентральна артерія, а. paracentralis, передклинна артерія, а. рrесunealis, тім'яно-потилична артерія, a. parietooccipitаlis, які кровопостачають кору лобової та тім'яної часток і верхніх ділянок потиличної частки.

3.Середня мозкова артерія, a. cerebri media, прямує вглиб бічної борозни мозку і кровопостачає кору острівцевої частки та більшу частину кори верхньобічної поверхні мозкових півкуль. Від початкової клиноподібної частини (pars sphenoidаlis) середньої мозкової артерії, розміщеної паралельно малим крилам клиноподібної кістки, відходять передньобічні центральні артерії, аа. centrаles anterolaterаles, які кровопостачають базальні ядра. Від островкової частини (pars insulаris), розміщеної на поверхні островкової частки мозкових півкуль, відходять острівцеві артерії, аа. insulаres, бічна лобово-основна артерія, a. frontobasalis laterаlis, передня, середня та задня скроневі артерії (аа. temporales anterior, media et posterior). Кінцева частина, pars terminalis, середньої мозкової артерії розгалужуються на артерію центральної борозни (a. sulci centrаlis), артерію передцентральної борозни (a. sulci precentrаlіs), артерію зацентральної борозни (a. sulci postcentrаlis) передню та задню тім'яні артерії (аа. parietаles anterior et posterior), артерію кутової закрутки (a. gyri angularis) головного мозку

4.Задня сполучна артерія, a.communicans posterior, прямує до моста, де сполучається із задньою мозковою артерією (система підлючичної артерії)(рис.38). Невеликі гілки задної сполучної артерії живлять структури гіпоталамуса та хвіст хвостатого ядра. 5. Передня ворсинчаста артерія, a.choroidea anterior, прямує до нижнього рога бічного шлуночка, доходить до міжшлуночкового отвору, через який проходить і потрапляє до третього шлуночка. Ворсинчасті гілки бічного та третього шлуночків, rr.choroidea ventriculi tertii et lateralis, формують ворсинчасті сплетення шлуночків, які продукують спинномозкову рідину. Інші гілки передньої ворсинчастої артерії кровопостачають зоровий шлях, ядра та сірий горб гіпоталамуса, базальні ядра, внутрішню капсулу, чорну речовину та червоне ядро ніжок мозку.

Вени голови та шиї Вени голови та шиї входять до систем двох яремних вен: внутрішньої та зовнішньої. Басейн внутрішньої яремної вени складається з набагато більшої, у порівнянні із зовнішньою яремною веною, кількості притоків

Внутрішня яремна вена Внутрішня яремна вена, v. jugulаris internа, - найбільша вена шиї. Вона входить до складу судинно-нервового пучка шиї, займаючи в ньому положення позаду внутрішньої сонної артерії, а рівнем нижче - збоку від спільної сонної артерії. Починається вена під черепом розширенням - верхньою цибулиною внутрішньої яремної вени (bulbus superior venae jugulаris), яке розміщене у яремній ямці. У верхню цибулину впадає сигмоподібна пазуха твердої оболонки головного мозку. Закінчується вена внизу нижньою цибулиною внутрішньої яремної вени (bulbus inferior venae jugulаris), що знаходиться перед злиттям внутрішньої яремної вени з підключичною веною. Над нижньою цибулиною у вені міститься клапан. Притоки внутрішньої яремної вени можна умовно розділити на внутрішньочерепні, позачерепні та шийні

Figure 21-23

Figure 21-35

Внутрішньочерепні притоки внутрішньої яремної вени І. Пазухи твердої оболонки головного мозку, sinus durae mаtris, є венозними каналами, що розміщенні у розщепленні листків твердої мозкової оболонки. Стінка пазух побудована з неоформленої щільної волокнистої сполучної тканини і вистелена зсередини ендотелієм. У пазухах відсутні клапани, натомість є неповні перегородки. У пазухи впадають усі інші внутрішньочерепні вени. 1.Верхня стрілова (сагітальна) пазуха, sinus sigittаlis superior, розміщується вздовж верхнього краю мозкового серпа від півнячого гребеня до стоку пазух (рис. 50). По боках верхня стрілова пазуха містить невеликі кишені - бічні лакуни (lacunae laterales).

2. Стік пазух, confluens sinuum, розміщений на внутрішньому потиличному виступі, де стикаються верхня стрілова, пряма, потилична та поперечна пазухи. 3. Поперечна пазуха, sinus transversus, лежить в однойменній борозні потиличної кістки між стоком пазух та сигмоподібною пазухою. 4. Потилична пазуха, sinus occipitalis, знаходиться у борозні одно йменної пазухи потиличної кістки. В ній кров тече від стоку пазух до заднього краю великого потиличного отвору, де потилична пазуха роздвоюється на парну крайову пазуху. 5. Крайова пазуха, sinus marginalis, йде по краю великого потиличного отвору, з'єднує потиличну пазуху ззаду з сигмоподібною пазухою збоку. 6.Нижня стрілова пазуха, sinus sigittalis inferior, проходить дугоподібно спереду назад по нижньому вільному краю серпа великого мозку і впадає у пряму пазуху.

7.Пряма пазуха, sinus rectus, розміщена в місці прикріплення серпа великого мозку до намету мозочка. Утворюється внаслідок злиття нижньої стрілової пазухи та великої вени мозку. 8.Верхня кам'яниста пазуха, sinus petrosus superior, розміщена вздовж верхнього краю кам'янистої частини скроневої кістки, з'єднує печеристу пазуху з сигмоподібною пазухою. 9.Нижня кам'яниста пазуха, sinus petrosus inferior, з'єднує вздовж заднього краю кам'янистої частини скроневої кістки печеристу пазуху з яремним отвором. 10.Клино-тім'яна пазуха, sinus sphenoparietalis, йде вздовж вільного краю малих крил клиноподібної кістки від внутрішньої поверхні тім'яної кістки до печеристої пазухи.

11.Печериста пазуха, sinus cavernosus, парна, розміщена з обох боків турецького сідла. Порожнина пазухи містить велику кількість перегородок, що надають її внутрішній побудові печеристого характеру. Пазуха оточує внутрішню сонну артерію та відвідний нерв, а своєю бічною стінкою -окоруховий, блоковий, очний та верхньощелепний нерви. 12.Міжнечеристі пазухи, sinus intercavernosi, розміщені у турецькому сідлі навколо гіпофіза. Вони сполучають між собою печеристі пазухи. Вся венозна кров пазух потрапляє, в основному, через сигмопоподібну пазуху та яремний отвір до верхньої цибулини внутрішньої яремної вени. У пазухи вливаються вени великого мозку, стовбура мозку, мозочка, внутрішнього вуха, очної ямки та диплоїтичні вени

Figure 21-28

Figure 21-29

II.Вени великого мозку поділяються на поверхневі та глибокі. 1.Поверхневі вени великого мозку, vv. superficiales cerbri, збирають кров від венозної сітки м'якої оболонки головного мозку, пронизують павутинну оболонку і впадають у пазухи твердої мозкової оболонки. Ці вени позбавлені клапанів і широко анастомозують між собою. До них належать такі вени. ► Верхні та нижні мозкові вени, vv. cerebri superiores et inferiores, розміщені у борознах відповідно верхньобічної та нижньої поверхонь півкуль великого мозку. До них належать лобові вени, vv. frontales, передлобові вени, vv. prefrontales, тім'яні вени, vv. parietales, потиличні вени, vv. occipitales, вена гачка, v. unсі. ► Поверхнева середня вена мозку, v. media superficialis cerebri, прямує у центральній борозні донизу, проходить через бічну ямку і впадає у печеристу або клино-тім'яну пазуху. Через верхню та нижню анастомотичні вени (v. anastontica superior/inferior) вона анастомозує відповідно з верхньою стріловою та поперечною пазухами.

2. Глибокі вени великого мозку, vv. profundae cerebri, лежать у товщі мозку і збирають кров від його внутрішніх структур: базальних ядер, судинних сплетень шлуночків мозку, гіпокампа, прозорої оболонки, гіпоталамуса тощо. До глибоких вен належать такі вени. 3. Основна вена (Розенталя), v. basalis (Rosenthal), парна, бере початок в ділянці передньої пронизної речовини, огинає збоку ніжку мозку і вливається у велику мозкову вену. Притоками основної вени є: а) передні вени мозку (vv. anteriores cerebri), що супроводжують однойменні артерії; б) глибока середня вена мозку (v. media profunda cerebri), в яку впадають островкові вени (vv. insulares); в) нижні таламо-смугасті вени (vv. thalamostriatae inferiores), що збирають кров від таламуса та смугастого тіла; г) вена нюхової закрутки (v. gyri olfactorii), що йде від нюхового трикутника;

д) нижня шлуночкова вена (v. ventricularis inferior); е) нижня ворсинчаста вена (v. choroidea inferior), що збирає кров від гіпокампа, зубчастої закрутки та судинного сплетення нижнього рогу бічного шлуночка; є) ніжкові вени (vv. pedunculdares). Разом з передньою сполучною веною, яка сполучає передні мозкові вени, основна вена формує навколо стовбура мозку та структур гіпоталамуса венозне коло мозку. 4. Внутрішні вени мозку, vv. internae cerebri, зазвичай дві вени, що формуються в ділянці міжшлуночкових отворів, йдуть назад через судинну основу III шлуночка, зливаються одна з одною над чотиригорбиковою пластинкою середнього мозку і формують велику мозкову вену. Притоками внутрішніх вен мозку є: а) верхня ворсинчаста вена (v. choroidea superior), що проходить вздовж судинного сплетення бічного шлуночка до міжшлуночкового отвору;

б) верхня таламо-смугаста вена (v. thalamostriata superior), що йде допереду у борозні між зоровим горбом та смугастим тілом, огинає передній горбок зорового горба, потрапляє до III шлуночка і в ділянці міжшлуночкового отвору вливається у внутрішню вену мозку; у верхню таламо-смугасту вену впадають вени хвостатого ядра (vv. nuclei caudati) та передня вена прозорої перегородки (v. anterior septi pellucidi); в) задня вена прозорої перегородки (v. posterior septi pellucidi); r) присередня та бічна вени ирисінка бічного шлуночка (v. medialis/ lateralis atrii ventriculi lateralis); д) бічні направлені вени (vv. directae laterales).

5. Велика мозкова вена (Галена), v. cerebri magna (Galenas) - коротка непарна судина, завдовжки до 1 см, залягає над пластинкою середнього мозку і вливається у пряму пазуху. Утворюється внаслідок злиття внутрішніх вен мозку. Крім обох основних вен приймає задню та дорзальну вени мозолистого тіла (v. posterior/ dorsalis carporis callosi). 6. Гіпофізарні ворітні вени, vv. portales hypophysiales, йдуть від гіпоталамуса та гіпофіза до печеристої пазухи. III. Венами стовбура мозку (vv. trunci і encephali) є такі вени: 1. Передня мосто-середньомозкова вена (v. pontomesencephalica anterior), яка збирас кров від вен моста (vv. pontis) та вен довгастого мозку (vv. medullae oblongate). Піднімається вгору до міжніжкової ямки і внадаe в основну вену або кам'янисту вену мозочка.

2.Вена бічного закутка четвертого шлуночка, v. recessus lateralis ventriculi quarti, йде від бічного шлуночка до кам'янистої пазухи. IV.Найпостійнішими венами мозочка (vv. cerebelli) є: 1) верхня та нижня вени черв'яка (v. superior/ inferior vermis), верхні та нижні вени мозочка (vv. superiores et inferiores cerebelli), передцентральна вена мозочка (v. praecentralis cerebelli) та кам'яниста вена. Кам'яниста вена, v. petrosa, йде від клаптика мозочка до верхньої кам'янистої пазухи і анастомозує з більшістю вен мозочка та стовбура мозку. V.Вени внутрішнього вуха прямують від внутрішнього вуха через внутрішній слуховий прохід до порожнини черепа і впадають у нижню кам'янисту пазуху. До них належать лабіринтові вени, vv. labyrinthales, та вена водопроводу завитки, v. aquaeductus cochleae

VI. До вен очної ямки (vv. orbitae) належать такі вени. 1.Верхня очна вена, v. ophtalmica superior, прилягає до верхньобічної стінки очної ямки, є продовженням носолобової вени (v. nasofrontalis), яка утворилась в результаті злиття надблокової та кутової вен. Потрапляє до порожнини черепа крізь верхню очноямкову щілину і впадає у печеристу пазуху. 2. Нижня очна вена, v. ophtalmica inferior, йде по нижній стінці очної ямки і впадає у верхню очну вену або безпосередньо у печеристу пазуху, пройшовши крізь верхню очноямкову щілину. Інколи впадає у крилоподібне сплетення, пройшовши крізь нижню очноямкову щілину.

Верхня та нижня очні вени позбавлені клапанів. Вони приймають вени, що збирають кров від м'яких тканин носа, лоба, верхньої повіки, слизової оболонки решітчастих клітин, сльозової залози, очного яблука та його м'язів. Це такі вени решітчасті вени, vv. ethmoidales, сльозові вени, vv. lacrimales, війкові вени, vv. ciliares, передні війкові вени, vv. ciliares anteriores, вихрові (вортикозні) вени (вени судинної оболонки очного яблука), vv. vorticosae (vv. choroideae oculi), склеральні вени, vv. sclerales, надсклеральні вени, vv. episclerales, центральна вена сітківки, v. centralis retinae, повікові вени, vv. palpebrales, кон'юктивні вени, vv. conjuctivales

VII. Диплоїтичні вени, vv. diploicae, розміщені у каналах губчастої речовини кісток склепіння черепа, широко анастомозують між собою і сполучаються з пазухами твердої мозкової оболонки та з підшкірним венозним сплетенням склепіння черепа через емісарні вени. Виділяють такі великі диплоїтичні вени: лобова диплоїтична вена, v. diploica frontalis, передня та задня скроневі диплоїтичні вени (v. diploica temporalis anterior/ posterior), потилична диплоїтична вена, v. diploica occipitalis. Внутрішньочерепні вени та пазухи сполучаються з позачерепними венами за допомогою емісарних вен та венозних сплетень.

Описують такі емісарні (випускні) вени, vv. emissariae: 1) тім'яна емісарна вена, v. emissaria parietalis, що проходить крізь однойменний отвір тім'яної кістки; 2) соскоподібна емісарна вена, v. emissaria mastotidea, що проходить крізь однойменний отвір скроневої кістки; 3) виросткова емісарна вена, v. emissaria condylaris, що проходить через однойменний канал потиличної кістки; 4) потилична емісарна вена, v. emissaria occipitalis, що проходить через потиличну луску біля зовнішнього потиличного виступу

Розрізняють такі внутрішньочерепні венозні сплетення: 1) основне сплетення, plexus basilaris, що у вигляді сітки розміщене на схилі черепа і сполучає між собою печеристу, нижні кам'янисті, крайові пазухи, внутрішні хребтові сплетення та хребтові вени; 2) венозне сплетення під'язикового каналу, plexus venosus canalis hypoglossi, що сполучає крайову пазуху з внутрішньою яремною веною через однойменний канал; 3) венозне сплетення овального отвору, plexus venosus foraminis ovalis, що сполучає печеристу пазуху з крилоподібним венозним сплетенням крізь однойменний отвір; 4) венозне сплетення внутрішньої сонної артерії ,plexus venosus caroticus internus, що обплітає внутрішню сонну артерію на протязі від крилоподібного сплетення до печеристої пазухи

Позачерепні притоки внутрішньої яремної вени 1.Лицева вена, v. facialis, починається поблизу присереднього кута ока кутовою веною (v. angularis), проходить донизу, розміщуючись позаду лицевої артерії, огинає основу тіла нижньої щелепи перед переднім краєм жувального м'яза, повертає назад і доходить до кута нижньої щелепи, де приймає занижньощелепну вену. Далі лицева вена йде донизу та назад і на рівні під'язикової кістки впадає у внутрішню яремну вену. До системи лицевої вени належать такі вени: надблокові вени, vv. supratrochlearis, та верхні повікові вени, vv. palpebralis superiores, що впадають у кутову вену, надочноямкова вена, v. supraorbitalis, що впадає в одну з надблокових вен, формуючи кутову вену, нижні повікові вени; vv. palpebrales inferiores

зовнішні носові вени, vv. nasales externae, верхня губна вена, v. labialis superior, нижні губні вени, v. labialis inferiores, привушні гілки, гг. parotidei, зовнішня піднебінна вена, v. palatina externa, підпідборідна вена, v. submentalis, язикова вена, v. lingualis, яка формується біля кореня язика, супроводжує однойменну артерію і впадає у внутрішню яремну або лицеву вену. Названі вени дренують тканини відповідних ділянок голови. Глибока вена обличчя, v. profunda faciei, починається від крилоподібного сплетення, сполучається з верхнім комірковим венозним сплетенням та нижньою очною веною і також впадає у лицеву вену. 2. Занижньощеленна вена, v. retromandibuldris, бере початок від поверхневих скроневих вен (vv. temporales superficiales).

Вона прямує зверху вниз, проходить перед вушною раковиною крізь товщу привушної залози, далі йде позаду гілки нижньої щелепи та збоку від внутрішньої сонної артерії і впадає у лицеву вену, або у внутрішню яремну вену. За допомогою своїх притоків занижньощелепна вена збирає кров від: а) підшкірної венозної сітки, тканин скроневої та тім'яної ділянок голови (поверхневі скроневі вени); б) скроневого м'яза (середня скронева вена, v. temporalis media); в) передньої частини вушної раковини та зовнішнього слухового прохода (передні вушні вени, vv. auriculares anteriores); г) скронево-нижньощелепного суглоба (суглобові вени, vv. articulares, в які впадають вени зовнішнього слухового прохода, барабанної перетинки та барабанні вени [vv. tympanicae] );

д) бічної поверхні обличчя (поперечна вена обличчя, v. transversafaciei); е) крилоподібного сплетення (верхньощелепні вени, vv. maxillares). 3. Крилоподібне сплетення, plexus pterygoideus, розміщене у підскроневій ямці між скроневим та крилоподібними м'язами і приймає такі вени: а) середні оболонні вени, vv. meningeae mediae, та глибокі скроневі вени, vv. temporales profundae, що супроводжують однойменні артерії; б) вена крилоподібного каналу, v. canalis pterigoidei, що проходить в однойменному каналі; в) шилососкоподібна вена, v. stylomastoidea, що йде з барабанної порожнини і виходить з черепа крізь однойменний отвір; г) вени привушної залози.

Система притоків лицевої вени широко анастомозує з системою внутрішньочерепних вен за допомогою таких сполучень: 1) лицева вена -кутова вена - носолобова вена - верхня очна вена - печериста пазуха; 2) лицева вена - глибока вена обличчя - крилоподібне сплетення - венозні сплетення внутрішньої сонної артерії та овального отвору - печериста пазуха. Ці анастомози мають клінічне значення як шляхи можливого розповсюдження інфекції з лицевих ділянок до порожнини черепа. Тому, при необережному лікуванні фурункулів шкіри обличчя вище рівня верхньої губи може виникнути ускладнення у вигляді менінгіту (запалення оболонок головного мозку).

Лицевий нерв (VII) Лицевий (проміжнолицевний) нерв. n. facialis (intermediofacialisj, -мішаний нерв, розивається у зв'язку з II-ою зябровою дугою. Має такі ядра: рухове ядро лицевого нерва, nucleus n. facialis, чутливе поодиноке ядро, nucleus solitarius, парасимпатичні верхнє слиновидільне ядро, nucleus salivarius superior, та сльозове ядро, nucleus lacrimalis (рис. 109). Нерв виходить з речовини мозку у мосто-мозочковому куті і разом з VIII парою черепних нервів заходить крізь внутрішній слуховий отвір у внутрішній слуховий прохід. Далі нерв йде у лицевому каналі скроневої кістки, повторюючи його хід, утворює біля передньої стінки кам'янистої частини вискової кістки колінце (лицевого нерва) (geniculum [n. facialis])

і виходить на зовнішню основу черепа крізь шилососкоподібний отвір. По виходу із шилососкоподібного отвору лицевий нерв прямує вперед і розгалужується у товщі привушної залози на гілки, які формують внутрішньопривушне сплетення (plexus intraparotideus). Гілки внутрішньопривушного сплетення лицевого нерва розходяться з-під вушної раковини вперед у радіальному напрямку, що треба враховувати при проведенні оперативного втручання у цій ділянці (при нагнійному запаленні привушної залози напрямок розрізу повинен йти паралельно ходу гілок лицевого нерва, не перетинаючи їх). Все велике розгалуження гілок лицевого нерва на обличчі зветься "великою гусячою лапкою". Гілки лицевого нерва, що утворюють внутрішньопривушне сплетення, є руховими, вони не іннервують саму привушну залозу, а прямують до мімічних м'язів. Це такі нервові гілки:

1.Вискові гілки, rr. temporales, іннервують мімічні м'язи, що розташовані вище очної щілини, лобове черевце надчерепного м'яза, а також верхній та передній вушні м'язи (рис. 110). 2.Виличні гілки, rr. zygomatici, іннервують великий виличний м'яз та бічну частину колового м'яза ока. 3.Щічні гілки, rr. buccales, іннервують щічний м'яз та інші мімічні м'язи, розташовані між очною та ротовою щілинами. 4.Нижньощелепна крайова гілка, r. marginalis mandibularis, іннервує мімічні м'язи, розташовані під ротовою щілиною. 5.Гілка шиї, r.colli, спускається на шию позаду кута нижньої щелепи, іннервує підшкірний м'яз і з'єднується з поперечним нервом шиї (гілка шийного сплетення). 6.Інколи зустрічається непостійна язикова гілка, r. lingualis, що йде до язика.

Крім цих гілок, що проходять через привушну залозу і іннервують мімічні м'язи, лицевий нерв віддає ще такі рухові гілки: 7.Задній вушний нерв, n. auricularis posterior, відходить від лицевого нерва дещо нижче рівня шилососкоподібного отвору, йде назад та вгору, проходячи між соскоподібним відростком та зовнішнім слуховим отвором і іннервує потиличне черевце надчерепного м'яза (потилична гілка, r. occipitalis) та задній вушний м'яз (вушна гілка, r. auricularis}. 8.Двочеревцева гілка, r. digastricus, іннервує заднє черевце двочеревцевого м'яза. 9.Шилопід'язикова гілка, r. stylohyoideus, іннервує шилопід'язиковий м'яз. 10.Стремінцевий нерв, n. stapedius, відходить від лицевого нерва У низхідній частині лицевого каналу і іннервує стремінцевий м'яз. Парасимпатичну та чутливу частини волокон лицевого нерва часто виділяють в окремий проміжний нерв.

Проміжний нерв, n. intermedius, виходить з мостомозочкового кута окремим стовбуром між власне лицевим та присінково-завитковим нервом і приєднується до лицевого нерва у лицевому каналі. Тіла чутливих (псевдоуніполірних) нейронів лицевого (проміжного) нерва лежать у вузлі колінця (ganglion geniculi), який розміщений біля колінця лицевого нерва. Центральні відростки цих чутливих нейронів повторюють зворотній хід рухового компонента і досягають у головному мозку поодинокого ядра. Периферійні відростки чутливих нейронів вузла разом з парасимпатичними волокнами (аксони верхнього слиновидільного та слізного ядер) формують дві гілки лицевого нерва: барабанну струну та великий кам'янистий нерв.

I. Барабанна струна, chorda tympani, є мішаним нервом, що містить чутливі та парасимпатичні волокна. Відходить від лицевого нерва на 2-3 мм вище рівня шилососкоподібного отвору, проходить в однойменному канальці вискової кістки. Цей нерв у барабанній порожнині гілок не віддає, а проходить між ручкою молоточка та довгою ніжкою коваделка, немовби струна, і залишає скроневу кістку через кам'янисто-барабанну щілину. По виходу з щілини барабанна струна спускається вниз та вперед і приєднується до язикового нерва. Чутлива частина волокон барабанної струни досягає слизової оболонки передніх двох третин язика і закінчується рецепторами у смакових цибулинах. Парасимпатична частина волокон барабанної струни досягає піднижньощелепної, під'язикової та малих слинних залоз, переключаючись з прегангліонарних волокон на постгангліонарні у піднижньощелепному та під'язиковому вузлах, і забезпечує секреторну іннервацію цих залоз.

II. Великий кам'янистий нерв, n. petrosus major, є мішаним нервом, що містить парасимпатичні та чутливі волокна. Бере початок від лицевого нерва в ділянці колінця, виходить на передню поверхню кам'янистої частини вискової кістки через розтвір однойменного каналу, лягає в однойменну борозну і виходить з порожнини черепа через хрящову тканину рваного отвору. Далі великий кам'янистий нерв зливається з симпатичним, за складом волокон, глибоким кам'янистим нервом (від внутрішнього сонного сплетення), утворюючи нерв крилоподібного каналу, який проходить через крилоподібний канал і досягає крилопіднебінного вузла. У цьому вузлі прегангліонарні волокна переключаються на постгангліонарні, які в складі гілок вузла досягають сльозової залози, залоз слизової оболонки порожнин рота та носа. Чутливі волокна великого кам'янистого нерва проходять через крилопіднебінний вузол транзитом і досягають слизової оболонки піднебіння.

Дякую за увагу!