Презентація на тему:
"Категорія «оптимізація». Критерії та пріоритети ландшафтно-екологічної оптимізації території"

Категорія «оптимізація». Критерії та пріоритети ландшафтно-екологічної оптимізації території

Категорія «оптимізація» Головним завданням територіально-екологічної оптимізації є виважене поєднання виробничих, природо відновних і соціальних функцій геосистем в інтересах досягнення належних просторово-екологічних умов життєді яльності населення. Оптимально організована територія має бути: -висо копродуктивною; -мало конфліктною; -естетично привабливою; -екологічно надійною; -стабільною.

Категорія «оптимізація» Під територіально-екологічною оптимізацією розуміють підтримання екологічної рівноваги в регіоні з допомогою раціонального співвідношення перетворених і збережених ландшафтів, органічного поєднання виробничих, соціальних і екологічних функцій господарських систем, створення належних просторових умов життєді яльності населення. У кожному конкретному регіоні це співвідношення має свої певні еколого-соціально-економічні показники, досягнення яких є цілеспрямованою перспективою розвитку. Цілеспрямовані наукові розробки схем оптимальної організації тери торії розпочались в Європі з 60-х років у лоні ландшафтно-екологічних досліджень. Це були «ландшафтні плани» в Німеччині, ландшафтно-екологічні плани» в Чехословаччині, «територіальні комплексні схеми охорони природи» в Радянському Союзі. Ними обґрунтовувалось оптимальне розміщення різних функціональних зон, оптимальна локалізація різних угідь, схеми охорони природи як обов'язкові при плануванні соціально-економічного розвитку адміністративних районів, областей.

Критерії та пріоритети ладшафтно-екологічної оптимізації території Ландшафтно-екологічна оптимізація спирається на положення кон цепції узгодженого розвитку, які передбачають: орієнтацію виробництва на місцеву сировинно-ресурсну базу; запровадження завершених енерговиробничих циклів, орієнтованих на виробництво повноцінної готової продукції; максимальне використання і відродження традиційних видів при родокористування; оптимізацію структури землекористування; створення умов просторової комфортної життєдіяльності населення;

Критерії та пріоритети ладшафтно-екологічної оптимізації території Ландшафтно-екологічна оптимізація території є одним з напрямків територіально-екологічної оптимізації. Її досягнення передбачає визна чення і реалізацію ландшафтно-екологічних пріоритетів. Серед них: природоохоронний, антропоекологічний, виробничий, естетичний, рек реаційний тощо.

Ієрархія цілей оптимізації Функції першого порядку: - природоохоронна; - антропоекологічна; Функції другого порядку – це функції, що мають найвищий природний потенціал. Функції третього порядку – це функції, які сприяють виконанню функцій другого порядку.

Ієрархія цілей оптимізації Першим етапом оптимізації є визначення ландшафтно-екологічних пріоритетів розвитку регіону. Необхідно прорангувати види функцій у порядку їхньої значущості для даного регіону з урахуванням сучасної еколого-географічної ситуації в ньому, специфіки його господарської ролі в масштабах країни та природної ролі в природних територіальних комплексах вищих рангів. За умов глобальної екологічної кризи найвищим пріоритетом будь-якого регіону є анропоекологічні функції зі створення комфортних і гігієнічно стабільних умов середовища життєдіяльності людей та природоохоронні - зі збереження біорізноманіття.

Ієрархія цілей оптимізації Пріоритет другого порядку слід визначити за функцією, відповідно до якої геосистема має найвищий природний потенціал. За однаково спри ятливих природних умов для виконання декількох функцій пріоритет віддається тій з них, яка пов'язана з меншим екологічним ризиком або надто важлива з екологічної точки зору. Визначення пріоритетності функцій є основою розробки регіональної екологічної політики, зокрема обґрунтування схем функціонального зонування регіону.

Ієрархія цілей оптимізації Оптимізація ландшафтно-екологічної організації території є наступ ним кроком оптимізації геосистем. Вона зводиться до обґрунтування такої територіальної диференціації угідь, за якої максимально повно реа лізується природний потенціал геосистем, виключаються конфліктні ситуації між її функціональним використанням і природними особливос тями, забезпечується естетична привабливість ландшафту. Задоволення цих вимог - складна ландшафтно-екологічна проблема, яка здебільшого реалізується на певних територіях - природних націо нальних парків, регіональних ландшафтних парків, адміністративно-територіальних одиниць нижчих рангів.

Оптимальне співвідношення природних і господарських угідь Визначаючи природоохоронну функцію як пріоритетну, для будь-якого регіону під час ландшафтно-екологічної організації території першочер говим завданням є встановлення оптимального співвідношення між при родними і господарсько-освоєними територіями. О. Молчанов визначив, що мінімальна лісистість територій степової зони має бути 10 %, лісостепової зони - у межах 15-20 %, зон мішаних і широколистих лісів - 25-45 %, гірських територій - не менше 50 %.

Оптимальне співвідношення природних і господарських угідь

Етапи ландшафтно-екологічної оптимізації Перший етап: Необ хідно відвести під заліснення і залуження орні землі з крутизною схилів від трьох до семи і більше градусів. Другий етап: Надати статусу складових перспективної екомережі полезахисним лісосмугам, ділянками витоку річок, водно-болотним масивам, землям під ярами, пісками, кам'янистими розсипами, водою, а також луками, сіножатями, пасовищами, лісами. Третій етап: Сформувати цілісну національну екомережу із запровадженням певних режимів і докорінною зміною структури природокористування в зв'язку з природоохоронною та іншими пріоритетними функціями регіонів - антропоекологічною, агрогосподарською і рекреаційною.

Природо-ресурсні показники збалансованого розвитку України Показник Значення Шляхи досягнення Реаль ний Опти мальний Мінерально-сировинні ресурси Структурамі нерально-си ровинної бази Дефор мована Оптимі-зована Переоцінкаіснуючої мінерально-сиро винної бази за екологічними та економіч ними критеріями з виключенням з неї родовищ, розробка яких не є рентабель ною або може викликати незворотні не гативні зміни стану довкілля Екологічнийстан регіонів видобутку і пе реробки міне ральної сиро вини Критич ний Нор мальний Екологічнареабілітація територій гірничо- видобувних регіонів України Видобутокі переробка мі неральної си ровини     Стабілізаціявидобутку основних корис них копалин на існуючому рівні, техноло гічне переоснащення гірничодобувної і переробної галузей, орієнтація на пере робку вторинної сировини, зменшення потреб в імпорті енергоносіїв за рахунок зниження енергоємності виробництва і енергозбереження, орієнтація на експорт кінцевої продукції

Природо-ресурсні показники збалансованого розвитку України Земельні ресурси Сільськогос подарськізем лі (площа, млн га), включаючи: 43,48 37,44 Змінавиду використання та лісонаса дження на еродованих землях і землях, що розміщені на схилах вище 7е Орні землі 32,85 27,18 Створеннялуків і пасовищ на виснажених землях і землях, що розміщені на схилах вище 5° Пасовищаі луки 8,75 10,26 Створеннялуків на орних землях з низь кою продуктивністю, деградованих і на розміщених на схилах вище 3° Землірезерву і так звані не доторкані зем лі 12,01 16,30 (Землі з найменшим антропогенним тис ком, особливо навколо природно багатих осередків ландшафтів). Оптимізація та переміщення господарської діяльності Лісита заліснені площі 10,38 13,28 Головнимчином створення лісонаса джень на низькопродуктивних землях і розширення водо- та полезахисних лісо насаджень

Природо-ресурсні показники збалансованого розвитку України Зміна структури природної рослинності, млнга Природнарос линність 18,5 26,5 Залісненняі залуження неугідь та ріллі. Стабілізація екологічної рівноваги Заповіднийфонд 2.4 6,5 Створенняекомережі. Збереження біо- різноманіття Орніземлі 32,8 24,3 Ренатуралізаціяприродної рослинності. Суттєвий екологічний, економічний та соціальний зиск Ліси, у тому числі: 9,4 11,5 Ренатуралізаціялісів. Стабілізація еколо гічної рівноваги, підвищення продуктив ності та активізація соціальних функцій протиерозійні 2,7 3,1 рекреаційнітасанітарно-гігієнічні 2,0 2,4 гідрологічні 0,7 1,0 Лісосмуги 0,6 0,8 експлуатаційні 3,4 4,2 Луки 7,8 13,5 Ренатуралізаціялуків. Мінімізація ерозій них процесів та значний економічний ефект Болота 0,8 1,5 Ренатуралізаціяболіт. Поліпшення гідро логічного режиму. Мінімізація посушли вості ґрунту та втрат від неї

Природо-ресурсні показники збалансованого розвитку України Показник Значення Шляхи досягнення Реаль ний Опти мальний Водні ресурси Структураво докористуван ня:Підземніводи (млрд м3/рік)Поверхневіводи(млрд м3/рік) 4,421,0 7,0-8,0 12,0-15,0 Зниженнярівня водоспоживання в про мисловому, сільськогосподарському і по бутовому секторах за рахунок введення нових технологій та економного водо користування, удосконалення економіч них механізмів водокористування %вод питного водопостачан ня, які відпові дають Держав ному стандарту «Вода питна» 40-50% 100% Підвищенняякості водних ресурсів, що використовуються в системах питно-гос- подарчого водопостача Граничневод- но-екологічне навантаження Від

Висновки Оптимальна ландшафтно-екологічна організація території є невід'ємною складовою і завершальним етапом збалансованого природокористування. Вона базується на рангуванні пріоритетних критеріїв розвитку регіону з урахуванням його природно-ресурсного потенціалу, ролі і місця в територіальному поділі праці. Оптимальна ландшафтно-екологічна організація території України передбачає істотні зміни структури землекористування за рахунок скорочення малопродуктивних і деградованих земель орного клину і переведення їх під заліснення і залуження. Це сприятиме зростанню частки екологічно стабільних угідь під природною рослинністю.