Грунт та здоров'я. Екологічні проблеми та санітарна охорона грунту.
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Ґрунтом називають складну багатокомпонентну малодинамічну дисперсну систему, в якій дисперсне середовище представлене мінеральними речовинами (кристалічним кварцем, алюмосилікатами, глинистими мінералами, природними макро- й мікроелементами), а дисперсними фазами є органічні речовини, всі види ґрунтової вологи (гігроскопічної, плівкової, капілярної, вільної гравітаційної), повітря, мікро- та макроорганізми.
Класифікація грунтів за їх призначенням 1) природні за межами населених місць, які можуть бути використані для нового будівництва або вирощування сільськогосподарських культур; 2) штучно створені грунти населених місць, які утворилися з природних унаслідок їхнього перемішування з відходами антропогенного походження (побутовими, промисловими). До цього виду також належать пересунуті ґрунти, утворені внаслідок вертикального планування місцевості. Обидва різновиди штучно створених ґрунтів об'єднані терміном "культурний шар ґрунту населених місць"; 3) штучні покриття ґрунту (асфальтові, щебеневі, бетонні та ін.).
Основні властивості грунту пористість, повітропроникність, проникність, фільтраційна здатність, капілярність, вологоємність.
Склад грунту Мінеральні сполуки, Органічні сполуки, Органо-мінеральні комплекси, Грунтові розчини, Грунтова волога, Повітря, Грунтові мікроорганізми.
Гігієнічне значення грунту ґрунт є: 1) головним чинником формування природних і штучних біогеохімічних провінцій, які відіграють провідну роль у виникненні й профілактиці ендемічних захворювань серед населення; 2) середовищем, яке забезпечує циркуляцію у системі навколишнє середовище — людина хімічних та радіоактивних речовин, що використовуються в народному господарстві, а також екзогенних хімічних речовин, які потрапляють у ґрунт з викидами промислових підприємств, авіа- і автотранспорту, стічними водами, а отже, чинником, що впливає на здоров'я населення; 3) одним із джерел хімічного й біологічного забруднення атмосферного повітря, підземних і поверхневих вод, а також рослин, що ними людина харчується; 4) чинником поширення інфекційних хвороб та інвазій; 5) природним найпридатнішим для знешкоджування рідких і твердих відходів середовищем.
Ендемічне значення грунту Ґрунт є середовищем, в якому відбуваються процеси трансформації сонячної енергії. Ґрунт є тим елементом біосфери Землі, який формує хімічний склад харчових продуктів, питної води і частково — атмосферного повітря
Джерела забруднення грунту 1) внесення мінеральних та органічних добрив; 2) використання пестицидів; 3) надходження промислових і побутових відходів різних видів, які застосовують як добрива та з метою зволоження, в тому числі і внесення відходів тваринницьких комплексів (ферм) та індивідуальних господарств; 4) потрапляння на його поверхню хімічних речовин з викидів в атмосферу промислових підприємств і автотранспорту, а також радіонуклідів унаслідок аварій на ядерних реакторах; 5) зберігання або постійе поховання побутових і промислових відходів.
Тверді побутові відходи 1) вторинна сировина (папір, картон, текстиль, метал, шкіра та ін.); це приблизно 25% від маси відходів; 2) органічна частина, яку можна знешкодити, — приблизно 60—70%. 3) баласт (скло, каміння та ін.) — 6—8%; 4) паливні матеріали, які не вдається утилізувати (вугілля, деревина, гума та ін.) —8—10%.
Класифікація показників санітарного стану грунту Санітарно-фізичні Фізико-хімічні Показники хімічної безпеки: Санітарно-хімічні Санітарно-мікробіологічні Санітарно-гельмінтологічні Санітарно-ентомологічні Показники радіаційної безпеки Показники самоочищення грунту Класифікація показників санітарного стану ґрунту
Санітарно-хімічний показник- число Хлебникова – відношення кількості грунтового білкового азоту (азоту гумусу) до кількості органічного азоту. Вираховується на 100 г абсолютно сухого грунту. Чим більше наближається до одиниці це число, тим чистіша проба
Санітарно-хімічний показник Ступінь забруднення грунту Число Хлебникова Чистий 0,98 – 1,00 Слабо забруднений 0,97 – 0,75 Помірно забруднений 0,74 – 0,50 Сильно забруднений Менше 0,50
Етапи очищення населених місць від твердих побутових відходів І — збирання і тимчасове зберігання твердих побутових відходів; II —вивезення; III — знешкоджування та утилізація.
Методи знешкоджування твердих побутових відходів утилізаційні (перероблення відходів на органічні добрива, біопаливо, виділення вторинної сировини, наприклад, металевого брухту, для промисловості, використання як енергетичного палива) ліквідаційні (поховання в землю, скидання в моря, спалювання без використання тепла).
Методи знешкоджування твердих побутових відходів 1) біотермічні (поля заорювання, удосконалені звалища, полігони складування, поля компостування, біокамери, заводи біотермічного перероблення; у сільській місцевості в особистих господарствах — компостні купи, парники); 2) термічні (сміттєспалювальні заводи без або з використанням теплової енергії, що утворюється при цьому, піроліз з одержанням горючого газу та нафтоподібних мастил); 3) хімічні (гідроліз); 4) механічні (сепарація відходів з подальшою утилізацією, пресування в будівельні блоки); 5) змішані.
Класифікація промислових відходів за ступенем небезпечності 1-й клас - надзвичайно небезпечні речовини; 2-й клас - високонебезпечні речовини; 3-й клас - помірнонебезпечні речовини. 4-й клас - малонебезпечні речовини.
Схожі презентації
Категорії