Презентація на тему:
ЗДОРОВ’Я 2020: НОВА ЄВРОПЕЙСЬКА ПОЛІТИКА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ЗДОРОВ’Я 2020: НОВА ЄВРОПЕЙСЬКА ПОЛІТИКА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я О.В.Швець Головний позаштатний дієтолог МОЗ України 16.05.2012 р., м.Київ

ІСТОРІЯ і ПЕРСПЕКТИВА 1977 рік – Здоров'я для всіх до 2000 року 1978 рік – Алма-Атинська декларація по первинній медичній допомозі 1996 рік – Оттавська хартія по розвитку охорони здоров'я 1998 рік – Здоров’я 21 2008 рік – Таллінська хартія 2010 рік – На 60-й сесії Європейського Регіонального Комітету ВООЗ у Москві оголошено про створення нової Європейської політики ВООЗ: Здоров'я 2020 2011 рік – Представлено обґрунтування та головні завдання Європейської політики ВООЗ: Здоров'я 2020 (Андорра, Форум Європейського Регіонального Комітету ВООЗ) 2012 рік – На 62-й сесії планується затвердження політики 53-ма членами Європейського Регіонального Комітету ВООЗ (Мальта, вересень 2012 року)

Головні цілі Європейської політики Здоров'я 2020 Забезпечення підтримки у повній реалізації кожною людиною її потенціалу здоров'я та добробуту Скорочення нерівності по відношенню до здоров'я у межах країни та між державами регіону Стратегічне керівництво охороною здоров'я з метою забезпечення відповідальності і дій кожного сектора в інтересах здоров'я людей Інвестування в ефективні заходи, що здатні вирішувати проблеми громадського здоров'я у регіоні Прогнозування змін та підтримка інновацій

Головні проблеми Європейської охорони здоров'я Нерівність у забезпеченні здоров'я населення Демографічні зміни: скорочення чисельності дитячого та збільшення чисельності населення похилого віку Постійно зростаючий тягар неінфекційних хвороб Інфекційні захворювання Тягар хвороб, пов'язаних із зловживанням алкоголем

СТРУКТУРА ЗАХВОРЮВАНОСТІ І СМЕРТНОСТІ В ЄВРОПІ Неінфекційні захворювання (НІЗ) складають: 86% у структурі причин смертності 77% тягара хвороб 60 % загального тягара хвороб пов’язано з 7-ма факторами ризику: Підвищений артеріальний тиск Тютюнопаління Зловживання алкоголем Високий рівень холестерину в крові Надмірна маса тіла і ожиріння Низький рівень споживання овочів і фруктів Недостатня фізична активність Дані Європейського Регіонального Комітету ВООЗ

Ключове місце НІЗ

Модель реалізації політики

Zsuzsanna Jakab - директор Європейського регіонального бюро ВООЗ: «…Це початок рішучих дій, спрямованих на спільну роботу за для інтересів здоров’я та добробуту мешканців Європи, як сьогодні так і в майбутньому, на підставі обґрунтованих даних про чинники нездоров’я та належних розумних, в тому числі і з точки зору економічних витрат, шляхах поліпшення ситуації. В той же час, ми продовжуємо наші зусилля по укріпленню систем охорони здоров’я та спрямовуємо більше інвестицій у захист здоров'я, профілактику захворювань та укріплення здоров'я…»

Здоров'я 2020: український вимір Розділ І. Державна політика з формування системи громадського здоров’я Розділ ІІ. Формування здорового способу життя та мотивації населення до здорового способу життя Розділ ІІІ. Охорона довкілля. Створення здорового середовища Розділ ІV. Інвестування в здоров’я людей Розділ V. Удосконалення медичної допомоги населенню та профілактики неінфекційних захворювань Розділ VI. Розвиток системи надання медичної допомоги Розділ VІІ. Стратегічне управління Розділ VІІІ. Кадрове забезпечення Розділ ІХ. Фінансові ресурси та управління ними Розділ X. Забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення та обладнанням закладів охорони здоров'я та громадян пільгових груп населення Розділ ХІ. Інформаційне забезпечення Розділ ХІІ. Розвиток науки у сфері охорони здоров’я та створення ефективної системи впровадження в практику сучасних наукових інноваційних технологій Розділ ХІІІ. Міжнародне співробітництво та партнерство

Розділ І. Державна політика з формування системи громадського здоров’я Завдання: Забезпечити оптимальні умови життєдіяльності і формування здорового способу життя Захід: Розробити пропозиції щодо внесення змін до законів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують виробництво, маркування та рекламу харчової продукції з високим вмістом солі, цукру, насичених і транс-жирів

Розділ ІІ. Формування здорового способу життя та мотивації населення до здорового способу життя Завдання: Формувати нові цінності та мотивацію до здорового способу життя Заходи: Сприяти проведенню на державному та місцевому рівнях тематичних заходів, інформаційно-пропагандистських кампаній щодо формування здорового способу життя, організації здорового харчування та розвитку фізичної культури, поширенню серед населення доступних для розуміння інформаційних матеріалів з цих питань

Розділ ІІ. Формування здорового способу життя та мотивації населення до здорового способу життя Завдання: Забезпечити здорове харчування населення Заходи: Розробити і запровадити в практику клінічні настанови, стандарти, клінічні протоколи надання медичної допомоги хворим на аліментарно обумовлені хронічні неінфекційні захворювання та з несприйняттям окремих продуктів харчування, включити ці питання в навчальні програми з підготовки працівників охорони здоров’я, освіти та інших спеціалістів Розробити національні дієтичні рекомендації для різних груп населення Розширити сектор вітчизняного виробництва продуктів дитячого харчування та ліквідувати дефіцит молочних продуктів прикорму для дітей грудного та раннього віку Постійно інформувати населення про принципи здорового харчування, створити відеоролики та рекламні борди

Розділ ІІІ. Охорона довкілля. Створення здорового середовища Завдання: Забезпечити якість і безпеку продуктів харчування Заходи: Удосконалити технологію виробництва харчових продуктів, забезпечити контроль якості і сертифікації, забезпечувати підприємства, що виготовляють продукти дитячого харчування, екологічно чистою сировиною Впровадити уніфіковану систему гігієнічного контролю за вмістом радіонуклідів, генетично модифікованих інгредієнтів тощо в продуктах харчування Організувати рекламу продуктів харчування, що сприяють підвищенню резистентності організму до шкідливого впливу чинників довкілля Забезпечити постійне отримання населенням фізіологічної кількості йоду з продуктами харчування

Концепція національних дієтичних рекомендацій (проект) Адекватна калорійність дієти для підтримання нормальної ваги тіла Харчові продукти, споживання яких доцільно обмежити Продукти, які слід вживати у більшій кількості Придбання здорових звичок у харчуванні Рекомендації для окремих груп населення

Адекватна калорійність дієти для підтримання нормальної ваги тіла Оздоровлення харчових звичок та підвищення фізичної активності для попередження надмірної ваги та ожиріння. Контроль енергетичної цінності спожитої їжі для підтримання нормальної ваги. Для людей із зайвою вагою або ожирінням зменшення споживання калорій з їжею та напоями. Перерозподіл часу на користь фізичної активності замість пасивного відпочинку. Підтримка адекватного надходження калорій на всіх етапах життя – дитинство, підлітковий вік, доросле життя, вагітність та лактація, похилий вік.

Харчові продукти, споживання яких доцільно обмежити Зменшити споживання солі до 6 грамів з подальшим скороченням до 4 грамів у людей в віці понад 50 років, а також у будь-якому віці при наявності гіпертензії, діабету або захворювань нирок (стосується майже 50% населення). Зменшити долю насичених жирів менш ніж 10% добової калорійності, замінити їх на моно та поліненасичені жирні кислоти. Споживати до 300 мг холестерину на день. Дотримуватись мінімально можливого рівня споживання трансжирів або повністю їх виключити (обмежити їжу, що містить гідрогенізовані рослинні олії та насичені жири). Максимально зменшити кількість калорій, які споживаються за рахунок насичених жирів та доданого цукру. Обмежити вживання їжі, виробленої з рафінованого борошна, особливо такої, яка одночасно містить тверді жири, доданий цукор та сіль. Якщо людина споживає алкоголь, то його кількість повинна бути помірною – до однієї порції алкоголю на день для жінок та до двох для чоловіків (тільки для дорослих після 21 року).

Продукти, які слід вживати у більшій кількості Збільшити споживання овочів та фруктів, споживати різноманітні овочі та фрукти. Вживати щонайменше 50% цільних злаків із загальної кількості злаків. Збільшити споживання цільних злаків шляхом заміни ними продуктів з рафінованого борошна. Збільшити споживання молочних продуктів з низьким вмістом жиру до понад 700 мл на добу для дорослих, намагатись вживати половину кисло-молочних продуктів. Обирати різноманітну білкову їжу, включаючи морські продукти, нежирне м’ясо та птицю, яйця, боби та горох, соєві продукти, несолоні горіхи та насіння. Збільшити кількість та різноманітність морських продуктів, замінив ними частину м'яса та птиці. Замінити білкові продукти, які одночасно містять велику кількість твердих жирів , аналогічними нежирними та нізькокалорійними. Використовувати рослинну олії замість тваринних жирів, коли це можливо. Обирати продукти багаті на харчові волокна, калій, кальцій та вітамін D, тобто на нутрієнти, які дефіцитні у раціоні харчування українців. Такі продукти включають овочі, фрукти, цільні злаки, молоко та кисло-молочні продукти.

Придбання здорових звичок у харчуванні Розробити такий план харчування, який здатний постійно забезпечувати надходження необхідних харчових речовин разом із адекватною кількістю калорій. Вміти зробити свідомий вибір здорових продуктів та напоїв на підставі їх харчової та енергетичноїцінності. Дотримуватись рекомендацій щодо безпечності продуктів харчування під час приготування та споживання їжі для попередження отруєнь та харчових інфекцій.

Рекомендації для окремих груп населення Жінки дітородного віку Обирати їжу, яка містить біодоступне залізо, здатне всмоктуватись у достатній кількості, а також їжу, що підвищує всмоктування заліза, наприклад, богату на вітамін С. Вживати 400 мкг на день синтетичної фолієвої кислоти (у складі фортифікованої їжі або дієтичних добавок) у доповнення до продуктів, які постачають природні фолати. Вагітні жінки та годуючі матері Споживати 250 – 350 г різноманітних морських продуктів на тиждень. Під час вагітності вживати дієтичні добавки, які містять йод, фолієву кислоту та залізо відповідно до рекомендацій акушера-гінеколога або іншого лікаря. Населення у віці понад 50 років Споживати їжу фортифіковану вітаміном В12, наприклад, злакові сніданки або дієтичні добавки, які містять цей вітамін.

Більше інформації про програму Здоров'я 2020: український вимір http://moz.gov.ua/ua/portal/Pro_20120316_1.html

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!