Презентація на тему:
Застосування Інтерференції хвиль

Презентацію підготували: Корінецька Світлана Журавецька Валерія

Інтерференція хвиль — це явище, яке виникає в результаті процесу накладання декількох когерентних хвиль і полягає у збільшенні амплітуди коливань в одних ділянках простору і зменшенні — в інших.

Застосування інтерференції дуже важливі й великі. Інтерференція світла має саме широке застосування для вимірювання довжини хвилі випромінювання, дослідження тонкої структури спектральної лінії, визначення щільності, показників заломлення і дисперсійних властивостей речовин, для вимірювання кутів, лінійних розмірів деталей в довжині світової хвилі, для контролю якості оптичних систем і багато чого іншого.

На використанні інтерференції світла заснована дія інтерферометрів і інтерференційних спектроскопії; метод голографії також заснований на інтерференції світла.

Інтерференція поляризованих променів широко використовують у крісталлооптиці для визначення структури та орієнтації осей кристала, в мінералогії для визначення мінералів і гірських порід, для виявлення та дослідження напружень і деформацій утвердих тілах, для створення особливо вузькосмугових світлофільтрів та ін

Обєктиви сучасних фотоапаратів і кінопроекторів, перископи підводних човніві різні інші оптичні пристрої складаються з великої кількості оптичних стекол -лінз, призм та ін Проходячи через такі пристрої, світло відбивається від багатьох поверхонь. Число відображають поверхонь в сучасних фотообєктива перевищує 10, а в перископ підводних човнів доходить до 40.

Інтерферометри - вимірювальні прилади, в яких використовується інтерференція хвиль. Принцип дії всіх інтерферометрів однаковий, і відрізняються вони лише методами отримання когерентних хвиль і тим, яка величина безпосередньо вимірюється

Це - спосіб одержання об'ємних зображень предметів на фотопластинці за допомогою когерентного випромінювання лазера. Голограма фіксує не саме зображення предмета, а структуру відбитої від нього світлової хвилі. Для отримання голограми необхідно, щоб на фотографічну пластинку одночасно потрапили два когерентних світлових пучки: предметний, відбитий від об'єкта та опорний – що приходить безпосередньо від лазера. Світло обох пучків інтерферує, створюючи на пластинці чергування дуже вузьких темних і світлих смуг - інтерференційну картину.