Презентація на тему:
Місяць, Астероїди, Карликові планети, Комети

Астрономія

Місяць

10 цікавих фактів про Місяць 1. Супутник планети Земля приблизно в 400 разів менший від Сонця. Розмір обох світил здається нам однаковим лише тому, що Місяць є найближчим до планети Земля астрономічним об'єктом. 2. За всю історію людства небесне світило відвідало лише 12 людей. При цьому всі вони були громадянами США. 3. Колонізація Місяця - це не наукова фантастика, а питання часу. Вже зараз уряд, США, Китаю і Росії планують організувати добування гелію-3 на цьому астрономічному об'єкті. 4. Супутник Землі зародився більш ніж 4.5 мільярдів років тому і спочатку мав набагато більший розмір, в порівнянні зі своїм нинішнім станом. 5. Форма супутника планети Земля яйцеподібна, а не кругла.

6. Різкий перепад температур - це характерна риса місячного клімату. Протягом доби тамтешня температура може змінитися від - 100 ° С до + 150 ° С. 7. Небесне світило постійно зменшується. А через мільйони (чи мільярди) років воно і зовсім зникне. 9. Через відсутність вітрів і вологи, сліди астронавтів, які відвідали небесне світило, ось уже майже 50 років продовжують існувати в незмінному вигляді. 8. Багато в чому, людство зобов'язане своїм існуванням Місяцю. Без нього наші дні були б коротшими, зливи - сильнішими, вітри - більш руйнівними. 10. НАСА планує відправити астронавтів на Місяць, щоб створити постійну космічну станцію. Таким чином людство може ще раз ступити на Місяць в 2019 році, якщо все піде за планом.

Астероїди

Пояс астероїдів Астероїди — найпоширеніші малі тіла Сонячної системи. Більшість з них утворюють так званий головний пояс астероїдів, який лежить між орбітами Марса та Юпітера. Вважають, що це залишки з часів формування Сонячної системи, які не змогли об'єднатися в одне тіло через гравітаційні збурення Юпітера. Більшість астероїдів обертаються навколо Сонця в тому ж напрямку, що й великі планети, але їхні орбіти здебільшого витягнуті та нахилені до площини екліптики.

Астероїди мають розмір від декількох метрів до сотень кілометрів. Здебільшого їх класифікують як малі тіла Сонячної системи, але деякі з них, наприклад, Веста і Гігея, можуть бути перекласифіковані в карликові планети, якщо буде доведено, що вони набули гідростатично рівноважної форми.

Карликові планети

Церера Церера — карликова планета та найбільше тіло поясу астероїдів. Церера має діаметр трохи менший 1000 км і достатню масу, щоб під дією власної гравітації набути сферичної форми. Після відкриття Цереру класифікували як планету, однак оскільки подальші спостереження виявили поблизу від Церери ряду астероїдів, у 1850-х її віднесли до астероїдів. Повторно вона була класифікована як карликова планета 2006 року.

Дев'ята планета 20 січня 2016 року астрономи з Каліфорнійського технологічного інституту Костянтин Батигін і Майкл Браун повідомили про можливу дев'яту планету на околиці Сонячної системи, за межами орбіти Плутона. Планета приблизно в десять разів масивніша, ніж Земля, віддалена від Сонця приблизно у 20 разів далі, ніж Нептун (90 мільярдів кілометрів), і робить оберт навколо Сонця за 10 000—20 000 років. На думку Майкла Брауна, ймовірність того, що ця планета реально існує, 90 %. Поки що вчені називають цю гіпотетичну планету просто «Дев'ята планета». У грудні 2018 року під час пошуку дев'ятої планети астрономи з Інституту науки Карнегі, а також Гавайського і Каліфорнійського університетів знайшли найбільш віддалений з усіх відомих науці об’єктів Сонячної системи — астероїд 2018 VG18, який вони згодом назвали «Farout» (англ. — далеко).

Гаумеа Гаумеа — карликова планета. Має сильно витягнуту форму і період обертання навколо власної осі близько 4 годин. Два супутника і ще принаймні вісім транснептунових об'єктів є частиною сім'ї Гаумеа, яка сформувалася мільярди років тому з крижаних уламків, після того, як велике зіткнення зруйнувало крижану мантію Гаумеа. Орбіта карликової планети має великий нахил — 28°.

Макемаке Макемаке — спочатку позначався як 2005 FY9, у 2008 році отримав ім'я і був оголошений карликовою планетою. Наразі є другим за видимою яскравістю в поясі Койпера після Плутона. Найбільший з відомих класичних об'єктів поясу Койпера (які не перебувають у підтвердженому резонансі з Нептуном). У Макемаке ще не виявлено супутників. Має діаметр від 50 до 75 % діаметра Плутона, орбіта нахилена на 29°.

Комети

Комети Комети рухаються, здебільшого, витягнутими орбітами, що близькі до параболічних. Деякі комети мають орбіти порівняно невеликих розмірів — десятки і сотні астрономічних одиниць. У них переважають прямі рухи, тобто їхнє обертання відбувається в тому ж напрямку, що й обертання планет. Ядра комет за своїм елементним i хімічним складом споріднені до планет-гігантів: вони складаються з водяного льоду і льодів різних газів із домішкою кам'янистих речовин. Майже всі малі планети за своїм складом подібні до кам'янистих планет земної групи. Тільки Хірон, що рухається між орбітами Сатурна і Урана, ймовірно, подібний до крижаних ядер комет та невеликих супутників далеких від Сонця планет.

Уламки малих планет, що утворюються під час їхніх зіткнень одна з одною, іноді випадають на Землю у вигляді метеоритів. У малих планет, саме внаслідок їхніх невеликих розмірів, надра прогрівалися значно менше, ніж у планет земної групи, і тому їхня речовина зазнала лише невеликих змін від часу їхнього утворення. Радіоізотопні виміри віку метеоритів свідчать, що вони, а отже, і вся Сонячна система, існують близько 5 млрд років. Цей вік Сонячної системи узгоджується з вимірами віку найдавніших земних та місячних порід.

Дякую за увагу