Презентація на тему:
Німеччина у ХХ ст.

Німеччина у ХХ ст.

На початку ХХ століття економіка Німеччини досягла рівня економіки Великобританії, що дозволило їй вдатись до колоніальної експансії та змагатись за морське домінування. Німеччина очолила коаліцію центральних держав у Першій світовій війні (1914–1918 рр.) проти Франції, Великобританії, та Росії (до 1917 р). Зазнавши поразку та будучи частково окупована, Німеччина була зобов'язана Версальським договором виплачувати репарації, втратила колонії, Польські землі та Ельзас-Лотарингію. Внаслідок Німецької революції 1918–1919 років був скинутий Кайзер і монархи, та створена Веймарська республіка, нестабільна парламентська демократія Німеччина на початку ХХ ст. Кайзер Вільгельм II

Веймарська республіка (1918–1933) 1918 — Листопадова буржуазно-демократична революція в країні і скинення монархії. У лютому 1919 році у Веймарі відбулися Установчі збори, які прийняли конституцію, яка узаконила встановлення Німеччині парламентської республіки. 1919–1933 р. — Веймарська республіка. Повоєнний розвиток Німеччини відбувався за вкрай несприятливих для неї зовнішньополітичних умов. Версальський договір накладав на країну великий тягар і принижував національну самосвідомість німецького народу, створював усі передумови для зростання націоналістичних і реваншистських настроїв. За таких умов Версальські Установчі збори 31 липня 1919 р.прийняли конституцію Німеччини, що набрала чинності 11 серпня 1919 р. Конституція проголосила демократичні права громадян, свободу слова, друку, зборів, спілок, надала права для діяльності різноманітним організаціям. Веймарська конституція була однією з найдемократичніших у світі.

Версальський мирний договір — підписаний у Версалі 28 червня 1919 року державами-переможницями у Першій світовій війні (США, Британією, Францією, Італією, Японією, Бельгією тощо) з одного боку, і переможеною Німеччиною — з іншого. З багатьох положень договору, одним з найважливіших і спірних було взяття Німеччиною на себе відповідальність за спричинення війни (поряд з Австрією та Угорщиною, відповідно до Сен-Жерменського мирного договору і Тріанонського договору) і, відповідно до положень статей 231–248, роззброїтися, здійснити істотні територіальні поступки і платити великі репарації країнам, які формували блок держав Антанти. Загальна вартість цих репарацій була оцінена на 132 млрд марок (у 1921 році $31,4 млрд або £6,6 млрд), що приблизно еквівалентно $442 млрд або £284 млрд. Версальський договір

Наслідки Версальського договору Умови Версальського мирного договору традиційно вважаються виключно принизливими і жорстокими по відношенню до Німеччини. Вважається, що саме це призвело до крайньої соціальної нестабільності всередині країни (після початку світової економічної кризи в 1929 році), виникнення ультраправих сил і приходу до влади нацистів (в 1933 році). Проте жорсткі обмеження, накладені на Німеччину, належним чином не контролювалися європейськими державами або ж порушення їх навмисно спускалися Німеччини з рук, у тому числі: Ремілітаризація Рейнської області, аншлюс Австрії, відторгнення Судетської області Чехословаччини і подальша окупація Чехії і Моравії. Вільям Орпен. Підписання миру в Дзеркальному залі Версальського палацу 28 червня 1919. Імперський військовий музей. Лондон Держави-отримувачі Площа, км² Населення, тис.чол. Польща 43 600 2950 Франція 14 520 1820 Данія 3900 160 Литва 2400 140 Вільне місто Данциг 1900 325 Бельгія 990 65 Чехословаччина 320 40 Всього 67 630 5500

Німеччина після Версальського договору Анексовано сусідніми державами Під управлінням Ліги Націй Веймарська Німеччина Польща Франція Данія Литва Вільне місто Данциг Бельгія Чехословаччина

Обкладинка англійського видання Версальського Договору

Влада нацистів і Друга світова війна (1933–1945) В 1933 році до влади прийшли Націонал-Соціалісти на чолі з Гітлером, та встановили тоталітарний режим. Політична опозиція була або ув'язнена, або розстріляна. Зовнішня політика стала агресивною, була анексована Австрія та захоплені частини Чехословаччини, нападом на Польщу була розпочата Друга світова війна. Після укладання договору про мир з Радянським Союзом в 1939 році, Нацистам вдалось захопити майже всю Західну Європу. В Німеччині та на окупованих землях Голокост забрав життя шістьох мільйонів євреїв, та п'ять мільйонів поляків, румун, слов'ян, громадян СРСР та інших. Однак, напад в 1941 році на Радянський Союз провалився, а після вступу Сполучених Штатів до війни, Великобританія стала базою для авіаційних бомбардувань німецьких міст. Після висадки союзників у Нормандії, німецька армія опинилась під ударом з усіх фронтів, та зазнала остаточної поразки в травні 1945 року. Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини Адольф Гітлер Фюрер Великої Німеччини

Після війни Через поразку Нацистської Німеччини в 1945 році та з початком Холодної війни в 1947 році, країна була розділена між двома геополітичними блоками на Східну, та Західну частини. Мільйони біженців зі східної Європи рушили на захід, зокрема, до Західної Німеччини. З'явилось дві нові країни: Федеративна Республіка Німеччина стала парламентською демократією, членом НАТО, одним із засновників майбутнього Європейського союзу та однією з найбільших економік в Світі, натомість, Німецька Демократична Республіка перетворилась у тоталітарну комуністичну диктатуру, супутника Радянського Союзу.

Бон – столиця Федеративної Республіки Німеччни Берлін – столиця Німецької Демократичної Республіки Поділ Німеччини на: ФРН НДР

Повоєнний безлад Втрати Німеччини у війни досягали 8 %-10 % від довоєнного населення 69 000 000, або від 5.5 до 7 мільйонів людей. З них 4.5 мільйони військових та від одного до двох мільйонів цивільних. Країною запанував безлад, коли 11 мільйонів гастарбайтерів та військовополонених рушили додому, а на зустріч ним, зі сходу, рушили 14 мільйонів біженців та солдатів Руїни в Берліні після Другої світової війни, 1945 р.

Процвітання Німеччини Економісти ФРН пустили економіку країни у вільне плавання. Це дало результати. 50-і, 60-і рр. називають роками «німецького економічного дива». Більше 55% західних німців відносили себе до середнього класу. Це псували лише світові економічні кризи. Західний Берлін, через 10 років після війни

Причини економічного піднесення Німеччини  виробництво відроджувалося на новій технічній основі; відсутність військових витрат, 10 млн переселенців із Центральної та Східної Європи як резерв дешевої робочої сили, подолання господарських диспропорцій розподілу; місткий внутрішній ринок і дешевизна робочої сили, що зумовили приплив іноземних капіталів; раціонально використовувалися допомога за «планом Маршалла» (2,7 млрд дол., з них 0,5 млрд як подарунок), кошти з державного бюджету, що виділялися для інвестування економіки, самофінансування підприємств; розвивалися новітні галузі, такі як електроніка, нафтохімія тощо;

Етапи економічного прогресу 1948 – 1949   1950 –1951 1952 1953 – 1955 1955 – 1960 підвищенняставокреальноїзарплатизурахуваннямроступродуктивностіпраці,значнезростаннявиробництва; час найбільшої напруги в історіїпоствоєнногонімецького ринкового розвитку , піднімається середньорічний рівень зайнятості;  припинення зростання цін і перевірка створюваної економічної системи на міцність і придатність  початокери«добробутудлявсіх» періодгальмуванняекономічногопідйомуіперехіддоспокійногопрогресу.

Промисловість До результату цього десятиліття національний дохід подвоївся, виробництво чавуну зросло на 30,7%, сталі - на 33, алюмінію - на 67,4, сірчаної кислоти - на 39,9, електроенергії - на 209%. Найбільш високими темпами розвивалося виробництво пластмас: воно зросло в 4,4 рази, легкових автомобілів - на 87%, радіоприймачів - на 65, телевізорів - на 34%, а видобуток природного газу з 0,04 млрд. м3 в 1960 р. зросла до 12,6 млрд., тобто в 31,5 тис. разів Зміни в структурі промисловості ФРН виразилися в зменшенні більш ніж удвічі частки добувної промисловості, в першу чергу за рахунок кам'яновугільної, що пов'язано з падінням ролі вугілля як джерела палива. Зменшилася частка галузей "легкої промисловості, таких як текстильна і взуттєва.

В 50-х роках німецький ринок автомобілів значно перемагає британський, що лідирував до цих пір. Під керівництвом Івана Херста створюются так звані Beetle (народні автомобілі) Автомобільна промисловість Кузови Beetle ("Жуків") на німецькому заводі Volkswagen, 1960 р. Виробництво Beetle, 1973 р.

Фольксваген Жук модель 1956 року

17 червня 1953 відбулися хвилювання в містах пригнічених радянськими військами: Берліні, Лейпцигу, Галле та інших. Німці продовжували бігти в Західний Берлін. У 1961 р. відбувається «Берлінська криза», результатом стало зведення Берлінської стіни. Берлінська стіна Берлінська стіна

Будівництво стіни Втеча німців з НДР до ФРН

1970 р. — ФРН підписала договори про визнання східних границь зі СРСР, Польщею і, трохи пізніше, з Чехословаччиною. 1972 р. — обидві німецькі держави прийняті в ООН. 3 жовтня 1990 р. відбулося возз'єднання Німеччини на основі конституції ФРН внаслідок краху комуністичного режиму в НДР і ліквідації цієї країни. Спочатку, особливо восени 1989, коли впала Берлінська стіна, Німеччину охопила загальна ейфорія. Однак практичні аспекти інтеграції двох різних держав виявилися дуже непростими. Не тільки економіка, але навіть матеріальний стан НДР був у значно гіршій формі, аніж припускали на Заході. Криза в країні тривала протягом всього правління канцлера Герхарда Шредера (1998–2005). Залишки муру на Потсдамській площі. Тут у 1989 році з'явився перший пролом у Берлінській стіні. Герхарда Шредера

Підготував: учень 10 класу Балицького НВК Снайчук Володимир