Презентація на тему:
Німеччина у 1945-2013рр

Німеччина у 1945-2013рр

Розкол Німеччини на ФРН та НДР Життєвий рівень знизився на 30-40%, загострилися житлові і продовольчі проблеми. Влада належить Контрольній Раді, що складалася з чотирьох головнокомандувачів окупаційних військ СРСР, ВБ, США і Франції. На Потсдамській конференції було прийнято рішення про те, що Німеччина була єдиною.

Розкол Німеччини на ФРН та НДР У грудні 1946 р. окупаційні зони США і Британії об'єднано у Бізонію (з 1948 р. Тризонія - приєдналася Франція). Там починають формуватися органи влади, фінансові установи, політичні партії - створюються основи демократичної країни. 20 червня 1948 р. у західній Німеччині проведена грошова реформа, що зупинила інфляцію, ліквідувала «чорний ринок».

Розкол Німеччини на ФРН та НДР Збільшилося промислове виробництво, а у 1949 р. досягнуто його довоєнного рівня, чому сприяло і приєднання Західної Німеччини до «плану Маршалла»: їй надано 3,9 млрд доларів стартової допомоги. 8 травня 1949 р. Парламентська рада, утворена з представників західнонімецьких земель, за ініціативою окупаційної влади затвердила «Основний закон Федеративної Республіки Німеччини», що проголосив Західну Німеччину демократичною федеративною державою: до її складу увійшло 11 земель.

Виникла нова держава зі столицею у м. Бонн. Після парламентських виборів новообраний парламент 7 вересня 1949 р. затвердив Конституцію ФРН і обрав голову першого західнонімецького уряду: канцлером ФРН став 73-річний лідер партійного блоку ХДС/ХСС К. Аденауер. Розкол Німеччини на ФРН та НДР

У відповідь на це в радянській окупаційній зоні була спеціально обрана Німецька рада. 7 жовтня 1949 р. вона проголосила утворення Німецької Демократичної Республіки, її столицею став східний Берлін (західна зона міста стала самоврядною територією, пов'язаною з ФРН). Розкол Німеччини на ФРН та НДР

Розкол Німеччини на ФРН та НДР Отже, Німеччина, населення якої прагнуло до того, щоб країна після Другої світової війни була єдиною, мирною і демократичною, фактично стала першою ареною зіткнення супердержав у «холодній війні». Саме їхня непоступливість та амбіції спричинили розкол Німеччини на ФРН і НДР, що засвідчило поділ повоєнного світу на дві ворожі частини.

Економічне становище Німеччини Економічне становище у післявоєнній Німеччині Економічне піднесення у ФРН, що розпочалося у другій половині 1950-х рр., було назване західнонімецьким «економічним дивом».  Німецькому «економічному диву» сприяло кілька факторів: - Західна Німеччина не була сильно зруйнована в роки війни. Значною мірою пощастило зберегти промисловий потенціал західної частини країни. - було вдосталь дешевої робочої сили, особливо після репатріації 9 млн. німців зі Східної Пруссії та інших районів. Зарплата робітників у перші повоєнні роки була значно меншою від довоєнної, а робочий тиждень становив 50-52 години. 

США надали Західній Німеччині 3,9 млрд. доларів «стартової допомоги» за планом Маршалла. Відбувався процес прискореної індустріалізації порівняно відсталих районів. - ФРН у 50-х роках практично не мала військових витрат. Це дало можливість зробити значні грошові заощадження. Визнаним архітектором німецького «економічного дива» був Людвіг Ерхард, міністр економіки. Він разом з групою економістів створив теорію «соціального ринкового господарства», в якій напрочуд успішно поєднувалися особиста ініціатива підприємців, вільна конкуренція з елементами державного регулювання. Держава, на думку авторів цієї теорії, повинна підтримувати нормальне функціонування системи цін і захистити ринкову економіку від монополізму товаровиробників. Економічне становище Німеччини

Програма національного порятунку 1. «Примусова» економіка не може бути ефективною ніколи,ніде і ні в якій формі. Альтернатива командній системі одина, і другої в природі не існує. Це ринкова економіка, заснована на волі,конкуренції та взаємній відповідальності громадян і держави. 2. Демонтаж командної системи і заміна її ринковою не можуть бути розтягнуті в часі, оскільки закони функціонування обох систем є взаємовиключними, а спроби сидіти між двома стільцями – найгірша політика, яка може призвести тільки до остаточного хаосу та повної дезорганізації економіки. «Критичну масу» ринкових перетворень треба проводити швидко, рішуче і послідовно. 3. Відновлення життєздатної грошової одиниці - не закономірний підсумок заключного етапу реформ, а відправна точка і необхідна передумова успішного просування до мети Економічне становище Німеччини

4. Держава зобов'язана активно втручатися в економічний процес. Але напрямок, характер і способи такого втручання повинен орієнтуватися на підтримку вільного ринку, на захист ринку від соціального популізму і утриманства. 5. Соціальна функція держави полягає не в тому, щоб «Порівну розподіляти злидні», а перш за все в тому, щоб забезпечити умови для ефективного виробництва. Перш ніж щось розподіляти, требаце «щось» зробити. Що ж стосується самого розподілу, то тут головне завдання держави - турбота про слабких. Для тих же, хто в силах подбати про себе сам, він зобов `язаний створити необхідні умови. Економічне становище Німеччини

Основні підсумки реформ Л. Ерхарда.  На середину 1950-х рр.. ФРН за обсягом промислового виробництва вже зайняла 3-тє місце в західному світі після США і Великої Британії. У країні значно скоротилася кількість безробітних, життєвий рівень населення швидко підвищувався, і незабаром за цим показником ФРН наздогнала провідні західні країни. Економічне становище Німеччини

Л. Ерхард

Об’єднання Німеччини У 1949 p. було створено дві держави ФНР та НДР і протягом повоєнних років Німеччина була розколотою на дві частини. Висувалося декілька ініціатив щодо об’єднання двох частин, але наприкінці 60-х pp. керівництво НДР відмовилося від тези про існування єдиної німецької нації, відкинуло можливість об'єднання навіть у історичній перспективі. Восени 1987 p. ситуація в НДР різко погіршилася. Державна заборгованість становила більш ніж 20 млрд. дол. Катастрофічного масштабу набула еміграція квалі-фікованих кадрів та молоді. Країну з населенням 20 млн. чол. залишило близько 3 млн. чол. В країні розпочалися періодичні масові демонстрації, почалося створення нових політичних та суспільних організацій.  7 листопада уряд НДР подав у відставку, а 8 листопада пішло у відставку керівництво компартії. 9 листопада було вирішено відкрити кордони, зруйнувати Берлінський мур.

Сесія Народної палати НДР 2 грудня виключила з Конституції статтю про провідну роль робітничого класу та його партії в житті суспільства. Комуністична партія втратила монополію на владу. 18 березня 1990 p. відбулися вільні багатопартійні вибори. Перемогу здобула зональна ХДС, що очолила «Альянс за Німеччину», створений за участю Г.Колля й матеріальної підтримки ФРН.  Отже, народ проголосував за возз'єднання з ФРН. 1 липня 1990 p. було здійснено економічну та соціальну унію НДР з ФРН. Об’єднання Німеччини

Питання об'єднання Німеччини було пов'язане з інтересами 4-х держав антигітлерівської коаліції (CPCP, США, Великобританія, Франція). У березні 1990 р. були проведені переговори за формулою «4+2» керівників та міністрів закордонних справ для врегулювання зовнішніх аспектів німецької єдності. Було проведено 4 зустрічі міністрів закордонних справ у Бонні, Берліні, Парижі та Москві. У результаті було вироблено документ, що містив рішення з усього комплексу зовнішніх аспектів німецької єдності. Договір про остаточне врегулювання щодо Німеччини. Договір складався з преамбули та 10 статей. Об’єднання Німеччини

У жовтні - листопаді 1990 p. було укладено низку радянсько-німецьких угод. Зокрема, Договір про добросусідство, партнерство та співробітництво, Договір про розвиток широкомасштабного співробітництва в галузі економіки, промисловості, науки і техніки, Договір про умови перебування та планомірного виводу радянських військ з території Німеччини, Угода про деякі перехідні заходи. Міжнародні наслідки об'єднання Німеччини: поява нової економічно могутньої держави з населенням 87 млн. чол. Об’єднання Німеччини

ФРН у 1960-1980-ті рр На початок 60-х років стала одною з найрозвинутіших країн Криза 1962-63 рр. призвела до відставки канцлера К. Аденауера, уряд очолив Л Ерхард. (у 1966 відставка) Третім канцлером був новий лідер ХДС К. Кізенгер. Правляче керівництво партії вперше запросило до спірвпраці представників провідних партій і створило уряд «великої коаліції». У 1966-69 здобула вплив партія СДНП, яка виступала за демократичний соціалізм. У 1969 здобула перемогу на виборах. Канцлером став В Брандт. Новий уряд приділяв увагу соціальним питанням, збільшено зарплати і пенсії, створювалися виборні ради на підприємствах.

1972 – закон «Про заборону професії» – представникам радикальних пол. течій заборонялося займати посади на державній службі. 1974 – відставка В. Брандт, наступник – Г Шмідт. На поч. 80-х у країні уповільнився економічний розвиток, загострилися соціальні проблеми. 1982 – ВДП вийшла з коаліції СДПН і перейшла на бік ХДС/ХСС, Г Шмідт пішов у відставку, новий канцлер – лідер ХДС Г. Коль. ХДС значно розширив свої ряди, лідер партії був прибічником неоконсервативних ідей: приватної власності, вільної ринкової економіки, відстоював принцип особистої відповідальності кожного за свій матеріальний добробут У 1983 почалося економічне піднесення, що тривало 8 років. ФРН у 1960-1980-ті рр

Гельмут Коль

Об’єднана Німеччина на рубежі століть

Особливості її економіко- і політико-географічного положення Німеччини

Об’єднана Німеччина на рубежі століть По обсягу ВНП (3049,7 млрд. марок у 1993 р.) і промислового виробництва ФРН займає 1-і місце в Західній Європі і 3-і місце у світі (після США і Японії). На частку ФРН приходиться близько 7,8% світового ВНП і 28% ВНП країн ЄС. З часу об'єднання Німеччини спостерігаються тенденції уповільнення темпів економічного розвитку, що порозумівається кризовою ситуацією в східних землях. У 1992 р. ВВП зріс на 1,9%, проти 3,1% у 1991 р. Загальний стан і тенденції розвитку на сході і заході країни різні. За останні роки в економіку колишньої НДР вкладено 600 млрд. марок.

Туристська індустрія приносить солідний доход. У 1992 р. іноземці залишили в країні 17,44 млрд. марок. Фінансове положення країни після об'єднання трохи погіршилося, хоча і залишається досить стабільним. Напружене положення в області фінансів викликало різке збільшення державних витрат, зв'язаних з необхідністю модернізації господарства колишньої НДР. У 1992 р. на витрачене близько 150 млрд. марок. Внутрішній держ. борг у 1992 р. склав 45 млрд. марок. Дефіцит бюджету - 3% від вартості ВНП. Темпи росту інфляції в 1994 р. - 4,4% (у 1990 - 2,6%). Золоті резерви Федерального банку - 13 448 млрд. марок (1995 р.). німецька марка - друга за значенням резервна валюта світу. Її частка у валютних запасах усіх країн складає 19%. Середня зарплата склала 3950 марок. Об’єднана Німеччина на рубежі століть

У зв'язку з економічним і сприятливим географічним розташуванням у центрі Європи, Німеччина є однією із найдинамічніших по розвитку серед Європейських держав, що дозволяє відігравати основну роль у Європейському Співтоваристві. Незважаючи на те, що останнім часом спостерігається витиснення Німеччини новими індустріальними країнами південно-східної Азії і Японією, швидше за все й у 21 столітті Німеччина збереже лідируючі позиції на світовому ринку, як визнаний постачальник високоякісної продукції. Об’єднана Німеччина на рубежі століть