Презентація на тему:
Національно – визвольний рук на Західноураїнських землях під час революції 1848 - 1849 рр. в Австрійській імперії

Національно – визвольний рук на Західноураїнських землях під час революції 1848 – 1849 рр. в Австрійській імперії

План уроку: Україна – складова європейського революційного процесу. Скасування панщини в Західній Україні. Утворення та діяльність Головної руської ради. Українське питання на слов’янському з’їзді в Празі. Участь українців у виборах і роботі австрійського парламенту. Революційний вибух у Львові. Придушення революції.

Революційні події 40 – х рр. ХІХ ст. на Західноукраїнських землях.

Україна – складова європейського революційного процесу 1848 – 1849 рр. - по всій Європі масово спалахували революції. В основному, народ боровся за свої права та інтереси. 24 лютого 1848 р. – повстання в Парижі. Франція стала республікою. 13 березня 1848 р. – революція охоплює Австрію. 18 -22 березня 1848 р. – масові народні демонстрації охопили Львів, Чернівці і Ужгород.

Барикади під час революції у Франції.

Скасування панщини в Західній Україні Переважала греко – католицька віра, яка прагнула скористатися дарованими свободами. Першими це відчули селяни Галичини (вони могли відстоювати свої інтереси у судах, земельний наділ відмежовувався, але від панщини народ не звільнявся). З приходом революції, селяни нехтували виконанням панщини.

Скасування панщини в Західній Україні Губернатор Королівства Галіції та Льодомерії Франц Стадіон, вирішив скасувати панщину, надіючись, що народ здобуде прихильність у боротьбі за державну незалежність Польщі.

Скасування панщини в Західній Україні 17 квітня 1848 р. – австрійський імператор Фердинанд І видав історичний маніфест про скасування панщини в Галичині. Цей маніфест дав селянам свободу, але вони були малоземельними.

Утворення та діяльність Головної руської ради Ідея народності стала стрімко розвиватися. У квітневих петиціях до австрійського імператора греко – католицькі священники та інтелігенти вимагали змін у мовно – культурних питаннях.

Головна руська рада 2 травня 1848 р. – створення у Львові Головної руської ради. Складалася із 30 членів – переважно представники духівництва і інтелігенції. Спочатку очолював Г. Яхимович, згодом – М. Куземський. Мала відділи шкільництва, селянських справ, фінансів тощо. Предмети викладалися українською мовою.

Головна руська рада Раді підпорядковувалося 12 окружних і 50 місцевих поменших рад. Основа – церковна мережа. Ці ради проводили збори, у яких брала участь кілька сотень громадян.

Головна руська рада 15 травня 1848 р. – Головна руська правда почала видавати свою газету - щотижневик “Зоря Галицька” (започаткував Іван Вагилевич у Львові). Головацький і Вагилевич налагодили гарні стосунки з провідними чеськими славістами і розпочали співпрацю з празькими газетами і журналами.

Головна руська рада Рада скликали перший з’їзд української інтелігенції – Собор руських учених (заснували товариство “Галицько – руська матиця”). Видавали популярні книжки для народу.

Головна руська рада Головна руська рада створювала (у деяких містах): українську національну гвардію; академічний легіон у Львові; допомагала організовувати в Підкарпатті селянську самооборону; виставила батальйон руських гірських стрільців. Головна руська рада хотіла перетворити Галичину на польську провінцію

Українське питання на слов’янському з’їзді в Празі 1848 р. – на початку червня, представники українських і польських організацій зібралися в Празі на слов’янський з’їзд, який організували чеські революційні демократи.

Українське питання на слов’янському з’їзді в Празі На слов’янському з’їзді між країнами виникали суперечки, організатори конгресу запропонували піти на компроміс, який не був реалізований.

Українське питання на слов’янському з’їзді в Празі Україна. Пропонувалося відмовитися від поділу Галичини Польща. Визнати українців окремою нацією з рівними правами на віросповідання, перебування на адміністративних посадах, уживання власної мови.

Участь українців у виборах і роботі австрійського парламенту 1848 р. – загострення між польськими поміщиками і українським селянством. Селяни вимагали: зменшення податків; повернення привласнених поміщиками земель; права користування лісами і пасовищами; скорочення терміну військової служби.

Участь українців у виборах і роботі австрійського парламенту Галичина і Буковина сформували найпотужніше селянське представництво з рештою австрійських провінцій. У парламенті українських селян очолили Лук’ян Кобилиця та Іван Капущак. Справи які вирішував парламент – скасування кріпацтва й панщини.

Участь українців у виборах і роботі австрійського парламенту 1848 – 1849 рр. – селяни Закарпаття зруйнували багато поміщицьків маєтків, убили кількох поміщиків і управителів. Цим рухом керував Лук’ян Кобилиця.

Участь українців у виборах і роботі австрійського парламенту 16 листопада 1848 р. – на зборах Вижницького виборчого округу Лук’ян Кобилиця закликав своїх виборців селян не визнавати владу поміщиків і обирати власних старост. Він оголосив ліси і полонини власністю селян.

Участь українців у виборах і роботі австрійського парламенту За це Лук’яна Кобилицю парламент позбавив депутатського мандата, а селяни нічого не встигли розподілити. Але Кобилиця організував кінний загін і рушив із ним Буковиною і запроваджував все що хотів, начебто від імені “цісаря”.

Участь українців у виборах і роботі австрійського парламенту Австрійський уряд вислав проти повстанців регулярні війська і пообіцяв винагороду тому, хто схопить Кобилицю, але зрадників не знайшлося. Квітень, 1850 р. – каральні загони розправилися з повсталими і захопили ватажка. Його жорстоко катували і він тяжко захворів. 24 жовтня 1851 р. - Лук’ян Кобилиця помер.

Революційний вибух у Львові 1 листопада 1848 р. – урядові війська відкрили вогонь по львівських демонстрантах. У відповідь пролунав заклик. На нього відгукнулася міська біднота та студенти. Вони збудували 23 барикади і до них приєдналися загони польської національної гвардії, академічний легіон та ін. “До зброї! На барикади!”

Революційний вибух у Львові Проти Австрійської влади об’єдналися бійці різних національностей. 2 листопада 1848 р. – австрійські війська застосували артилерію. Артобстріл тривав 2,5 год. Було вбито 55 осіб і 75 поранено. У Львові розпочалися пожежі. У місті оголосили облоговий стан і почалися масові арешти. Австрійський уряд негайно розправився з повсталими.

Революція у Львові.

Придушення революції Березень, 1849 р. – Франц – Йосиф видав нову конституцію, було розпущено парламент. Абсолютизм повністю відновив свої позиції в Австрії. 1851 р. – припинила своє існування Головна руська рада.

Придушення революції Наслідки революції для Західних земель: була скасована панщина; селяни вперше здобули громадянські права; на новий рівень піднявся національно – визвольний рух; утворилася перша політична організація, почали друкувати газети; народні маси брали участь в політичному житті і таким чином перетворилися на націю.