Презентація на тему:
Українське національно-культурне відродження кін. ХVIІІ- поч. ХХ ст.

Українське національно-культурне відродження кін. ХVIІІ- поч. ХХ ст. Історичні обставини розвитку української культури. Розвиток освіти і наука. Особливості літературного процесу. Мистецтво у період національно-культурного відродження Національні культурні організації в умовах реакційної урядової політики.

Історичні обставини розвитку української культури. Духовна культура українського народу кінця XVIII — початку XX ст. розвивалась в умовах постійних утисків Російської та Австрійської імперій. На Правобережжі Україна фактично перетворилась у безправну колонію Російської імперії. На колоніальному становищі опинились і західноукраїнські землі.

Історичні обставини розвитку української культури. Українське національне відродження виникло як антитеза тяжкому політичному і соціально-економічному становищу та культурному занепаду, в яких опинився тоді український народ

Освіта У 1805 р. відкрито Харківський університет. У 1820 р. засновано Ніжинську гімназію вищих наук У 1834 р. відкритий Київський університет.

Західноукраїнські університети На західноукраїнських землях основними центрами науки були університети Львівський (заснований 1661 р.) Чернівецький (1875 р.)

Зростання інтересу до історії та української мови У 1819 р. видано князем М. Церетелі першу збірку українських народних пісень - “Досвід збирання старовинних малоросійських пісень”. У 1818 р. у Петербурзі вийшла перша граматика української мови – “Граматика малоросійського наріччя” - О.Павловського. У 1823 р. Іван Войцехович склав невеликий український словник.

Перші узагальнюючі праці з історії України Микола Костомаров 16 томів “Исторических монографий” і 6-томна “Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей”. Володимир Антонович створив цілу наукову історичну школу його учнем був М.С.Грушевський. Михайло Грушевський “Історія України-Руси” Дмитро Яворницький “Историю запорожских казаков”

Розвиток літератури Іван Котляревський(1769-1838 рр.) Першим твором народною мовою, який почав процес її оформлення у сучасну літературну мову, стала“Енеїда” І.Котляревського.

Григорій Квітка-Основ'яненко (1778-1843 рр.) Г.Квітка-Основ'яненко - основоположник української художньої прози - “Сердешна Оксана”, “Сватання на Гончарівці”, “Конотопська відьма”.

Тараса Шевченко (1814-1861) Викуплений І.Сошенком з неволі у віці 24 роки, навчався в Академії мистецтв, учасник Кирило-Мефодіївського товариства, арештований і 10-літня рекрутчина з забороною писати і малювати, смерть незабаром після повернення з заслання.

Перший “Кобзар” вийшов 1840 р. у Петербурзі Євгена Гребінки.

Пантелеймон Куліш (1819-1897 рр.) Письменник, лінгвіст, історик, публіцист. Автор етнографічної збірки “Записки о Южной Руси”, історичного роману “Чорна рада”.

Марко Вовчок (М.Віленська 1833-1907 рр.) Збірка “Народнi оповiдання”, повісті “Iнститутка”, “Кармелюк” приголомшують трагічною правдивістю картин кріпацького гніту.

Панас Мирний (П.Я.Рудченко 1849-1920 рр.) Автор новаторських соціально-психологічних романів і повістей про народне життя, він підняв українську прозу до високого рівня художньої досконалості. Романи “Хiба ревуть воли, як ясла повнi?”, повісті “Лихi люди”, “Лихо давнє i сьогочасне”, “Голодна воля”, п'єса “Лимерiвна”.

Іван Франко (1856-1916 рр.) Син селянина-коваля з-під Дрогобича, який насилу отримав можливість закінчити гімназію, І.Франко так формулював своє кредо: “Як син селянина, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я відчував себе зобов’язаним віддати свою працю цьому простому народові”.

Іван Франко (1856-1916 рр.) Автор ліричних збірок “З вершин i низин”, “Зів’яле листя”, історичної повісті “Захар Беркут”, гостросоціального“Борислав смiється”, поема “Моїсей”, психологічної драми “Украдене щастя”.

Леся Українка (Л. Косач-Квітка 1971-1913 рр.) Автор поем “Давня казка”, “Самсон”, “Роберт Брюс”, і вінчають її творчість драматичні поеми “У катакомбах”, “Касандра” та поетичні драми “Лiсова пiсня”.

Етапи розвитку української літератури в ХIX ст. - рубіж XVIII-XIX ст. і початок XIX ст. – поява перших творів рідною мовою (“Енеїда”); - 40-50-і роки XIX ст. – творчість Т.Шевченка й оформлення української літературної мови; - друга половина XIX ст. – широка палітра літературних жанрів, ускладнення образного ряду, особливо у творчості І.Франка, Л.Українки, М.Коцюбинського.

Театр У Харкові за активної участі Григорія Квітки-Основ'яненка було створено у 1789 році перший професійний театр. Великого успіху мала п'єса "Сватання на Гончарівці"

Театр 1819 році у Полтаві Котляревський поставив п'єси "Наталка Полтавка" та "Москаль-чарівник", чим розпочав нову добу українського світського театру.

Марко Кропивницький (1840-1910 рр.) У 1882 р. в Єлисаветграді Кропивницький, драматург, актор, режисер, педагог, утворив професійний український театр.

Театр У 1890 р. І. Карпенко-Карий і П. Саксаганський утворили "Товариство російсько-малоросійських артистів під керівництвом П. Саксаганського", яке було найкращим українським театральним колективом.

Музично-драматичний театр У 1907 р. М. Садовський заснував перший стаціонарний музично-драматичний театр у Києві в Троїцькому будинку (нині - Національна опера).

Театр Галичини Український професійний театр Галичини виник 1864 р. у Львові при культурно-освітньому товаристві "Руська бесіда". Його основоположником став український актор і режисер О. Бачинський, ним опікувався Іван Франко.

Завданнями українського театру були: боротьба проти русифікаторства; формування шанобливого ставлення до українського народу та його культури; порушення соціально значущих питань; розвиток нових шляхів сценічного мистецтва.

Музика В XIX ст. складається світська професійна музична культура. С.С.Гулак-Артемовський на початку 60-х років створює першу українську оперу “Запорожець за Дунаєм”.

Музика Основоположником української класичної музики є Микола Лисенко .

С. Крушельницька, А. Нежданова, О. Мишуга прославляти сцени кращих театрів Росії, Італії (Мілан), Франції (Париж), де досягли визнання в мистецькому світі. На початку XX ст. з великим успіхом виступала в країнах Західної Європи та Америки Українська хорова капела під керівництвом диригента Олександра Кошиця. Виконавці вокального мистецтва С. Крушельницька О. Мишуга

Образотворче мистецтво Представником українського реалістичного портретного живопису є художник В.Тропінін, який залишався кріпаком навіть вже будучи відомим художником.

Знаменитий портрет О.С.Пушкіна роботи Василя Тропініна

Загалом у живописі початку XIX ст. переважаючим художнім стилем був романтизм В.Штернберг працював в портретному, в побутовому, і в пейзажному жанрах, йому належить художнє оформлення “Кобзаря”, він зробив гравюру "Кобзар з поводирем".

“Катерина” “Циганка ворожить українській дівчині”

"Селянська родина" (1843)

В1860 р. Шевченкові було присвоєно звання академіка гравюри Петербурзької академії мистецтв. Офорт “Судня рада” 1844р.

Іван Айвазовський 1817-1900 рр. Видатний художник-мариніст І.Айвазовський У його живописі звучала й українська тема“Весілля на Україні”.

Айвазовський “Бій брига Меркурій”

Айвазовський “Шторм”

І. Крамськой портрет Т.Шевченка Багато художників-передвижників були родом з України: О.Литовченко, М.Ярошенко, Микола Ге, А. Куїнджі , К.Трутовський, І. Рєпін - їх мистецтво було пройняте реалізмом.

Історичний жанр І. Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султанові"

Образотворче мистецтво У 1905 р. було організовано першу Всеукраїнську мистецьку виставку, яка продемонструвала духовну єдність західно-українських та наддніпрянських митців.

Архітектура На початку XIX ст. в Україні з'являється стиль ампір. Ампір виражався в монументальних формах римського зразка, широких гладких стінах, округлих колонах так званого дорійського ордера тощо.

У 1837-1842 рр. у класичному стилі збудовано головний корпус Київського університету св. Володимира, проект якого підготував професор архітектури В.І. Беретті.

Архітектура другої половини XIX ст. У другій половині XIX ст. стильова єдність класицизму руйнується складається напрям, який отримав назву “еклектика” (змішування) - поєднання різних історичних стилів в одному архітектурному об'єкті. Серед її напрямів особливо поширюється віденське бароко.

1887 р. в Одесі архітекторами Фельнером і Гельмером у стилі віденського бароко споруджено оперний театр

1897 р. у Львові за проектом архітектора З.Горголевського розпочалось будівництво театру опери. Відкриття - 1900 р.

1901 р. в Києві за проектом архітектора В. Шретера споруджено оперний театр.

Різновидом еклектики стає псевдо візантійський стиль. Пам'ятка цього напряму -Володимирський собор, який споруджувався понад 20 років (1862-1886) за проектами І.Штрома, пізніше П. Спарро, О. Беретті

“Руські єпископи” фреска собору В.Васнецов.

«Хрещення Володимира» фреска собору В.Васнецов

Будинок Полтавського губернського земства споруджений в 1903-1908 рр. за проектом В. Г. Кричевського, перший прикладом у країнського стилю.

На межі XIX і XX ст. проникає стиль модерн. У даному стилі 1904 р. у Львові за проектом В. Садловского було збудовано залізничний вокзал.

1904 р. Жмеринський залізничний вокзал. Будівництвом керував архітектор І. Журавський

Готель "Жорж" зведений Фельнером і Гельмером в 1901 році у Львові

Будинок із химерами архітектор  — В.Городецький, збудований у 1901—1903 рр. як прибутковий будинок.

Українська скульптура Кращих українських скульпторів першої половини ХІХ ст. забрали до Росії. Серед них варто виділити Івана Мартоса (1753-1835) Костянтина Климченка (1817-1849) Мартос пам'ятник Мініну і Пожарському в Москві

І. Мартос Пам'ятник Рішельє - в Одесі

Пя м'ятник Володи миру Вели кому  — найстаріший скульптурний пам'ятник Києва, споруджений у 1853 році, скульптор В. Демут-Малиновський

Для підкреслення значення "возз'єднання" України з Росією царський уряд виділив кошти на виготовлення пам'ятника Б. Хмельницькому скульптор М.Микешин – пам'ятник встановлено в Києві 1888 р.

Пам'ятник І. Котляревському в Полтаві, скульптора Л. Позена - перший в історії встановлений 1903 р. українському письменнику.

І. Кавалерідзе пам'ятник княгині Ользі в Києві 1911 р.

Національні культурні організації Перша в українській історії національно-культурна організація виникла в 1833 р. у Львові - “Руська трійця” У Києві в грудні 1845 р. виникає нелегальне Кирило-Мефодіївське братство – політична національна організація. В 1859 р. студентами і молодими викладачами Київського університету створюється “Громада”.

Національні культурні організації З 1868 р. організоване товариство “Просвiта”, на чолі з А. Вахняниним. У 1873 р. у Львові засновується “Літературне товариство ім.Шевченка”, перетворене в 1892 р. в наукове – НТШ ім. Т. Г. Шевченка .

Висновок Отже, в XIX - на початку XX ст. активізується культуротворчий потенціал українського народу шляхом творення духовних цінностей, збереження та поширення духовної спадщини. На межі XIX і XX ст. інтенсивно відбувається процес формування інфраструктури української культури, об'єднання духовних зусиль національної еліти східно-і західноукраїнських земель, зростання національної свідомості українського народу.