Презентація на тему:
Творча зустріч

“… Креше в душу неспокій, Б’є у груди мені…”

Проект Виконали учні 9-х класів Керівник: Пєткова О.В.

Ознайомлення з найцікавішими, зрозумілими для вікової категорії творами Юрія Івановича Єршова. Підготовка до зустрічі з поетом.

Створити електронну презентацію про життєвий і творчий шлях поета. Вчитися характеризувати й самостійно оцінювати поетичні твори, читати їх напам’ять. Укласти словник емоційно-експресивної лексики. Створити публікацію. Написати статтю до газети. Узагальнити проектну діяльність у літературно-музичній композиції “… Креше в душу неспокій, Б’є у груди мені”.

Народився 7 лютого 1949 року в с. Миколай-Поле Запорізької області. Базові знання здобув у Миколайпільській школі. Середню освіту отримав у школі №59 м. Запоріжжя. До служби в армії працював на трансформаторному заводі. Після армії вступив до Львівського інституту фізичної культури, по закінчені якого працював у селах області. Був майстром спорту, 5 років поспіль був чемпіоном України серед сільських атлетів, чемпіоном 6-х сільських ігор, чемпіоном республіки.

За свою спортивну кар’єру перевантажив більше ста тисяч тон заліза, що у “вугільному еквіваленті” дорівнює потягу від Запоріжжя до Дніпропетровська-більше 60 км. До поезії (а писати почав ще в школі, в літературній студії) його повернув О. Стешенко- відомий і популярний тоді поет.

Меланія Холодна Родом із древніх козаків. Мала велику природну силу, витривалість, безоглядну сміливість ( у 9-10 років перепливала туди і назад 3-кілометровий Дніпро) Працювала швачкою в школі –інтернаті. Іван Єршов Мав 7 років від народження, коли йшла громадянська війна. На власні очі бачив Нестора Івановича Махна та його красуню Марусю. Працював на МТС мотористом і ковалем.

Захоплюючись безоглядною сміливістю матері, неждано для всіх Юрій Іванович взяв її прізвище до псевдоніма Єршов -Холодний. “Бо й справді його російське прізвище поступово розчинилося в козацькій крові, як сіль у Дніпрі, так і не зробивши Славуту солоним…”

Дід Іван Працював у німця-колоніста. Був відзначений як умілий, вправний робітник. Баба Анна Менша дочка німця-колоніста.

За словами Григорія Лютого, Юрій Єршов “На нашому запорізькому горизонті… чимось нагадує Івана Доценка” Чим? Для нього вони побратими. “За їхнім словом всюди стоїть таке реальне, таке рідне життя. Обоє вони (образно кажучи) – із орачів. Незалежно в якій сфері працювали – скрізь і у всьому свою любов проявляють не богемно, а тяжкою щоденною роботою. Люблю таких людей. Поруч із такими легко і жити, і дихати. Вони скрізь підставлять своє плече, впряжуться у лямку, а не норовитимуть крадькома під’їхати, ставши на полозки санок, які тягнуть товариші. Їх обох народив-виколисав наш південний степ. Обоє зміряли його не тільки вздовж і в поперек, а і вгору ( на деревах у байраках і лісосмугах), і вглиб, копаючи в дитинстві землянки, будуючи курені ( на зразок козацьких), пірнаючи у річки і ставки…” Юрій Єршов Іван Доценко

Поздние цветы (1987) Отыщет в сердце давний след, Войдёт без суеты, Как в низкий домик -поздний свет, Как поздние цветы. К скупым лучам щекой прижмусь: Возьму цветы с окон И если сплю ещё –проснусь И вспомню странный сон. -Не просыпайся, не спеши Опять вернуться в мглу, Цветных лучей карандаши Катая по полу. Пускай лепечет детским ртом О чём-то не спеша Под паутинок серебром Забытая душа. Не брызнет в душу синева- Неярок поздний свет, И зрелы поздние слова, И ровен жизни след. Прохожий, редкий человек Усталость с глаз сорвёт, Заметит вдруг его побег К обочине свернёт. А я застыну в стороне, Глотая сердца гул, Как будто это кто ко мне Вдруг руку протянул.

Збірка “Кришталева ластівка” (2008 р.), до якої ввійшло 149 поезій. Збірка “Народе необачний” (2009 р.), до якої ввійшло 69 поезій.