Презентація на тему:
Творча роботаз історії України

Творча робота з історії України учениці 11-Б класу Гімназії ім.Т.Шевченка Захарової Ірини Керівник: Дядюшка Олена Олександрівна

Період «Застою» назва одної з останніх фаз існування радянської економічної та політичної системи (середина 1960-х — середина 1980-х років). В цей період в радянському суспільстві складалися передумови глибокої системної кризи — економічної та соціальної, які врешті призвели до краху радянської економіки та політичного розпаду СРСР. Звичайно застій пов'язують з ім'ям Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва, під час правління якого (1964-1982) застійні явища у суспільстві сформувалися та набули характерних рис.

Леонід Ілліч Брежнєв – символ “Застою”

Святкування 1 Травня на Червоній площі. На трибуні Мавзолею В.І.Леніна (з права на ліво): Генеральний секретар ЦК КПРС, член Політбюро ЦК КПРС, Голова Президії Верховної Ради СРСР Леонід Ілліч Брежнєв; член Політбюро ЦК КПРС, Голова Ради міністрів СРСР Микола Олександрович Тихонов; член Політбюро ЦК КПРС Костянтин Устинович Черненко.

Криза в економіці Кризові явища Основні заходи керівництва країни • Зниження приросту промислового виробництва • Неефективне використання виробничих фондів*. * Виробничі фонди — знаряддя і предмети праці, будівлі, споруди, необхідні для функціонування матеріального виробництва. Ліквідовано раднаргоспи, підприємства підпорядковано союзним і союзно-республіканським міністерствам. • Значна собівартість** товарів, погіршення якості продукції. • Технічне відставання від розвинутих країн, низька продуктивність праці***. • Падіння виробництва в сільському господарстві, масовий від'їзд сільського населення в міста, що загострило дефіцит робочої сили в сільському господарстві • Відсталі агротехнічні методи ведення сільського господарства; прогресуюче вироблення земель. ** Собівартість (продукції, товарів) — грошові, ресурсні витрати на виробництво і реалізацію продукції, що ви значають її вартість *** Продуктивність праці — плідність виробничої діяльності людей, що вимірюється кількістю продукції, ви робленою за певну одиницю часу (годину, зміну, місяць, рік), або кількістю часу, який було витрачено на виро бництво одиниці продукції. • Підвищено науковий рівень планування, розширено сферу госпрозрахункових відносин*****. • Створено спеціальні фонди для матеріального заохочення робітників і службовців. Введено гарантовану заробітну платню колгоспникам. • Підвищуються закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію. Держава визначає тверді плани закупівель на кілька років. • Передбачалось зміцнення матеріально-технічної бази колгоспів і радгоспів. ***** Госпрозрахунок — система економічних відносин, при яких підприємства отримують певну самостійність, відшкодовують витрати на виробництво продукції своїми коштами, розпоряджаються прибутками, стимулюють матеріально якісну і сумлінну працю трудівників.

Криза в економіці Як видно з наведеної вище таблиці, керівництво країни намагалося здолати кризу в економіці. Але очікуваних наслідків вжиті заходи не дали. Більш того, незабаром відбулось повернення до адміністративних заходів. Численні керівники різних рівней вперто не бажали відмовлятися від існуючого стану речей, демонстрували консерватизм і не бачили нових явищ в технології, науці, світовому досвіді. Не вдалося приборкати тіньову економіку, побороти безгосподарність. Не виконувалась Продовольча програма. Технічно відсталою, енерговитратною, неконкурентоспроможною лишала ся промисловість, низькими — дисципліна і якість праці. Кризовим був стан і в інших сферах життя. Кризові явища Основні заходи керівництва країни • Гострий дефіцит якісних товарів народного споживання, продовольства та послуг • Безгосподарність, розбазарювання, розкрадання матеріальних цінностей і грошових коштів. • Поява і розростання тіньової економіки****. • Недбале ставлення до праці, державної власності, пияцтво на виробництві, масовий випуск бракованої продукції. **** Тіньова економіка — кримінальна економіка, грошовий обіг у якій відбувається за межами державної фі нансової системи. • Прийнято Продовольчу програму (1982-1990 pp.). її виконання повинно було забезпечити продовольством країну у пов ному обсязі. • Проголошується боротьба з тіньовою економікою і розкраданням матеріальних коштів за допомогою правоохоронних органів і громадськості. • Посилюється виховна робота в трудових колективах. Впроваджу-ється матеріальне і моральне заохочення сумлінної праці, покарання поганої праці. Поліпшується контроль за якістю продукції.

ВВП на душу населення в СРСР і Росії до рівня США

Середньорічні темпи зростання продуктивності праці в радянсько економіці

Політико-ідеологічна криза радянської системи Кризові явища Заходи щодо усунення кризових явищ • Керівництво КПРС змушено відмовитись від тези про побудову комунізму до 1980 р. • Ідеологами КПРС висувається тео рія, що констатує побудову в СРСР розвинутого соціалізму — перехідно го етапу до комунізму. • Падає авторитет КПРС, керівників партійного апарату всіх ланок. • Конституційно закріплюється керівна роль КПРС в радянському суспільс тві (стаття 6 Конституції СРСР 1977 р. і Конституції УРСР 1978 p.). • В суспільстві стрімко зростає розчарування в соціалістичній ідеології, починається критика її за сад (світоглядних, економічних, політик-них то що) з боку дисидентів, правозихисників, діячів культури. • Керівництво КПРС вимагає поліпши ти ідеологічну роботу, здійснюються репресії проти «інакомислячих». • Відбувається боротьба в керівництві країною і парті єю; до влади приходять прибічники неосталінізму*. * Неосталінізм — сталінізм, частково реалізований в нових, сучасних умовах; відновити сталінізм у повному обсязі (з масовими репресіями, повною ізоляцією суспільства від зовнішніх впливів тощо) не вдалося. • В засобах масової інформації пропагуються переваги і успіхи соціалізму, піддаються критиці вади капіталізму.

Чорнобильська АЕС (ЧАЕС) — атомна електростанція, збудована в 1971 році. 

Висновки Економіка: До середини 80-х років радянська економіка підійшла у важкому стані. Щорічний приріст національного доходу сягав лише близько двох з половиною відсотків. Вплинути на тенденцію його подальшого падіння можливості не було, як не було можливості зупинити тенденцію до загострення товарного дефіциту. Зростання продуктивності праці практично зупинилось. У всіх галузях виробництва використовувалися застарілі матеріали, фізично і морально застаріле обладнання, та застарілі технології, які були енергозатратними, матеріалозатратними, та з великою долею ручної праці. До того ж у 80-х роках рівень розвитку виробництв у всьому світі став визначатися рівнем їхньої комп'ютеризації Рівень життя: На кінець 70-х pp. вже став відчутним дефіцит вітчизняних товарів народного вжитку. У першій половині 80-х з полиць магазинів майже зникли м'ясо-молочні продукти, а невдовзі магазини стали являти собою місце, де можна було ознайомитися тільки з обличчями продавців, а не купити необхідний товар. Загалом за рівнем життя СРСР (разом з Україною) стояв на 50-60-х місцях у світі.

Привілейоване становище партійно-державної номенклатури: В цей же час партійно-державна номенклатура мало в чому собі відмовляла. Для неї існували спеціальні медичні заклади (санаторії Четвертого управління Міністерства охорони здоров'я), радгоспи, де вирощували екологічно чисту продукцію, закриті цехи, де цю продукцію переробляли. Мафіозні принципи клановості, родинних зв'язків, знайомств, «телефонного права» були панівними при підборі кадрів. Все це мало якнайтяжчі наслідки як для економіки, так і для морально-психологічного клімату в країні. Культура: У 60-80-ті роки українська література поповнилася творами одного із натхненників «шестидесятництва» Олеся Гончара («Тронка», «Циклон», «Собор», «Берег любові» та ін.). Серед тих вітчизняних літераторів, які не побоялися вступити у двобій із Системою, слід згадати насамперед Василя Стуса - поета, літературознавця й критика. Переслідуваний і гнаний, він лише за кордоном зумів опублікувати поетичну збірку «Зимові дерева». Яскравим надбанням національного кінематографа стала творчість С. Параджанова, Ю. Іллєнка, Л. Осики, К. Муратової, Л. Бикова та ін. До скарбниці українського кіно увійшли такі талановиті стрічки, як «Тіні забутих предків», «Камінний хрест», «Вечір на Івана Купала», «Білий птах з чорною ознакою», «Криниця для спраглих» та ін. Людиною великого таланту, що рано відійшла з життя, зарекомендував себе із перших кроків у мистецтві уродженець Буковини, молодий композитор Володимир Івасюк. Його пісні - «Я піду в далекі гори» (1968), «Червона рута» (1969), «Водограй» (1969) - користувалися надзвичайною популярністю, А пісня «Червона рута» дала назву фестивалю української пісні й музики, котрий від 1989 р. регулярно проводиться в Україні. Широкою популярністю користувалися виконавці масової естрадної пісні Василь Зінкевич, Назарій Яремчук, Софія Ротару (в «українській» період її співочої творчості). У другій половині 60-х - у 80-ті роки ЦК КПРС і ЦК КПУ ухвалили низку «літературних» постанов, якими партійні організації зобов'язувалися посилити боротьбу з будь-якими проявами «українського буржуазного націоналізму, національної обмеженості й місництва». Ці партійні «обіжники» стали знаряддям боротьби з «ухильниками» й «націоналістами» у літературі.