X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Спосіб життя і психічне здоров’я. Психоактивні речовини (алкоголь, наркотики, токсикоманічні речовини) поведінкові та психосоматичні захворювання.

Завантажити презентацію

Спосіб життя і психічне здоров’я. Психоактивні речовини (алкоголь, наркотики, токсикоманічні речовини) поведінкові та психосоматичні захворювання.

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Спосіб життя і психічне здоров’я. Психоактивні речовини (алкоголь, наркотики, токсикоманічні речовини) поведінкові та психосоматичні розлади.

Слайд 2

Спосіб життя – це біосоціальна категорія, яка інтегрує уявлення про певний тип життя людини і характеризується її трудовою діяльністю, побутом, формою задоволення матеріальних і духовних потреб, правилами індивідуальної і соціальної поведінки.

Слайд 3

Здоровий спосіб життя – це такий стиль існування, при якому через застосування певних методів впливу на організм і його оточення рівень життєдіяльності організму стає оптимальним, знаходить прояв постійне вдосконалення і використання потенціалу організму без завдання йому шкоди, причому активність організму і його можливості зберігаються до самої старості.

Слайд 4

Психічне здоров’я – це є стан психічної сфери, основу якого складає відчуття душевного комфорту, що забезпечує адекватну поведінкову реакцію.

Слайд 5

Вплив психоактивних речовин на психічні, психосоматичні та поведінкові розлади і якість життя Психоактивна речовина – хімічна речовина, яка в разі її одноразового вживання здатна викликати ейфорію, або інші бажані психотропні ефекти, а при систематичному вживанні – психічну і фізичну залежність. До них належать наркотики, алкоголь, тютюн та психотропні препарати. Систематичне вживання їх зумовлює розвиток наркозалежності, психічних і поведінкових розладів, що проявляються упродовж життя комплексом складних інтегративних, духовних, церебральних, регуляторних, обмінних і інших порушень та знижують якість життя і генетичний потенціал нації.

Слайд 6

Поділ на токсикоманічні засоби і наркотики зумовлений юридичною кваліфікацією операцій з цими речовинами. Незаконне виготовлення сировини для наркотиків, їх зберігання, транспортування і розповсюження переслідується Карним кодексом України. Аналогічні дії з токсикоманічними речовинами не заборонені. Серед токсикоманічних речовин у нашій країні, як і у більшості країн, найбільш поширеними є алкогольні напої.

Слайд 7

Алкоголізм ( алкогольна залежність, алкогольна хвороба) – прогресуюче захворювання, що виникає в разі систематичного вживання спиртних напоїв, специфічно діє на центральну нервову систему і організм в цілому і супроводжується психічною та фізичною залежністю від них. Інтоксикація – комплекс емоційних, когнітивних, поведінкових та сомато-неврологічних змін, які виникають у разі вживання психоактивної речовини і зникають після виведення її з організму. Пияцтво – надмірне вживання алкогольних напоїв, що призводить до специфічних психічних реакцій і станів (сп’яніння), супроводжується порушенням соціально прийнятих норм, але ще немає ознак залежності. Толерантність – це знижена біологічна чи психологічна захисна реакція на повторний прийом однієї і тієї ж кількості речовини, що зумовлює необхідність збільшення наступних доз.

Слайд 8

Психічна залежність – це постійне або періодичне усвідомлене або неусвідомлене бажання вживати алкогольні напої для зняття психічного напруження і досягнення психічного комфорту. Фізична залежність – психофізичний стан, при якому у відповідь на відміну алкоголю розвивається абстинентний синдром. Абстинентний синдром – (синдром відміни) – комплекс психо-нейрофізичних симптомів, що виникають у разі припинення вживання алкоголю або фармакологічного блокування його дії.

Слайд 9

Просте алкогольне сп’яніння Просте алкогольне сп’яніння – це стан гострої інтоксикації без явищ психозу, викликаний прийманням спиртних напоїв. Розрізняють легкий, середній і тяжкий ступені сп’яніння.

Слайд 10

Легкий ступінь проявляється ейфорією, гіперемією обличчя, загальним збудженням, тахікардією та підвищенням артеріального тиску до 130-150/80-95 мм рт.ст. Концентрація алкоголю в крові становить 0,5-1,5 ‰. Середній ступінь сп’яніння – ейфоричний настрій змінюється на депресивний або дратівливий. Можливі імпульсивні вчинки. Мова стає уривчастою, змазаною. З’являється тахікардія. Артеріальний тиск сягає 140-180/90-110 мм рт.ст. Порушується координація рухів. Концентрація алкоголю в крові дорівнює 1,5-2,5 ‰. Тяжкий ступінь простого алкогольного сп’яніння супроводжується виключенням свідомості (від оглушення до сопору і коми). Концентрація алкоголю в крові становить 2,5-3 %. Смертельним є рівень його в крові, що перевищує 5-6 ‰.

Слайд 11

Діагностику проводять за допомогою клінічного та параклінічного обстежень. До останнього належать виявлення парів спирту у видихуваному повітрі (за допомогою апарата ППС-1) і біохімічні методи визначення вмісту алкоголю в крові та сечі (газохроматичний та спектрографічний), реакції Рапопорта, Мохова-Шинкаренка. Застосування будь-яких діагностичних проб не виключає клінічного аналізу стану особи.

Слайд 12

Лікування проводять при тяжкому ступені сп’яніння. Для припинення всмоктування алкоголю промивають шлунок 1,0-1,5 л слабкого розчину калію перманганату , при необхідності – через зонд. Можна викликати блювання шляхом підшкірного введення 0,25-0,5 мл 1 % свіжоприготовленого розчину апоморфіну. Одночасно вводять 1 мл кордіаміну або 1 мл 20 % розчину кофеїну. Слід дати прийняти 5-8 крапель 10 % розчину аміаку (нашатирного спирту) на півсклянки води. При алкогольній комі хворого необхідно негайно госпіталізувати в стаціонар для проведення інтенсивної терапії або реанімаційних заходів.

Слайд 13

Пияцтво характеризується частим, систематичним і надмірним уживанням алкоголю, за межами соціально прийнятих норм із сп’янінням різного ступеня тяжкості, але без хворобливої залежності. Хоча офіційно прийнятих норм не існує, а індивідуальні надзвичайно різноманітні, все ж таки є загально прийняті норми, які диктують дозу і частоту вживання алкоголю для певних груп населення (чоловіки, жінки, вікові обмеження і заборони), соціальних прошарків (робітники, інтелігенція, військові), культуральних особливостей соціально прийнятих видів алкогольних напоїв та норм тощо.

Слайд 14

Своєрідність способу життя підлітків і юнаків, які зловживають алкогольними напоями, зумовлена наявністю комплексу сприятливих соціальних, психологічних і біологічних чинників, серед яких найвагомішими є наступні: * ранній початок вживання алкогольних напоїв; * тривале, беззмістовне проведення вільного часу; * конфліктні взаємостосунки в сім’ї; * зловживання алкогольними напоями одного або обох батьків; * байдуже ставлення батьків до виховання дітей; * неправильне уявлення підлітків про наслідки зловживання алкогольними напоями; * спотворений алкоголізацією спосіб життя.

Слайд 15

Клінічні ознаки розвитку алкоголізму в підлітковому та юнацькому віці мають певну етапність: 1-й, початковий – відбувається пристосування до алкогольних напоїв. Позитивний і негативний вплив в цьому періоді відіграють мікросоціальне середовище (сім’я, школа і т.п.). Тривалість цього періоду – до 3-5 місяців; 2-й етап формує регулярність, зростання толерантності та стиль зловживання. Тривалість - до 1-го року, можливе припинення; 3-й етап - розвитку психічної залежності – втрачається контроль над мірою випитого, пияцтво набуває систематичного характеру -до 3-5 років; 4-й етап – хронічна стадія алкоголізму, сформований абстинентний синдром з перевагою психічного компонента.

Слайд 16

Алкогольні психози Приблизно у 10 % хворих, які страждають хронічним алкоголізмом, розвиваються гострі й хронічні алкогольні психози. Серед психозів найчастіше виникає: 1) алкогольний делірій (біла гарячка); 2) гострий та хронічний алкогольний галюциноз; 3) алкогольний параноїд (маячення ревнощів); 4) Корсаківський поліневротичний психоз; 5) алкогольні енцефалопатії (Гайє-Верніке, алкогольний псевдопараліч, алкогольна деменція). Клінічні ознаки цих розладів описані в підручниках психіатрії.

Слайд 17

Узагальнення та практичні поради 1. Зловживання спиртними напоями є досить поширеним явищем. Серед хворих на алкоголізм соматоневрологічні, венеричні й інфекційні хвороби, різноманітні травми виникають частіше, ніж у загальній популяції. Такі хворі можуть лікуватись у будь-якому медичному закладі, тому медики повинні достатньою мірою орієнтуватись у вузлових питання цієї соціально-медичної проблеми. 2. Хворі на алкоголізм здебільшого психопатизовані й схильні до порушення лікувального режиму. Медичний персонал повинен проявляти щодо них твердість та принциповість і, не порушуючи принципів медичної етики та деонтології, рішуче попереджувати спроби асоціальної поведінки.

Слайд 18

3. У більшості випадків розвитку алкогольного делірію йому передує передделірійний період. Спочатку у хворого наростають явища алкогольного абстинетного синдрому. Сон стає переривчастим, нерідко розвивається безсоння. Хворий стає тривожним, з’являються елементи немотивованої метушливості. Прогресують вегетативні порушення (гіперемія шкіри, підвищена пітливість, тахікардія, підвищення АТ). Якщо у хворого з алкогольними стигамами помічені наростання явищ абстиненції і порушення сну, необхідно доповісти про це лікарю-куратору.Запобігти розвитку алкогольного делірію набагато легше і безпечніше, ніж лікувати психоз. 4. Якщо хворий знаходиться в соматоневрологічному стаціонарі з приводу хвороби, яка потребує обов’язкової спеціалізованої допомоги (наприклад, оперативного втручання), а в нього розвинувся гострий алкогольний психоз, біля пацієнта необхідно встановити індивідуальний пост.

Слайд 19

Наркоманії та токсикоманії Наркотичні речовини – це хімічні сполуки, які входять до складу спиртних напоїв, лікувальних препаратів чи харчових продуктів, які специфічно діють на ЦНС і організм в цілому.

Слайд 20

Психоактивні речовини – хімічні речовини, які здатні викликати при одноразовому прийомі ейфорію, або інші бажані, з точки зору споживача, психотропні ефекти, а при систематичному вживанні – психічну і фізичну залежність. Наркоманія (від грецьких слів narke – сон і mania – божевілля, пристрасть) - хвороба, яка виникає внаслідок систематичного вживання наркотиків і проявляється синдромами зміненої реактивності, психічною та фізичною залежністю. Психічна залежність – це усвідомлена або неусвідомлена потреба у вживанні психоактивної речовини для зняття психічного напруження і досягнення психічного комфорту. Фізична залежність – стан, при якому у відповідь на відміну наркотику розвивається абстинентний синдром.

Слайд 21

Абстинентний синдром (синдром відміни) – соматичні, неврологічні та психічні порушення, які розвиваються після різкого припинення вживання наркотику або фармакологічного блокування його дії. Толерантність – це знижена біологічна чи поведінкова захисна реакція на повторне введення однієї і тієї