Презентація на тему:
ЗНО - 2013

ЗНО - 2013 Урок № 1. ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЯК СКЛАДОВА ТЕСТОЛОГІЇ Укладач: методист науково-методичного відділу Одеського регіонального центру оцінювання якості освіти Афанасьєв Микола Михайлович

Мета уроку: ознайомлення з історією виникнення, розвитку тестових технологій та їх сучасним станом

План уроку № з/п Питання Час Вступ 1 Виникнення тестології як закономірний етап пошуку інструментарію об'єктивних методів вимірювання та оцінювання рівня знань 2 2. Історія виникнення цифрової системи оцінювання 3 3. Основні етапи історичного розвитку тестології 4 4. Розвиток тестових технологій в СРСР та в Україні Висновки

ВСТУП. Передумови виникнення тестології Як відомо, все у світі має свою історію. ЗАПИТАННЯ ДО АУДИТОРІЇ: Хто з вас згадає ім’я видатного історика античності, прозваного «батьком історії»?

Ми з’ясували, що таким істориком був Геродо т Галікарн аський (грец. Ἡρόδοτος), (між 490 і 480 до н. е. — бл.425 до н. е.) — давньогрецький історик, названий Цицероном «батьком історії». Один з перших географів і вчених-мандрівників.

Запитання до аудиторії Якщо все у світі має свою історію, то яка наука вважається зародком майже всіх існуючих нині наук?

Вперше термін «філософія» з'явився у вжитку давньогрецького мислителя Піфагора (прибл. 570—497 р. до н. е.) Як назву специфічної галузі знань його вперше вжив давньогрецький філософ Платон (429—347 р. до н. е.) Філософія започатковується у VII—VI ст. до н. е. в Давній Індії та Китаї, досягнувши своєї класичної форми у Давній Греції. Таким чином, ми з’ясували, що такою наукою є «філософія» Термін «філософія» має давньогрецьке коріння. Він походить від двох грецьких слів: «філео» — любов (у деяких філософіях від: «філос» — приязний, друг) і «софія» — мудрість і означає любов до глибоких теоретичних міркувань, а в дослівному перекладі — «любов до мудрості».

Питання до аудиторії Кого з найвидатніших українських філософів XVIII ст. ви знаєте? Рафаель .        Філософія (1509-1511)

Таким філософом, дійсно, був Григорій Сковорода, який позначав філософію словом «любомудріє» Сковорода Григорій Савич 22 листопада (3 грудня) 1722 – 29 жовтня (9 листопада) 1794

Давайте спробуємо розібратися: що сприяло виокремленню від філософії інших гуманітарних і природничих наук ? ۩ бурхливий розвиток гуманітарних і природничих наук є характерною особливістю еліністичної епохи; ۩ правителі фінансували наукові колективи заради подальшого практичного використання науки у військовому ділі, будівництві, мореплавстві тощо; ۩ саме тому особливістю елліністичної науки є її практична спрямованість; ۩ швидкий розвиток науки і її практичне використання сприяли відокремленню науки від філософії; ۩ спостерігається диференціація і спеціалізація наукових дисциплін.

Виділенню МАТЕМАТИКИ сприяли Евклі д (грец. Ευκλείδης; близько 365 — близько 300 до н. е.) — старогрецький математик і визнаний основоположник математики Аполлоній із Перги (Аполлоній Перзький; грец. Ανολλωνιος ο Περγαιος; 262 — 190 до н. е.) Архімед (грец. Αρχιμηδης) (близько 287 до н. е. — 212 до н. е., Сіракузи) — давньогрецький математик, фізик та інженер

Виділення астрономії своїми працями передбачили видатні вчені-астрономи Аристрах, Ератосфен та Гіппарх, а засновником науки про рослини вважається Феофраст.

А хто з відомих греків стояв у витоків сучасної медицини та чиїм ім’ям названа клятва студентів, яких посвячують сьогодні у медики? Питання до аудиторії

Дійсно, це так. Ім’я Гіппократа пов’язано з розвитком медицини. І саме його ім’ям названа клятва медиків – «Клятва Гіппократа» Гіппократ 460 р. до н.е – 370 р. до н.е.

Виокремлення від філософії певних галузей знання продовжувався навіть у XX ст., які інституціалізувалися (утвердилися) в окремі наукові дисципліни (психологія, соціологія, політологія). Таке відокремлення стосується й педагогіки. Вперше педагогіка була вичленена з системи філософських знань на початку XVII ст. англійським філософом і природознавцем Френсісом Беконом та закріплена як наука в працях чешського педагога Яна Амоса Коменського. Слово «педагогіка» походить від грецького παιδαγωγική, що означає «дітоведення». У Давній Греції «педагог» — раб, який спостерігає за дитиною і відповідає за відвідування нею школи. Педагогічна думка розвивалася в давньогрецькій, давньосхідній і середньовічній теології і філософії. Ян Амо с Коме нский 28 березня 1592 — 15 листопада 1670 Фрэ нсис Бэ кон (22 січня 1561 — 9 квітня 1626) 

1. Виникнення тестології як закономірний етап пошуку інструментарію об'єктивних методів вимірювання та оцінювання рівня знань

Сучасну, науково обгрунтовану педагогіку неможливо уявити без активного використання інструментарію об'єктивних методів вимірювання та оцінювання якісних характеристик, притаманних людині, до яких належить і рівень знань. Такий інструментарій створювався протягом останніх ста років, вдосконалюється й тепер. Мова йде про тестологію – галузь наукових досліджень, що займається вимірюванням та оцінюванням здібностей людини, яка, виділившись з педагогіки, закономірно перетворилася у самостійну дисципліну. Слово «тест» походить від англійського test і означає «випробовування», а коріння тестування (тобто перевірки на пригодність до певних функцій) губляться в глибині тисячоліть.

Чому у природі постійно виникає проблема визначення найсильнішого, найрозумнішого, наймудрішого …? Питання до аудиторії

Якщо відповісти стисло, то відповіддю на це питання може бути: боротьба за існува ння — поняття, запроваджене в біологічну науку Чарльзом Дарвіном. Внаслідок боротьби за існування, яка в багатьох випадках виникає у зв'язку з невідповідністю між засобами існування (кількість їжі, води, світла, місця та ін.) і швидким збільшенням кількості особин рослинного і тваринного світу, відбувається природний добір. З вчення Дарвіна про природний добір випливає, що в природі виживають найбільш пристосовані [організм]и, але не обов'язково з найскладнішою будовою. Так, за підрахунками Дарвіна, за умови виживання і розмноження всіх дитинчат, що з'явилися на світ, пара слонів — один з видів ссавців, що повільно розмножуються, — через 750 років залишила б 19 млн. нащадків

Але були намагання й іншими способами влаштувати організацію суспільства. Три тисячі років тому в Китаї існували системи прийому на службу до армії. Через кожні три роки усі КИТАЙСЬКІ чиновники мали особисто скласти іспит з шести видів “мистецтв”: музики; стрільби з луку; верхової їзди; вміння писати; вміння рахувати; знання ритуалів і церемоній. Також оцінювалася поведінка чиновника у побуті. Ті, хто краще за інших справлявся із завданнями (а таких набиралося не більше 5% від загальної кількості абітурієнтів, що побічно свідчить про складність конкурсних завдань), удостоювалися першого вченого ступеня та отримували право складати іспити на другий, а потім третій ступінь. Таким чином, лише незначна частина абітурієнтів, які склали всі три іспити, могла розраховувати на отримання державної посади. При цьому вони починали свою кар’єру з самого низького рівня, провінційного рівня. Конкурсний спосіб комплектації апарата державних службовців склався в Китаї в середині минулого тисячоліття і у незмінному вигляді проіснував до початку ХХ століття. КОНФУЦІЙ (551 до н.э. – 479 до н.э.)

У стародавньому Вавилоні застосовувалися різноманітні випробовування, що дозволяли перевіряти здібності людей і отримані ними знання щодо оволодіння професією писаря. Ця професія вимагала певних знань не лише з граматики, а й з арифметики, кваліметрії (англ. qualimetry, нім. Qualimetrie) — наука про вимірювання якості об'єктів, вивчає та реалізує методи і засоби кількісної оцінки якості продукції). Вавилонська вежа

Арістотель Гіппократ Демокріт Гален Теофраст В античних греків тестування було супутником освіти – воно використовувалося для оцінки фізичних і розумових навичок учнів. У Давній Греції і Давньому Римі значну увагу приділяли виявленню відмінностей у поведінці і характері людей. В Афінах прийшли до розуміння того, що могутність держави залежить від здібностей тих, хто править нею. У працях Арістотеля, Гіппократа, Демокріта, Галена зазначено багато діагностичних показників різних особливостей особи. Наприклад, популярний протягом декількох століть твір Теофраста “Етичні характери” містив яскраві портрети окремих типів характеру з описанням того, як вони проявляються.

З появою освітніх навчальних закладів виникла необхідність визначення рівня знань тих, хто навчається і навчає. У XII ст. виникають нові освітні заклади – університети (universitas — сукупність, об'єднання) — співтовариство тих, хто вчить і хто вчиться, були відкриті для всіх бажаючих. У перекладі з латинської ця назва означає корпорація. Учні називалися студентами, що з латинської означає старанно вчитися. Серед перших були засновані університети в Болоньї (1158 р., Італія), Оксфорді (1168 р., Англія), Кембриджі (1209 р., Англiя), Парижі (1253 р., Франція), Празі (1348 р., Чехія), Кракові (1364 р., Польща) та iн. На 1500-й р. у Європі нараховувалося уже 65 університетів. В часи Середньовіччя європейські університети ввели системи іспитів.

2. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ЦИФРОВОЇ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ

Система оцінки знань і поведінки учнів у балах веде свій початок від єзуїтських шкіл XVI-XVII століть. Перша така система оцінок виникла в Німеччині. Вона складалася з трьох балів, кожен з яких означав розряд. Всі учні розподілялися за розрядами, що позначилися цифрами. Відповідно до цих розрядів учні ділилися на кращих, середніх і гірших. Одиниця мала значення вищої оцінки. І нині в школах Угорщини, Німеччини зберігається відлік балів від одиниці – найвищого балу.

З часом середній розряд, до якого належала найбільша кількість учнів, розділили на класи. Так сформувалася п’ятибальна шкала, за допомогою якої намагалися оцінити знання учнів. Одиниця — вищий показник досягнень, а, відповідно, "п'ятірка" — один з нижчих. Перехід з одного розряду в іншій знаменував собою придбання учнями цілого ряду переваг і привілеїв. У Росії склалася протилежна шкала оцінок.

У списку студентів Київської духовної академії (1737 р.): перша група відгуків означала дуже хороші успіхи: «навчання неабиякого, надійного, доброго, чесного, хорошого, похвального»; друга група позначала успіхи середні: «навчання посереднього, мірного, нехудого»; третя група відміток характеризувала успіхи нижче середнього: «навчання слабкого, підлого, прехудого, безнадійного, ледачого». Як бачимо система оцінювання на той час, крім характеристики рівня знань і ставлення до дисципліни, брала до уваги й моральні якості учня

Пізніше в школах дореволюційної Росії мали місце різні підходи до оцінювання навчальної діяльності учнів. Так, напри клад, відповідно до статуту міністерства освіти 1804 р. вводилася система оцінювання успіхів учнів кульками. Із кожної дисциплі ни директор визначав певне число кульок для з´ясування рівня знань учнів. Найвищий рівень успішності визначався 90 кулька ми. За статутом 1818 р. рівень знань уже оцінювався за чотири бальною цифровою системою ("4", "З", "2", "1").

Наприкінці XIX — на початку XX ст. у дипломах та атеста тах оцінки позначалися словами: "відмінно", "вельми добре", "добре", "досить добре", "посередньо", "слабо". Поширювалася та кож п´ятибальна, семибальна шкала оцінок. Наприклад, семи бальна: 7 — "відмінно", 6 — "вельми добре", 5 — "дуже добре", 4 — "добре", 3 — "досить добре", 2 — "посередньо", 1 — "слабо". «У сільській школі». В. Маковский 1883 р.

У школах дореволюційної Росії існувала в основному шестибальна система оцінювання від 0 до 5. Але в кадетських корпусах і окремих жіночих гімназіях застосовувалася 12-бальна система оцінювання: 12 балів – «відмінно», 11 – «вельми добре», 10 – «дуже добре», 9-8 – «добре», 7 – «досить добре», 6 – «задовільно», 5 – 1 – «погано»

У радянській школі продовжувалися пошуки критеріїв і форм оцінювання знань, умінь та навичок учнів. У 1918 р. постановою Наркому освіти була відмінена бальна система для оцінювання знань учнів. Відповіді оцінювалися словами "задовільно" і "не задовільно". Переведення учнів з класу в клас відбувалося на ос нові успіхів учнів та відгуків педагогічної ради. У 1935 р. повер нулися до п´ятибальної словесної оцінки знань учнів: "відмінно", "добре", "посередньо", "погано", "дуже погано". На початку 1944/45 навчального року словесна система була замінена цифровою ("5", "4", "З", "2", "1").

Починаючи з 50-х років ХХ ст. у СРСР все менше і менше почали використовувати оцінки «1» і «2». Тому п’ятибальна система оцінок фактично перетворилася на трибальну, а для більшості учнів, які не можуть навчатися на «4» і «5» - двобальну. У 1989 р. було скасовано оцінку «1» як негуманну і діапазон оцінювання успішності зву зили до чотирибального ("5", "4", "З", "2").

З 1 вересня 2000 р. в Україні запроваджено 12-бальну шкалу оцінювання, побудовану з урахуванням підвищення рівня особистих досягнень учнів. Оцінка успішності, як система визначених показників, які відображають об’єктивні знання і уміння учнів, враховує обсяг, рівень і якість оволодіння учнями знаннями, уміннями і навичками. Знову двійка. Федір Решетніков, 1952 р.

Система оцінювання знань у світі № з/п Країни Система оцінювання 1 Росія 4-х бальна (2-5) 2 Білорусь 10-бальна 3 Україна 12-бальна 4 Молдова 10-бальна 5 Грузія 10-бальна 6 Естонія 5-бальна 7 Німеччина 6-бальна (6-дуже погано); інколи 1=15, 2=12 , 3=9, 4=6, 5=3, 6=0 балів, у вищій освіти – 5-бальна 8 Франція 20-бальна 9 Японія 100-бальна 10 США A = 4.0; за виконання 90 - 100% завдань B = 3.0; 80 - 89% C = 2.0; 70 - 79% D = 1.0; 65 - 69% E (F) = 0.0; 64 і нижче D – все, що нижче D – провал

Структура вищої освіти за кордоном. На прикладі Великобританії Вища освіта Великобританії побудовано за класичним європейським зразком: Перша ступінь: бакалавр (Bachelor). Програма бакалаврату Undergraduate degree (UG) зазвичай розрахована на три роки. Четвертий рік навчання дає студентам можливість отримати ступінь бакалавра з відзнакою. Виняток становлять вузи Шотландії, де підготовка триває 4 роки. При цьому перший рік навчання на програмі UG у Великобританії еквівалентний другому року навчання у вузі США. Друга ступінь: магістр (Master). Отримання магістерського ступеня займає в більшості британських вузів один рік. Деякі університети взяли за зразок американський стандарт навчання протягом двох років. Третя ступінь: доктор філософії (PhD). Підготовка більш індивідуальна і в залежності від галузі наукових досліджень зазвичай займає від трьох з половиною до чотирьох років. Ступінь привласнюється після написання та успішного захисту дисертації, яка є результатом наукових досліджень.

3. ОСНОВНІ ЕТАПИ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕСТОЛОГІЇ І етап – «Класична теорія тестів» – кінець ХІХ – початок ХХ ст.

Тестування (від англійського «testing» - випробування) вперше почало використовуватися Джорджем Фішером для перевірки рівня знань учнів за допомогою оригінильних спеціальних книг («scale books»), які з'явилися ще у 1864 році у Великобританії. Ці книги можна вважати першими зразками шкільних тестів успішності. Найвидатніші постаті І етапа Джордж Фішер, Френсіс Гальтон, Кеттел (Cattell) Джеймс Маккін, Дж. Райс Френсіс Гальтон (1822-1911) Кеттел (Cattell) Джеймс Маккін (25.5. 1860- 20.1. 1944)

Досягнення у сфері тестування на І етапі (кінець ХІХ – початок ХХ століття) уведено в науку термін «тест» (Дж. М. Кеттел); розроблено комплекс вимог щодо проведення експерименту з використання тестових завдань; поява нового напряму в тестовому руслі – педагогічного; розпочато масове тестування в школах; розроблено таблиці з перевірки знань, умінь і навичок з орфографії (1894 р. американець Дж.Райс); розроблено серію арифметичних тестів (М. Стоун у 1908 р. надрукував перший тест з арифметики); підготовлено письмовий тест з мови (1902 р.); розроблено перші зразки шкільних тестів успішності .

ІІ етап – «Сучасна теорія тестів» – ХХ – ХХІ ст.

Найвидатніші постаті ІІ етапа Е. Торнадайк, С. Стоун, С. Пріссей, Ф. Робінсон, Б. Бекінгем, С. Кортіс, В. Маккол, Дж. Орлеанс, Г. Сілі, В. Пайл, Ф. Фірмен, Ч. Грін, Дж. Міллер, Р. Ебел, Ч. Спірмен та ін. Едуард Лі Торндайк (Edward Lee Thorndike) (1874 – 1949) Джордж Армітаж Міллер народився 3 лютого 1920 р. Спірмен Чарльз (1863– 1945)

Досягнення у сфері тестування на ІІ етапі (ХХ – ХХІ ст.) розроблено інструментарій для вимірювання освітянських продуктів (Е. Торндайк «школа почерку», (1909 р.); сприяння розвитку тестування у двох напрямках: створення та використання тестів інтелектуального розвитку; створення та використання педагогічних тестів, призначених для оцінки академічних здібностей та знань учнів. створення перших стандартизованих педагогічних тестів, призначених для оцінювання академічних знань (1904 р. Колумбійський університет); визначено основні цілі тестування; диференційовано тести на індивідуальні та групові (Дж. Орлеанс, Г. Сілі, «Об’єктивні тести», 1905 р.); розроблено перші групові тести (В. Пайл, Р. Пінтер);

Досягнення у сфері тестування на ІІ етапі (продовження) (ХХ – ХХІ ст.) розроблено й опубліковано тести з усіх навчальних предметів (1915 р.); затверджено тестування як об’єктивний метод оцінювання навчальних досягнень учнів в освіті США (1914 р.); запропоновано класифікацію тестів: мовні тести; немовні тести; комбіновані науково-педагогічні тести (Р. Пінтер «Тестування за певним рівнем розумового розвитку. Методи та результати», 1925 р.); відбувається розвиток прогностичного тестування (Т. Келлей, П. Сімондза «Педагогічне керівництво»); на Міжнародній комісії з психотехнічної термінології (1932 р.) запроваджено термін «валідність»;

Досягнення у сфері тестування на ІІ етапі (продовження) (ХХ – ХХІ ст.) розроблено метод факторного аналізу для виявлення й установлення взаємозв’язку поведінки та здібностей індивіда (Ч. Спірмен); заснування центрів тестування: Служба тестування в освіті (Educational Testing Service – ETS) у 1947 р., метою якої є визначення вербальних і математичних здібностей випускників шкіл, яка працює над розробкою тестових завдань для SAT I (Reasoning Tests) – «Тест роздумів» і SAT II (Subject Tests) – «Тест предметний» та корпорації для тестування абітурієнтів; АСТ (American Collage Testing Program) у 1959 р. для визначення рівня навченості із загальноосвітніх дисциплін та GRE (Graduate Record Examination) – вступні іспити до аспірантури; розвиток міжнародних програм тестування, метою яких є відбір студентів з різних країн світу для навчання в коледжах і вищих навчальних закладах США

У передових зарубіжних країнах прижилася рейтингова система контролю знань школярів і студентів. Це своєрідне продовжене і поглиблене тестування, збільшення мотиваційних можливостей і об'єктивності оцінки знань.

На сучасному етапі розвитку комп'ютерної техніки найпоширенішими формами тестування вважаються комп'ютерне анкетування та комп'ютерне тестування. Але проблема вдосконалення форм тестування є актуальною і у США, де, як вже визначалося, національний комітет контролю знань проводить роботи з переходу від комп'ютерного анкетування до комп'ютерного тестування .

В останні роки тестування починає широко використовуватися також і в європейських країнах (Німеччина, Швеція, Норвегія, Великобританія та інші).

Міжнародна асоціація з оцінки шкільної успішності (ІЕА) Компанія PROMETRIC надає послуги у галузі автоматизованого тестування і керує роботою понад 3500 центрів тестування, що розташовані у 140 країнах світу. Компанія Virtual University Enterprises (VUE, створена в 1997 р.) має 2500 центрів тестування в 110 країнах світу. Міжнародні організації з питань тестування

4. Розвиток тестових технологій в СРСР та в Україні

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ТЕСТОЛОГІЇ В СРСР І В УКРАЇНІ З початку 20-х – до середини 30-х років. З середини 30-х – до 50-х років. З 60-х – до 90-х років.

Перший етап (20-30-ті роки)

У Радянському Союзі інтерес до тестування в педагогіці з'явився у двадцятих роках ХХ століття, коли в навчальних закладах намагалися знайти надійний спосіб перевірки знань у великої кількості учнів. В 1926 році була розроблена й перевірена перша в СРСР система тестування для школярів, заснована на розробках американської школи педагогіки.

У 1925 році при педологічному відділі Інституту методів шкільної роботи була створена спеціальна тестова комісія. Навесні 1926 року вона створила стандартизовані тести з природознавства, суспільствознавства, рахунку, розв’язання задач, знання географічної карти, на розуміння читання і правопису. В основу були покладені американські зразки тестів. До цих тестів додавались інструкції і особова картка для обліку прогресу учня.

1927 р. Книга С.М. Василейського "Введение в теорию и технику психологического, педологического и психотехнического исследования", у якій розглядались теоретичні і практичні підходи до створення й використання тестів. Центральна педологічна лабораторія МОНО під керівництвом Є. Гур'янова розробила і опублікувала кілька тестів: - шкала для вимірювання розумового розвитку дитини; - тести для обліку навичок читання, рахунку і письма; - тести колективного випробовування розумових здібностей.

Другий етап (30-50-ті роки) Розроблення і використання тестів головним чином відбувалося в дослідницьких цілях на обмежених контингентах учнів, як правило, з використанням зарубіжних зразків і в основному в сфері психологічних досліджень

Цей період визначається розповсюдженням різних тестових методик та наукових пошуків у даній галузі, але відома постанова ЦК ВКП(б), яка вийшла в світ у 1936 р. під назвою "Про педагогічні викривлення у системі наркомпросів", у якій засуджувалася практика використання тестів, зробила свою справу. Тестування було пов'язане з так званою педологічною наукою і практикою, що припустилася абсолютизації одержаних за допомогою тестів результатів дослідження школярів.

Категоричне та загальномасштабне засудження педології як лженауки супроводжувалося відкиданням і позитивних досягнень радянських педагогів та психологів у галузі оцінки знань та вмінь учнів, які в цілому творчо розвивали педагогіку та психологію. Тому проблема тестування в педагогічній та психологічній літературі протягом тривалого часу ігнорувалася, а припинення усіх досліджень, пов'язаних з розробкою та використанням тестів, стало суттєвою перешкодою на шляху подальшого розвитку психодіагностики і дидактодіагностики. Отже, протягом приблизно двадцяти років в СРСР проблема діагностичних методик навіть не поставала.

Третій етап (60-90-ті роки) Тестування як метод вимірювання знань почав використовуватися у військових училищах Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ та інших спеціальних навчальних закладах. У 90-ті роки радянська система освіти починає прилучатися до міжнародних моніторингових досліджень, зокрема включається в обстеження природничо-математичної освіти за програмою ТIMSS.

З 2009 року система тестування для випускників шкіл і вступу до вузу прийнята в Росії, там вона називається ЄГЕ (Единый государственный экзамен).

УКРАЇНА Розглядаючи історію та тенденції розвитку педагогічної тестології як за кордоном, так і в Україні, відрадно констатувати, що розпочався новий етап впровадження тестування у нашій державі.

Історія зовнішнього незалежного оцінювання в Україні починається у 1993 році, коли був проведений експеримент – тестування в декількох школах. У силу ряду причин експеримент виявився невдалим. Впровадження тестування на випускних іспитах у середніх школах, результати яких зараховувалися як складова частина вступних іспитів до вищих навчальних закладів України. Незважаючи на численні недоліки першої спроби, варто підкреслити дві надзвичайно важливі особливості цього процесу: по-перше, - те, що цей процес розпочався; по-друге, - те, що він носив державний загальнонаціональний характер.

У 2002 році Міністерство освіти й науки України разом із Центром тестових технологій Міжнародного фонду "Відродження" провели серед студентів перших курсів вузів двісті тестувань із метою відробити методики й тестові завдання. Із 2002 року працювала директором Центру тестових технологій Міжнародного фонду «Відродження». У 2005 році очолила новостворений Український центр оцінювання якості освіти ГРИНЕВИЧ ЛІЛІЯ МИХАЙЛІВНА

У 2003 році тими ж організаторами було проведене тестування з математики й історії 3121 випускника 670 шкіл України. Чотири вузи почали приймати результати тестування як вступні іспити. За бажанням випускників результати тестування могли бути зараховані як результати державної підсумкової атестації. У 2004 році тестування пройшли 4485 випускників зі шкіл Києва, Харкова, Одеси, Донецька та Львова. Вони складали тести з української мови, математики, історії й економіки. Приймали результати тестування вже в 31 вузі України.

У 2004 році прем’єр-міністром України В.Ф. Януковичем була підписана Постанова Кабінету Міністрів "Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти", яким передбачалося провести в 2006 році перевірку технологій зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників, що бажають вступити до вузу. ЯНУКОВИЧ ВІКТОР ФЕДОРОВИЧ Президент України з 2010 р. Прем’єр-міністр України 2002- 2005, 2006 – 2007 рр.,

У 2005 році тестування складають уже 10 030 учнів з 1567 шкіл. 4 липня Президент України В. А. Ющенко підписав Указ, за яким пропонувалося протягом 2005-06 років перейти до системи проведення вступних іспитів до ВНЗ України за допомогою зовнішнього незалежного оцінювання рівня знань. Постановою Кабінету Міністрів України був організований Український центр оцінювання якості освіти, та встановлено, що зовнішнє незалежне оцінювання є вступним іспитом до ВНЗ України. ЮЩЕНКО ВІКТОР АНДРІЙОВИЧ прем’єр-міністр України 1999 – 2001 рр., Президент України 2005 - 2010 рр.

У 2006 році в Державному бюджеті України вперше передбачено фінансування для впровадження зовнішнього незалежного оцінювання. Почав працювати Український центр оцінювання якості освіти, створені вісім регіональних центрів. Тестування пройшли 41 818 випускників. ЛІКАРЧУК ІГОР ЛЕОНІДОВИЧ директор УЦОЯО (2006-2011 рр.)

Регіональні центри оцінювання якості освіти

ЗАЙЦЕВА ІРИНА ПАВЛІВНА директор УЦОЯО (з січня 2011 року) У 2012 році для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні, яке тривало з 15 травня до 22 червня, зареєструвалася 328 941 особа, що на 71 619 осіб більше, ніж у 2011 році. Саме цим було зумовлено проведення тестувань з найбільш масових предметів – української мови і літератури, математики та історії України у дві сесії (21, 22 травня – математика; 28, 29 травня – українська мова і література; 31 травня, 1 червня – історія України). Загалом у 2012 році учасниками зовнішнього незалежного оцінювання було виконано 1077 147 тестів.

Кількість учасників ЗНО за роками. Україна

* * Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 23 серпня 2012 року № 943 «Про зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України в 2013 році»

* *

Предмети Мови перекладу угорська польська російська румунська молдовська кримськотатарська * *

* *