Презентація на тему:
Розвиток Молдови сер. ХХст. – поч. ХХIст.

Презентація на тему: “Розвиток Молдови сер. ХХст. – поч. ХХIст.”

План 1. Загальна характеристика Молдови. 2. Політичне життя країни. 3. Економічне життя країни. 4. Військовий конфлікт в Придністров’ї.

1.Загальна характеристика Молдови. Країна розташована на Південному Сході Європи між 26 і 30 градусами Східної довготи і 45 і 48 градусами Північної широти. На Півночі, Сході й півдні межує зУкраїною, на заході - з Румунією. Площа країни — 33 843 км² (136 місце у світі).

Найбільша довжина території з півночі на південь - 350 км, а із заходу на схід - 150 км, на півдні відстань між західним і східним кордоном ско- рочується до 20-50 км

Рельєф Молдова — рівнина із численними пагорбами, роз-членована балками та річками. Молдова займає Пів-денно-Західну частину Східно-Європейської рівнини, Західну околицю Причорноморської низовини, а на Північному Сході відроги Подільської височини. Середня висота 147 м, максимальна — до 430 м (гориБаланешти). В межах Молдови виділяються Мол - давське плато, Північно-Молдавська, Південно-Молдав-ська та Нижньодністровська рівнина, Придністровська і Тігецька височини. Плато і рівнини Молдови мають м'якохвилясту поверхню, густо розчленовану річковими долинами і балками. Височини видовжені в субмеридіо-нальному напрямі, інтенсивно розчленовані.

КОДРИ. МОЛДОВА Найбільш піднесена та розчленована частина Центральномолдавської височини – КОДРИ займає 14.5 % площі МОЛДОВИ. У межах Кодр - вертикальне розчленування рельєфу становить 200 – 300 м.

Дністер (молд. Nistru; антична назва - грец. Tyras, лат. Tyras) — річка на південному Захо-ді України та у Молдові(частково на кордоні обох країн). Довжна ріки — 1 362 км; Бик (молд. Bîc) — річка в Молдові, права при-тока Дністра. Довжина 155 км, площа басейну   2 150 км²; Прут (в давнину грец. Pyretos, Poras) була ві-дома римлянам, Верхня течія в Україні (Івано-Франківська та Чернівецькаобласті) нижня -на кордоні Молдови з Румунією. Витоки розта-шовані на карпатському масиві Чорногора, біля гори Говерли, довжна 967 км; Ларга — річка в Молдові, ліва притока Пруту. Довжина 25 км, площа басейну 117 км². Бере початок і протікає в межахБессарабської висо-чини; Кам’янка…та інші… Головні річки:

Клімат  помірно континентальний; середні температури січня на Півночі −5°C, на Півдні - 3 °C, лип- ня відповідно 19 і 22 °C.  Опадів від 400 мм на півдні до 560 мм на півночі на рік.

2.Політичне життя країни

Політична система Молдови Молдова згідно з конституцією є суверенною і незалежною, неподільною, демократичною, правовою унітарною, позаблоковою парламентською республікою. Основним законом держави є Конституція, яка прийнято 29 липня 1994 року з наступними внесеними змінами19 липня 1996 і 5 черв-ня 2000. Головним органом законодавчої влади є Парламент Молдови, ви-конавчої влади — уряд на чолі з прем'єр-міністром.

Законодавчу владу здійснює однопалатний парламент, що є найвищим представницьким органом народу Республіки Молдова. Парламент складається зі 101 депутата, яких оби-рають на основі загального, рівного і прямого виборчого права. Термін повноважень парламенту — чотири роки. Парламент таємним голосуванням обирає президента. Чин-ний парламент вісімнадцятого скликання, проте через неспроможність обрати президен-та восени 2010 року мають відбутися дострокові парламентські вибори. Законодавча влада

Мірча Іон Снєгур 1992 - 1996 р.р. Петру Лучінскі 1996 - 2001 р.р. Владимир Воронін 2001 - 2009 р.р. Міхай Ґімпу (в.о.) 11 вересня 2009 - 2010 р.р. Маріан Лупу (в.о.) 2010 - 2012 р.р. Ніколае Тімофті з  16 березня 2012 р.р. П р е з и д е н т и

 Прем'єр-міністри Молдови Прем'єр -міністр Молдови є очільником уряду, главою ор-гану виконавчої влади країни. Прем'єр-міністра призна-чає президент після голосу-вання за відповідну кандида-туру в парламенті. Кандидатуру на голосування подає також президент відповідно до результатів консультацій з парламентськими фракціями. 1.МірчаДрук (MirceaDruc) 26травня 1990 28 травня 1991 2.ВалеріуМоравскі (ValeriuMoravschi) 28 травня 1991 1 липня 1992 3. АндреСанхелі (AndreiSangheli) 1 липня 1992 24 січня 1997 4.ЙонЧубук (IonCiubuc) 24 січня 1997 1 лютого 1999 5.СерафімУрекьяну (SerafimUrecheanu) 5 лютого 1999 17 лютого 1999 6.ЙонСтурца (IonSturza) 19 лютого 1999 9 листопада 1999 7.ВалеріуБобутак (ValeriuBobutac) 12 листопада 1999 21 грудня 1999 8.ДумітруБрагіш (DumitruBraghiş) 21 грудня 1999 19 квітня 2001 9. ВасильТарлєв (VasileTarlev) 19 квітня 2001 31 березня 2008 10.ЗінаїдаҐречана (ZinaidaGreceanîi) 31 березня 2008 14 вересня 2009 11.ВіталійПирлоґ (VitaliePîrlog) 14 вересня 2009 25 вересня 2009 12. ВладФілат (VladFilat) 25 вересня 2009 Діючий

Мірча Друк Валеріу Моравскі Андре Санхелі Йон Чубук Серафім Урекьяну Йон Стурца

Валеріу Бобутак Думітру Брагіш Василь Тарлєв Зінаїда Ґречана Віталій Пирлоґ Влад Філат

3.Економічне життя країни Молдова – аграрно-індустріальна країна. У структурі споживання паливно-енер-гетичних ресурсів - нафта, вугілля, природний газ і продукти їх переробки становлять бл. 80%. Основні галузі промисловості: харчова, сільськогосподарське машинобудуван-ня, хімічна, текстильна, деревообробна, металургійна. Транспорт: автомобільний, залізничний, річковий. Міжнародне летовище в Кишиневі.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 2,6 млрд. Темп зростання ВВП – (-8,6)%. ВВП на душу населення – $614. Прямі закордонні інвестиції – $ 54,2 млн (країна сподівається на їх збільшення до 200-250 млн). Імпорт (нафта, природний газ, вугілля, машини, продовольство) - $ 2,9 млрд (г.ч. Росія – 20%; Румунія – 15%; Україна – 14%; Німеччина – 11%; Італія – 6%). Експорт (сільськогосподарські продукти, насамперед вина і тютюн, тканини, машини і хімічна продукція) – $ 2,3 млрд (г.ч. Росія – 40%; Румунія – 8%; Німеччина – 7,8%; Україна – 7,3%; Італія – 5,5%).

З 1940-х років економіка Молдавії базувалася головним чином на сільському госпо-дарстві і виробництві товарів народного споживання. У дорадянський період Молдавія була суто аграрною країною. У радянський період проводилася індустріалізація, насамперед в Кишиневі і Придніст-ров'ї. Нарівні з харчовою з'явилися текстильна промисловість, машинобудування і електроніка. На початку 1990-х років промисловість давала майже 2/5 національного прибутку. Економіка Молдавії, що фактично не мала мінеральних ресурсів, залежала від імпорту. Електростанції працювали виключно на привізних енергоносіях (нафті, нафтопродук-тах і вугіллі)

Економіка Молдови в часи незалежності З часу досягнення незалежності від Росії економічний розвиток Молдавії стримувався через нестабільність як всередині країни, так і за її межами. Регіональні конфлікти переш-коджали встановленню надійних торгових зв'язків Молдови з іншими колишніми радян-ськими республіками. Збройний конфлікт з прихильниками автономії Придністров'я пере-шкоджав економічному розвитку Молдавії. За даними Всесвітнього банку, у 1995 валовий національний продукт (ВНП) становив приблизно 3,9 млрд дол., або 920 дол. в перерахунку на душу населення. У першій полови-ні 1990-х років ВВП країни щорічно скорочувався. У 1996 уряд виступив ініціатором вве-дення трирічної програми, орієнтованої на прискорення переходу до ринкової економіки. Молдавії вдалося отримати кредити від МВФ, які забезпечували можливість здійснення цієї програми. Після отримання незалежності Молдавія досягла великих успіхів в реформуванні плано-вої економіки. У січні 1992 парламент проголосував за вихід з рублевої зони з метою вста-новлення повного контролю над економікою. У листопаді 1993 як національна валюта був введений молдавський лей. Легалізована приватна власність, з'явився ряд акціонерних то-вариств і спільних підприємств. Разом з тим, доля економічних реформ стала неясною після перемоги партії комуністів на парламентських виборах 1998 і виборів лівого прези-дента країни.

Сільське господарство Сільське господарство залишається найбільш зна-чущою сферою економічної діяльності. Приватна власність на землю була легалізована лише в 1991, од-нак продаж сільськогосподарських земель починається тільки з 2001. Сільське господарство дає понад 2/5 ВВП. М'який клімат і родючі ґрунти дозволяють ви-рощувати велике число культур. Розвинене виногра-дарство і садівництво. Важливою комерційною куль-турою є тютюн. Вирощують цукровий буряк, який дає сировину для численних цукрових заводів. Со-няшник вирощується для отримання рослинного масла. Повсюдно висівають ся кукурудза і пшениця. Виробництво м'яса становить до 50% загального обсягу сільськогосподарського виробництва.

Промисловість Провідна галузь важкої промисловості – машинобуду-вання, основною продукцією якого є електромотори, електро- і сільськогосподарське обладнання. Є хімічна промисловість (виробництво пластмас, синтетичних волокон, фарб і лаків), а також будівельних матеріалів і цементу, виробництво товарів народного споживання. За оцінками МВФ, в Молдавії (за винятком Придніст-ров'я) частка продуктів харчування в 1995 становила 50% від всього виробництва. Молдавія славиться сво-їми винами і коньяками. Промисловість, включаючи видобуток корисних ко-палин, будівництво і виробництво енергії, на початку 1990-х років складала значну частку, що постійно збільшується в економіці Молдавії, незважаючи на загальне падіння виробництва. У 1995 на частку проми-словості припадало 36,4% приросту чистого матеріаль-ного продукту. У 1994 в промисловому секторі було зайнято 19,4% працездатного населення країни. У дру-гій половині 1990-х відбувалося істотне скорочення промислового виробництва.

Енергетика Виробництво ел. енергії – 15,7 млрд. кВт·год (1991), г.ч. на ТЕС.

Природні ресурси Молдови Молдова має порівняно бідні мінеральні ресурси. Основа мінерально-сировинної бази М. – нерудні корисні копалини, представлені природними буд. матеріалами, сировиною для цементної, скляної, харчової і хім. пром-сті. Є непромислові родов. нафти, природного газу, бурого вугілля і зал. руд. Поширені мінеральні води.

4.Військовий конфлікт в Придністров’ї. Придністровський конфлікт (рум. Conflictul din Transnistria) — конфлікт, що виник на почат-ку 1990-их між центральною владою Молдови та самопроголошеною республікою Придністров'я. Пік протистояння припав на березень - липень 1992 року, коли між сторонами виникло збройне протистояння, завершене підписанням мирної угоди. На разі проблему не вирішено, оскільки одноз-начно не визначено статус Придністров'я.

Причини конфлікту:  1. В кінці 1980-их етнонаціональне крило молдовської еліти мало за мету здобути в ході «Пере -  будови» якомога більшу автономії для Республіки від союзного центра — аж до незалежності Молдови. При цьому місцеві керівники бажали зберегти цілісність республіки та створити нову національну ідентичність громадян. Важливим фактором формування (або відновлення) молдав- ської ідентичності було зближення Молдови із етнічно, мовно та історично близькою Румунією. 2. Придністровська еліта формувалася не так за етнонаціональними ознаками, як за наближеніс-тю до радянської номенклатури (багато керівників підприємств Придністров'я були росіянами або українцями), тому відчувала залежність від Москви та не бажала розривати економічних зв'язків із нею. Зрештою, промисловий комплекс Придністров'я було розраховано насамперед на ринки РРФСР та УРСР. Таким чином, Придністровські керівники не підтримали курс, який було взято владою республіки. Натомість їхньою метою стало недопущення «румунізації» Придністров'я, збереження його економічних та політичних зв'язків із СРСР. “ПЕРЕБУДОВА” М.С. Горбачова 1985 – 1991 р.р.

  3. Історично Придністров'я входило до складу Молдовської республіки із 1940 року, до цього бу-ло частиною УРСР (МАРСР). Етнічний склад Придністров'я складається із трьох приблизно рів-них за чисельною основних груп: українців, молдован та росіян. Натомість населення решти Молдови більш однорідне, воно в більшості користується румунською мовою. Саме мовна та ет-нічна відмінності стали головними передумовами для швидкої ескалації конфлікту. 4. Важливим фактором розвитку конфлікту стала присутність в Придністров'ї 14 Радянської (піз-ніше Російської) армії. Вона стала захисником інтересів місцевої еліти та населення в ході кон-флікту, що починався. Багато в чому присутність армії завадила молдовській владі реалізувати силовий сценарій розв'язання конфлікту. 1992 року командування армією було доручено генералу Олександру Лебєдю. Курган Слави в Дубоссарах

Перебіг подій: В цей період відбулася консолідація двох еліт — з одного боку консервативної придністровської, орієнтованої на збереження СРСР та економічних зв'язків із Росією та Україною; з іншого –націона-лістичної молдавської, що прагнула незалежності Молдови та зближення її з Румунією. Приводом для конфлікту та основним засобом мобілізації суспільної підтримки в Придністров'ї стало мовне питан-ня. Після початкової проби сил та «війни декретів», сторони звернулись до зовнішньої підтримки. Мол-довська влада шукала її в Румунії, придністровська — в Москві. ПМР розраховувала підписати новий союзний договір, проект якого розробляли 1991 року, як окремий суб'єкт СРСР. Однак, після провалу ГКЧП в серпні 1991 року, надії ПМР на підтримку радянської номенклатури було поховано. 28 серпня лідер самопроголошеної республіки відвідав Київ з метою обговорити ймовірний перехід республіки під юрисдикцію України, проте 29 серпня молдавська поліція заарештовала його в Києві, після чого Смирнова відправили в Кишинівську тюрму (1 жовтня того ж року Смирнова звільнили). З цього часу в конфлікт активно втрутилася 14 російська армія, розміщена в Придністров'ї. Вона бу-ла найпотужнішою у військовому розумінні силою конфлікту і виступила на боці ПМР. За допомогою російського озброєння 14 армії придністровська влада здійснила «повзучий путч», витісняючи з лівого берегу Дністра владу центру. У відповідь на такі дії, 28 березня 1992 року Молдова оголосила запро-вадження надзвичайного стану в країні. Конфлікт перейшов у фазу відкритого озброєного протистоян-ня. 1989—1992 р.р.

Березень—липень 1992 р. Збройні сили Молдови здійснили спробу розгромити військові формування в Придніст-ров'ї та встановити суверенітет Молдови над цією територією. Однак, співвідношення сил було не на користь молдовської армії. Загони армії ПМР мали у власному розпо-рядженні важку зброю 14 армії, в той час як молдовські війська взагалі майже не мали важкої зброї. Отож, їхній наступ було швидко зупинено; лінія фронту стабілізувалася. Участь у збройному протистоянні брали також добровольці з УНСО. Перші з них з'яви-лися в Придністров'ї у березні 1992 року (група рівненських унсовців). 2 квітня вони почали брати безпосередню участь у військових діях (два рої/відділення, командирами яких були Микола Карпюк та Юрій Тима). Бойові дії в той час велися на півдні ПМР (Слободзейський район) і під Дубоссарами (на лінії Дороцьке — Кошниця). Унсовцям виділили позиції поблизу села Кошниці з метою захисту автомагістралі, що пронизує всю територію ПМР з півдня на північ.

Молдова та світова спільнота Молдова входить до таких міжнародних організацій ОБСЄ (з 30 січня 1992 року), ООН (з 2 березня 1992 року), МБРР, МВФ, СОТ, ЦЄІ, СНД.

Використані джерела: http://www.profi-forex.org http://www.moldova.org http://ru.wikipedia.org http://zakon2.rada.gov.ua http://fett-messer.livejournal.com http://tribuna.md

Презентацію підготував: учень групи №28 Кальмук Дмитро Калуш 2012/ВПУ-7 Дякую за увагу