Презентація на тему:
"Революція в Туреччині"

«Революція в Туреччині” Виконала: учениця 10 кл Чорнобаєва.О

Відголоски участі Туреччини в Першій світовій війні на боці Німеччини позначилися на країні й після її завершення.

Турецьке місто

Територіальні й матеріальні втрати турків за умовами Севрського мирного договору 1920р., введення на початку 1919 р. до Туреччини та в протоки Босфор і Дарданелли британських військ та грецька окупація Ізміра спричинили наростання націоналістичних настроїв у країні.

Лідером турецьких націоналістів був генерал Мустафа Кемаль, який закликав націю до боротьби проти антантівської окупації країни.

Кемаль Мустафа Ататюрк

На початку листопада 1922 р. М.Кемаль ініціював скасування влади султана, а в жовтні 1923р. Туреччину було проголошено республікою.

Засади розбудови Турецької республіки: Республіканізм; Націоналізм; Державництво; Реформізм; Відокремлення ісламу від держави; Популізм.

республіканізм Республіканські ідеї дали Ататюрку змогу об`єднати націю довкола гасла “Геть султана!” й заклали підвалини сучасного державного й політичного устрою країни.

Націоналізм Націоналізм режиму Ататюрка був набагато менш агресивний щодо інших країн, ніж стосовно національних меншин, насамперед курдів у провінції Курдистан, у самій Туреччині.

Державництво З метою створення конкурентоспроможної на континенті країни Ататюрк проголошував Турецьку державу найважливішим інструментом змін на краще в економічному і суспільному житті своїх співвітчизників.

Реформізм Прагнучи сформувати модерну турецьку націю, режим Ататюрка робив наголос на впровадженні нових, найчастіше західноєвропейського зразка, методів управління державою, армією, суспільством у цілому.

Відокремлення ісламу від держави Полягало в зменшенні впливу ісламської релігії до винятково релігійних функцій. Державний устрій і управління, освіта і культура були виведені з-під ісламського впливу.

Популізм За відсутності в Турецькій республіці багатопартійної демократії Ататюрк не міг мати опори у вигляді численних пропрезидентських політичних партій, тому звертався напряму до народу для підтримки режиму.

Реформи Кемаля Ататюрка: Проголошення демократичних прав і свобод людини. Надання в 1930 р. виборчих прав жінкам. Зміна адміністративного управління на місцях.

Ісламська релігія відокремлювалася від школи і держави. Населенню дозволялося носити європейський одяг. Запровадження європейського літочислення та календаря. Відкриття середніх і вищих навчальних закладів.

Відмова від латинської абетки повернення до арабської. Заборона багатоженства й запровадження громадянського шлюбу. Заміна мусульманського законодавства цивільними кодексами за європейським зразком.

Ататюрку вдалося досягти найголовнішого - стара, корумпована й недійова Туреччина залишалася в минулому й на політичній карті світу з`явилася країна, що швидкими темпами прогресувала.