Презентація на тему:
План Бальцеровича

План Бальцеровича Никитенко Інна 11-Б клас

План Бальцеровича, також отримав назву «шокова терапія» — план швидкого переходу Польщі від комуністичної економіки, заснованої на державній власності та централізованому плануванні, до капіталістичної ринкової економіки. Названий на честь автора, польського міністра і економіста Лєшека Бальцеровича, був прийнятий в 1989 році. Під час втілення плану відбулось тимчасове падіння виробництва, зростання було досягнуто у 1992 році. Аналогічні реформи були здійснені в ряді інших країн.

План У вересні 1989 року була створена експертна комісія під головуванням Лешека Бальцеровича, провідного польського економіста, міністра фінансів і заступника прем'єр-міністра Польщі. Комісія підготувала план широкомасштабних реформ, які повинні були дозволити швидке перетворення економіки Польщі від застарілої та неефективної системи централізованого планування до капіталізму, подібного до держав Західної Європи та Америки. Сальвадор Далі «Руйнівний капіталізм»

6 жовтня відбулася презентація програми на державному телебаченні і в грудні Сейм прийняв пакет з 11 актів, які були підписані президентом 31 грудня 1989. До них належали: Закон про фінансову економію в державних компаніях, що дозволило державним підприємствам оголошувати банкрутство. Завдяки якій могло існувати підприємство. Закон про банківську діяльність, який заборонив національному центральному банку фінансувати дефіцит державного бюджету і заборонив випуск нової валюти. Закон про кредити, який відмінив пільгове кредитування державних компаній і прив'язав проценти до інфляції. Закон про оподаткування надмірного підвищення заробітної плати, вводив так званий попівек податкові обмеження на зростання заробітної плати в державних компаніях, для обмеження гіперінфляції. Закон про нові правила оподаткування, запровадження однакових правил оподаткування для всіх компаній і скасування спеціальних податків.

Закон про господарську діяльність іноземних інвесторів, що дозволило іноземним компаніям і приватним особам інвестувати в Польську економіку і експортувати свій прибуток за кордон. Закон про іноземні валюти, виправив внутрішню конвертованість злотого і скасував державну монополію на міжнародну торгівлю. Закон з митного права, впровадив єдині ставки мита для всіх компаній. Закон про зайнятість, яким регулювались обов'язки установ допомоги з безробіття. Закон про особливі обставин, при яких працівник може бути звільнений, впровадив захист працівників державних компаній від масових звільнень і гарантував виплати допомоги з безробіття.

Бальцерович про кризу

Бальцерович вважає, що має рецепт і для подолання кризи в єврозоні. Без структурних реформ, стверджує економіст, зокрема й у відносно благополучних країнах на кшталт Великої Британії та Франції, вихід із теперішньої рецесії буде тривалішим, а повернення її в майбутньому більш імовірним. Річ у тім, що пропоновані польським економістом ліки доволі гіркі. А оскільки економічна криза в Європі не дійшла і, як сподіваються європейці, ніколи не сягне глибини краху комуністичних економік, пацієнти можуть ще тягнути час, мріючи про солодші мікстури.

«Причина сучасної кризи в єврозоні очевидна – це надмірне використання кредитних коштів, – каже професор Бальцерович. – А приклад Греції демонструє катастрофічні наслідки систематичних урядових перевитрат». , «Мало не щодня нам втовкмачують, що бідним родичам у єврозоні слід терміново надавати фінансову допомогу, інакше євро зазнає краху... Легко зрозуміти, чому саме до такого способу найбільш прихильні кредитори. Водночас чимало політиків раді позбутися в такий спосіб тиску ринків. ЗМІ радіють нагоді писати про страшні проблеми, зловживаючи такими метафорами, як «інфекція», «ефект доміно» і стверджуючи, що ринки і ринкові сили можуть бути нераціональними, сліпими і руйнівними», – стверджує Бальцерович.

Інтеграція не панацея На думку Лешека Бальцеровича, європейським країнам не варто форсувати політичну інтеграцію, а натомість треба спочатку плекати органічне формування європейської тотожності. «Сполучені Штати Америки тримаються тому, що вони почали з нуля. Вони об’єднані спільною мовою і тотожністю», – вказує він і нагадує, що в Європі кожна окрема країна досі має більше окремої, ніж спільної європейської історії.    Окрім надій виключно на зовнішні фінансові вливання та опертя лише на режими економії, Лешек Башльцерович та його однодумці відкидають також інший, пропонований політиками та деякими фахівцями шлях виходу країн єврозони з фінансово-економічної кризи – зміцнення політичного союзу в межах ЄС і посилення контролю над національними урядами. «Невже ви вірите, що, наприклад, така країна, як Франція, – запитує економіст, – радо погодиться на підпорядкування наднаціональним структурам?.. Невже досвід ЄС не позначений багатьма домовленостями про жорсткі контрольні механізми, які просто не спрацьовували, тому що уряди, які підписували документи, не змогли чи не захотіли їх виконували?»

Бальцерович про Україну Что, по вашему мнению, мешает Украине реализовать свой экономический потенциал и набрать высокий темп роста ВВП? — Прежде всего плохие условия для частных инвестиций и ведения бизнеса. Если страна имеет такое образованное население, но ее экономика не растет надлежащими темпами, главной причиной такого положения является неблагоприятная среда для деловой активности. Одной из проблем Украины является стимулирующая политика, предусматривающая избыточные расходы бюджета и большие субсидии. Это приводит к высоким налогам и теневой экономике, бюджетному дефициту и время от времени — к экономическим кризисам. От этого следует избавиться. Прежде всего уменьшить расходы. Вы тратите немалые средства на субсидирование природного газа, тепла и т.п. — от такой практики в Польше отказались более 20 лет назад. Низкие цены на голубое топливо для населения наносят вред. Во-первых, повышают нагрузку на бюджет. Во-вторых, поддерживают зависимость от импорта из России. Это очень неэффективная экономическая политика, которая свидетельствует о стремлении украинской власти получить определенные ценовые уступки от Кремля. В то же время, когда вы дорого платите за топливо, можно сэкономить на инновациях и нововведениях. Поэтому субсидии не имеют смысла ни с экономической, ни с политической точки зрения. Кроме того, на условия ведения бизнеса существенно влияет уровень коррупции. При массовой, непредсказуемой коррупции, одной из причин которой является зарегулированность, которая вредит бизнесу, ожидать значительного объема честных инвестиций не приходится. А без них экономика быстро развиваться не будет. Проблему можно решить, если устранить ее причины.

К 2008 году в Украине локомотивом экономического роста была металлургия, после кризиса большие усилия направляют на развитие аграрного бизнеса. Это адекватная политика или лучше диверсифицировать источники экономического роста? — Это ненормально. Так было при плановой экономике: из центра давали указания, какую отрасль развивать в первую очередь. В Польше совсем другая ситуация. Мы создали условия для свободной конкуренции и рынка: есть много людей с идеями, поэтому развиваются предприятия различных отраслей, до которых у центра и дела нет. Потому что если есть, скажем, миллион частных предпринимателей с сильными стимулами, они будут значительно эффективнее для экономики, чем сотня чиновников. Это основа свободной экономики. Создайте лучшие условия для роста частного бизнеса, стимулы для предпринимательской деятельности, прежде всего честной конкуренции, — и получите результат, который вас удивит. И не только в агробизнесе или металлургии.