Презентація на тему:
особливості державного устрою США, Росія, Австро-Угорщина

Тема 3. Особливості державного устрою: Росії, Франції, Австро – Угорщини

План. 1.Росія. 2.Франція. 3.Австро-Угорщина. Терміни і поняття: національний рух, «дуалістична монархія» Домашнє завдання. І.Я.Щупак, Л.В.Морозова,Всесвітня історія $2 - 3

1.Росія. А)Особливості державного устрою. Російська імперія залишалася останнім островом абсолютизму, а влада царя не обмежувалася жодними виборчими органами. Вся вища влада законодавча, виконавча і судова була зосереджена в руках імператора. Державна рада була дорадчим законодавчим органом, члени якої призначались довічно. Рада міністрів – виконавчий орган самодержавство, мали консультативні функції. Сенат - виконував функції Верховного Суду. Державні посади обіймали вихідці 3 дворян.

Р. Політичне життя До 1905р. легальна діяльність політичних партій була заборонена . Основними представниками загальноросійської політичної опозиції були: -- радикали – представники російської інтелігенції, виступали за докорінні демократичні реформи, встановлення республіканського правління, проведення аграрної реформи, покращення правового стану робітників і селян; -- соціалісти-революціонери(есери)- чисельність партії у 1905-1907рр. Сягала півмільйона чоловік. Своєю метою есери проголошували соціалізм, вбачали особливий шлях розвитку Росії, вважали важливим збереження морально-етичних норм у суспільстві. Відстоювали інтереси тих, хто живе за рахунок власної праці, - робітників , інтелігенції, селян.Асоціацію поєднували з терором; -- соціал-демократичний напрям з 1903р.поділилися на два крила: ліворадикальне-більшовиків та відносно помірковане-меншовиків.

У 1905-1907рр. Росію охопила революція, яка змусила владу піти на суттєві поступки Маніфестом 17 жовтня 1905р., а саме: недоторканість особи; свободу совісті; свободу слова; свободу зборів. Це сприяло утворенню нових партій: конституційно-демократичної(кадети) – ліберали; «Союз 17 октября »(октябристи), чорносотенні союзи – праві.

в) Національне питання. На території Росії жили представники понад 100 націй. Неросійські народи («інородці») створили більшу частину населення Росії. Самодержавство проводило політику національного, культурного та релігійного пригноблення неросійських народів – русифікацію. Прагнення до національної свободи зумовило піднесення національного руху в Російській імперії.

Національний рух – боротьба народу за національне визволення , створення можливостей для вільного національного, культурного, релігійного життя, соціально-економічного розвитку. Чорносотенці – члени реакційних правих організацій у Росії в 1905 – 1917рр. , що виступали під гаслами монархії, шовінізму та антисемітизму. Антисемітизм –форма національних, релігійних забобонів і нетепртимості, вороже ставлення до євреїв та переслідування їх. Українофобія – вороже ставлення до українців, невизнання їх як нації, їх історії, мови, культури.

г)Економічний розвиток Росії. Він мав такі особливості: залежить монополістичного виробництва від самодержавства; високий ступінь концентрації виробництва та капіталу; наявність значної питомої ваги іноземного капіталу; невисокий ступінь активності Росії у вивозі капіталів. Столипінська аграрна реформа.

Франція а)Особливості державного устрою. Франція парламентська республіка. Президент – глава держави, обирався Національними зборами на 7 років,конституція давала право видавати законодавчі акти. Парламент складався з двох палат: вищої(Сенат) та нижньої(палата депутатів). Рада міністрів призначалася президентом, але була підзвітна парламенту. Місцевого самоврядування практично не існувало.

б)Політичне життя Особливістю його була багатопартійність . У країні було кілька соціалістичних партій, радикали, прогресисти, анархо-синдикалісти тощо. Помірковані республіканці – відстоювали інтереси великої буржуазії; Радикали – інтереси середньої буржуазії; Клерикали – ставили за мету посилення впливу церкви і духівництва на політичне і культурне життя країни. Ж.Клемансо,радикал, у 1906-1909рр. Голова Ради Міністрів.

в) Соціально – економічний розвиток Франція стала світовим кредитором(лихварем) Аграрно-індустріальна країна. Чисельність населення зростала повільно. Темпи промислового розвитку Франції на початку ХХст. були невисокими. 200 основних акціонерів «Французького банку»контролювали майже всю економіку держави.

3.Австро-Угорщина а)Особливості державного устрою За державним устроєм на початку ХХст. Австро-Угорщина була дуалістичною монархією. Це монархія у якій влада належить монарху, але обмежена конституції, при цьому монарх зберігає широкі владні повноваження. Країна складалася з двох частин, що були розділені р. Лейтою:Австрії та Угорщини . Кожна з них мала окремий парламент і уряд, повний суверенітет відносно внутрішніх справ. Загальноімперському уряду передавалися питання зовнішньої, військової та фінансової політики. Спільні для обох частин монархії справи обговорювалися Коронною радою і радою міністрів. В обох частинах монархії були проголошені демократичні свободи.

б)Політичне життя. В країні діяло чимало політичних партій,що об’єднували прибічників консерватизму, лібералізму, націоналізму, соціал-демократів тощо. Однак національні протиріччя відсували на другий план соціальні та політичні проблеми. Навіть соціал-демократичний рух розколовся та призвів до утворення шести окремих національних соціал-демократичних партій.

В) Соціально-економічний розвиток На межі століть темпи економічного розвитку Австро-Угорщини значно прискорилися. За обсягом промислової продукції вона посідала 4 місце в Європі після Англії, Німеччини та Франції, хоча й суттєво відстала від них. На структуру промисловості імперії визначальний вплив мав аграрний характер її економіки. Провідна роль належала харчовій промисловості . Австро-Угорський імперіалізм характеризувався певними особливостями: залежність від іноземного, переважного німецького капіталу; зв’язками фінансової олігархії зі старою землевласницькою аристократією; у середовищі селян відбувалось розширення на багатіїв, господарів середнього достатку та бідноту; в пошуках засобів існування проходила масова еміграція.