Семінар педагогів-організаторівТема: Екологічне виховання в загальноосвітньому навчальному закладі
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Семінар педагогів-організаторів Тема: Екологічне виховання в загальноосвітньому навчальному закладі 16.11.2011
Одним з основних моментів у формуванні особистості молоді, як свідомих та дієвих громадян сучасного суспільства є екологічне виховання та екологічна освіта; виховання екологічного світогляду та культури; формування у дітей усвідомлення того, що людина - частина природи, яка повинна знати закони природи, дотримуватись їх, жити у співдружності з усім живим на Землі, оберігати і примножувати прекрасне. «Гадаємо, - писав В.Сухомлинський, - що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що може зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поповнювати природні багатства, які маємо.» Завдання екологічного виховання – сприяти накопиченню знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її, формувати вміння і навички діяльності в природі. Екологічне виховання передбачає розкриття сутності світу природи – середовища перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це передбачає уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов’язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності. Екологічне виховання здійснюється на всіх етапах навчання у школі, на кожному з яких ставиться певна мета, завдання, добирається відповідна методика з огляду на вікові особливості. Перший етап (молодші школярі) – формуються перші уявлення про навколишній світ, про живу і неживу природу, про ставлення до природи, що виявляється в конкретній поведінці на емоційному рівні. Другий (5-7 класи) і третій (8-9 класи) етапи передбачають накопичення знань про природні об’єкти, закономірності розвитку та функціонування біологічних систем, аналіз і прогнозування нескладних екологічних ситуацій, закріплення нормативних правил поведінки в навколишньому середовищі. Поглиблюються і розширюються знання про явища і закони природи, розкриваються причини екологічної кризи та обґрунтовуються шляхи збереження природних комплексів. Четвертий етап (10-11 клас) – завершується узагальнення здобутих екологічних знань, здійснюється моделювання простих кризових ситуацій. Девізом екологічного напрямку в нашій школі став такий вислів: «Природу легше за все покорити, підкорюючись їй». Тому, як педагоги, так і учні у своїй співпраці намагаються вирішувати найважливіші питання екологічної ситуації на території мікрорайону, де знаходиться навчальний заклад та інших куточках міста. В закладі тісно співпрацюють учні, що входять до центру «Здоров’я» учнівського самоврядування з вихованцями екологічного гуртка «Орхідея», що працює в нашому навчальному закладі під керівництвом Колесник Лілії Вікторівни. Їх спільні зусилля спрямовані на активну природоохоронну діяльність. Ось основні заходи, що організовуються та проводяться учнями школи: Свято квітів «Квітуй, Україно» Акція «Парад квітів біля школи», «Посади дерево», «Чистодвір», «Допоможи птахам», «Збережемо первоцвіт» Виставка «Замість ялинки – букет» Конкурс природоохоронного плакату до Дня Землі: «Хочу жити в чистому світі» Фотоконкурс «Моя Україна» Фотовиставка «Світловодськ очима юного натураліста» Учні також брали активну участь в обласному фотоконкурсі «Туризм нас єднає», у Всеукраїнській акції «Година Землі» та у Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості «Людина і ліс». З особливим задоволенням учні беруть участь у Всеукраїнському інтерактивному природничому конкурсі «Колосок», який проводить Львівська міська громадська організація «Львівський інститут освіти». Учні сподіваються вибороти перемогу у конкурсі і цього року, поповнити колекцію золотих колосків. А перед педагогами навчального закладу стоїть одне важливе завдання: навчити дітей любити цей світ, оберігати його від екологічних негараздів. Учнівське самоврядування активно впливає на учнів, їх батьків, громаду через роботу центру «Здоров’я», члени якого: здійснюють контроль за санітарним станом приміщень навчального закладу, класів; доглядають за станом території, зелених насаджень; залучають учнів до участі в екологічних акціях; проводять роботу з виявлення джерел забруднення навколишнього середовища; проводять збір макулатури; Діти, які вже мають досвід роботи екологічного напрямку організовують та проводять агітаційну роботу між учнями закладу з метою залучення учнівської молоді до вивчення та вирішення екологічних проблем нашої місцевості. Результат екологічного виховання – сформована екологічна культура людини, що характеризується різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовище (природне і соціальне); наявністю світоглядних ціннісних орієнтацій щодо природи; екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи та свого здоров’я; набуттям умінь і досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед на місцевому та локальному рівнях); безпосередньою участю у природоохоронній роботі; передбаченням можливих негативних віддалених наслідків природо перетворювальної діяльності людини.
СВІТ ПРИРОДИ У СВІТІ ГРИ Навчально-виховний процес у гуртках, які працюють за початковим рівнем, враховує творчу потребу дітей, що найефективніше реалізується у двох площинах і н а п р я м а х : і г р о в і й діяльності і пробудженні та розвитку інтересу до пізнання. Зміст програм гуртків для дітей молодшого шкільного віку дозволяє формувати у них цілісну картину світу, уявлення про самоорганізацію, саморозвиток природи, пояснити взаємодію тваринного, рослинного та антропогенного світів, виховувати екологічну культуру та бажання брати посильну участь у природоохоронній роботі. Однак традиційні бесіди, розповіді під час екскурсій, походів, занять гуртків швидко втомлюють дітей і не дають бажаних результатів. І тут на допомогу приходить гра. Важливо щоб ігри відповідали віковим можливостям та особливостям дітей. На заняттях гуртків початкового рівня проводяться дидактичні ігри з картками, загадками про рослини та тварин, ігри-вікторини, які захоплюють дітей під час екскурсій та прогулянок. У цих іграх пізнавальна задача виступає перед дитиною не прямо, а замасковується, тому навчання протікає легко і непомітно. Велику цікавість викликають у дітей дидактичні ігри з картками або листівками рослин та тварин найближчого довкілля. До них добираються загадки, які розкривають характерні ознаки об’єкта, що дозволяє звернути увагу дітей на важливі риси схожості та різниці між даними об’єктами флори та фауни. Картки добираються за темами екскурсій: «Лікарські рослини», «Дерева та чагарники нашої місцевості», «Отруйні рослини», «Комахи корисні та шкідливі», «Птахи степу», «Рослини та т в а р и н и Ч е р в о н о ї книги України», «Їстівні рослини», «Гігієна та парфумерія в рослинному світі», «Квітковий годинник» та інші. Варіантів гри безліч. Наприклад: «Збери дерево» — по картці із зображенням листка дерева треба знайти плід цієї рослини. «Хто це? Що це?» — до карток з рослинами та тваринами підібрати картки із їхніми назвами. «Звірина телегуморина» — дитина бере картку із зображенням тварини і беззвучно передає рухами поведінку цієї тварини (пластична імпровізація). «Пташиний базар» — із карток вибрати ті, на яких зображені птахи своєї місцевості або птахи, які занесені до Червоної книги України. Дуже подобаються дітям ігри з об’єктами природи. Вони проводяться на вулиці під час походів та екскурсій, стимулюють увагу, уявлення, виховують бережливе ставлення до природи. Ігри з природними об’єктами: «Малюємо фарбами природи» — під час прогулянки діти малюють на папері за допомогою рослин та деяких об’єктів неживої природи (глина, вугілля, грунт, камінці). Умова: брати невелику частину рослини, ненаносити їй шкоди. «Скринька гнома» — пропонується зібрати у сірникову коробку представників живої і неживої природи. Виграє той, хто збере більше різних речей. Умова: кожний об’єкт повинен бути в одному екземплярі. «Мікропохід» — дуже коротка експедиція, яка проходить вздовж шнура довжиною 1—1,5 м. Шнур діти кладуть на найцікавішу для них ділянку землі. «Мандрівники» про ходять маршрут сантиметр за сантиметром із збільшувальним склом і розповідають, що вони побачили. «Чого не повинно бути» — на визначеній ділянці місцевості до дерев та кущів прикріплюється щось таке, чого не повинно там бути. Наприклад, на сосні шишка від ялини, на каштані гілочка від берези. Виграє той, хто помітить більше розбіжностей. «Сліпий ботанік» — діти із зав’язаними очима розпізнають рослини за їх запахом. «Обніми дерево» — діти стають навколо дерева, обнімають його, пробують підняти, труться об нього щічкою, нюхають кору. Вчитель запитує: «У кого більше сили, у нас чи у дерева? Звідки воно бере ці сили? У дерева є м’які ділянки? Чи можна по запаху впізнати дерево? Що дерево робить для нас? Що можемо ми зробити для нього?» Але найбільше діти люблять творчі сюжетно-рольові ігри. Важливо, щоб гра була правильно організована та розширювала кругозір дітей. Однією з найулюбленіших є гра «Лісові робінзони», яка проводиться під час виїзду на природу. Декілька днів діти на заняттях гуртків готуються до неї: вивчають, які рослини можуть при необхідності замінити звичайну їжу, як можна вберегтися від нічного холоду, дощу, які правила поведінки у лісі, як визначити погоду за допомогою прикмет. Під час гри вони вчаться знаходити ці рослини у лісі, влаштовують місця для ночівлі, шукають сліди лісових мешканців, спостерігають за ними. Кожна така гра стає для дітей відкриттям безлічі таємниць та загадок природи, формує у міських жителів навички спілкування з нею. Завдяки таким іграм споживацьке ставлення до природи поступово переростає у любов до всього живого, а бажання насолоджуватися красою довкілля в бажання берегти його. У ході проведення натуралістичної роботи ми впевнилися, що різноманітні ігри, загадки, вікторини значно оптимізують навчально-виховний процес на заняттях, захоплюють дітей романтикою, дозволяють випробувати свої сили.
Схожі презентації
Категорії