Презентація на тему:
Зачаровані слова. Орфоепічний практикум

Зачаровані слова Орфоепічний практикум. Наголос Автор Марія Харук

Наголос - то зовсім не дрібниця. З наголосом вірно подружи – І відкриє слово таємницю: Образи, обрАзи, образИ. Наголос - і вчуєш в слові крицю, І відваги стане, й висоти. Відтепер не можна помилиться: МОлоти, молОти, молотИ. Хай ідуть слова до нас не ниці: Грав музИка, мУзика пливла. Наголос - це дзвінкова криниця І народу, і твого села. В’ячеслав Романовський

Зачаровані слова Було це дуже-дуже давно. Лютували сильні Морози, гули Віхоли, снігом засипала землю Метелиця. Але якось вранці несподівано виглянуло Сонечко. Почали плакати бурульки на дахах, а за ними сніжинки – цілі струмки сліз потекли. Посміхнулась Весна, бо їй вже так кортіло стати повноправною володаркою Землі. Але зла Метелиця ніяк не відступала. Вона то наганяла снігові хмари, то кликала на підмогу Вітра з Морозом, але нічого вдіяти не могла. Весна ж готувалася до своєї чергової інавгурації. Вона з нетерпінням чекала миті, коли відімкне свій замок, однак коли підійшла до його дверей, помітила величезний замок. Пані Весна була у розпачі: зла Метелиця зачарувала все довкола: і річку, і поле, і замок, і навіть слова не слухались Весни. Що робити? Як бути? Усі співчували їй. Галасливі горобці своїм цвіріньканням пробували розрадити пані, стара чорна ворона грізно каркала, скрекотала сорока, сидячи на високому дубі, але все було марно. Аж тут раптом прокинувся маленький Метелик, він розпросторив одне крильце, потім друге, протер свої чорні оченята – і сам повірити не міг, що це вже весна. Він знявся летіти, однак побачив, що всі кругом сумні. Метелик хотів щось сказати, але не міг промовити жодного слова - слова ж бо зачаровані. Він підлітав до кожного з них, торкаючи його своїми тендітними крильцями. І тут сталося диво – слова почали оживати. Весна перемогла Метелицю, а Метелик і донині має роботу - оживляє слова. Допоможіть і ви йому, юні друзі!

Друзі! Допоможіть Метелику. Промовте кожне слово, дотримуючись наголосу. Скористайтесь його порадою : Щоб наголос у слові розпізнати, Це слово треба просто проспівати, І наголошений – чіткий, протяжний звук Проявить себе сам, без зайвих мук!

Пам’ятайте, що правильно вимовлене слово – це ознака нашої мовної культури. Тож повторюйте і запам’ятовуйте слова, у яких найчастіше помиляєтесь. Хай щастить вам на шляху до підкорення мовних вершин!

ознАка

живемО

кропивА

Олень

довІдник

дочкА

ненАвисть

серЕдина

псевдонІм

перЕпис

граблІ

горошИна

вИпадок

фенОмен

рАзом

ненАвидіти

чорнОслив

дІтьми

цьогО

роблЮ

полЯк

кУрятина

асиметрІя

мАркетинг

чаднИй

спИна

старАнний

рЕшето

пОдушка

черговИй

шофЕр

легкИй

руслО

вІрші

зубОжіти

тонкИй

черпАти

цИган

крОїти

кИдати

дрОва

пОдруга

осокА

гуртОжиток

видАння

мерЕжа

листопАд

пОдруга

одинАдцять

можУ

квартАл

вітчИм

бюлетЕнь

грошЕй

украЇнський

читАння

коромИсло

несемО

булА

новИй

літОпис

обрУч

Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б'ється — ожива, Як їх почує!.. Знать, од Бога І голос той, і ті слова … Тарас Шевченко