Презентація на тему:
Власні та загальні назви

Презентація на тему ”Власні та загальні назви”

План 1 Поняття 2 Власні назви 2.1 Різні випадки власних назв 3 Загальні назви 3.1 Різні випадки загальних назв

Всі іменники розподіляються на іменники власні і загальні. Загальні іменники - це узагальнені назви класів однотипних предметів або явищ: син, явір, калина, лоша, родина, поет. Власні і загальні назви розрізняються граматично й орфографічно. На противагу загальним іменникам власні назви не вживаються у формі множини (Грінченко, Крим, Київ). Форми множини у власних назвах використовують тоді, коли треба позначити осіб одного роду чи однієї сім'ї (родина Коцюбинських, брати Тобілевичі) або для позначення групи осіб чи предметів, що мають однакові індивідуальні назви: У товаристві було два Миколи; В Україні багато Вербівок. Позначаючи одиничний топонімічний об'єкт, власні назви теж можуть вживатися у множині (Суми, Карпати, Чернівці).

До власних іменників передусім належать: а) прізвища, імена, по батькові, псевдоніми людей (Левчук, Пав-личко, Клименко, Василь, Оксана, Володимирівна, Петрович, Леся Українка); б) назви найвищих державних та урядових посад (Президент України, Голова Верховної Ради, Генеральний прокурор України); в) індивідуальні назви установ, організацій, газет, часописів, творів, готелів, пароплавів (Театр ляльок, Український дім, видавництво "Вища школа", газета "Вечірній Київ", теплохід "Тарас Шевченко"; г) назви визначних історичних подій, свят, урядових нагород (Полтавська битва. День незалежності, Державна премія імені Т.Г. Шевченка); г) географічні й астрономічні назви (Волинь, Рівне, Дніпро, Кавказ, Меркурій); д) назви релігійних свят, постів, культових імен (Різдво, Покрова, Христос, Бог); е) клички тварин (Рябко, Пушок).

Загальні назви Збірними називаються іменники, які означають сукупність однакових або подібних предметів, що сприймається як одне ціле: маковиння, мишва, гудиння, селянство. Збірні іменники вживаються лише в однині.

Загальні Матеріально-речовинні іменники До розряду речовинних іменників належать назви речовин, однорідних мас, що підлягають виміру, а не підрахункові. У межах цього розряду можна виокремити кілька семантичних підгруп, що є назвами: а) металів (сталь, мідь, бронза); б) рідин (молоко, вода, вино); в) хімічних елементів (кисень, водень, вуглець); г) ліків (цитрамон, аспірин, валідол, клофелін); г) продуктів харчування (хліб, борошно, цукор, кава); д) будівельних матеріалів (глина, цемент, гіпс, пісок, цегла); е) овочів, ягід (капуста, морква, малина, смородина); є) тканин (сатин, шовк, ситець, льон) тощо.

Окремим безафіксним іменникам  До збірних іменників не входять іменники, збірність яких виражена лексично: армія, полк, зграя, отара, ліс, група, рота, команда, ансамбль. Ці іменники виступають в обох числових формах - однині і множині (группа - групи, ансамбль - ансамблі). Іменники з речовинним значенням вживаються переважно в однині. Форми множини використовуються тоді, коли йдеться про сорти, різновиди речовини, продукти харчування, наприклад: мінеральна вода - мінеральні води, метал - метали, масло - масла, сталь - сталі. Певна частина речовинних іменників мають форму множини (дріжджі, висівки, ласощі, макарони, парфуми, вершки).

Виконав студент групи ЕУ-1303 Локоть Ілля