Презентація на тему:
Урок

Тарас Григорович Шевченко (1814 - 1861)

Буря на Дніпрі

«ПРИЧИННА»

: навчити учнів з’ясовувати значення художніх засобів; розвивати вміння знаходити тропи в текстах творів українських письменників, зокрема в поезіях Т.Г.Шевченка; формувати пізнавальні, національно-етичні, творчі – інтелектуальні та художні й особистісні компетентності; виховувати здатність цінувати поетичний спадок Т.Г.Шевченка, як вагому частину національного надбання.

ТРОП (гр.-tropos)-слово або вираз, вжитий в переносному значенні. Види тропів: прості: епітет і порівняння; складні: метафора (персоніфікація, уособлення, алегорія), метонімія (синекдоха), гіпербола, перифраз. ЕПІТЕТ – художнє означення, що виділяє в зображуваному якусь характерну рису чи ознаку. Козак молоденький.Чарівниця-зима. ПОРІВНЯННЯ – часто вживаний у худ. л-рі засіб створення образності: пояснення одного предмета чи явища за допомогою іншого, подібного до нього.Найчастіше порівняння висловлюються за допомогою сполучників: як, ніби, наче, неначе, мов, немов. Між горами старий Дніпро, Неначе в молоці дитина. Розгорнуте порівняння -уподібнення. МЕТАФОРА (гр.. –перенесення) – один з основних тропів: слово або словосполучення, яке розкриває сутність і особливості одного явища через перенесення на нього схожих ознак і властивостей іншого явища. Синя одежа моря – в значенні “морські хвилі”. Р І З Н О В И Д И М Е Т А Ф О Р УОСОБЛЕННЯ або ПРОЗОПОПЕЯ – перенесення властивостей живих істот на предмети, явища природи і навіть на абстрактні поняття, оживлення їх. Ніч темна людей всіх потомлених скрила… ПЕРСОНІФІКАЦІЯ – надання предметам, явищам природи та поняттям властивостей людини, олюднення їх. Навшпиньках підійшов вечір, засвітив зорі, послав тумани… (вчинки людини). АЛЕГОРІЯ – (гр.. – інакомовлення) – троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу. Лисичка – хитрість, осел – упертість, зайчик – боягузтво. МЕТОНІМІЯ –(гр..- перейменування) – перенесення назви одного явища на інше, що перебуває з ним у тому чи іншому зв’язку, що дає змогу письменникові виділити в зображуваному найбільш характерну рису і глибоко, в яскравій формі показати його. За селом співали карі оченята (тобто дівчата). Читаємо Франка (тобто твори). Вид метонімії СИНЕКДОХА – в якій наявна кількісна заміна понять. Найчастіше це вживання однини замість множини. Моя Україна – це поле, річка і сад… (тобто поля, ріки, сади..). В окремих випадках може бути й множина в значенні однини, визначене число замість невизначеного . Двадцять разів я тобі говорила (тобто багато разів) . ГІПЕРБОЛА – (гр..-перебільшення) – різке перебільшення якихось рис людини, предметів або явищ, їх кількості, розмірів, сили, щоб надати зображуваному виняткової виразності. Ой не встиг козак Нечай На коника спасти, Став ляхами, як снопами, По два ряди класти. СИНОНІМИ –(гр. – однойменність) – одночасне вживання в тексті художнього твору паралельних синонімів, тобто слів, близьких за значенням, але різних за звучанням. Ой не спав козак, ой, не час, не годину. АНТОНІМИ –( гр.. – протилежність) – пари слів, протилежні своїм значенням, які використовуються в худ. л-рі як лексична антитеза, одна з форм контрасту. Смутний –веселий. ПАРОНІМИ- (гр..) –різні за значенням, але подібні за вимовою слова. Здравниця – здравиця.

«ГАЙДАМАКИ»

«КАВКАЗ»

ПРОМЕТЕЙ

«НЕОФІТИ»

«СОН»

«САДОК ВИШНЕВИЙ …»

Поезії Т.Г.Шевченка, які прозвучали на уроці “Ну що б, здавалося,слова” “Кавказ” “Гайдамаки” “Причинна” “Садок вишневий коло хати” “Умре муж велій” “Думи” “Мов за подушне” “Неофіти” “Муза” “Розрита могила” “Сон” “Марія” “Варнак” “І мертвим, і живим” “Царі” “Марина” “І Архімед,і Галілей” “Марку Вовчку” “Юродивий” “П. С.” “Княжна”

Художні засоби Епітет Метонімія Символ Гіпербола Алегорія Апосіопеза Оксиморон Асиндетон Інвектива Синекдоха Полісиндетон Перенесення Алітерація Інверсія Метафора Порівняння Асонанс

СЕНКАНИ Ш Е В Ч Е Н К О. С Л О В О. ТАЛАНОВИТИЙ, ГЕНІАЛЬНИЙ. ЕМОЦІЙНІ, ВИРАЗНІ. МАЛЮВАВ, ПИСАВ, ГРАВІРУВАВ. ВРАЖАЮТЬ, СПОНУКАЮТЬ, ДІЮТЬ. У К Р А Ї Н А - ПОНАД УСЕ. ВИХОВУЮТЬ ЕСТЕТИЧНІ СМАКИ. М И Т Е Ц Ь. Т Р О П И.

НЕМА ГІРШЕ, ЯК В НЕВОЛІ ПРО ВОЛЮ ЗГАДУВАТЬ. А Я ПРО ТЕБЕ, ВОЛЕНЬКО МОЯ, ОЦЕ НАГАДУЮ. НІКОЛИ ТИ НЕ ЗДАВАЛАСЯ МЕНІ ТАКОЮ ГАРНО МОЛОДОЮ І ПРЕХОРОШОЮ ТАКОЮ… ВОРОНОВИЦЬКИЙ КОБЗАР В.М.ПЕРЕПЕЛЮК «НЕМА ГІРШЕ, ЯК В НЕВОЛІ …»