Презентація на тему:
Стилістично маркована лексика: арго, жаргон, сленг, суржик, варваризми, екзотизми, пуризми. Їх місце і роль у мовленні

ПРОЕКТНА РОБОТА ЛІНГВІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ “ Стилістично маркована лексика: арго, жаргон, сленг, суржик, варваризми, екзотизми, пуризми. Їх місце і роль у мовленні”

СКЛАД ГРУПИ ТЕОРЕТИКИ: ТОРУБАРА АДЕЛІНА ПІМБЕРСЬКОВА МАРИНА Грицишин Максим

МЕТА РОБОТИ * З’ЯСУВАТИ ПОНЯТТЯ “ “СТИЛІСТИЧНО МАРКОВАНА ЛЕКСИКА * ВИЗНАЧИТИ ЇЇ СКЛАДОВІ”, ВИЯВИТИ СПІЛЬНІ І ВІДМІННІ РИСИ, ВИРОБИТИ ПРАВИЛА ВИКОРИСТАННЯ СТИЛІСТИЧНО МАРКОВАНОЇ ЛЕКСИКИ. * З’ясувати доцільність використання цієї лексики у мовленні

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ АРГО ЖАРГОН СЛЕНГ СУРЖИК ВАРВАРИЗМИ ЕКЗОТИЗМИ ПУРИЗМИ

ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З ПОГЛЯДУ СТИЛІСТИЧНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ СТИЛІСТИЧНО НЕЙТРАЛЬНА ( МІЖСТИЛЬОВА) ВЖИВАЄТЬСЯ В УСІХ СТИЛЯХ МОВИ СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНА ( МАРКОВАНА) ( ВЖИВАЄТЬСЯ ЛИШЕ В ПЕВНИХ СТИЛЯХ)

АРГОТИЗМИ, АРГО (З ФРАНЦ. аrgot- жаргон, первісне – жебрацтво)- слова та вирази, що обмежено вживаються в мові окремих соціальних груп Широке Певне соціальне чи професійне відгалуження від загальнонародної мови ( арго акторів, музикантів спортсменів, військових) Вузьке Мова соціального дна, декласованих та антисоціальних елементів (злодіїв, жебраків, шулерів)

виникнення Доба феодалізму Замкнені корпорації ремісників, торговців, жебраків Мета Самозахист, Відособлення від суспільства, Збереження фахових таємниць

наприклад В хаті дулясно. Ботень із крисом, а мо, і з варнагою. Кунсо – як яшпурка…А мо, і пундії чи пухтавки будуть, бо моя теща – баба – ого! Одне слово – похозниця! ( Г.Хоткевич) У хаті тепло, Борщ з мясом і з куркою. Хліб, як булка, а може, і пироги чи памушки будуть, бо моя теща – баба – ого! Одне слово – господиня.

наприклад Розказував, як він попав раз на вечорниці… А там самі теперлюки та каравони. Покургав я їм, що знав, іду вже з хати, коли хтось обзивається: “ Чи не дати вам, діду, мукиці?” – “ Оце, думаю, клево. Годі сухмаї кусморити, хоч ставреників накурляю” Розповідав, як він потрапив раз на вечорниці. А там самі парубки та дівчата. Пограв я їм, що знав, іду вже з хати, коли хтось обзивається: Чи не дати вам, дідусю, борошна?”. Оце, думаю, добре. Досить вже сухий хліб їсти. Хоч вареників наварю.

ДИТЯЧА ЛЕКСИКА Пестливі слова, Слова з повторюваними складами ( коко, моня, льоля, жижа, вава, їстоньки, спатки, нозька, руця тощо)

жаргон Соціальний діалект Розвивається в середовищі замкнутих колективів: школярів, студентів, професійних груп… ( герла- клава- тьолка-тітка) Характерні ознаки: Нестабільність, Швидкість зміни найбільш поширеної лексики ( лаве- бабки- мані-бакси)

СЛЕНГ МІСЬКИЙ СОЦІОЛЕКТ, ЩО ВИНИК З АРГО ЕМОЦІЙНО ЗАБАРВЛЕНА ЛЕКСИКА НИЗЬКОГО І ФАМІЛЬЯРНОГО СТИЛЮ, ПОШИРЕНА СЕРЕД СОЦІАЛЬНИХ НИЗІВ І ПЕВНИХ ВІКОВИХ ГРУП

ознаки Первісність ( асоціація з мовою первісного суспільства) Нестабільність ( постійна зміна як у просторовому, так і в часовому вимірюванні) Невизначеність розмитість значення ( стрьомно, круто, прикол, ульот, капець, чум )

Молодіжний сучасний інтернет- сленг Бро – брат Лузер – невдаха Чмаф – поцілунок Пріффет, йоу, айоу, дарофф – привіт Окі, агась – добре, Хару - здорово, Ололо, трололо - іронія

ВИНИКНЕННЯ СЛЕНГУ ВТОРИННЕ УТВОРЕННЯ АДАПТУЄ ЗАПОЗИЧЕНІ ОДИНИЦІ ЛИМОН – МІЛЬЙОН МИЛО, ЄМЕЛЯ – E-MAIL ЄГОР - ЕRROR ОСНОВНІ МЕТОДИ СЛЕНГОВОЇ ЛЕКСИКИ ФОНЕТИЧНА МІМІКРІЯ СТВОРЕННЯ СЛІВ НА ОСНОВІ ЗВУКОВОЇ ПОДІБНОСТІ

СУРЖИК СУМІШ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ Й ЖИТА АБО ЖИТА Й ЯЧМЕНЮ, ЯЧМЕНЮ Й ВІВСА, БОРОШНО З ТАКОЇ СУМІШІ МОВА, ЯКА Є СУМІШШЮ КІЛЬКОХ МОВ. ПОБУТОВЕ МОВЛЕННЯ, В ЯКОМУ ОБ’ЄДНАНІ ЛЕКСИЧНІ І ГРАМАТИЧНІ ЕЛЕМЕНТИ КІЛЬКОХ МОВ

ХАРАКТЕРНІ ПРОЯВИ РУСИЗМИ ( ДАЖЕ, НЄ НАДА, НІКОГДА); УКРАЇНІЗОВАНІ ФОРМИ РОСІЙСЬКИХ СЛІВ ( ЗДЄЛАВ, ОТКЛЮЧИВ, ПЕРВИЙ); ЗМІШУВАННЯ ФОРМ ЧИСЛІВНИКІВ ( ХТО-ТО, ЯКИЙ-ТО,); ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ З ІМЕННИКАМИ ЗА РОСІЙСЬКИМ ЗРАЗКОМ ( ПО ВУЛИЦЯМ, НА РОСІЙСЬКІЙ МОВІ) УТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ЗА РОСІЙСЬКИМ ЗРАЗКОМ ( ВІДРОБИВШИЙ, ПРИЙШОВШИЙ, ЗРОБИВШИЙ) ЗАМІНА ДЖ І ДЗ НА Ж І З ( ЗВОНЯТЬ, НАХОЖУСЯ) * ВІДСУТНІСТЬ ЧЕРГУВАННЯ (ГОЛОВ, КОРОВ, ЖІНКІ) ЗСУВ НАГОЛОСУ ЗА РОСІЙСЬКИМ ЗРАЗКОМ ( ГОВОРЯТЬ)

ВИСНОВОК ЧИ ТОТОЖНІ ЦІ ПОНЯТТЯ? АРГО =ЖАРГОН= СЛЕНГ СУРЖИК ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В РОЗМОВНІЙ МОВІ АБО В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ З МЕТОЮ СТИЛІЗАЦІЇ _

ІНШІ ГРУПИ СЛІВ ЕКЗОТИЗМИ СЛОВА – НАЗВИ РЕАЛІЙ ЖИТТЯ ІНШИХ НАРОДІВ НЕ МАЮТЬ ВІДПОВІДНИКІВ У МОВІ, ДО ЯКОЇ ПОТРАПЛЯЮТЬ АУЛ, МЕЧЕТЬ, САКЛЯ, КЮРЕ ВАРВАРИЗМИ СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ ПОРЯД ЗІ СВОЇМИ ВІДПОВІДНИКАМИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ МОВІ НЕ ЗАСВОЮВАНІ МОВОЮ ХАЙ, О-РЕВУАР, БАЙ

ПРАВИЛА ВИКОРИСТАННЯ ІНШОМОВНИХ СЛІВ НЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ ІНШОМОВНІ СЛОВА, ЯКЩО Є УКРАЇНСЬКІ ЗАГАЛЬНОВІДОМІ ВІДПОВІДНИКИ (ФІКСУВАТИ – ЗАПИСУВАТИ) ВЖИВАТИ СЛОВО В ТОМУ ЗНАЧЕННІ, ЯКЕ ЗАКРІПЛЕНЕ В СЛОВНИКУ ( АБОНЕНТ ДО БАСЕЙНУ) НЕ КОРИСТУВАТИСЯ В ОДНОМУ ТЕКСТІ ІНШОМОВНИМ СЛОВОМ І ЙОГО УКРАЇНСЬКИМ ВІДПОВІДНИКОМ (МОРОЗИВО “ ЕСКІМО”) УЖИВАТИ СЛОВО ІНШОМОВНЕ, ЯКЩО ЦЕ ТЕРМІН ( СИМПТОМ)

ПУРИЗМИ ВІД ЛАТИНСЬКОГО “ PURUS” - ЧИСТИЙ ПОЗІРНЕ ПРАГНЕННЯ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ЧИСТОТИ І МОРАЛІ ( ПУРИТАНИ) 2. НАДМІРНЕ ПРАГНЕННЯ ЗРОБИТИ НЕДОТОРКАНИМИ МОВНІ НОРМИ, СКЕРОВАНЕ НА УСУНЕННЯ ІНШОМОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ. МАГНІТ – ТЯГУНЕЦЬ ХИТНИК – МАЯТНИК НЕДІЛКА – АТОМ ЛЕТОВИЩЕ – АЕРОДРОМ ГВИНТОКРИЛ - ВЕРТОЛІТ

ЯК СТАВИТИСЯ ДО ЦИХ ЯВИЩ?

УЧИТЕСЬ, ЧИТАЙТЕ… І ЧУЖОМУ НАВЧАЙТЕСЬ, І СВОГО НЕ ЦУРАЙТЕСЬ… Т.Г.ШЕВЧЕНКО НЕ БІЙТЕСЬ ЗАГЛЯДАТИ У СЛОВНИК: ЦЕ ПИШНИЙ ЯР, А НЕ СУМНЕ ПРОВАЛЛЯ…. М. РИЛЬСЬКИЙ