Презентація на тему:
Пунктуація

Привіт, мої любі друзі! Сьогодні я, Кома, та мої помічники протягом нашої захоплюючої подорожі країною Пунктуація познайомимо вас із правилами розстановки розділових знаків у простих і складних реченнях та допоможемо розібратися у будь-яких ситуаціях. Тож, вперед до знань!

КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ Якщо сполучники і (й), та (в значенні і), або, чи не повторюються Летів і танув сніг.

Узагальнююче слово стоїть після однорідних членів На вершечку стрілець-кої гори, на горах і водолинках – скрізь уже почувалася тиша. Якщо однорідні члени стоять всередині речення після узагальнюючого слова, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них – тире. Скрізь: на вершечку стрілецької гори, на горах і водолинках – уже панувала тиша.

Означення, що стоїть безпосередньо перед означуваним іменником і не має обставинного відтінку: Омиті росами квітки розтулюють повіки. Неузгоджені означення: Стала наближатися година (яка?) вирушати в дорогу. Від означення слід відрізняти виражений дієприкметником або прикметником присудок, який ніколи не відокремлюється. А навкруги вся ніч переповнена розміреним шумом хлівів.

Іноді, щоб чіткіше виділити відокремлювану прикладку, замість коми ставлять тире, особливо тоді, коли поширена прикладка має у своєму складі розділові знаки Там, по тому боці, були хащі кущів і дерев — густі й непролазні зарослі,— і від них пахло вогкістю і рясним листям.

Можуть відокремлюватися інтонацією і виділятися на письмі комами додатки, що вживаються з прийменниками крім, окрім, опріч, за винятком, замість. Ці додатки відповідають на питання родового відмінка і мають значення додаткового повідомлення до основної думки речення: Співають усі, за винятком Ліни Яцуби.

Одиничні дієприслівники (непоширена обставина), що мають значення обставини способу дії, коли вони стоять після дієслова-присудка: Рушниця в його руках стріляла не хиблячи.

Відокремлюють-ся, якщо стоять у середині, в кінці або на початку речення: Ой повій, вітре, з глибокого яру...

Якщо звертання вимовляється з виразною окличною інтонацією, то воно відокремлюється знаком оклику Вітчизно! Тобі моя пісня дзвінка...

Вставні слова, речення і словосполучення найчастіше відокремлюються комами: Справді, хвилин за десять у сусідній кімнаті почулись голоси. Вставні слова і речення, що виражають додаткові повідомлення чи побіжні зауваження, виділяються дужками або, рідше, тире, незалежно від того, стоять вони в середині речення чи в кінці: Пишу листа із Кабарди (тобі земля ця невідома). А в щирім серці, в чесних грудях — вірю, знаю! — квіти є!

Між простими реченнями як частинами складносурядних, з'єднаних сполучниками і(й), та, а, але, проте, однак, зате, не то, або, чи ні... ні, то... то, не то... не то та ін.: Чорнява його голівонька була закустрана, очі заспані, зате молоде личко пашіло здоро-в'ям, грало краскою.

Якщо частини складносуряд-ного речення дуже пошире-ні, або мають уже всередині свої розділові знаки, або автор хоче підкреслити їх самостійність, або вони далекі за змістом, то замість коми ставиться крапка з комою: Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання.

Якщо сурядні речення, з'єднані сполучником і(й), та(і) та й, виражають швидку або несподівану зміну подій або різке протиставлення, то перед сполучником ставиться тире: Сонце зійшло — і враз над Києвом знялося ревище гудків.

Між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з'єднаними сполучни-ком і(й): Коли відбудеться лекція і хто її буде читати? Між двома безособо-вими реченнями за умови, коли присудки цілком однорідні за значенням: Сумно й глухо! Між двома сурядними реченнями, коли вони мають спільний член, що стосується обох простих речень, або спільне підрядне речення: На селі хутенько, як сонечко закотилось, помовкли голоси і рух усякий завмер.