Презентація на тему:
Життєвий шлях Олени Пчілки

Життєвий шлях Олени Пчілки Презентацію виконала студентка 2-Б групи Інституту філології й журналістики Нагорняк Вікторія

Зміст Вступ Основна частина Висновок

Спогади… “…Пара проникливих сурових очей, з-під трохи насуплених брів, висунути наперед, виразно окреслене, підборіддя, високе просте чоло, твердо закоєні уста…” Д.Донцов

Проречисті тії читаю скрижалі Народних пісень. І надії, і жалі Свої тут народ положив у піснях, Лунає та мова у дрібних листах – І мертвії ті ватаги із могили Говорять, торкаючи душу і сили,- Та речі в пустині німій гомонять, А люди живії мовчать! Олена Пчілка

Хто така Олена Пчілка? Поетеса, автор прозових та драматичних творів, перекладач, науковець, фольклорист і етнограф, публіцист, видавець, активна громадська діячка. Вродлива жінка, ніжна й мудра матір, яка виховала геніальну Лесю Українку, виплекала її талант.

Олена Пчілка

Якою перед вами постала Олена Пчілка?

Нашим нащадкам доведеться Оцінювати вашу щиру працю Народною поговіркою: «Родюча, як земля, а робоча – як бджола». Панас Мирний. З листа до Олени Пчілки

Олена Пчілка – перша журналістка та перша жінка - академік

Народилася 29 червня 1849 року в містечку Гадяч на Полтавщині в родині небагатого поміщика Петра Якимовича Драгоманова. Початкову освіту отримала вдома. Батьки прищепили їй любов до літератури, до укрїнської народної пісні, казки, обрядовості. В 1866 році закінчила київський «Зразковий пансіон шляхетних дівиць». Влітку 1868 року разом з чоловіком виїхали на Волинь до місця служби П. А. Косача у містечко Звягель (нині Новоград-Волинський), де записувала пісні, обряди, народні звичаї, збирала зразки народних вишивок. 25 лютого 1871 року тут народилася дочка Лариса, яка ввійшла в світову літературу як Леся Українка. Два сини й чотири дочки виростила сім'я Косачів.   Отож Олена Пчілка…

Свій творчий шлях розпочала з перекладів поетичнихтворів Пушкіна та Лермонтова. В 1876 року вийшла друком у Києві її книжка «Український народний орнамент», яка принесла Олені Пчілці славу першого в Україні знавця цього виду народного мистецтва, в 1881 році вийшла збірка перекладів з Миколи Гоголя і з Олександра Пушкіна й Михайла Лєрмонтова «Українським дітям», видала своїм коштом «Співомовки» С. Руданського (1880). З 1883 року почала друкувати вірші та оповідання у львівському журналі «Зоря», перша збірка поезій «Думки-мережанки» (1886). Одночасно брала діяльну участь у жіночому русі, в 1887році разом з Наталією Кобринською видала у Львові альманах «Перший Вінок».

Псевдонім “Олена Пчілка – псевдонім, що мама придбала собі, як була ще зовсім молода. Тоді молоде подружжя ( наші батьки) жили в Звягелі на Волині, там часом Ольгу звуть Олена, а що мама дуже захопилася збиранням етнографічного матеріалу (вишивки, тканини), то батько наш казав, що вона як тая пчілка працює. Та й все життя мама любила пчіл – ці комахи подобались їй, як символ невсипущої праці для загалу. Мама, де жила довгий час, то заводила пасіку, хоча б 3-4 вулики, то не задля якоїсь там вигоди, просто їй подобалось спостерігати тую доцільну метушню комашок і сам буколічний вигляд вуликів” (Ізидора Косач).

Виховання дітей Як талановитий педагог, вона виховувала в дітях любов до рідної мови, пісні, природи. Не визнавала звичайну школу, і, виробивши власну систему навчання, дала дочкам та синам перше уявлення про світову культуру. Усім своїм дітям ( а їх було шестеро – Михайло, Лариса(Леся), Ольга, Оксана, Микола, Ізидора) Косачі дарували тепло й турботу, дали гарну освіту й виховання і молили Бога про їхнє щастя. Олена Пчілка була вимогливою, але справедливою. Вона привчала своїх дітей до ощадливості і в часі, і в коштах.

Найбільшим виховним чинником для дітей був приклад матері – її невсипуща працьовитість, патріотизм, ерудиція, її здатність на самопожертву заради громадського добра, її принциповість.

Знайомі Олени Пчілки відзначали, що вона була надзвичайно привабливою жінкою. А дружина Івана Франка, схвильована її гостинністю та доброзичливістю, назвала першу найкращою жінкою у світі.

До найкращих творів належать: Товаришки» (1887), «Світло добра і любови» (1888), «Соловйовий спів» (1889), «За правдою» (1889), «Артишоки» (1907), «Півтора оселедця» (1908), п'єса «Сужена не огужена» (1881), п'єса «Світова річ» (1908).

Досягнення Створила осередок літературного і театрального руху на Волині. Організувала першу українську бібліотеку, поставила декілька українських спектаклів у Луцьку. Збирала вишивки та народні пісні. Олена Пчілка мала композиторські здібності, дописала музику до народних слів “Без тебе, Олесю”, які стали народним романсом. Виявляла неабиякі нахили до малювання, що передалися й Лесі (зберігся олійний волинський пейзаж її роботи

1890 рік Її дім у Колодяжному став своєрідними волинськими Афінами: тут збирався цвіт української інтелігенції.

Перший пам'ятник в Україні Олени Пчілки

Висновок Олена Пчілка була завжди вірною демократичним та гуманістичним ідеалам, стояла на позиціях реалізму і народності, своєю творчістю і громадською діяльністю прагнула служити справі розквіту української літератури і культури. "Я живу довго на світі. Пережила, можна сказати, стільки періодів нашої культури, і протягом тих пережитих часів знала так багато людей наших і чужих, що коли 6 я захотіла просто написати про всі взаємини свого життя, то вийшли б цілі томи", – написала Олена Пчілка.