Презентація на тему:
Видатні постаті літературного життя Західної України

Видатні постаті літературного життя Західної України Дай діждати пошанівку Рідного святого слова, Щоб цвіла на славу Божу Наша українська мова! Ю.Шкрумеляк

Особливості літературного процесу Обмежені можливості розвитку через політику денаціоналізації, здійснювану Польщею, Румунією, у меншій мірі – Чехо-Словаччиною. Політизація – концентрація навколо проблем національного визволення. Творча дискусія, зумовлена різними підходами щодо шляхів розвитку України. Поєднання літературної творчості із громадсько-політичною діяльністю. Відсутність державної підтримки, опора на власні сили.

Ольга Кобилянська (1863 - 1942) Обставинами життя і творчістю Кобилянська глибоко вросла в буковинський ґрунт. Разом з тим вона ніколи не замикалася у вузьких етнографічних рамках і охоплювала зором усю Україну. Під впливом воєн та окупації з´являється нова тема – тема війни «Лист засудженого вояка до своєї жінки». Провідна тема – морально-етичні проблеми (оповідання “Вовчиха”) Налагоджує контакти з українською літературною молоддю прогресивного журналу «Промінь» (1921 — 1923), з львівським місячником “Нові шляхи”. Творчість Кобилянської 1920-1930-х рр підпадає під певний вплив символізму («Сниться», «Пресвятая богородице, помилуй нас!»). У романі «Апостол черні» письменниця певною мірою ідеалізує буковинське духовенство, наділяючи таких духовних пастирів, як о. Захарій, багатьма громадянськими й християнськими чеснотами.

Купчинський Роман Григорович (1894 – 1976) Співпрацював із редакціями провідних галицьких часописів (“Діло”, “Новий час”, “Світ”, “Заграва”); Твори: драматична поема «Великий день»; роман-трилогія зі стрілецького життя «Заметіль» («Курилася доріженька», «Перед навалою», «У зворах Бескиду»); тексти для лялькового театру гумору і сатири «Вертеп наших днів». У 1933 – 1939 рр. — голова Товариства письменників і журналістів ім. І.Франка у Львові. Прозаїк, журналіст, композитор, критик, громадський діяч.

Шкрумеляк Юрій (1895 – 1965) Автор понад 30 книг для дітей (найвідоміші «Юрза-Мурза», «Записки Івася Крілика», «Стрілець Невмираха», «Мова віків», «Історія України для дітей» у чотирьох частинах). Численні переклади зі світової класики, пристосовані для малого читача («Казки з 1001 ночі», «Алядин і чарівна лямпа», «Історія про малого Мука», «Пригоди мореплавця Сіндбада» та ін.). Боже, Отче милостивий, Ти нам дав ту мову красну, Поміж мовами найкращу, Нашу рідну, нашу власну. Тою мовою співала Нам, маленьким, наша мати, Тою мовою навчала Тебе, Боже, прославляти. Тою мовою ми можем Величатись перед світом, Бо між мовами ця мова - Мов троянда поміж цвітом… Поможи, Небес Владико, Хай буде по Твоїй волі, Щоб та мова гомоніла Вільно: в хаті, церкві, в школі. Дай діждати пошанівку Рідного святого слова, Щоб цвіла на славу Божу Наша українська мова!

Кравців Богдан (1904 – 1975) У 1930-і рр. видавав і редагував націоналістичні журнали «Вісті», «Голос», «Голос нації», літературні журнали “Дажбог”, “Обрії”, “Напередодні”. Дійсний член НТШ, редколегії Енциклопедії Українознавства. Редактор низки пластових, націоналістичних та літературних часописів. Автор праць з сучасної української літератури, бібліографії, староукраїнської міфології. Літературний діяч, поет, редактор, критик, активний учасник українського націоналістичного руху. Автор 11збірок поезій

Матіїв-Мельник Микола (1890 – 1947) Письменник і журналіст. Псевдоніми: Микола Яблунівський, Микола Лебединський, Микола Гірський, Богдан Вістовий, Богдан Чорногор. Перші видання: поема «На ріках вавілонських» (Коломия, 1921), збірка оповідань «По той бік греблі» (Коломия, 1922). Збірки новел у львівських видавництвах: «За рідне гніздо» (1927), «Крізь дим і згар» (1928), «На чорній дорозі» (1930). Переспів «Слова о полку Ігоревім»: «Слово про Ігорів похід. Український лицарський епос княжих часів» (1936). Збірка поезій «Горить мій світ»

Богдан-Ігор Антонич (1909 – 1937) Характер творчості: справив значний вплив на сучасну українську поезію; філософська лірика; релігійні, космічні мотиви; відгомін лемківського фольклору і поганської символіки; впливи Омара Хайяма, Волта Вітмена; прозові твори; переклади; статті літературно-критичного і теоретико-літературного характерів. Випробовував свої сили у прозі та драматургії. Залишилася незакінчена новела «Три мандоліни» та великий фрагмент повісті, що мала називатися «На другому березі».

Улас Самчук (1905 – 1987) У найвидатнішому творі — трилогії «Волинь» виведений збірний образ української молодої людини кінця 1920-их — початку 1930-их pp., що прагне знайти місце України у світі й шляхи її національно-культурного і державного становлення. Перше оповідання «На старих стежках» опублікував у 1926 році у варшавському журналі «Наша бесіда». З 1929 року став постійно співпрацювати з «Літературно-науковим вісником», «Дзвонами» (ЛЬвів), «Самостійною думкою» (Чернівці). У романі «Марія» (1934) відтворена трагедія голодомору українського народу на центральних і східноукраїнських землях 1932—1933. У романі «Гори говорять» (1934)  відображено боротьбу гуцулів з угорцями на Закарпатті.

Богдан Лепкий (1872 – 1941) Письменник часто приїздив до Тернополя, Бережан, на Гуцульщину й Опілля; бував також у Гусятині, Кременці та інших населених пунктах Тернопільщини. За кількістю написаного Б. Лепкий поступається в українській літературі тільки І. Франкові. Загалом творча спадщина Б. Лепкого складає понад 80 власних книг, у тому числі цикл романів «Мазепа», повісті, оповідання, казки, спогади, збірки віршів та поем, а також переклади, літературознавчі розвідки, статті літературного та мистецького спрямування. Б.Лепкий — упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями. Бібліографія творів Б. Лепкого становить до тисячі позицій.

Ірина Вільде (1907 – 1982) 1935 р. отримала літературну премію ім. І. Франка за збірку новел «Химерне серце» і повість «Метелики на шпильках». Друкувалася з 1930р.(новела «Повість життя», пізніша назва — «Поема життя»). Повість «Метелики на шпильках» (1936). Повість «Б'є восьма» (1936). Збірка новел «Химерне серце» (1936). Повість «Повнолітні діти» (1939).

Королева Наталена (1888 – 1966) Сімнадцятирічна Наталена знала іспанську, французьку, латинську, італійську, арабську мови, з дитинства трохи пам'ятала українську й польську. 15 січня 1921р. за підписом “Н. Ковалівська-Короліва” було надруковано перше оповідання українською мовою “Гріх (З пам'ятної книжки)”. Творчий доробок 30-х рр. Збірки легенд: „Во дні они” (1935), Повісті: „1313” (1935), „Без коріння” (1936), „Предок” (1937), „Сон тіні” (1938). Понад двадцять років усі західноукраїнські, буковинські, закарпатські українські журнали, а також журнали, що виходили в Чехо-Словаччині, вміщували її твори.

Марко Черемшина (1874 - 1927) Навчаючись у Коломийській гімназії, юнак зацікавився тогочасним життям у Галичині і на Буковині, передплачував майже всі тодішні часописи. Критика відзначала високу майстерність письменника і багатство народної, часто ритмізованої мови. Був визначним майстром психологічних новел, характерною прикметою яких є глибокий драматизм. Один із представників “Покутської трійці” (В.Стефаник, М. Черемшина, Л.Мартович) Провідна тема оповідань - життя селянства під гнітом польської влади: «Верховина», «Ласка», «Коляда», «На Купала на Івана» та ін

Драма літературного процесу «У 30-х роках вживалися певні заходи щодо кандидування Уласа Самчука на Нобелівську премію за роман «Волинь». Але, на жаль, їхніх імен немає серед Нобелівських лауреатів: твори письменників погромленого і пригнобленого народу виявились неконкурентноздатними не за мірою таланту, а через відсутність перекладів, відповідної реклами».

Питання для обговорення Які історичні умови впливали на літературний процес Західної України? Чим відрізнялися умови розвитку національної літератури в Галичині, Буковині та Закарпатті? Які проблеми піднімали українські письменники у своїй творчості? Хто із старшого покоління письменників працював у 20-30-х рр.? Кого із молодшого покоління ви вважаєте найяскравішим письменником?

Використані джерела Довідник з історії України (А-Я)/ За заг. ред. І.Підкови, Р.Шуста. – К.: Генеза, 2001. – 1136 с. www. wikipedia. com. ua www. ocвіта.ua