Презентація на тему:
Улас Самчук "Мария"

Тема уроку: Роман « Марія» Уласа Самчука – перший в українській літературі твір про насильницьку колективізацію, голодомор 1932- 1933 років. Побудова роману. Образ Марії

Я не тому письменник українського народу, що вмію писати. Я тому письменник, що відчуваю обов’язок перед народом. Бог вложив у мої руки перо. Хай буде дозволено мені використати його Для доброго, для потрібного. Улас Самчук

Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців.

Масове голодування почалося ще у грудні 1931 року, тривало до вересня 1933 року. 22 місяця народ страждав, мучився, вмирав …

ДЕМОГРАФІЧНІ ВТРАТИ ВІД ГОЛОДОМОРУ

Чи той, що в нас поруйнували храми? – Прийшли в наш край перевертні і хами Чинить страшну наругу над людьми Не нагодує Мати-Україна, Не приголубить діточок своїх… Яка ж бо перед Богом в нас провина? Який ми сотворили гріх?

За жінок, чоловіків, дітей; За малих, дорослих і старих, Не співала півча похоронна, Не лунали дзвони за впокій…

Ні труни, ні хрестів, і ні тризни. Прямо в яму, навіки віків. Чорна сповідь моєї Вітчизни, І її затамований гнів.

І як же так, у сонцещедрім краї ви вмерли, згинь же смерте, згинь! О діти, діти, Ангели невинні! Чом ви так тяжко й страшно мовчите? Ви вже ніколи рідній Україні своїх сердець і душ не віддасте. Ви не розцвітши, згинули дочасно, Поклав у землю вас голодомор…

Голодомор… Голодна смерть ходила по селу. Мертві лежали в кожній хаті. Нікому було ховати. .. В. Барка ”Жовтий князь”

Голодомор… У 1933 році померла моя сестричка… їй було лише три роки. Вона не кричала, не вередувала, а лише тихо просила їсти… Микола Піскун, зі спогадів

Голодомор… Шановний тов. Сталін . Чи є закон Радянської влади, щоб селянство сиділо голодне, так як ми, колгоспники, не маємо вже з 1.1.32 р в своєму колгоспі ні фунта хліба… постає питання. Як ми можемо будувати соціалістичне будівництво народного господарства, коли ми приречені на голодну смерть, бо ще до врожаю 4 місяці. З листа мешканців с. Горби до Й. Сталіна (квітень 1932р)

Голодомор… У нас є окремі випадки і навіть окремі голодуючі села, проте це результат тільки місцевого головотяпства, перегинів, особливо щодо колгоспів. Всілякі розмови про “голод” на Україні треба категорично відкинути. З листа секретаря ЦК КП(б) У С. Касіора до секретаря ЦК ВКП(б) Й. Сталіна ( 26 квітня 1932р)

В Лубнах, у Сингаях і Валках, Де страшно пухли літні і малі, Ми тяжко ждали крихти, не кавалка, Святого хліба на своїй землі В. Юхимович ”Тридцять третій” Голодомор…

Голодомор… За Адама, за Дмитра й Арона, За Адель, Олен, Оксан, Докій Не співала півча похоронна, Не лунало “бам-м, бам-м” за впокій.. В. Юхимович “Тридцять третій”

Голодомор… Не дзвонили, не дзвонили дзвони: “Був, та вмер, був, та вмер…” Всюди – кволі й мертві… Як збагнете, Де опух бідняк, а не куркуль! В. Юхимович “Тридцять третій”

Голодомор… До зернини-бубки, дотла (Що там бабський плач-голосіння?!) Все мела “Червона мітла”, Не лишала й жменьки насіння. В.Юхимович “Тридцять третій”

Голодомор… Мати зарубала свого дворічного хлопчика і варила, аби прогодувати решту дітей. Скаламутився у неї розум, кричала тільки: “Ваня, Ваня…” А. Листопад “Остання колискова”

Голодомор… Катеринку поклали зверху на купу мертвих людей і повезли вулицею. Жодна душа не трапилась їм назустріч… Дівчинка вижила. Тільки зовсім розучилась усміхатися. Від тоді більше ніхто не називав Катеринкою, лише Катериною. Згодом Катерина разом з іншими дітьми ходила до школи, де, окрім письма і читання, вчилася ще й усміхатися. Оповідання“Катеринка. Катерина”

Де пшениця росте густа На полях оддалік Грушового, - Не минаймо того Хреста На могилі села неживого… Голодомор…

Його називали ми “Батьком народів”, “Великим і мудрим Вождем” Він кров’ю заляпав і Серп нам , і Молот, Гасив наш родинний вогонь. Заслання в Сибір і заклання у Голод – На совісті чорній його. В. Юхимович “Тридцять третій”

Голодомор очами наших сучасників

Ніна Марченко “Останній путь”

І. Новобранець “Ой, як налетіли тії вороньки”

Обдирали селян, наче липку. Мав коня – то вже був з куркулів. Супротивних – Сибір, там крізь шибку Скільки глянеш, - дроти таборів. В таборах той, що землю леліяв. У буремні відстояв грудьми. “Вождь великий” всю тундру засіяв З України моєї кістьми. П. Головатюк “Обдирали селян”

Кажуть, коли пізнаєш краплю, можеш довідатися про будову океану. В цьому є свій сенс. І тому, як казав Олександр Міщенко,: “ мертвим нікому довіритися, крім живих, - і нам треба так жити тепер, щоб смерть наших людей була виправдана щасливою і вільною долею нашого народу, і тим була виправдана їх погибель!”

Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932 – 1933

Композиція роману

1 2 6 2 5 8