Презентація на тему:
Улас Самчук

Улас Самчук 1905 - 1987

“Палкий патріот України…”

Біографія Народився майбутній прозаїк 20 лютого 1905р. в селі Дермань на Волині в сім'ї заможного селянина. Із 5 дітей вижив тільки він. Навчався спочатку в народній школі в Тилявці, потім Дерманська двокласна школа при семінарії, Кам”янецька гімназія, яку не скінчив через мобілізацію до війська. Служив у Західній Польщі, але скоро дезертирував до Німеччини. З 1927р. По 1929р. Самчук, працюючи, вчився у Бреславському університеті. У 1929р. переїздить до Чехо- Словаччини, навчаючись в Українському вільному університеті у Празі.

У 1929р. одружується з Марією Зоц. У 1938-1939рр. працює в Закарпатті. У 1940р. переїздить до Польщі, поселяється в Кракові. У 1941р. потрапляє до Львова, потім до Києва. 23 березня 1942р. Уласа заарештовують на місяць, виїжджає до Німеччини.

У 1943р.відвідав рідні міста. Одружується з Тетяною Праховою і емігрує до Німеччини. У 1945р. Улас Самчук входить до ініціативної групи зі створення МУРу. У 1948р. він переїздить до Канади, де став одним із засновників об'єднання українських письменників “Слово” Помер Улас Самчук 9 липня 1987 році у Торонто. У 1988р. у Торонто відкрито музей- архів Самчука.

Творчість У 17 років почав дуже багато писати. У 1929р. починає друкуватися в журналах “Літературно-науковий вісник”, “Самостійна думка”, “Розбудова нації” Створює великі твори “Волинь”, яку він присвячує першій дружині, “Кулак”, “Марія”. У1929р. з'явилася новела “Образа”, яка входить до збірки новел “Віднайдений рай”

У 1934р. у Чернівцях пише роман про визвольну боротьбу гуцулів “Гори говорять”. У 1943р. під час поневірянь автора написано роман “Юність Василя Шеремети”. У 1944 році твір відзначено премією “Українське видавництво” у Львові. В Канаді упродовж багатьох років він працює над трилогією “Ост” (1948-1982).

Також він пише пригодницький роман “Чого не гоїть вогонь” (1948-1958) про героїчну боротьбу Української повстанської армії на Волині. У 1967р. пише про життя в Канаді українських переселенців “На твердій землі” Улас Самчук - автор мемуарів “П'ять по дванадцятій” (1954), “На білому коні” (1956), “На коні вороному” (1974). У книзі “Планета Ді-Пі” (1979) зібрано щоденникові записи, листи письменника.

Улас Самчук – письменник-традиціоналіст, реаліст, епік. Образи-персонажі його творів живі, яскраві, без штучної ідеалізації. Він - справжній поет, закоханий у красу рідної землі. Йому притаманна традиційність зображення: реалістичні картини-описи побуту, праці постають через спокійну оповідь, без тієї надмірної емоційності, яку можна спостерігти в літературі 20-30-х років.

Марія Хроніка одного життя Цей твір написано у 1932-1933рр. коли на Україні лютував голод. Улас присвячує твір “Матерям, що загинули голодною смертю на Україні 1932-1933”

В цьому творі присутній традиційний любовний трикутник: Корній-Марія-Гнат. Марія – сільська красуня, але сирота, а отже, бідна: “Виграють оті чорнезні, оті бездонні… Гляне – опалить… А щоки повні, округлі, з ямочками. Кучері чорним полум'ям горять.” Корній – широкоплечий красень, якого кохає Марія: “Високий, барчистий, міцний виголений червоний карк… Одягнений пишно, чисто, у правій руці кашкет без дашка зо стрічкою.” Гнат – каліка, непоказний. Любить Марію сильніше, аніж Корній: “Моргнув рижою бровою і все завершив чортівськи звабливою усмішкою.”

Вся історія розділена на три періоди, які вкладаються в розділи “Книга про народження Марії”, “Книга днів Марії”, “Книга про хліб”. Кожен із них є також розповіддю про певний етап у житті українського селянства.

Книга про народження Марії У цій книзі йдеться про сирітське дитинство, кохання до Корнія і життя з нелюбим Гнатом, аж до розлучення. Власне, йдеться про народження жінки, особистості, її формування і змужніння. Вона нарешті стає сильною і рішучою

Книга днів Марії Тут уже інша людина, яка знайшла себе, нарешті, стала вільною в почуттях і діях. Нелегко починалося для неї нове життя. Корній бідний і ледачий. Цей другий етап її життя сповнений революційними подіями. В цей час донька Марії Надія одружується з колишнім матросом Архипом.

Книга про хліб Розповідає про “початок кінця” - тотальне винищення українського селянства в 30-х роках. Тут присутня кульмінація схвильованої авторської оповіді-страшні картини голодомору. Весь Маріїн рід розпався.

“Марія” містить кілька основних мотивів, які вирізняються в структурі тексту. Вони тісно пов'язані між собою. Мотив праці, як невід’ємної частини існування селянина. Мотив любові наскрізь пронизує твір. Палке кохання Марії до Корнія переробило все на своєму шляху. Мотив страждання пов'язаний з образом Гната. Все життя його минуло в самотині, в даремному чеканні свята душі. І в Маріїному житті більше страждання, аніж радості. Мотив образа Божої Матері. Це особлива постать у всесвітній історії людства і свідомості багатьох поколінь.