Презентація на тему:
Тарас Шевченко – поет, прозаїк та мислитель

Виконав: учень V гімназ. класу Ч НВК №13 Дубневич Ярослав Керівник: Скочиляс Г.І.

“ Він був сином мужика і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури …Доля переслідувала його в житті скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу…Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу силу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори ” Іван Франко

Літературна спадщина Шевченка - "Кобзар", 9 повістей, п'єса "Назар Стодоля", уривки драматичних творів, щоденник та листи.

Літературні твори Шевченка формувались поступово, рік за роком, формувало їх саме поетове життя, і все найістотніше із цього життя, з великого життя українського кріпака Тараса Шевченка - від його юності й до останнього подиху,-ввібрав у себе цей літературний моноліт.

Оспівати свободу в умовах кріпосницької держави, серед олов'яних буднів жандармської дійсності-це значило висловити, або навіть відкрити, провідну, найважливішу істину життя, розповісти людям у формі поезії те, що для них було за тих умов найсуттєвішим.

“Кобзар” в Україні – другий за популярністю після Біблії. Перша збірка вийшла 1840р. Після видання цієї збірки й самого Тараса Шевченка почали називати кобзарем. Навіть сам Тарас після своїх деяких повістей починав підписуватись «Кобзар Дармограй».

“Заповіт” написаний 25 грудня 1845 року в Переяславі. Вірш є своєрідним гімном визвольної боротьби українського народу, мав і має великий вплив на українську культуру, зокрема, був покладений в основу музичних творів низки композиторів, перекладений понад 150 мовами народів світу.

Балади “Причинна”(1837), “Тополя”(1839), “Утоплена”(1841), “Лілея” мають виразне романтичне забарвлення. Своєю фантастикою й основними мотивами вони близькі до народної поезії. Панно за мотивами поеми Т. Шевченка «Утоплена»

Рання творчість Т. Шевченка має виразний романтичний характер. Починав поет з традиційного романтичного жанру – балади. Основні мотиви ранньої творчрсті поета – сирітство і соціальна нерівність; трагічна доля жінки-покритки й розбещеність панів; героїчне минуле України; роль поета у поезії і в суспільному житті.

«Тризна» «Катерина» «Княжна» «Марія» «Наймичка» «Неофіти» «Сотник» «Відьма» «Москалева криниця» «Гайдамаки»

Повісті Т. Шевченка- прозові твори Кобзаря. Усі повісті Шевченко написав у період заслання. Лише останню «Прогулянка з задоволенням і не без моралі», почавши писати в Новопетровському укріпленні, закінчив у Нижньому Новгороді. За його словами, їх «десятків коло двох набереться», проте до нашого часу дійшли лише 9. У 1888 році «Киевская старина» видала усі повісті Шевченка окремою книгою.

«Художник» «Близнецы» «Нещастный» «Музыкант» «Капитанша» «Варнак» «Прогулка с удовольствием и не без морали» « Княгиня» «Наймичка »

Найгостріші соціальні драми і найтонші нюанси інтимного, гнівний біль безправства, неволі, хвилин розпачу, що їх теж знав поет, смутки знівеченого життя, голос потоптаної і пробудженої людської гідності, сила непокори, що не раз переходить у скрик прокляття, у грізні вибурхи прометеївського титанізму,-все клекоче , все скипілося в художню цільність поезії Шевченка

Шевченко - основоположник нової української літератури. Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення.