Презентація на тему:
Т. ШЕВЧЕНКО. «МЕНІ ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО». Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі

Т. ШЕВЧЕНКО. «МЕНІ ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО». Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі

Т. Г. Шевченко! Досить було однієї людини, щоб врятувати цілий народ, цілу націю. О. Вишня

Літературознавчі терміни Алегорія Балада Гумор Епітет Ідея Композиція Контраст Кульмінація Ліричний герой Метаморфоза Метафора Оповідач Пейзаж Пісня Порівняння Строфа Риторичне питання Риторичний оклик Тема Новела

Та недовго сонце гріло,  Недовго молилось...  Запекло, почервоніло  І рай запалило.  Мов прокинувся, дивлюся:  Село почорніло,  Боже небо голубеє  І те помарніло.  Поглянув я на ягнята!  Не мої ягнята!  Обернувся я на хати —  Нема в мене хати!  Не дав мені бог нічого!..  І хлинули сльози,  Тяжкі сльози!.. А дівчина  При самій дорозі  Недалеко коло мене  Плоскінь вибирала,  Та й почула, що я плачу.  Прийшла, привітала,  Утирала мої сльози  І поцілувала .....  Неначе сонце засіяло,  Неначе все на світі стало  Моє... лани, гаї, сади!..  І ми, жартуючи, погнали  Чужі ягнята до води. 1847р. Орська кріпость Мені тринадцятий минало.  Я пас ягнята за селом.  Чи то так сонечко сіяло,  Чи так мені чого було?  Мені так любо, любо стало,  Неначе в бога ...  Уже прокликали до паю,  А я собі у бур'яні  Молюся богу... І не знаю,  Чого маленькому мені  Тойді так приязно молилось,  Чого так весело було?  Господнє небо, і село,  Ягня, здається, веселилось!  І сонце гріло, не пекло!

Мені тринадцятий минало.  Я пас ягнята за селом.  Чи то так сонечко сіяло,  Чи так мені чого було?  Мені так любо, любо стало,  Неначе в бога ...  Уже прокликали до паю,  А я собі у бур'яні  Молюся богу... І не знаю,  Чого маленькому мені  Тойді так приязно молилось,  Чого так весело було? Господнє небо, і село,  Ягня, здається, веселилось!  І сонце гріло, не пекло!  І частина

Як вплинула краса навколишньої природи на маленького пастушка? Чи відчував він велику потребу в молитві й чому? Уже прокликали до паю,  А я собі у бур'яні   Молюся богу... «…жоден з великих поетів не жив у повсякчасному діалозі з Богом як Шевченко». «…Душа і Бог були для Шевченка найбільшими словами, а для коментаторів – найменшими». Є. Сверстюк Вірш написаний людиною з релігійною свідомістю, вкоріненою в духовну спадщину свого народу.

ІІ частина Та недовго сонце гріло,  Недовго молилось... Запекло, почервоніло  І рай запалило.  Мов прокинувся, дивлюся:  Село почорніло,  Боже небо голубеє  І те помарніло.  Поглянув я на ягнята!  Не мої ягнята!  Обернувся я на хати —  Нема в мене хати!  Не дав мені бог нічого!..  І хлинули сльози, Тяжкі сльози!.. Епітети Метафори Риторичні оклики Порівняння Картина «земного пекла»

Мені тринадцятий минало.  Я пас ягнята за селом.  Чи то так сонечко сіяло,  Чи так мені чого було?  Мені так любо, любо стало,  Неначе в бога ...  Уже прокликали до паю,  А я собі у бур'яні  Молюся богу... І не знаю,  Чого маленькому мені  Тойді так приязно молилось,  Чого так весело було?  Господнє небо, і село,  Ягня, здається, веселилось!  І сонце гріло, не пекло! І частина Та недовго сонце гріло,  Недовго молилось...  Запекло, почервоніло  І рай запалило.  Мов прокинувся, дивлюся:  Село почорніло,  Боже небо голубеє  І те помарніло.  Поглянув я на ягнята!  Не мої ягнята!  Обернувся я на хати —  Нема в мене хати!  Не дав мені бог нічого!..  І хлинули сльози,  Тяжкі сльози!.. КОНТРАСТ Світ бажаний Райські мрії Радість Духовне багатство Світ дійсний Убоге, сирітське життя Відчай Злидні

СОНЕЧКО СІЯЛО ТАК ВЕСЕЛО БУЛО ПРИЯЗНО МОЛИЛОСЬ ВСЕ НА СВІТІ СТАЛО МОЄ І ХЛИНУЛИ СЛЬОЗИ НЕ ДАВ МЕНІ БОГ НІЧОГО ЗАПЕКЛО, ПОЧЕРВОНІЛО МОВ ПРОКИНУВСЯ Контрастні поняття

ІІІ ЧАСТИНА Дієслова   Порівняння   Метафори Риторичні оклики «Раз добром зігріте серце – вік не прохолоне» Т.Г.Шевченко Духовні якості українського народу

1. Хто людям добра бажає, той і собі має. 2. Чого собі не зичиш, і другому не жадай. 4. Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла і сподівайся. 5. Посієш вчинок, виросте звичка. 6. Поведінка – це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя. 3. Все добре – пам’ятай, а зла – уникай.

Тема: зображення безрадісного дитинства Тарасика, коли він, будучи кріпаком, випасав панську худобу. Ідея: співчутливе ставлення до хлопчика - пастушка; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати.

Домашнє завдання Прочитати твір Т. Шевченка «Тополя», скласти до нього питання, підготувати малюнки.