Презентація на тему:
Структурно-стильовий аналіз аналізу

Стильові константи (СК) – типологічні художньо-естетичні полюси стилю, єдність світоглядних, естетичних, змістових, жанрових, формальних його ознак; це концепція світу і людини, яка виявляється за логікою та внутрішнім законом певного художнього стилю. Стильова домінанта (СД) – переважаюча ознака художнього стилю, провідний структуротворчий принцип творчості митця, окремого твору, течії, напряму, епохи.

У ході вивчення повісті І.С.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» (10 клас) звертаємо увагу на лексичні особливості мови автора. 1. Пропонуємо учням виписати з твору приказки, прислів’я, постійні епітети та порівняння фольклорного типу та з’ясувати, з якою метою вони вжиті. 2. Проаналізувати описи природи, зокрема розкрити багатство лексичного складу та наповнюваність синтаксичних структур.

Для кращого осмислення стильової манери М.Коцюбинського, зокрема під час вивчення його новели «Intermezzo» (10 клас), пропонуємо старшокласникам ряд завдань: скласти таблицю “Внутрішня сюжетна лінія в новелі М.Коцюбинського «Intermezzo» відповідно до трьох частин: І частина (головний конфлікт) – «Я утомився»; ІІ частина – «Життя на природі»; ІІІ частина – «Оновлення душі й повернення в цивілізований світ»; відтворити спектр переживань ліричного героя через кольорову гаму, наявну в новелі; з'ясувати семантику; написати твір або лист до головного героя новели в імпресіоністичній манері письма.

І частина Головний конфлікт – «Я утомився» «Се було одно з тих незчисленних треба, які мене так утомили i не давали спати. Дарма, чи те треба мале, чи велике, – вагу те має, що кожен раз воно вимагає уваги, що не я ïм, а воно мною уже керує». «Ти одягла землю в камінь й залізо, се ти через вікна будинків – тисячі чорних ротів – вічно дихаєш смородом. Ти бичуєш святу тишу землі скреготом фабрик, громом коліс, брудниш повітря пилом та димом, ревеш від болю, з радості, злості». «Признаюсь – заздрю планетам: вони мають свої орбіти, i ніщо не стає ïм на їхній дорозі». «Невже я вирвусь від сього зойку та увійду у безлюдні зелені простори?» «Десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця». Людина втрачає індивідуальну свободу, контроль над своїм внутрішнім світом. Образ індустріального суспільства та штучної цивілізації. Людина зацькована цивілізацією. Ідеал ліричного персонажа. Пошук порятунку, виходу із конфлікту. Простір самоти.

ІІ частина Життя на природі «Йду. Невідступно за мною летить хмарка дрібненьких мушок. Можу подумать, що я планета, яка посувається разом iз сателітами». «Спокійний, самотній, сідав десь на ґанку порожнього дому й дивився, як будувалась ніч». Спроба сягнути омріяного ідеалу. Досконалий образ світу, який пронизаний спокоєм.

ІІІ частина Оновлення душі й повернення в цивілізований світ «Я себе ловлю, що до сонця звертаюсь, як до живої істоти. Невже се значить, що мені вже бракує товариства людей?» «П’ятеро діток голодних чомусь не забрала гарячка». Говори, говори!..» «Раз на тиждень б’ють людину в лице». Говори, говори!..» «Найближча людина готова продати». Говори, говори!..» «Мiж людьми, як мiж вовками». Говори, говори!..» «Говори, говори. Розпечи гнівом небесну баню. Покрий ïï хмарами твойого горя, щоб були блискавка й грім. Освіжи небо i землю. Погаси сонце й засвіти друге на небі. Говори, говори...» Сонце як джерело життя; від нього йдуть сигнали, які віщують про готовність героя повернутися до людини та її проблем. Ознаки цивілізованого світу. Ліричний герой уже прагне чужого слова, на що вказує рефрен. Сонце як символ суспільного оновлення.

Колір Цитата з тексту Змістове навантаження Чорний «…вікна будинків – тисячі чорних ротів». «Я чую твердість i форму затоплених на дні чорної пітьми меблів… [….] Погашу лампу i сам потону у чорнiй пітьмі». «…коли б отак увійти в темнi кімнати…». «Тепло дихнула в лице пухка чорна рілля, повна спокою і надії... Я теж пустив свою душу під чорний пар». «невідомого з’явився я на світ, і перший віддих, і перший рух мій – в темряві матернього лона». «І досі той морок наді мною панує – всі ночі, половину мого життя стоїть він між мною й тобою (сонцем). Його слуги – хмари, гори, темниці – закривають тебе від мене і всі троє ми знаємо добре, що неминуче настане час, коли я як сіль у воді, розпущусь в нім навіки...». «Як крила тих вітряків, що чорніють над полем…». «…крізь нього (чоловіка) я раптом побачив купу чорних солом’яних стріх»; «…жінок у чорних подертих запасках». Колір міста, який сповнений лиха, біди, несправедливості, бруду, розпачу; колір землі, сповнений спокою і надії; вселенська тьма «невідомого»; усвідомлення протистояння світла і тьми; страждання, горе, бідність, злиденність.

По-перше, учням даємо випереджувальне завдання: прочитати обидві новели та подати результат досліджень у формі «діаграми Венна». До творчості М.Коцюбинського звертаємося й в одинадцятому класі в ході аналізу новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)», оскільки твір має присвяту «Цвітові яблуні».

внутрішній світ особистості; проблема людського «Я»; мотив смерті; роздвоєння людської особистості.

По-третє, учням необхідно дослідити колористику новели, зокрема звернути увагу на семантику слова «темний» (темна ніч, темний степ, темний волохатий силует княжого маєтку, темні години, темний натовп тощо) та вживання слів на позначення блідості (Андрюша блідне, у теософа тонкі зблідлі губи, мужчина зблід та ін.). По-друге, у новелі Миколи Хвильового «Я (Романтика)» старшокласники досліджують описи природи та розкривають їхню роль у розкритті внутрішнього сюжету твору.

Під час вивчення новели «Подвійне коло» з роману Ю.Яновського «Вершники» (11 клас) пропонуємо учням заповнити таблицю спостережень за словесною тканиною, змістовим навантаженням та індивідуальною своєрідністю авторського стилю. А для характеристики образу Половчихи з новели «Шаланда в морі» пропонуємо учням зіставити цей образ з Ярославною зі «Слова о полку Ігоревім». Зокрема робимо акцент на відомий плач князівни та звертання Половчихи за допомогою до природних стихій. Цитати з тексту Змістове навантаження Стильовий (авторський прийом)

У визначенні індивідуального стилю П.Тичини як один із видів роботи на уроці пропонуємо компаративний аналіз його поезію «Арфами, арфами» (11 клас) та вірша М.Вороного «Блакитна панна» (10 клас) та звертаємо увагу на зіставлення мовно-виражальних засобів обох текстів.

П.ТИЧИНА. АРФАМИ, АРФАМИ... Арфами,  арфами – золотими,  голосними  обізвалися  гаї      Самодзвонними:      Йде  весна      Запашна,      Квітами-перлами      Закосичена. Думами,  думами – наче  море  кораблями,  переповнилась  блакить      Ніжнотонними:      Буде  бій      Вогневий!      Сміх  буде,  плач  буде      Перламутровий... Стану  я,  гляну  я – скрізь  поточки  як  дзвіночки,  жайворон                                                    як  золотий      З  переливами:      Йде  весна      Запашна,      Квітами-перлами      Закосичена. Любая,  милая – чи  засмучена  ти  ходиш,  чи  налита  щастям  вкрай      Там  за  нивами:      Ой  одкрий      Колос  вій!      Сміх  буде,  плач  буде      Перламутровий... 1914 МИКОЛА ВОРОНИЙ. БЛАКИТНА ПАННА Має  крилами  Весна Запашна, Лине  вся  в  прозорих  шатах, У  серпанках  і  блаватах... Сяє  усміхом  примар З-поза  хмар, Попелястих,  пелехатих. Ось  вона  вже  крізь  блакить Майорить, Довгождана,  нездоланна... Ось  вона   –  Блакитна  Панна!.. Гори,  гай,  луги,  поля   – Вся  земля Їй  виспівує:  "Осанна!" А  вона,  як  мрія  сну Чарівна, Сяє  вродою  святою, Неземною  чистотою, Сміючись  на  пелюстках, На  квітках Променистою  росою. І  уже  в  душі  моїй В  сяйві  мрій В'ються  хмелем  арабески, Миготять  камеї,  фрески, Гомонять-бринять  пісні Голосні І  сплітаються  в  гротески. 1912

Для кращого розуміння учнями ознак неокласицизму та ідіостилю Миколи Зерова перед вивченням поезії «Київ – традиція» (11 клас) старшокласникам дається випереджувальне завдання: укласти словник історико-культурних реалій, використаних письменником у вірші. Готи – східні германські народи, вихідці зі Скандинавії; у ІІ ст. н.е. зайняли українські землі. Данпарштадт – готська столиця, місто над Дніпром. Нормани – північно-германські племена; у VIII – XI ст. робили напади на українські землі. Болеслав І Хоробрий (966(7) – 1025) – польський король; у 1018 р. намагався опанувати Києвом. Золоті ворота – головна брама стародавнього Києва, збудована за часів Київської Русі. Еріх Ляссота (1550 – 1616) – австрійський дипломат; залишив щоденник після подорожі Україною – джерело її історії та побуту часів Запорізької Січі. Гійом Левассер де Боплан (1600 – 1673) – французький картограф, автор «Опису України». Аспанфут (Асоціація панфутуристів) – угруповання українських футуристів, що діяло в 1921–1924 рр. в Києві.

М.ЗЕРОВ. КИЇВ – ТРАДИЦІЯ Ніхто  твоїх  не  заперечить  прав.   Так,  перший  світ  осяв  твої  висоти,   До  тебе  тислись  войовничі  готи,   І  Данпарштадт  із  пущі  виглядав.   Тут  бивсь  норманн,  і  лядський  Болеслав   Щербив  меча  об  Золоті  ворота,   Про  тебе  теревені  плів  Ляссота   І  Левассер  Бонплан  байки  складав.   І  в  наші  дні  зберіг  ти  чар-отруту:   В  тобі  розбили  табір  аспанфути  – Кують,  і  мелють,  і  дивують  світ.   Тут  і  Тичина,  голосний  і  юний,   Животворив  душею  давній  міт   І "Плуга"  вів  у  сонячні  комуни.   1923

1. Бондаренко Ю.І. Концептуально-стильовий аналіз літературного твору в школі / Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – 2012. – № 1. – С.67–71. 2. Головченко Н.І. Структурно-стильовий аналіз художнього тексту в старших класах загальноосвітньої школи : автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Головченко Ніна Іванівна; Інститут педагогіки АПН України. – К., 2009. – 20 с. 3. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середній школі. – К. : Ленвіт, 2000. – 384 с. 4. Привалова С. Шкільний аналіз мови художнього твору // Українська література в загальноосвітній школі. – 2007. – № 2. – С. 15–18.