Презентація на тему:
Павло Тичина

Від 1906 року Павло Тичина  пише  вірші - загалом під впливом Олександра Олеся  та Миколи Вороного. Перший відомий нам вірш  Тичини - «Синє небо  закрилося ...» - датований 1906 роком.

Значний вплив на формування Тичини-поета мало його знайомство з Михайлом Коцюбинським, літературні «суботы» котрого він відвідував з 1911 року.  1912 року в № 1 журналу «Литературно-научный вестник» вперше надруковано твір Тичини. Це був вірш «Вы знаете, як липа шелестить». 

Ви знаєте, як липа шелестить у місячні травневі ночі? «Кохана спить, кохана спить, піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить...»  Ви ж чули ж бо: так липа шелестить. Ви знаєте, як сплять старі гаї? —  Вони все бачать крізь тумани. Ось місяць, зорі, солов'ї... «Я твій», — десь чують дідугани. А солов'ї!.. Та ви вже знаєте, як сплять гаї!

Почавши поетичну творчість уже за чернігівського періоду, Тичина в атмосфері Києва першого року державного відродження України закінчив першу свою книгу поезій «Сонячні кларнети» (1918, фактично вийшла в 1919), в якій він дав своєрідну українську версію символізму, створив власний поетичний стиль, який отримав власну назву — «кларнетизм». Перебуваючи в центрі революційних подій, Тичина написав книгу. Тому, що він стояв тоді понад партійними ідеологіями, йому вдалося дати в «Сонячних кларнетах» автентичний естетичний відбиток відродження своєї країни

    Помітне місце в творчості Павла Тичини займає вірш «Пам'яті тридцяти», вперше опублікований у газеті «Нова Рада» в березні 1918р. і присвячений пам'яті загиблих у бою з військами Муравйова під Кругами київських студентів, пізніше похованих на Аскольдовій могилі…

ПАМ'ЯТИ ТРИДЦЯТИ  На Аскольдовій могилі  Поховали їх —  Тридцять мучнів українців,  Славних, молодих…  На Аскольдовій могилі  Український цвіт! —  По кривавій по дорозі  Нам іти у світ.  На кого посміла знятись  Зрадника рука? —  Квитне сонце, грає вітер  І Дніпро-ріка…  На кого завзявся Каїн?  Боже, покарай! —  Понад все вони любили  Свій коханий край.  Вмерли в Новім Заповіті  З славою святих. —  На Аскольдовій могилі  На Аскольдовій могилі  Поховали їх —  Тридцять мучнів українців,  Славних, молодих…  На Аскольдовій могилі  Український цвіт! —  По кривавій по дорозі  Нам іти у світ.  На кого посміла знятись  Зрадника рука? —  Квитне сонце, грає вітер  І Дніпро-ріка…  На кого завзявся Каїн?  Боже, покарай! —  Понад все вони любили  Свій коханий край.  Вмерли в Новім Заповіті  З славою святих. —  На Аскольдовій могилі  «Пам'яти тридцяти»

Перемога більшовицької Жовтневої революції й окупації України позначилася комуністичним терором, розрухою, голодом і протистуючими  їм народними повстаннями. За цих обставин Тичина далі зберігав свою позицію  незалежного поета в наступних книгах «Замість сонетів і октав» (1920), «В космічному оркестрі» (1921).  Тоді ж він починає твір –поему-симфонію  (чи віршовану трагедію) «Сковорода»

Також, перебуваючи членом редколегії газети «Рада», у 1920 р. виходить збірка П. Тичини «Плуг», яка посіла визначне місце серед його літературної спадщини.

«ПЛУГ» Вітер. Не вітер - буря! Трощить, ламає, з землі вириває... за чорними хмарами мільйон мільйонів мускулястих рук... Котить. У землю врізає (чи то місто, дорога, чи луг) у землю плуг. А на землі люди, звірі й сади, а на землі боги і храми: о пройди, пройди над нами, розсуди! Й були такі, що тікали. В печери, озера, ліси. - Що ти за сило єси? - питали. І ніхто з них не радів, не співав. (Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі-) І тільки їх мертві, розплющені очі відбили всю красу нового дня! Очі. Вітер. Не вітер - буря! Трощить, ламає, з землі вириває... за чорними хмарами мільйон мільйонів мускулястих рук... Котить. У землю врізає (чи то місто, дорога, чи луг) у землю плуг. А на землі люди, звірі й сади, а на землі боги і храми: о пройди, пройди над нами, розсуди! Й були такі, що тікали. В печери, озера, ліси. - Що ти за сило єси? - питали. І ніхто з них не радів, не співав. (Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі-) І тільки їх мертві, розплющені очі відбили всю красу нового дня! Очі. ПЛУГ