Презентація на тему:
Павло Григорович Тичина( 1891 – 1967 )

Павло Григорович Тичина ( 1891 – 1967 ) Тичина – це шукання й шукання, праця і вимогливість, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший… Олесь Гончар

У цій хатині народився П. Тичина

Велика та дружна родина У Тичини було п’ять сестер: Єфросинія, Поліна, Оксана, Олександра і Наталія та чотири брати: Михайло, Іван, Євген і Костянтин.

Дитинство Павла минало в умовах традиційного сільського побуту

На формування світогляду вплинула перша вчителька Серафима Миколаївна Марчевська, яка, оцінивши чудовий спів та слух хлопця, порадила віддати його до монастирського хору, де крім співу навчали і грамоти.

У 1907 році Тичина став семінаристом Чернігівської духовної семінарії

У 1913 році Павло Тичина став студентом Київського комерційного інституту

У 1918 році вийшла друком перша поетична збірка ”Сонячні кларнети ” ”Душа моя сонця мріяла,” – казав Тичина, і цей образ як наскрізний у творах поета є ключем для розуміння самобутності його стилю.

З-під пера поета одна за одною виходять збірки: 1920 р. – ”Плуг” 1920 р. – ”Замість сонетів і октав” 1924 р. – ”Вітер з України

Останні роки свого життя Тичина проживав у Києві Хто б не завітав до цього дому, гостинний господар спочатку запрошував гостя до свого улюбленого кабінету

У вітальні біля старовинного годинника бачимо малюнки Павла Григоровича.

Рояль, на якому майстерно грав Тичина Навколо нього збиралися друзі – композитори: Григорій Верьовка, Юрій Мейтус, Елеонора Скрипчинська, Віктор Косенко, Михайло Вериківський, співаки Іван Паторжинський, Іван Козловський, Зоя Гайдай.

"Книгоград" Павла Тичини - так називав літературознавець Іван Ільєнко бібліотеку поета, яка налічує понад 20 тисяч книжок

Бандура... Вона супроводжувала Павла Тичину впродовж його довгого творчого життя. Часто, втомившись від напруженої праці, поет перебирав її струни і тихо співав "Пісню козака", яку написав ще чернігівським семінаристом.

Це кімната смутку Праворуч - ліжко Павла Григоровича, де 16 вересня 1967 року перестало битися серце поета, ліворуч - ліжко дружини Лідії Петрівни. На стіні картини Олексія Шовкуненка, Карпа Трохименка, фотопортрети Павла Григоровича, на письмовому столі - меморіальні речі поета.

Нащадки його пам’ятають …