Презентація на тему:
Панас Мирний – симфоніст української прози (О.Гончар)

Панас Мирний –»симфоніст української прози». (О.Гончар)

Панас Мирний належить до тих українських класиків пера, яким вдалося водночас побудувати блискучу державну кар’єру та реалізувати себе в письменництві.

На мальовничій околиці Полтави -Кобищанах - знаходиться садиба видатного українського письменника Панаса Мирного (Панаса Яковича Рудченка). З вулиці ледве видно в глибині подвір’я будиночок під зеленим дахом. Весь він оточений деревами, кущами бузку.

Кобищани – батьківська оселя

Панас Якович народився у Миргороді в сім’ї дрібного урядовця. Навчався спершу в місцевому парафіяльному училищі, а з переїздом батьків до Гадяча — в тамтешньому повітовому училищі, яке закінчив 1862 року. Й одразу — на службу: Гадяч, Прилуки, Миргород. До 1865 року відносяться його перші літературні спроби: спершу щоденник, вірші й поеми, потім драми та проза.

Родинне коло Батьки Панаса Мирного – Яків та Тетяна Рудченки Панас Мирний (праворуч) та Іван Білик. 1881 рік

Особисте життя Із майбутньою дружиною Олександрою Шейдеман. 1889 рік Олександра Рудченко із синами

Дорогами митця Музей відомого класика української літератури міститься в будинку, в якому протягом 1903-1920 років власне жив і працював Панас Рудченко. Серед перших дарувальників музейних експонатів була вдова письменника Олександра Михайлівна Рудченко. Музей розпочинає своє існування у липні 1940 року. Тодішня експозиція розгорнулась у двох кімнатах садиби. З дозволу родини письменника виставлялись книги, рукописи творів, фотографії, особисті речі Панаса Мирного. Напередодні Великої Вітчизняної війни найбільш цінні експонати евакуйовують до Уфи. З 1961 року музей - це увесь будинок письменника.

Серед унікальних експонатів музейної збірки — рукописи письменника та його старшого брата Івана Рудченка (І. Білика), першодруки творів, спогади про письменника, архів часопису «Рідний край», редактором якого був П. Рудченко, особисті речі господарів будинку.

Гостями будинку автора романів «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія», повісті «Лихі люди» неодноразово були композитор М.Лисенко, письменники В.Короленко, М. Коцюбинський, І. Карпенко-Карий, В. Стефаник, Леся Українка, Олена Пчілка, акторка М. Заньковецька та інші.

Дитяча кімната

Кімната дружини

Кабінет письменника

Вітальня

Їдальня

"Вся моя слава — Україна«, - сказавши ще в юності ці слова, Панас Мирний до останнього подиху служив Україні словом і ділом.

Неподалік музею-садиби, в урочищі Зелений гай, в якому любив відпочивати письменник — могила Панаса Мирного. Садиба письменника, його могила 1920 року занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України в статусі пам’ятки національного значення.

7 квітня 1999 року Полтавською обласною радою засновано щорічну обласну премію імені Панаса Мирного за пропозицією Полтавського літературно-меморіального музею Панаса Мирного. Премія присуджується за кращі здобутки, які утверджують гуманістичні й національні ідеали, ідеї незалежності України, духовні цінності українського народу та є вагомим внеском у національно-культурне відродження Української держави у таких номінаціях: література, літературознавство; мистецтво; народна творчість, народні ремесла; журналістика, публіцистика; благодійна та громадська діяльність (без вручення грошової винагороди). Дата вручення премії — 13 травня (щороку), у день народження Панаса Мирного.

Презентацію створила Губська Ольга Володимирівна, вчитель української мови і літератури Валківського ліцею імені О.Масельського Харківської області Використані джерела Інтернет-ресурси: 1)kolo.poltava.ua/.../panas-mirnij-mav-zhinku-yaka-strazhdala-na-isteriyu-ta- ne-rozumila-pismennika; 2)poltavahistory.inf.ua/hisp_u_117_6.html; 3)www.doroga.ua/poi/Poltavskaya/Poltava/Muzej_Panasa.../1487; 4)www.tourism.poltava.ua/.../Literaturno memorialnij_muzej_Panasa_Mirnogo; 5) uk.wikipedia.org/wiki/Панас_Мирний.