Презентація на тему:
Михайло Опанасович Булгаков

Михайло Опанасович Булгаков (1891 – 1940) “ Щоб пам'ятали…” “ Рукописи не горять.”

Походження Коріння Булгакова — з Орловщини. Колись Орел входив до складу Київської губернії. Обидва діда М.Булгакова були священиками, обидва в один рік (1894) померли. Один із прадідів носив прізвище Турбін. Сім'я доцента Київської духовної академії Булгакова оселилася на Воздвиженській вулиці, в будинку Матвія Бутовського, священика Хрестовоздвиженської церкви. Батьки М.Булгакова М.Булгаков з сестрами й братами

Дитинство На рубежі століть відбулися дві події — Михайло вступив до гімназії і родина придбала дві десятини землі в селищі Буча. Був збудований дім на п'ять кімнат і дві веранди. Єдиний власний — у Бучі — будинок згорів у 1918 році (під час громадянської війни) Родина Булгакових у селищі Буча М.Булгаков - гімназист

1906 р. сім'я Булгакових переїжджає в будинок № 13 на Андріївському узвозі, де пройшов останній період дитинства Михайла Опанасовича. До 1919 р. життя Булгакових пов'язане з цим будинком, що змінював власників, але не мешканців другого поверху, родину професора Булгакова. Будинок-музей і пам'ятник М.Булгакову

Письменник Віктор Некрасов дуже любив рідний Київ 1965 р. В.Некрасов, архітектор за спеціальністю, відшукав будинок М.Булгакова і побачив його таким: “Крутая, извилистая, булыжная улица. Новых домов нет… И вот мы стоим перед этим самым домом № 13 по Андреевскому спуску. Ничем не примечательный двухэтажный дом. С балконом, забором, двориком, «тем самым», со щелью между двумя дворами, в которую Николай Турбин прятал свои сокровища. Было и дерево, большое, ветвистое, зачем-то спилили, кому-то оно мешало…»

Професія По закінченні гімназії професію лікаря Михайло обрав цілком свідомо. З шести братів матері троє (Василь, Михайло, Микола) були лікарями, а з боку батька лікарем був Ферапонт Булгаков. Другом сім'ї був лікар Іван Воскресенський (за нього після смерті чоловіка вийшла заміж Варвара Михайлівна). В автобіографії 1924 р. Булгаков напише: «Учився в Києві й у 1916 р. закінчив медичний факультет університету, одержавши звання лікаря з відзнакою». М.Булгаков – студент медичного факультету

М. Булгаков працював у військових шпиталях у Кам'янці-Подільському й Чернівцях, потім, після призову, «ратник ополчення II розряду» одержав призначення до Смоленської губернії. Менш ніж за рік юний лікар амбулаторно прийняв 15361 пацієнта. В оповіданні «Зникле око» він трохи змінив цифру — 15613, а в оповіданні «Хуртовина» написав: «…прославився настільки, що під вагою своєї слави ледве не загинув. До мене на прийом торованим санним шляхом почали їздити сто чоловік селян на день».

У березні 1918 р. Булгаков із дружиною Тетяною повернувся до Києва, на Андріївський узвіз, 13. «За підрахунком киян, у них було вісімнадцять переворотів. Я точно можу повідомити, що їх було чотирнадцять, причому десять із них я особисто пережив», — писав Булгаков у нарисі «Київ-місто». Перша дружина письменника – Тетяна Лаппа

Під час громадянської війни Київ перетворився на “залу очікування кращих часів”. Ніколи, мабуть, одразу тут не збиралося стільки знаменитостей. Співаки Л.Собінов та О.Вертинський, літератори І.Еренбург, О. Мандельштам, К.Паустовський збиралися в літературному кафе під назвою “Хлам” (художники, літератори, артисти, музиканти). А душею компанії був дотепний оповідач М.Булгаков. Л.Собінов І.Еренбург О. Мандельштам К. Паустовський О.Вертинський

Тим часом в місті одна влада змінювала іншу. Лікаря Булгакова мобілізували петлюрівці, потім він служив в армії УНР, Червоній, білій армії. Так з'явилися твори про цей період в житті письменника і країни…

Київ займав особливе місце в житті та творчості письменника. Про це він сказав у ліричному нарисі "Київ-місто". «Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ», — скаже в оповіданні «Я убив» доктор Яшвін, у якому легко згадати автора (українське «я ж він»).

1921 року М.Булгаков переїздить до Москви 1920 року у складі білої армії опиняється у Владикавказі, де залишається майже на рік із-за хвороби на тиф. Меморіальна дошка у Владикавказі Будинок М.Булгакова у Москві

Життя у Москві перетворилось на боротьбу за існування… «Меня гоняло по всей столице одно желание – найти себе пропитание. И я его находил… на самых фантастических и скоротечных, как чахотка, должностях… Я писал торгово-промышленную хронику в газетку, а по ночам сочинял смешные фельетоны, которые мне самому казались не смешнее зубной боли… а однажды ночью, остервенившись от постного масла, картошки, дырявых ботинок, сочинил ослепительный проект световой торговой рекламы…» Москва 30-х років 20 ст.

Роман “Біла гвардія” (1924) “Чесного слова не має порушувати жодна людина, тому що не можна буде жити на світі”, - непорушний життєвий принцип письменника, зафіксований на сторінках історичного роману про складний період громадянської війни, коли кожна людина балансувала між життям і смертю.

“Собаче серце” (1925) Шариков взяв найгірші риси характеру у собаки й у людини. Експеримент професора Преображенського привів до створення монстра, який не зупиниться ні перед зрадою, ні перед вбивством; який розуміє тільки силу, готовий, як будь-який раб, помститися всьому, чому підкорявся, при першій можливості. Собака має залишатися собакою, а людина — людиною. Лікар М.М.Покровський - дядько М.Булгакова – прототип професора Преображенського Сатиричними є також повісті: “Рокові яйця” (1924р.), “Дияволіада” (1925р.)

1925 року Любов Білозерська стала другою дружиною Булгакова, але він  намагався не забувати й Тетяну — іноді допомагав їй продуктами, навідувався. Одного разу приніс в подарунок журнал, де була надрукована «Біла гвардія» з посвятою Любі. Пояснив так: «Она меня попросила. Я чужому человеку не могу отказать, а своему — могу».  Тася образилася й кинула журнал на підлогу. Більше вони не бачилися. Тетяна Лаппа вийшла заміж вдруге, дожила до 90 років й померла в Туапсе. Булгаков розлучився 1929р. з Білозерською, його третьою дружиною стала Олена Шиловська, з якою він прожив до самої смерті. Олена Шиловська Л.Є.Білозерська Тетяна Лаппа – перша дружина письменника, з якою він прожив 15 років

«Дні Турбіних» «Біг» «Іван Васильович» «Олександр Пушкін» «Мольєр» «Останні дні» «Кабала святош» «Багряний острів» «Адам і Єва» «Зойчина квартира» Драматичні твори

З жовтня 1926 р. у МХАТі з успіхом демонструвалася п’єса «Дні Турбіних». Водночас у радянській пресі домінувала різка критика творчості М. Булгакова. За підрахунками письменника, протягом 10 років з’явилося 298 ворожих рецензій і лише 3 схвальні. Того ж року в Театрі ім. Вахтангова успішно пройшла прем’єра вистави за п’єсою «Зойчина квартира». Від 1930 р. твори М. Булгакова в СРСР припинили друкувати, його п’єси були заборонені.

М.Булгаков написав листа Сталіну (28.03.1930 р.), в якому просив визначити його долю — або дати можливість емігрувати, або працювати. 18 квітня 1930 р. Булгакову подзвонив І. Сталін і рекомендував драматургу звернутися з проханням зачислити його до МХАТу. З 1930 по 1936 рр. працював у МХАТі як режисер-асистент, а від 1936 р. - лібретистом і перекладачем у Большому театрі.

Останній період життя Від 1939 р. стан здоров'я письменника значно погіршився. Лікарі діагностували у нього гіпертонічний нефросклероз. М. Булгаков продовжував застосовувати морфій, прописаний йому в 1924 р. задля зняття больових симптомів. 10 березня 1940 р. М. Булгаков помер. Письменник був похований на Новодівочому цвинтарі в Москві. На його могилі було встановлено камінь, названий «голгофою», який напередодні лежав на могилі М. Гоголя (улюбленого автора М.Булгакова). Анна Ахматова після смерті письменника написала вірш «Пам'яті М. О. Булгакова» (березень 1940 р.).

“Майстер і Маргарита” (1929 – 1940) У тяжкому стані, пов’язаному із хворобою, М. Булгаков надиктовував дружині останні варіанти роману «Майстер і Маргарита». Роман було вперше опубліковано в часописі «Москва» в 1966 р., через 26 років після смерті автора. Саме цей твір приніс М. Булгакову світове визнання.

“ Майстер і Маргарита ” Композиція роману побудована за принципом контрапункту, тобто поєднання різних, відносно незалежних сюжетних ліній. Які розвиваються з різною швидкістю Джерела твору: Реальні факти життя М.Булгакова та історії СРСР 20-30 р. ХХ ст.. Книжкові твори Г.Сенкевича, Е.Т.Гофмана, М.Гоголя, Гете “Фауст”, “Теорія трьох світів” Г.Сковороди, філософія В.Соловйова про Вічну Жіночність. Біблійні легенди, слов`янська та єврейська міфологія

Перша публікація в ж. “Москва”, № 11, 1966р. Окреме видання – 1973 р.

Еволюція назви

Проблематика роману: боротьба добра і зла; митець і влада; автобіографічна основа; свобода людини, насилля над особистістю; духовний занепад суспільства; вибір істинних і фальшивих цінностей.

Література 1. Жаринова О.В. Література, 11 клас. – СПб.: Дельта, 2001.- 336 с. 2. Некрасов В. П. «Дом Турбиных», Новый мир, 1967, № 8. 3. В.Я.Лакшин. Передмова до фотоальбому “Київ Михайла Булгакова” К., “Мистецтво”, 1993 4. Вікіпедія.