Осип Турянський - Український письменник і літературний критик
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Псевдонім — Іван Думка; (1880–1933рр.) Твори Антивоєнна психологічна повість-поема з часів Першої світової війни «Поза межами болю» (1917–1921; одночасно німецький переклад); повісті «Дума пралісу» (1922), «Син землі» (1933); збірка оповідань «Боротьба за великість», комедія «Раби» (1927); літературно-критичні нариси. За мотивами повісті «Поза межами болю» 1989 року знято однойменний художній фільм (режисер — Ярослав Лупій).
У передмові до віденського видання повісті «Поза межами болю» О. Турянський зізнавався: «Тіні моїх товаришів являються мені у сні й наяву… Моя душа відривається від життя, як осінній пожовклий листок від дерева, й лине далеко, далеко до моїх товаришів… І згадую незабутнього товариша Василя Романишина. Друже мій! І ти вже не живеш… Ні, я не можу, я не смію мовчати».
Як підкреслив колись німецький критик Роберт Плєн, «„Поза межами болю“… своєю ідеєю і своєю могутньою силою зображення переходить межі свого народно-українського походження і стає незвичайно цінним здобутком загальнолюдського духу».
Коментарі до твору Історичний матеріал Першої світової війни став для О. Турянського предметом художнього узагальнення. Письменник показав боротьбу в людині біологічних інстинктів і духовної волі до життя, підніс загальнолюдські цінності — дружбу, вірність, гуманізм, любов до рідних та батьківщини, що єднають людські серця, звільняють і просвітлюють душу.
Переднє слово "Я й мої товариші впали жертвою жахливого злочину. Це був злочин, якого люди і природа допустилися на нас і який і нас приневолив стати злочинцями супроти духа людства. І судилося нам пройти за життя пекло, яке кинуло нас поза межі людського болю — у країну божевілля і смерті".
"Адже ви знаєте, звідкіля у мене мертвецькі руки і щоки? З грому гармат, із тяжких ран душі і тіла, з голоду й розпуки вони. З геройської боротьби за ваші товстенькі щоки й руки, за ваші золоті намиста й жемчуги. Та коли я гинув серед куль у ямі, вам не стало терпцю ждати на мене".
"Важке мовчання перебив Добровський: "Оце має бути людська доля! Вродилася людина, плакала, сміялася, співала, навчилася ходити і при чимчикувала, сердешна, аж сюди, щоби після найстрашніших мук покластися тут, у тій проклятій льодовій пустині на спочинок. — Прокляте те життя, в котрому слабший мусить згинути, щоб дужчий міг жити".
ПРОБЛЕМНІ ЗАПИТАННЯ 1. Чому шлях, яким ішли полонені, називався «дорогою смерті»? 2. Чи були у героїв повісті шанси вижити? 3. Які цінності в житті важливіші : духовні чи матеріальні?
СЕНКАН 1.ЖИТТЯ 2. Складне, непередбачуване. 3. Учить, наставляє, спонукає. 4. Життя – це мить, зумій його прожити. 5. Боротьба.
«Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись - значить не жити, а бути мертвим» (Григорій Сковорода).
«Найпрекрасніші і в той час найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших» (В Сухомлинський)
«На світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий І скажіть: Господи, додай мені літа до літа, щоб я честю й добром виправдав життя своє». (Володимир Мономах)
Схожі презентації
Категорії