Презентація на тему:
Олесь

Олександр Олесь 1878-1944

«…у своїй ліриці показав, що громадянські мотиви ані трохи не зв'язують крил і не заважають справжньому поетові» С.Єфренов

Відомому українському поетові Олександру Олесю багато років довелося прожити на чужині. Але він ні на мить не забував про рідний край, марив Україною, а його твори були сповнені суму, надії повернутися на Батьківщину. Поет вірив, що Україна буде вільною та незалежною державою. Однак цього йому не судилося побачити.

Народився майбутній поет (справжнє прізвище Олександра Олеся — Олександр Іванович Кандиба) в містечку Білопіллі на Сумщині 4 грудня 1878 року. Батько його походив із чумаків-, а мати — із кріпаків. Першою Сашковою вчителькою була мама. Саме вона навчила його читати, і вже у чотири роки хлопчина чудово справлявся із цим завданням. Щоліта Олександр разом із сестричками їздив до діда у село Верхосулля. Тут майбутній поет пізнав життя простого народу, його пісні й звичаї. Саме тут дев'ятирічний хлопчина закохався у подругу Тетянку. Оте перше почуття, наплив щемливих, невідомих досі емоцій та передчуттів пробудили у хлопця поетичний дар.

Вчитися Сашко не дуже любив, а ще й родина не мала грошей для навчання сина у гімназії, тому середню освіту юнак здобув у хліборобській школі. Доводилося водночас давати приватні уроки. Але замість математики він навчав свого учня складати вірші. Закінчивши Харківський ветеринарний інститут, до 1911 року працював за фахом у Харкові, згодом — ветеринаром на одному з київських підприємств. У Києві він також певний час редагував журнал «Літературно-науковий вісник». Літературну діяльність почав 1903 року. Перша збірка його поезій «З журбою радість обнялась», яка вийшла чотирма роками пізніше, засвідчила, що з'явився природжений лірик, поет настроїв, який у своїй творчості зумів схвильовано, піднесено й красиво передати неповторність природи та стан душі людини.

Проте митець не міг повністю поринути у світ краси й залишитися осторонь від буремних подій початку XX століття. Він захоплено вітав революції та визвольні змагання українського народу, утворення УНР, яка проіснувала недовго. 1919 року поет змушений був емігрувати за кордон і двадцять п'ять років прожив переважно у Празі. Саме в цей період було написано багато творів для дітей: чудові вірші про різні пори року, веселі казки у формі віршованих п'єс, поеми. Помер 22 липнчя 1944 року. Спеціально для дітей поет переклав «Пісню про Гайявату» Лонгфелло, казки Гауфа. Першим слухачем цих творів був син Олег, якого батько ніжно називав Лелекою. Пізніше Олег Кандиба став відомим поетом-патріотом (літературний псевдонім — Олег Ольжич).

Добірка віршів «Минуле України в піснях. Княжі часи», присвячених минулому України часів Київської Русі, була створена поетом восени 1920 року, коли Українська Народна Республіка зазнала поразки. Це були страшні часи для України, які чимось нагадували Олесеві добу роздробленості Київської Русі. Тому поет, описуючи складний і багатий на різноманітні події світ наших предків, закликав до об'єднання народу, створення міцної держави в ім'я злагоди, добра і миру.

Твори, які вивчаються в початковій школі: 2 клас: Літній вечір… Ялинка Два хлопчики 3 клас: Бабусина пригода 4 клас: Згадую: так я в дитинстві любив… Степ Наші предки – Слов'яни Ярослав Мудрий

Літній вечір... Гори в млі, в золоті вершини... А під ними ллється десь пісня України. Гасне вечір... Сон обняв гори і долини... А між горами літа пісня України. Ніч давно... Заснуло все... Тільки море плине, та щебече понад ним пісня України.

ЯЛИНКА Раз я взувся в чобітки, одягнувся в кожушинку, сам запрягся в саночки і поїхав по ялинку. Ледве я зрубати встиг, ледве став ялинку брати, а на мене зайчик — плиг! Став ялинку відбирати. Я сюди, а він туди... — Не віддам,— кричить,— нізащо! Ти ялинку посади, а тоді рубай, ледащо! Не пущу, і не проси! І цяцьками можна гратись, порубаєте ліси — ніде буде і сховатись...

СТЕП Степ весною — наче килим, сонце кидає нитки, вишиває візерунки, то розводи, то квітки. Зеленіє степ весною, з кожним днем пишніш стає, то обсиплеться росою, то враз пахощі поллє. розіслався навкруги, хто його обійде зором,    хто углядить береги?! Ось подув південний вітер, захиталось море трав. Справді, гляньте: степ    широкий    буйним сизим морем став! Мов пустеля неоглядна, степ пожовклий восени. Мов пісок, рудіють трави, не шумлять уже вони.    Не почуєте вже співу голосних дзвінких пташок,    не побачите ніде вже ні розводів, ні квіток.    Степ зимою — мов перина, біла, рівна і м'яка. Спить на ній зима холодна — баба люта і лиха. Мертвий сон старої баби злі морози стережуть, доки їх вітри південні у яри не заметуть.

Запитання: 1. Справжнє ім'я Олександра Олеся? 2. Поет народився…? 3. Першою вчителькою Олександра була…? 4. У якому році почав літературну діяльність? 5. Кули емігрував? 6. У якому році помер Олександр Олесь?