Презентація на тему:
О. ГОНЧАР «ЗА МИТЬ ЩАСТЯ» КРАСА Й СИЛА КОХАННЯ ЯК МАТЕРІАЛ ХУДОЖНЬОГО ОСМИСЛЕННЯ. УЗАГАЛЬНЕНИЙ ОБРАЗ МИТІ ЖИТТЯ, ФІЛОСОФІЯ МИТІ ЩАСТЯ ЛЮДИНИ

О. ГОНЧАР «ЗА МИТЬ ЩАСТЯ» КРАСА Й СИЛА КОХАННЯ ЯК МАТЕРІАЛ ХУДОЖНЬОГО ОСМИСЛЕННЯ. УЗАГАЛЬНЕНИЙ ОБРАЗ МИТІ ЖИТТЯ, ФІЛОСОФІЯ МИТІ ЩАСТЯ ЛЮДИНИ Підготувала вчитель Бородянської спеціалізованої школи – загальноосвітнього закладу І-ІІІ ступенів №1 Баришенко Лариса Іванівна

Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми у ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва - відхили лише вхід у душу свою. Г.Сковорода Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов. П. Тичина Життя саме по собі — ні добро, ні зло, воно — вмістилище і добра, і зла, дивлячись по тому, у що ви самі його перетворили. Монтень Епіграф уроку

Літературний диктант «Так» — «Ні»

Спини мене, отямся і отям, Така любов буває раз в ніколи. Вона ж промчить над зламаним життям, За нею будуть бігти видноколи. Вона ж порве нам спокій до струни, Вона ж слова поспалює вустами. Спини ж мене, спини і схамени, Ще поки можу думати востаннє, Ще поки можу, але вже не можу, Настала черга й на мою зорю, Чи біля тебе душу відморожу, Чи біля тебе полум'ям згорю. (Ліна Костенко)  

Тлумачний словник подає такі пояснення: Кохання — почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; Щастя — стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості; Життя — стан живого організму в стадії розвитку, зросту. Так що ж таке кохання, щастя, життя?

«любов», «щастя», «життя». Складіть асоціативні кущі до слів

З'ясувати, чи справді любов зробила щасливими героїв твору «За мить щастя». Завданням нашого уроку:

Новела (іт. novella, від лат.novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією. Ознаки новели: • лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів; • строга й усталена конструкція; • наявність строгої та згорненої композиції з яскраво вираженим композиційним осередком (переломний момент у сюжеті, кульмінаційний пункт діл, контраст чи паралелізм сюжетних мотивів і т.д.); • перевага сюжетної однолінійності, зведення до мінімуму кількості персонажів; • персонажами новели є особистості, як правило, цілком сформовані, що потрапили в незвичайні життєві обставини; • автор у новелі концентрує увагу на змалюванні внутрішнього світу героїв, переживань і настроїв; • сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, містить у собі момент ситуаційної чи психологічної несподіванки. Теорія літератури

1.  Прочитайте опис місцевості на початку твору. Які деталі свідчать, що нещодавно тут була війна? 2.     Охарактеризуйте настрій головного героя на початку твору. 3.     На яких деталях акцентує увагу автор в описі жінки на полі? 4.    Опишіть мить кохання між героями. 5.    Як подає автор мить убивства? 6.     Які наслідки для Сашка Діденка мав випадок на полі? Чи усвідомлює він їх? 7.    Як до вчинку Сашка ставляться його сослуживці? Прочитайте. 8.     Чому, на вашу думку, такий жорстокий вирок призначено Сашку? Смерть за смерть — це ознака цивілізації? 9.    Чому немає майбутнього в кохання головних героїв? 10. Прочитайте епізод побачення закоханих. Чи дійсно вони люблять? Які деталі свідчать про це? 11. Чи каються герої в здійсненому? Обґрунтуйте. 12.У творі любов подається у двох вимірах: любов до Жінки й любов до Батьківщини. Що для героя ці почуття?    Робота з текстом твору

писалась, коли в літературу прийшло більше трагічної правди про війну. У ній художньо осмислюється краса і сила кохання,подається узагальнений образ миті життя. Філософія героя говорить про те, що людське щастя відносне й короткочасне. Можливо, людина й живе на землі заради цієї прекрасної миті, хоч і платить часто дуже високу ціну. Новела “За мить щастя”

Людина складається із вчинків, тому зараз я пропоную вам дати категоричну оцінку вчинкам героя в чорному і білому кольорах і коротко пояснити її, спираючись на текст. Розумію, що кожен з вас має власну думку, тому зараз кожна група має час для обговорення і остаточного визначення. 1.Перелічіть вчинки Сашка: - був героєм-переможцем на війні, - зробив вибір на користь свого кохання, - вбив людину, - поніс покарання. 2.Які почуття викликали у вас ці вчинки героя? Завдання:

Було перше повоєнне літо.

…Сашко Діденко в пілотці набакиреній, у медалях на всі груди. Про демобілізацію думає, не інакше. Бо всі в ці дні живуть лише думками про те, що скоро додому, а там кожного очікує любов. З радості він гогокає на все горло. У голову лізе всяке, що чув про любощі фронтові, про знайомства в медсанбаті. А він знав тільки гармату, за боями ніколи на дівчат озиратися.

На жнив'яному полі… раптом щось майнуло, як живе полум'я. …Волосся темніє, вільно спадаючи на плечі. Блищать загорілі ноги. Жінка … весело всміхається …, ніби під'юджує, припрошує до себе.

Дивиться очима, в яких безодня жаги й ніжності. «Ніщо не боялось його, все ніби ждало цієї миті, цієї зустрічі з ним, ніби навіть довгожданим». Вказала на глечик — напийся, мовляв. Солдат не став, почав питати, як її звати. Відповідала, що Лорі, Лариса. Золоту соломинку знічев'я крутила в руках.

Не пручалася, дивилася так, ніби все життя чекала саме його. У чорній хвилі волосся побачив срібну нитку сивини. З якого горя, якого смутку вона? «І сповнився ще гарячішим почуттям до неї, бажанням оберегти, прихистити її». Руку не хотілося випускати зі своєї, безодня очей зваблювала, а густо-вишневі губи були так довірливо близькі. Солдат припав до них. А вона ніби й чекала цього пориву, «віддарювала його жаркими поцілунками спраглості, вдячності й відваги».

Раптом вона жахнулася, скрикнула йому в засторогу."До них наближалася смерть у вигляді незнайомого, чорного, в жилетці, з блискучим серпом у руці чоловіка. Це був її чоловік, наближався він з почуттям несамовитої правоти, з божевільною каламуттю в очах. Діденко згадав, що бачив недавно, як один їхній солдат лежав на винограднику затоптаний,з перерізаним горлом. І вихопив важкий трофейний пістолет. Пролунав постріл.

Того ж дня Діденко вже сидів на гауптвахті. Перший, хто його допитував, був упевнений, що причиною всьому — вино, але солдат сказав, що це дійсно хміль, та не той, про який вони думають. І замовк.

Симпатії вартових, звичайно ж, були на боці ув'язненого. Передавали йому й цигарки, і їжу, слухали безкінечні розповіді про його Ларисочку І вже спільно відтворювали легенду її життя: віддано за нелюба, напевно, безприданниця. Зав'язав старий жмикрут світ молодій. От і збурунилась її душа, коли побачила цього білявого артилериста. «Чули раніше хлопці, що любов змінює людину, що в коханні душа людська розквітає, а тут це диво відбувалося на їхніх очах. Був, як усі, їхній друг і ось враз — із звичайного став незвичайним, став щедрим, багатим, багатшим за царів, королів! І це був їхній Сашко Діденко! Наче напоєний чарами, тільки й жив він тепер своїми золотими видіннями, отими снопами, її красою, тільки й чекав, коли вийде з гауптвахти та знов гайне до своєї циганочки (так він свою мадярочку називав)».

Мріяв про весілля. Але закон забороняв брати шлюб з іноземками. Старий ревнивець помер у лікарні, і справа набула широкого розголосу в країні. Говорили про безчинства окупаційних військ. Йшли депутації, вимагали винуватцеві найвищої кари. А тут ще й вибори. Лариса кричала, що це її провина, але тільки заступництво священика врятувало її від самосуду.

Діденка засудили до розстрілу. На варту заступили молоді, і до ув'язненого нікого не допускали. Приходила Лариса, але їй теж не дозволили наблизитися. Тільки в інші зміни вдалося зустрітися закоханим. Бійці без сліз і розчулення не могли дивитися на це побачення. Вирок подали на апеляцію, але надійшла відповідь — усе залишається в силі. Комбату доручили вислухати останнє слово. Діденко сказав, що ні про що не жалкує.

За півгодини засудженого розстріляли в яру, і тільки пронизливий жіночий скрик сколихнув тишу над виноградниками. Дива не трапилося. Сталося все, що мусило статися.

Задум новели виник у далекій Бірмі, в місті Рангуні. Тамтешні молоді солдати з автоматами, що нагадують оповідачеві «стоги жовтогарячого жнив'яного блиску», стали імпульсом спогаду про давню історію. Очевидно, цей образ сонячних жнив, снопів, полукіпків, як символ життя, зберігався в підсвідомості автора ще з повоєнного літа поруч з образом смерті як кари за смерть. Але тієї смертної кари не приймала душа автора, котрий пройшов крізь пекло війни й таборів. Більше того, смерті на війні протиставлено радість життя й кохання — і ті дві смерті вже після війни, коли фронтовикам мріялось про вічний мир. Свої давні тривоги й сумніви автор відбив у слові, воскресивши найбільш вражаючі епізоди тієї давньої історії й намагаючись осмислити те, що сталося ... КОМЕНТАР:

Щастя — це те, що було. Щастя — не те, що буде. Неба набрало в груди І гай-гай — одгуло. Щастя — це те, що було. Щастя — воно мана є. Щастя — це те, що минає, Як не минає зло. Хай підминає погода Щастя — жар-птиці перо, Щастя — від Бога нагода Творити добро! (І. Драч)

З'ясувати, чи справді любов зробила щасливими героїв твору «За мить щастя». Завданням нашого уроку:

          1.    Дослідити, які кольори домінують у творі, їх роль у створенні настрою або ознаки романтизму в новелі. 2.    Скласти есе, вибравши за тему один із епіграфів уроку. 3.    Читати новелу «Залізний острів». Домашнє завдання