Презентація на тему:
М.Куліш Мина Мазайло

Микола Куліш Від Чаплинки до Соловків…

Портфоліо драматурга: Дата народження: 6 (18) грудня 1892 Місце народження: Чаплинка, Дніпровський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія Дата смерті: 3 листопада 1937 (44 роки) Місце смерті: ур. Сандармох, Медвежогорський район, Карельсьска АРСР, РРФСР Національність: українець Мова творів: українська, російська Рід діяльності: драматург Напрямок: модернізм Жанр: п'єса

Микола Куліш був талант світового масштабу…В сучасній йому драматургії він не мав собі рівних. Юрій Смолич

Талант брав у Кулішеві гору-він єдиний диктував йому шлях до вічності, хоча то був шлях через Голгофу. Лесь Танюк

Філологічний водевіль – комедія «Мина Мазайло, яку важко перекласти на будь-яку іншу мову, бо сюжет її збудовано на зіставленні української та російської мов. Саме ця двомовність і є її естетичним ключем. Лесь Танюк

«Мина Мазайло»- класичний зразок політичної комедії «дискусійного» жанру. Діалоги, репліки діють «мов шаблі». Багатство специфікованої за персонажами мови надзвичайне. Багатогранне слово Куліша раз у раз розривається, мов бомба, зрушуючи дію на сцені і регіт в залі. Персонажі схоплені в таких найсуттєвіших і оголених їх рисах, що цілий ряд типів остався в пам’яті глядача, немов маски старого вертепного українського театру… Як завше, Куліш виявив тут себе також майстром гротеску і пародії. Юрій Лавріненко

Раби – це нація, котра не має Слова Тому й не зможе захистити себе. О. Пахльовська

Свою комедію М.Куліш писав на живому матеріалі, який давав процес українізації, запроваджуваної у 20-х роках. Цей герой не літературний привід, а реальна істота, український тип манкурта, нігіліста. Мина, тьотя Мотя, Баранова-Козино мали й інших прототипів , які належали до найвищих московських та харківських елітних верств .

Дружина драматурга згадує в "Спогадах про Миколу Куліша": « Працюючи над своїм "Миною", Микола якось зайшов до загсу і там прочитав список змінених прізвищ.Там було прізвище Гімненко замінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що вирішив вставити цей випадок у п'єсу».

П'єса написана 1928р. а вперше опублікована в журналі "Літературний ярмарок" 1929р. Навесні цього ж року її було поставлено в Дніпропетровську, Харкові, Києві. Лесь Курбас на театральному диспуті (1929 р.) оцінив цю п'єсу як "епохіальне" явище для української літератури. У 1931р. "Березіль"успішно ставив її в Грузії. Однак 1930 р. п'єсу було знято з репертуарів українських театрів. У 1991р. на кіностудії "Укртелефільм" знятий однойменний фільм – комедія"Мина Мазайло". Режисер Сергій Проскурня, сценаристи Лесь Танюк, Сергій Проскурня.

«Тема моєї пєси – міщанство і українізація». Микола Куліш Тема: *показ денаціоналізованого міщанина, який вважає зміну свого прізвища вирішенням усіх проблем; *згубне захоплення як націоналізмом, так і шовінізмом; *“українізація” 1920-х років.

Ідея: *розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі “українізації”; *сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.

Жанрова специфіка твору: Літературознавці й критики не мали єдиної думки у визначенні жанру : М. Куліш - філологічний водевіль. Ю.Лавріненко – політична комедія. Лесь Танюк - філологічна комедія. Сучасні літературознавці - трагікомедія. Жанр "Мина Мазайло" в шкільній програмі трактується як сатирична комедія

Сатирична комедія – це драматичний твір , у якому за допомогою сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні (комічні) події, персонажі.

Трагікомедія – це один із видів драми, в основі якого лежить непримиримий конфлікт незвичайного героя з нездоланними зовнішніми обставинами.

Особливості композиції п’єси: Твір має 4 дії : 1 дія - 18 сцен; 2 дія - 9 сцен; 3 дія - 7 сцен; 4 дія - 16 сцен. *немає звичного переліку дійових осіб, * нетипові ремарки, *текст не поділений на яви, *не вказані декорації , *є лише дзеркало, у яке дивляться герої.

Проблематика твору: 1.Функціонування рідної мови, повага до інших мов. 2.Русифікація та українізація. 3.Національна гідність та самосвідомість, патріотизм; почуття меншовартості українців 4.Взаємопорозуміння в сім’ї.

Прізвище - найменування особи, набуте при народженні або вступі в шлюб, що передається від покоління до покоління і вказує на спорідненість. Процес виникнення прізвищ як окремого класу спадкових найменувань розпочався у 16 ст.

Мазайлами за часів козаччини називали тих, хто змазував вози, щоб вони легко їхали не рипіли і ворог їх не помічав. А Квач - це ганчірка, якою мазали віз. Мина Мазайло хоче змінити прізвище на Мазєнін. Мокій хоче додати до прізвища Мазайло ще й Квач. Проблема прізвища в родині головного героя.

УКРАЇНІЗАЦІЯ Українізація — політика радянської влади у 20-ті роки XX століття. Тоді почався розвій національної мови й культури: створювалися українські школи, видавництва, спілки; митці повірили у свободу. Та недовго раділи патріоти нашої держави: скоро політика українізації припинилася, й обмежені міщани, "антипатріоти" почали радіти її поразці, використовуючи дедалі войовничі форми неприйняття всього "малоросійського".

У 1927 році українською мовою навчалося 77%шкіл , в 1932 р. на 87% зукраїнізовано пресу . Коли комуністичний режим зрозумів, що ситуація виходить з-під контролю, кампанію “українізації” було припинено, а національне відродження розстріляно.

Головні дійові особи: Родина Мазайла : Мина Мазайло, його діти Рина й Мокій, дружина Килина (Мазайлиха); дядько Тарас, тьотя Мотя, Уля

Прихильники російської мови: Прихильники української мови: Мина Мазайло Тьотя Мотя Килина Мазайло Рина Мокій ДядькоТарас

Cюжетний ланцюжок 1. Замисел Рини і Улі. 2. Запрошення вчительки. 3. Уроки вивчення мови. 4. Приїзд Тьоті Моті. 5.Прихід Дядька Тараса. 6. Дискусія. 7. Сварка Лини і Рини. 8. Зміна прізвища. 9. Догана Мині на роботі.

Словник Нігілізм - світоглядна позиція, суть якої в запереченні цінностей. Шовінізм: *пропагування національної переваги на чужих етнічних територіях; * різновидність націоналізму: виключність однієї нації, цькування іншої.

Словник *Націоналіст-той, що розпалює національну ворожнечу під гаслом захисту своїх національних інтересів і національної винятковості. *Манкурт – людина, що забула минуле, відмовилася від національних традицій, втратила моральні орієнтири.

Словник *Патріот-віддана своїй Вітчизні та народу людина. *Суржик – елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без додержання норм літера- турної вимови; нечиста мова.

Твори, близькі за ідеєю: Ж.Б.Мольєр “Міщанин у дворянстві” І.Карпенко-Карий “Мартин Боруля” Письменники, твори, що згадані у п'єсі: Опера “Тарас Бульба” Вистава “Дні Турбіних” Дума “Втеча трьох братів з Азова” Хвильовий Тичина

Герої п’єси (з вистав українських театрів)

Герої комедії про українізацію: Мина Мазайло – службовець тресту “Донвугілля”, міщанин: - Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади. -Українцями звуться ті, хто вчить нещасних службовців так званої української мови.  Мокій – син, науковець-лінгвіст: - Хто стане нищити двадцять мільйонів одних лише селян українців, хто?

Дядько Тарас – національно-свідомий українець: - Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було... Попереджаю! Мотрона Розторгуєва – представниця російського шовіністичного табору: - Та в „Днях Турбіних” Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав: все це туман, чорний туман, каже, і все це минеться. І я вірю, що все оце минеться. Зостанеться єдина, неподільна... - Я так і знала, я так і знала, що тут діло нечисте... Так от вони хто, ваші українці! Тепер я розумію, що таке українська мова. Розумію. Австріяцька видумка, так? По- моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованой.

Соціальна символіка доби: Мина Мазало - символ національного нігілізму. Він заперечує все українське, готовий знищити рідного сина. Мотрона Розтогуєва - сатиричний тип, що яскраво уособлює російський великодержавний шовінізм. Баронова -Козино - символ старої школи. Дядько Тарас - тип українського псевдо- націоналіста. Мокій - національна самосвідомість Мокія зведена до боротьби за її зовнішні ознаки.

ОБРАЗ МИНИ МАЗАЙЛА Харківський службовець Мина Мазайло, українець за походженням, вирішив змінити своє «плебейське прізвище» на щось милозвучніше. Мина сподівається, що тоді для нього настане справді щасливе життя. Але разом із прізвищем відмовиться він і від свого українства, від «мужицтва» й стане одного чудового дня Сиреневим, Розовим, Тюльпановим, на крайній випадок — Мазєніним. Саме в прізвищі він убачає причину своїх службових і життєвих поразок. «Мазайло» для нього, як камінь на шиї, тавро його соціального рабства. Для Мини українське прізвище – показник низького походження, ніби натяк на «другосортність» людини.

ОБРАЗ МОКІЯ Син Мокій, «вдарений мовою», без п’яти хвилин комсомолець, у драмі виступає антиподом свого батька й мріє додати до «Мазайла» загублену половину «Квач». «Мазайло-Квач» звучить для Моки як музика. Він чужий націоналізму та далекий і від інтернаціонального пафосу комсомольців. Єдине, чим Мока захоплений, — це багатством української мови. Мовні симпатії Куліша зробили постать Моки ніби позитивною й такою, що виражає авторські ідеї, а позитивний герой з Моки — ніякий. Мока, дійсно, має глибокі знання української історії, літератури, фольклору, тонке відчуття мови. Він романтик і мрійник. Його філологічні коментарі захоплюють і чарують.

Тьотя Мотя(Мотрона Розторгуєва): Груба, неосвічена жінка, ворожо налаштована до всього українського. Проте на рідкість вперта у своїх поглядах та не соромиться їх висловлювати. Вона за походженням також українка, проте вважає себе «руською», а українську мову – «австріяцькою вигадкою», не визнає руськими галичан. Тьотя Мотя – саркастична, гостра на язик. Її репліки «Краще бути ізнасілованной, нєжелі украінізірованной», «навіщо ви нам іспортілі город?», бездоганна логіка «Доводи? Будь ласка, — доводи. Да єтого не может бить, потому што єтого не может бить нікада», обурення з приводу того,що в театрі розмовляли та співали українською – всі ці кумедні та водночас сумні моменти якнайкраще характеризують образ тітки Мотрі.

ДЯДЬКО ТАРАС ДядькоТарас виступає за збереження старого, патріархального, без урахування нових умов життя. Проте в суперечці, хто в кого «вкрав» слова, змінювати чи не змінювати прізвище Мазайлові, дядько виявляється слабшим за тітку Мотю й здається на її милість. Є в нього й висловлювання, не позбавлені здорового глузду, продиктовані любов’ю до рідного краю й народу, глибоким знанням історії. Для нього головне, аби залишився корінь «маз» як показник його роду. Тобто, Тарас являє собою тільки ще одну точку зору на українське, яка типова для того часу.

Образ Улі Уля виділяється з-поміж інших персонажів тим, що вона на початку твору зовсім не має ніякого ставлення до українізації, вона про це не задумувалася, це не відігравало ролі у її житті. Її бабуся – українка, проте сама Уля вже не може й українського «г» вимовити. Її мати інколи вдома за звичкою говорить по-українськи. Цьому всьому дівчина не надавала великого значення. Вона цікавилася женихами та красивим одягом. Під впливом Мокія вона починає щиро цікавитися українською мовою, розуміти її красу та багатство.

Образи Лини та Рини Жінка та дочка Мини Мазайла – типові зарозумілі та тупі міщанки, що поділяють суб’єктивно вмотивовану зневагу Мини до всього українського. Вони показово копіюють шляхетних дам, кокетують, ахають та хапаються за серце. Проте між собою гризуться, як собаки, зовсім не поважають одна одну. Їхнє життя складається з пліток, підглядань, обговорення нарядів тих, хто «добре влаштувався у житті». Усе, що суперечить їхнім поглядам, піддається жорсткому осуду. При цьому Рина підступна та банальна, вона вмовляє подругу закохати в себе брата та змусити його змінити ставлення до прізвище через шантаж. А Лина – неосвічена та дурна, вона всерйоз хоче проклясти сина, щоб він зголосився на батькову примху.

"Сенкан" 1. Українізація. 2. Неприродна, жахлива. 3. Розпалює, принижує, знищує, 4. Спонукає до роздумів про долю української мови, нації. 5. Катастрофа.

П’єса «Мина Мазайло» і сучасність Зако н «Про заса ди держа вної мо вної полі тики» № 5029-VI прийнятий від 5 червня 2012 року. Дія закону розповсюджується на 18 мов: російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримськотатарську, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську (циганську), румунську, словацьку, угорську, русинську, караїмську і кримчацьку.

Закон встановлює, що державною мовою є українська мова, але істотно розширює використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10%. Закон містить неоднозначне визначення терміну «рідна мова», трактуючи його таким чином: «Рідна мова — перша мова, якою особа оволоділа в ранньому дитинстві». Згідно з висновками Головного науково-експертного управління ВРУ визначення терміну «рідна мова» в законі є неточним і некоректним, оскільки із нього, як вказано у висновку, випливає, що рідною мовою може бути чужа мова, якщо за певних обставин людина оволоділа нею першою.

Цей закон увійде в історію як ганебна тріада – Валуєвський циркуляр, Емський указ і Закон гамадрилів, підписаний президентом. Ліна Костенко «Щоразу до Дня Незалежності влада робить якийсь подарунок. То авіашоу над Скнилівським аеродромом, то Ново-Богданівські феєрверки, то аварію на шахті ім. Засядька. Цього року подарувала закон «Про засади державної мовної політики».

Ми — українці, живемо в Україні, тут жили предки і будуть жити наші діти, а тому ми повинні шанувати та любити і свою країну, і свій народ, і свою мову та культуру, бо все це — наше!

Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил. Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина. Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил, Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?.. В. Баранов  

Літературний диктант "Кому належать слова?" 1. Господи, то єсть преблагій господи! У такому, сказать, маленькому віршикові і така сила правільних проізношеній? а) д. Тарасу; б) Мині Марковичу; в) Мокію. 2. Прононс! прононс! Не над лугами, а над луґамі. а) Улі Розсосі; б) Бароновій – Козино; в)Лині Мазайло.

3. Не бачили , не читали? "Харків - написано. Тільки що під' їхали до вокзалу, дивлюсь-отакими великими літерами: "Харків". Дивлюсь- не "Харьков", а "Харків"! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город? а) Мині Мазайло; б) Рині Мазайло; в) Мотрі Розторгуєвій. 4. Рідня – а немає до кого слова промовити, тим паче українською. а) Губі ; б) Тарасу; в) Мокію.

5. Доводи? Будь ласка,- доводи, Да єтого не может бить, потому што єтого не может бить нікада. а) Барановій Козино ; б) тьоті Моті; в) Уляні. 6. Бо всі ми перш за все руськії люди…Давайте всі гуртом помиримо батька з сином. По – милому, по – хорошому, їй- Богу! … а) Тьоті Моті; б) Мині ; в) Улі.

7. Можливо, що й не буде окремих прізвищ… А просто так , що кожний член великої всесвітньої комуни замість прізвища матиме свого нумера, і все… а) Микиті Губі й Івану Тертиці; б)Аренському; в) Тарасу. 8. Подумай, Мино! Подумай , що скажуть на тім світі діди й прадіди наші , почувши, що ти міняєш прізвище… а) Тертиці; б) дядькові Тарасу; в)Мокію

9. Ми на цей корінь придумаємо безподобне прізвище. а)Тьоті Моті; б) Улі ; в) Рині. 10. Дєці мої! Я б ваші прізвища всі забрав би на себе й носив . Проте можна тільки одне носити, і мені здається – Мазєнін найкраще. а) Мокію; б) Рині; в) Мині.

11. По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной. а) Мотроні Розторгуєвой; б) Уляні; в) Мокрині. 12. Ви йому потрібна не на коханнячко, не на милуваннячко, а тільки на те, щоб робити на вас українізацію. а) Мазайлисі; б) Улі; в) Тьоті Моті.

Тестові завдання: 1.Міщанство і українізація – це визначення Миколи Куліша є:_______ 2.Комедія М. Куліша написана у ________ році. 3. Комедія належить до __________ роду літератури. 4.Походження прізвищ українці пов’язують з епохою ________. 5. Комедію називають «філологічною» , тому що _____________.

6. Жанри комічного __________. 7.Герой комедії літературний привід чи реальна істота?______. 8.Твір має _________ дії. 9.Дії п’єси відбуваються на ______ протягом ______днів. 10.Гостра полеміка в п’єсі розгорнулася навколо ______. 11. Назвіть основні образи твору________. 12. Образ Бароново-Козино - символ _______. 13.Образ Мини Мазайла - символ ________. 14.П’єса «Мина Мазайло» має спільні риси з п’єсою ____.

15. Слова з комедії М.Куліша «Мина Мазайло»: « Мазайло-Квач…! Це ж таке оригінальне, демократичне прізвище…» належить ___________. 16.Слова «Господи, то єсть преблагий Господи! У такому сказать маленькому віршикові і така сила правильних проізношеній» належать ______________. 17. Слова «Не бачили,не читали? «Харків» - написано. Дивлюсь – не «Харьков», а «Харків»! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?» належать ____________.

18. Слова «Рідня – а нема до кого слова промовити, тим паче українського?» належать ______________. 19. Слова « Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю!» належать _____________. 20. Визначте проблематику твору____________. 21. Назвіть письменників і твори, що згадуються у п’єсі_______.