Презентація на тему:
Микола Куліш «Мина Мазайло». Особливості сюжету, суспільні та моральні проблеми, порушені в творі

ТЕМА УРОКУ: МИКОЛА КУЛІШ “МИНА МАЗАЙЛО”. ОСОБЛИВОСТІ ІДЕЙНО-ХУДОЖНЬОГО ЗМІСТУ, МОРАЛЬНІ ТА СУСПІЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, ВТІЛЕНІ В ТВОРІ. МЕТА: ЗДІЙСНИТИ ІДЕЙНО-ХУДОЖНІЙ АНАЛІЗ ТВОРУ, РОЗКРИТИ ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОГО ВІДТВОРЕННЯ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНІЗАЦІЇ

"Ім'я, що переходить у вічність"

Прізвище - найменування особи, набуте при народженні або вступі в шлюб, що передається від покоління до покоління і вказує на спорідненість. Процес виникнення прізвищ як окремого класу спадкових найменувань розпочався у 16 ст.

Прізвища походять: - від апелятів( Кабан, Хижак, Кучма) - від означень( Головатий, Дикий, Горілий) - від імен( Семен, Богдан) - від патронімів( Максимович, Петрович) - від етнонімів(Бойко, Петрович) - від місцевості ( Долина, Підгірний) - від діяльності ( Слюсар, Кравченко) - від числівників( Половинко, Третяченко) - від дієслівної форми( Рева, Чуйко) - від службових слів( Гевко, Гайдученко)  - від словосполучень( Паливода, Дерипало))

Мазайло- Квач Мазайлами за часів козаччини називали тих, хто змазував вози, щоб вони легко їхали не рипіли і ворог їх не помічав. А Квач - це ганчірка, якою мазали віз. Тобто мазали-квачі. Ось таке походження прізвища Мазайло-Квач.

Походження деяких прізвищ нашого класу За професійною діяльністю: Швець, Ткаченко, Шаповалова, Проскурня. Історично склалися:  Котова, Багнюк, Саймукова. На позначення малих істот:  Черепашенко, Блохін.  За етнічною приналежністю:  Литвиненко, Бойко. Котова, Багнюк, Саймукова. На позначення малих істот:  Черепашенко, Блохін.  За етнічною приналежністю:  Литвиненко, Бойко.

Причини створення твору “МИНА МАЗАЙЛО” Виступ в 1929 році на літературному диспуті з національного питання - Боротьба автора за розвиток української мови

ТРІУМФАЛЬНИЙ УСПІХ, КОМЕДІЯ СТАЛА ЯВИЩЕМ ЖИТТЯ, РЕПЛІКАМИ ТВОРУ ЗАГОВОРИВ НАРОД СЦЕНІЧНА ІСТОРІЯ ТВОРУ - Протягом 1929 р. поставлено в Івано-Франківську, Одесі, Вінниці, Житомирі, Херсоні, Маріуполі - Початок 1930 р. вистава вийшла за межі Радянського Союзу - Березень 1929 р. прем’єра у Дніпропетровькому театрі ім. Шевченка і в театрі “Березіль” - Січень1929 р. прочитана у театрі в театрі “Березіль” - Грудень 1928 р. - закінчено п’єсу

ТРІУМФАЛЬНО ЗНЯТО З РЕПЕРТУАРУ ТЕАТРІВ КІНЕЦЬ 1930 РОКУ- ПІСЛЯ СУВОРИХ ДИСКУСІЙ У ПРЕСІ ТА СУВОРИХ ЗАСІДАНЬ, У ЗВ'ЯЗКУ З ПРИПИНЕННЯМ ПРОЦЕСУ УКРАЇНІЗАЦІЇ КОМЕДІЮ

УКРАЇНІЗАЦІЯ У 1925 відбувся пленум УК КПБУ про українізацію в Україні. Парадоксально звучить. Чомусь нікому на думку не спадало, наприклад, русифікувати чи так вдіяти з іншим народом. 1920-1940 роки-називають часом “загравання “ більшовиків з українством. Українізацію можна трактувати як свідчення слабкості влади,що не знала , як зупинити могутній потік відродження нації,тому прагнула спрямувати його у вигідне для себе русло. Ось як писав про це сучасник події : “Радянська влада всю адміністрацію українізує і тим з’єднає з нею українське населення й привчить його відноситись до неї як до своєї“.

В 1927 році українською мовою вчилося 77%шкіл , в 1932 р. на 87% з українізовано пресу . Коли комуністичний режим зрозумів, що ситуація виходить з під контролю, кампанію “українізації” було припинено, а національне відродження розстріляно.

Сталін: “Треба дати національним культурам розвиватись і розгорнутися …, щоб створити умови злиття в одну спільну культуру з однією спільною мовою ”. “Ми будемо знищувати кожного ворога ,увесь його рід , його сім’ю”.

Взаємозв’язок історії та літератури

Конфлікт драматичного твору - це відображення життєвих суперечностей, що виявляється в зіткненні й боротьбі протилежних ідей, прагнень і вчинків людей.  ВИДИ КОНФЛІКТІВ МОРАЛЬНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПСИХОЛОГІЧНИЙ

СИСТЕМА КОНФЛІКТІВ У ТВОРІ УЛЯ-РИНА МИНА МАЗАЙЛО-МОКІЙ ДЯДЬКО ТААРАС-ТЬОТЯ-МОТЯ КОХАННЯ І ВЛАСНА ВИГОДА “ЩИРИЙ” УКРАЇНЕЦЬ І ПЕРЕВЕРТЕНЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ТАРДИЦІЙ І УКРАЇНСЬКИЙ ШОВІНІЗМ Д И С К У С І Я ЦЕНТР ІДЕЙНИХ ЗІТКНЕНЬ

ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ САТИРА НА : РОСІЙСЬКИЙ ШОВІНІЗМ; АНАРХІЧНИЙ НАЦІОНАЛІЗМ; МАНКУРТІВ (ПЕРЕВЕРТНІВ)

ПРОБЛЕМАТИКА: Функціонування рідної мови, повага до інших мов. Русифікація та українізація Національна гідність та самосвідомість, патріотизм Взаємопорозуміння в сім’ї

Зако н «Про заса ди держа вної мо вної полі тики» № 5029-VI прийнятий від 5 червня 2012 року Дія закону розповсюджується на 18 мов: російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримськотатарську, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську (циганську),румунську, словацьку, угорську, русинську, караїмську і кримчацьку. Закон встановлює, що державною мовою є українська мова, але істотно розширює використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10%. Закон містить неоднозначне визначення терміну «рідна мова», трактуючи його таким чином: «рідна мова — перша мова, якою особа оволоділа в ранньому дитинстві». Згідно з висновками Головного науково-експертного управління ВРУ визначення терміну «рідна мова» в законі є неточним і некоректним, оскільки із нього, як вказано у висновку, випливає, що рідною мовою може бути чужа мова, якщо за певних обставин людина оволоділа нею першою.