Презентація на тему:
М. Вінграновський "Сеньйорито акаціє, добрий вечір..."

Микола Вінграновський «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…»

Прізвище від народження: Вінграновський Микола Степанович Дата народження: 7 листопада 1936 Місце народження: Первомайськ, УСРР Дата смерті: 26 травня 2004 (67 років) Місце смерті: Київ, Україна Національність: українець Мова творів: українська Рід діяльності: письменник, режисер, актор Портфоліо письменника:

Вінграновський входив у поезію з гордою поставою, сильним голосом і «сто- думною думою» про народ, про добу, про життя… Творчість його вже всіма визнана як одна із окрас нашої літератури, найяскравіших її здобутків. І.Дзюба

Вінграновський – це висота. Чарівник слова, великий талант. • В.Бойченко

Вражаюча пластика образів, зумовлена прагненням поета сягти ідеальних художніх форм і значень, абсолютність слуху. Гр. Тютюнник

Про кохання М. Вінграновський писав завжди, а своєрідна антологія інтимної лірики письменника 1990 року «Цю жінку я люблю», до якої ввійшли твори більш як тридцятилітнього відрізка творчості, безсумнівно, одна з найкращих в українському письменстві книжок про Любов. Відкривається збірка віршем «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…». Збірка інтимної лірики «Цю жінку я люблю»

«Сеньйорито акаціє, добрий вечір»  Сеньйорито акаціє, добрий вечір. Я забув, що забув був вас, Але осінь зійшла по плечі, Осінь, ви і осінній час, Коли стало любити важче, І солодше любити знов… Сеньйорито, колюче щастя, Хто воно за таке любов? Вже б, здавалося, відболіло, Прогоріло у тім вогні, Ступцювало і душу й тіло, Вже б, здалося, нащо мені? У годину суху та вологу Відходились усі мости І сказав я — вже слава богу, І, нарешті, перехрестивсь — Коли ж — здрастуйте, добрий вечір. Ви з якої дороги, пожежо моя?..

Сеньйорита - ввічливе називання, звертання до дівчини в Іспанії та деяких інших країнах; молода дівчина, панна.

Тема: розповідь про зустріч ліричного героя з колишньою коханою, відтворення почуттів, які спалахнули на схилі літ. Ідея: уславлення відчуттів давно забутого забутого кохання, яке приносило більше муки від нерозділених почуттів, ніж радості; розкриття глибинної суті почуття любові, які не можуть стерти ні час, ні віддаль, ні вік. Літературний рід: лірика Вид лірики: інтимна Жанр: ліричний вірш Римування: перехресне

Епітети: осінній час; колюче щастя; суха, волога година; осінній я; Метафори: осінь зійшла на плечі; відходились усі мости; Риторичні запитання: "Хто воно за таке любов?", "Вже б, здалося, нащо мені?", "Ви з якої дороги, пожежо моя?.." Риторичні звертання: синьйорито акаціє; синьйорито; пожежо моя; Оксиморон: колюче щастя Оксиморонна гра слів: «Я забув, що забув був Вас». Гіпербола : вогонь по плечі Алітерація на «с», що символізує осінній посвист вітру, шелест листя, звуки пожежі (повторюється цей звук 23 рази). Замовчування (апосіопези): Коли ж – здрастуйте, добрий вечір… Ви з якої дороги, пожежо моя?..

Ліричний герой: Ліричний герой веде розмову з акацією, коли «осінь зійшла на плечі», - він уже не юнак, а досвідчений чоловік, котрий багато чого бачив у житті. Пройшов чимало доріг, «відходились усі мости», відведені долею. І ось одного вечора зустрічає знайому акацію, яка нагадала про давнє почуття. Він шанобливо звертається до особи давно призабутого кохання, яке приносило більше страждання від нерозділених почуттів, ніж радості. Здавалося б, усе минулося. Але ні. Загорілася в душі пожежа. І якщо на початку вірша «осінь зійшла на плечі», то тепер – «вогонь по плечі». Коханню підкоряється будь-хто.

Почуття, що домінують у вірші: Поезія М. Вінграновського «Сеньйорито акаціє, добрий вечір» сумовито-іронічна й сокровенно-лірична.

Головна й домінантна ознака лірики Миколи Вінграновського — оптимістичність і емоційність світобачення ліричного героя. Його переживання завжди напружені й драматичні. Поет осмислює любов у трьох основних вимірах. У суто особистісному (кохання як глибинна, нерозгадана таємниця серця), суспільному (любов до рідної землі, до України, до народу й просто — до людини, близької й далекої, знайомої й незнайомої) і, нарешті, у глобальних, космічних масштабах як один із законів Всесвіту, основа жаданої гармонії, джерело єдності всіх творчих, життєспраглих сил. Про що б не писав Микола Вінграновський, він пише не з гніву й тим більше не з ненависті, а з любові. І навіть найгостріші речі зігріті якимось непотьмареним внутрішнім світом, зворушливою людяністю й добротою.

Збірки віршів: Атомні прелюди (1962) Сто поезій (1967) Поезії (1971) На срібнім березі (1978) Київ (1982) Губами теплими і оком золотим (1984) Цю жінку я люблю (1990) З обійнятих тобою днів (1993) Любове, ні! не прощавай! (1996)

Повісті: Роман: Світ без війни (1958) Президент (1960) Первінка (1971) Сіроманець (1977) У глибині дощів (1979) Літо на Десні (1983) Кінь на вечірній зорі (1986) Чотирнадцять столиць України (1997, історичний нарис) Манюня (2003) Северин Наливайко (1996)

Неподалік села Яблунівка у Білоцерківському районі стоїть пам'ятник Вінграновському Могила Миколи Вінграновського

Тестові завдання: 1. М.Вінграновський належить до А) поетів-шістдесятників; Б) поетів «Празької школи»; В) поетів Нью-Йоркської групи; Г) поетів «розстріляного відродження». 2.У якому із віршів М.Вінграновського постає образ колючого щастя? А) «У синьому небі я висіяв ліс»; Б) «Прилетіли коні – ударили в скроні»; В) «Синьйорито акаціє,добрий вечір»; Г) «Чорна райдуга». 3.У якій із збірок подано і поетичні, і прозові твори? А) «Вибране»; Б) «Атомні прелюди»; В) «Губами теплими і оком золотим»; Г) «На срібнім березі».

4.М.Вінграновський є автором історичного роману: А) «Чорна рада»; Б) «Наливайко»; В) «Маруся Чурай»; Г)»Диво». 5.М.Вінграновський НЕ був А) режисером; Б) актором; В) поетом: Г) скульптором. 6.Перу М.Вінграновського належить збірка А) «Соняшник»; Б) «Атомні прелюди»; В) «Проміння землі»; Г) «Любов і ненависть».

7. З якого вірша взяті наступні рядки: Вже б, здавалося, відболіло, Прогоріло у тім вогні, Ступцювало і душу й тіло, Вже б, здалося, нащо мені? А) «У синьому небі я висіяв ліс»; Б) «Прилетіли коні – ударили в скроні»; В) «Синьйорито акаціє,добрий вечір»; Г) «Чорна райдуга». 8. Який із творів має присвяту? А) «У синьому небі я висіяв ліс»; Б) «Синьйорито акаціє, добрий вечір»; В) «Прилетіли коні – ударили в скроні»; Г) «Чорна райдуга». 9.У якому творі важливе смислове навантаження має образ осені? А) «У синьому небі я висіяв ліс»; Б) «Синьйорито акаціє, добрий вечір»; В) «Прилетіли коні – ударили в скроні»; Г) «Чорна райдуга».

10. Установіть відповідність між поетичними рядками та назвами збірок, з яких вони взяті: 1. У синьому морі я висіяв сни... А) «Полетіли коні...» 2. Отакі-то коні – сльози на долоні Б) «Сеньйорито акаціє...» 3. Ви з якої дороги, пожежо моя? В) «У синьому небі я висіяв ліс» 4. Хто ж дасть мені хоч ніч із тих ночей? Г) «Чорна райдуга» Ґ) «Балада про соняшник»