Презентація на тему:
Чарівник слова Микола Степанович Вінграновський. Інтимна лірика митця

Микола Степанович Вінграновський “Я встав з колін і небо взяв за зорі”

Народився 7 листопада1936 року у місті Первомайську

Ще не знав, крім степу, нічого — ні Дніпра, ні лісів, ні Десни, ні Довженка. Тільки куди гляне — степ, і степ, і степ. Далі — була війна, тяжкі повоєнні роки. Школу закінчив уже вісімнадцятилітнім хлопцем.

Навчання Микола Вінграновський вступив до Київського театрального інституту Познайомився з Олександром Довженком

Навчався у Всеросійському державному університеті кінематографії в Москві(вступив на режисерський факультет), і закінчив його в 1960 році. вчитися в Всеросійський Микола Вінграновський навчався на курсі Довженка разом із Ларисою Шепітько, Отаром Іоселіані.

Іван Орлюк(«Повість полум'яних літ», 1961); Дончак(«Сейм сходить з берегів», 1962); Несвятиласка(«Дума про Британку», 1970). Вацлав Купка(«Берег надії», 1967); З 1962 по 1963 рік працював актором на кіностудії ім. О.Довженка актор У 1965 році став редактором, а потім режисером Київської кіностудії ім. О.Довженка

Режисер Ескадра повертає на Захід (1966, співавтор) Берег надії (1967, роль Вацлава Купки) Дума про Британку (1970, роль Несвятипаски) Тихі береги (1973) Климко (1984) Художні фільми:

н Поет Микола Вінграновський із сином Андрієм на зйомках фільму “Тихі береги” в селі Луполово на Кіровоградщині у 1972 році

Письменник- «шістдесятник» Письменники-"шістдесятники" (зліва на право): Микола Вінграновський, Євген Гуцало, Володимир Дрозд, Григір Тютюнник, Валерій Шевчук і Борис Олійник у саду кіностудії ім. О.Довженка. Фото 1969 року

Лідери шістдесятників - ті, хто не звернув зі шляху й ті, хто йшли по хресній дорозі до кінця. Зліва направо - Іван Драч, Микола Вінграновський, Григорій Сивокінь, Леоніда Світлична, Михайлина Коцюбинська, Іван Світличний.

Вінграновський - поет Збірки поезій Губами теплими і оком золотим (1984); Атомні прелюди (1962); Поезії ( 1971); Любов, не йди! (1997). З обійманих тобою днів (1993); Сто поезій (1967); Київ (1982); На срібнім березі (1982); Цю жінку я люблю (1990);

Нагороди та премії Національна премія України ім. Т.Шевченка за кінофільм "Климко" (1984) Літературна премія "Благовіст" Міжнародна премія Фундації Омельяна і Тетяни Антоновичів(США) Почесна грамота Президії Верховної Ради України

Первінка; Літо на Десні (1983); Чотирнадцять столиць України (1997, історичний нарис). Наливайко (роман, 1990); Президент (1960 ); Кінь на вечірній зорі (1986); Сіроманець; Світ без війни (1958 Повісті Збірники для дітей Первінка. У глибині дощів; Спокійної ночі; Літній ранок; Андрійко-говорійко; Літній вечір ; Ластівка біля вікна; Мак; (Державна премія ім. Т. Шевченка)

До думи дума доруша...  Стодоли дум - в одну стодолу!  Дивись і думай, моя доле, - До думи дума доруша.  Стобальним, стоглобальним болем  До неба дивиться душа.  До думи дума доруша...  Стодоли дум - в одну стодолу! До думи дума доруша...  Стодоли дум - в одну стодолу!  Дивись і думай, моя доле, - До думи дума доруша.  Стобальним, стоглобальним болем  До неба дибиться душа.  До думи дума доруша...  Стодоли дум - в одну стодолу!

Помер Микола Вінграновський у Києві 26 травня 2004 року, вічний спочинок знайшов на Байковому кладовищі

Красо моя! Вкраїночко моя! Ну що мені робити - я не знаю! То прилечу, то знову відлітаю, А день за днем і гасне, і сія...