Презентація на тему:
Вінграновський Микола Степанович

Дата народження: 7 листопада 1936(1936-11-07) Місце народження: Первомайськ Дата смерті: 27 травня 2004(2004-05-27) (67 років) Місце смерті: Київ, Україна Національність: українець Мова творів: українська Рід діяльності: письменник, режисер, актор

Перший з-поміж рівних у плеяді «шістдесятників», Вінграновський витворив художній світ, законом якого є краса. Тут красиве все — національна гідність і повага до співземлян, ніжність і обурення, шаленство і скруха, ба навіть розпач і огида. За всієї життєвої конкретності цей світ принципово відмінний од реального і за вищим рахунком є бунтом краси проти недосконалості й приземленості життя.

З 1960 p., часу закінчення ВДІКу, М. Вінграновський — режисер Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. Від 1989 по 1993 рік був Головою Українського відділення ПЕН-клубу, і ця почесна неоплачувана посада — єдина з керівних, яку колись обіймав поет. Як і мало бути, система зустріла новаторство негативно. На поета посипалися звинувачення в абстракціонізмі та сюрреалізмі, вкладені в уста людей, які зеленого поняття не мали про смисл уживаних термінів. Вгомоненню пристрастей посприяв М. Рильський, котрий 1962 р. у своїх «Вечірніх розмовах» відзначив обдарованість Вінграновського, сказав про виняткову національну виразність його лірики, вдалі й, на думку автора, невдалі образи. Але найбільше — сам історичний процес духовного розкріпачення особистості й зроджена ним жага нової естетики.

Дитячі роки

Літературна діяльність

Ці особливості поетики Вінграновського ще більше увиразнилися в книжці «Сто поезій» (1967). Вільна, щаслива собою суб'єктивність переживання породжує несподівану й водночас неспростовно достеменну метафору: «Мазниці густо сплять і кругло сплять колеса». Так, це неправильно — але це гарно.

Звернімося до «дитячих» віршів «Поезій» 1971 р. В них — гармонійність, незасмученість і особлива переконаність в істинності власних уявлень, що з віком полишає людину. Поет не бавиться з читачем у гру «давай-но навмисне», знаючи гаразд, як воно насправді є: насправді-бо тільки так і є, як ось у цьому слові. Поза ним нічого іншого (не кажучи про істинніше або вартісніше!) просто нема, не існує. Невитворене є недійсним! Це світ, писаний спочатку, творений за веліннями етичних та естетичних гармоній, відповідно до предковічних народних уявлень про добре й корисне. Так у дитячій ліриці Миколи Вінграновського висвітилася природа його таланту, котрий бере від дійсності рівно стільки, скільки потрібно для свободи і краси. І саме тому ця лірика однаково багато говорить і дорослому, і малому читачеві.

Нагороди